Ухвала

від 23.11.2023 по справі 496/5071/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5071/23

Провадження № 1-кс/496/2557/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Біляївка матеріали клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент», про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2023 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент», про скасування арешту майна, заборону відчуження, користування, розпорядження залізо-бетонними дорожніми плитами у кількості 5500 штук, які розташовані за наступними прив`язками: початок від траси Одеса-Київ, поворот на село Мале Одеського району Одеської області, кінець заїзд до промислового майданчику колишнього Одеського цементного заводу, протяжністю приблизно 3,3 км, яка перебуває на балансі ТОВ «Цемент», накладеного ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 21.06.2023 року.

Вказане клопотання мотивоване тим, що ухвалою суду був накладений арешт на залізо-бетонні дорожніми плитами у кількості 5500 штук, які розташовані за наступними прив`язками: початок від траси Одеса-Київ, поворот на село Мале Одеського району Одеської області, кінець заїзд до промислового майданчику колишнього Одеського цементного заводу, протяжністю приблизно 3,3 км, яка перебуває на балансі ТОВ «Цемент». 30.09.2023 року кримінальне провадження за ч.4 ст. 185 КК України закрито слідчим. Крім того, ТОВ «Цемент» є законним власником вищезазначених залізо-бетонних дорожніх плит, у зв`язку із чим заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

До судового засідання заявник та його представник не з`явилися, представник заявника надав до суду заяву щодо перенесення судового засідання, у зв`язку із зайнятістю в інших судових засіданнях.

Разом з тим, представником заявника до заяви не додано підтверджуючих доказів щодо зайнятості у судових засіданнях в Приморському районному суді м.Одеси та Київському районному судді м.Одеса, тобто відсутні підтвердження поважності перенесення судового засідання та не прибуття в судове засідання.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4ст. 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 20.07.2023 року, за матеріалами кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України накладено арешт на залізно-бетонні дорожні плити (що були у використанні) у кількості 5 500 штук, які розташовані за наступними прив`язками: початок: від траси Одеса-Київ, поворот на село Мале Одеського району Одеської області, кінець: заїзд до промислового майданчику колишнього Одеського цементного заводу, протяжністю приблизно 3,3 км., яка перебуває на балансі ТОВ «ЦЕМЕНТ» код ЄДРПОУ 31519010, із застосуванням заборони відчуження, користування, розпорядження.

Також до матеріалів справи додано копію постанову слідочго про закриття кримінального провадження від 30.09.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно тимчасовим вилученням майна.

З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт, мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим, представник заявника жодним чином не обґрунтовує, що арешт майна було накладено необґрунтовано, а також до матеріалів клопотання про скасування арешту майна не долучено будь-яких документів, які б підтверджували перебування на балансі ТОВ «Цемент» вказаного майна щодо якого подано клопотання про скасування арешту, що з урахуванням виключного переліку суб`єктів, які мають право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, свідчить про не доведення такою особою наявності правомочності у останньої на звернення до слідчого судді з таким клопотанням.

Також щодо постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 30.09.2023 року, з вказаного приводу суд зазначає, що слідчим та прокурором не надано підтверджуючих доказів та відсутня їхня позицію з приводу скасування арешту з вказаного майна.

Викладене в сукупності свідчить, що особа, яка подала клопотання поверхнево підійшла до питання оформлення клопотання про скасування арешту майна, що з урахуванням необґрунтованості клопотання про скасування арешту майна, не підтверджені викладених у ньому обставин жодними доказами, свідчить про те, що таке клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, не надали суду жодних документів щодо підтвердження та належності майна, тим самим не підтримали його у судовому засіданні, а крім того фактично не довели, що арешт майна було накладено необґрунтовано, а також, слідчим не підтверджено, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим, з урахуванням принципу диспозитивності передбаченого ст. 26 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майна.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 174 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент» про скасування арешту майна залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повник текст ухвали складено 28.11.2023 року.