Постанова

від 29.11.2023 по справі 507/247/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5028/23

Справа № 507/247/22

Головуючий у першій інстанції Вужиловський О.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Щерблюка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» Ніколаєва Вадима Володимировича на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 29 червня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Вужиловського О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конт-Авто», Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення збитків, що завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

17.01.2019 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Конт-Авто», Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС»), третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Проте, у зв`язку з кримінальним провадженням, повторне звернення позивача до суду відбулось 14.02.22 року.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 26.09.2018 року о 04 годині на 318 км + 900 м автодороги «Київ - Одеса» в Любашівському районі Одеської області сталася ДТП, а саме: по вказаній автодорозі з боку міста Київ у напрямку міста Одеси рухався автопоїзд у складі тягача «VOLVO FH12», р/н НОМЕР_1 , з напівпричепом-контейнеровозом «SCHMITZ», р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який не обрав безпечної дистанції та допустив зіткнення із задньою частиною автопоїзда у складі тягача «DAF FT 95 XF 430», р/н НОМЕР_3 , з напівпричепом «FRUEHAU TF 34C13RA», р/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті ДТП пасажир автопоїзда «VOLVO FH 12», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_4 після зіткнення вилетів з кабіни та від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

Тягач «DAF FT 95 XF 430», р/н НОМЕР_3 та напівпричіп «FRUEHAU TF 34C13RA», р/н НОМЕР_4 належать ОСОБА_1 та при ДТП отримали механічні пошкодження.

Відповідно до висновку експерта №6333 від 16.12.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «DAF FT 95 XF 430», р/н НОМЕР_3 становить170050,85 грн.

Відповідно до висновку експерта №6334 від 20.12.2018 року вартість відновлювального ремонту напівпричепу «FRUEHAU TF 34C13RA», р/н НОМЕР_4 становить66945,00 грн.

Витрати на проведення експертних оцінок складають 4000,00 грн. та 3000,00 грн.

За зберігання тягача «DAF FT 95 XF 430», р/н НОМЕР_3 , з напівпричепом «FRUEHAU TF 34C13RA», р/н НОМЕР_4 на спеціальному майданчику позивачем сплачено 6120,00 грн.

Крім того, ОСОБА_1 сплачено недоїмку вантажу внаслідок ДТП (розсипався частково на проїзну частину), який склав 1,740 т. Ціна вантажу складала 365 доларів США за 1 (одну) тону, що у загальній сумі в гривневому еквіваленті складає 17782,80 грн.

Тягач «VOLVO FH12», р/н НОМЕР_1 та напівпричіп-контейнеровоз «SCHMITZ», р/н НОМЕР_2 , якими керував ОСОБА_2 , належать ОСОБА_5 .

Згідно договору №02/01/18 від 02.01.2018 року про оренду транспортних засобів тягач «VOLVO FH 12», р/н НОМЕР_1 та напівпричіп-контейнеровоз «SCHMITZ», р/н НОМЕР_2 передано у тимчасове користування до ТОВ «Конт-Авто».

Відповідно до наказу №3-к від 30.06.2017 року, ОСОБА_2 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів ТОВ «Конт-Авто».

Із товарно-транспортної накладної №102-38341632 від 25.09.2018 року вбачається, що тягач «VOLVO FH 12», р/н НОМЕР_1 , з напівпричепом-контейнеровозом «SCHMITZ», р/н НОМЕР_2 завантажено у м. Києві. В свою чергу, водій ОСОБА_2 на момент настання ДТП виконував свої трудові (службові) обов`язки саме в ТОВ «Конт-Авто».

Таким чином, позивач вказав, що матеріальну відповідальність за завдану ОСОБА_1 шкоду внаслідок ДТП, несе саме ТОВ «Конт-Авто», а як особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з останнього розміру вартості відновлювального ремонту вважав обґрунтованими та доведеними.

У зв`язку з тим, що автомобіль «DAF FT 95 XF 430», р/н НОМЕР_3 вважається фізично знищеним автомобілем, то вартість відновлювального ремонту є різницею між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, яка складає 170050,85 грн.

Вартість відновлювального ремонту напівпричепа «FRUEHAU TF 34C13RA», р/н НОМЕР_4 складає 66945,00 грн.

Цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія транспортного засобу «VOLVO FH12», р/н НОМЕР_1 застрахована по договору обов`язкового страхування ЦПВВНТЗ - АМ 5625971 ПрАТ «СГ «ТАС».

03.01.2019 року та 04.01.2019 року до ПрАТ «СГ «ТАС» позивачем подано повідомлення про настання ДТП та заяви про виплату страхових відшкодувань. Однак, оскільки позивачу ніякого відшкодування не сплачено, він звернувся до суду з даним позовом.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що загальні розрахунки сум боргів складають:

100000,00 грн. (ліміт страхового відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля «DAF FT 95 XF 430», р/н НОМЕР_3 ) +58433,00 грн.(вартість матеріального збитку з урахуванням зносу спричиненого власнику напівпричепа «FRUEHAU TF 34C13RA», р/н НОМЕР_4 )+3000,00 грн.(вартість проведенняекспертної оцінки) +6120(вартість послуг майданчику зберігання транспортних засобів), а всього 167553,00 грн., який має бути стягнутий на його користь з ПрАТ «СГ «ТАС»;

Що стосується різниці від вартості відновлювального ремонту автомобіля «DAF FT 95 XF 430», р/н НОМЕР_3 , що складає 70 050,85 грн., різниці вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку з урахуванням зносу спричиненого власнику напівпричепа «FRUEHAU TF 34C13RA», р/н НОМЕР_4 , що складає8 512,00 грн., витрати на проведення експертизи №6333, що складає4000,00 грн., а також сплаченої недоїмки вантажу, в сумі17 782,80 грн., а всього в сумі100345,65 грн., то ця сума має бути відшкодована на його користь з ТОВ «Конт-Авто».

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ПрАТ «СГ «ТАС» на його користь в рахунок відшкодування збитків 167553,00 грн., а також з ТОВ «Конт-Авто» також на його користь в рахунок відшкодування збитків 82562,85 грн. (а.с.178-180).

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 29 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково.

Стягнуто з ПрАТ «СГ «ТАС на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди 167553,00 грн., а також судовий збір у сумі 1339,49 грн.

Стягнуто з ТОВ «КОНТ-АВТО» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди 82562,85 грн. та судовий збір у сумі 1 339,49 грн.

В апеляційнійскарзі представник ПрАТ «СГ «ТАС» Ніколаєв В.В., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування рішення Любашівського районного суду Одеської області від 29 червня 2022 року, ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову, в частині стягнення майнової шкоди з АТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 (а.с.188-190).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Щерблюк О.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення (а.с.207-209).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що на момент ДТП, яка виникла 26 вересня 2018 року, позивач ОСОБА_1 був власником автомобіля«DAF FT 95 XF 430» р/н НОМЕР_3 та напівпричепу «FRUEHAU TF 34C13RA», р/н НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_5 та НОМЕР_6 (а.с. 10, 11).

Далі суд обґрунтовано зазначив, що 26.09.2018 року о 4 годині на 318 км + 900 м автодороги «Київ - Одеса» в Любашівському районі Одеської області сталася ДТП, а саме: по вказаній автодорозі з боку міста Київ у напрямку міста Одеси рухався автопоїзд у складі тягача «VOLVO FH12», р/н НОМЕР_1 , з напівпричепом-контейнеровозом «SCHMITZ», р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який не обрав безпечної дистанції та допустив зіткнення із задньою частиною автопоїзда у складі тягача «DAF FT 95 XF 430», р/н НОМЕР_3 , з напівпричепом «FRUEHAU TF 34C13RA», р/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

В результаті ДТП пасажир автопоїзда «VOLVO FH 12», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_4 після зіткнення вилетів з кабіни та від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

Вироком Любашівського районного суду Одеської області від 27 грудня 2019 року, скасованого ухвалою Одеського апеляційного суду, в частині вирішення цивільних позовів, ОСОБА_2 визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України (а.с. 96-102).

Відповідно до висновку експерта № 6333 від 16 грудня 2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля«DAF FT 95 XF 430» р/н НОМЕР_3 становить 170050 грн. 85 коп. (а.с. 12-57). За висновком експерта № 6334 від 20 грудня 2018 року вартість відновлювального ремонтунапівпричепу «FRUEHAU TF 34C13RA», р/н НОМЕР_4 становить 66945 грн., а вартість матеріального збитку становить 58 433 грн. (а.с. 58-81).

Згідно довідки ТОВ «Агро Транс» від 01.10.2018 року, ОСОБА_1 відшкодував збитки за пошкодження внаслідок ДТП вантажу, в сумі 17 782 грн. 80 коп. (а.с. 86).

Із наказу № 3-к від 30.06.2017 року вбачається, що третя особа ОСОБА_2 прийнятий на роботу водієм в ТОВ «КОНТ АВТО», яке орендувало до 31.12.2018 року автомобіль «VOLVO FH12», р/н НОМЕР_1 , з напівпричепом-контейнеровозом «SCHMITZ» р/н НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , що підтверджується договором № 02/01/18 від 02 січня 2018 року (а.с. 87, 88,89).

Із товарно-транспортної накладної № 102-38341632 від 25 вересня 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 перевозив вантаж на автомобілі ТОВ «КОНТ АВТО» (а.с. 90).

Оскільки Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки«VOLVO FH12», р/н НОМЕР_1 , застрахована ПрАТ «СГ «ТАС», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5625971, строк дії якого встановлений з 06 лютого 2018 року до 05 лютого 2019 року, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 100 000 грн., франшиза 0 грн., то вказана страхова компанія має відповідати перед позивачем в межах ліміту відшкодування (а.с. 92).

При цьому суд правильно зазначив, що відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того, відповідно до ст.999 ЦК законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1.07.2004 №1961-IV (далі Закон № 1961-ІV).

Таким чином, оскільки відповідно до ст.ст. 3, 5 Закону № 1961-IV метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників, враховуючи, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення завданої матеріальної шкоди зі страховика в межах ліміту його відповідальності.

При цьому суд обґрунтовано вказав, що згідно зі ст.6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Крім того, в постанові від 04.07.2018 р. у справі №755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Проте покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування відповідальності та сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Велика Палата вважає, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у разі виникнення деліктного зобов`язання страховик бере на себе виконання обов`язку страхувальника у межах суми страхового відшкодування.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаний з пошкодженням транспортного засобу, закріплений у ст. 29 Закону №1961-IV, де вказано, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення зі страхової компанії в рахунок відшкодування майнової шкоди 167 553 грн. (100000 грн. збитки тягачу, 67553 грн. збитки заподіяні причепу), оскільки матеріали справи не містять доказів обов`язкового страхування цивільної відповідальності у ПрАТ «СГ «ТАС» напівпричепу «FRUEHAU TF 34C13RA», р/н НОМЕР_4 , та ліміту відповідальності страхової компанії ПрАТ «СГ «ТАС» за пошкодження (знищення) цього напівпричепу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що з ПрАТ «СГ «ТАС» слід стягнути завдану позивачу майнову шкоду в межах ліміту відповідальності, тобто в сумі 100000 грн., а інші 67 553 грн. слід стягнути на користь позивача з ТОВ «Конт-Авто».

Що стосується стягненняз ТОВ «Конт-Авто», як орендаря транспортного засобу, матеріальної шкоди в сумі 82562,85 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення вищевказаної суми з ТОВ «Конт-Авто», враховуючи, що дана вимога повністю обґрунтована, та те, що відповідно до ст.ст. 397, 398, 1172, 1187 ЦК України саме ТОВ «Конт-Авто» має нести відповідальність за завдану його працівником ОСОБА_2 завданої матеріальної шкоди, за межами ліміту відповідальності страховика за завдану матеріальну шкоду.

Такий правовий висновок закріплений в постанові Верховного Суду від 21.12.2020 року, у справі 703/2166/16-ц.

Ухвалюючи судове рішення, судом першої інстанції також обґрунтовано зазначено, що позивачу ОСОБА_1 , завдавачем матеріальної шкоди сплачено 17782,80 грн., тому з ТОВ «Конт-Авто» необхідно стягнути завдану матеріальну шкоду, за мінусом 17 782,80 грн., які вже сплачені ОСОБА_1 .

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення у справі постановлено не у повній відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване судове рішення змінити, в частині суми стягнення на користь позивача завданої матеріальної шкоди з відповідача ПрАТ «СГ «ТАСС» та відповідача ТОВ «Конт-Авто», а також щодо розподілення між сторонами судових витрат, як того вимагає ст. 141 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звернувся до суду про стягнення на його користь суми завданої шкоди в розмірі 267898,65 грн., із яких на думку колегії суддів 100 000 грн. підлягає стягненню на користь позивача - ПрАТ «СГ ТАС», та з ТОВ «Конт-Аавто» - 150115,25 грн., то з ПрАТ «СГ ТАС» на користь державного бюджету слід стягнути 1 000 грн., а з ТОВ «Конт -Авто» - 1 501,16 грн.

У відповідності до вимог, передбачених ст. 141 ЦПК України, колегія суддів також вважає за необхідне компенсувати ПрАТ «СГ «ТАС» сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в розмірі 1620,25 грн.

При цьому колегія суддів враховує, що за подання апеляційної скарги ПрАТ «СГ «ТАС» сплатило судовий збір у розмірі 4018,47 грн., апеляційна скарга задоволена на 40,32 %, що складає 1620,25 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 с. 376, ст.ст. 381 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» Ніколаєва Вадима Володимировича задовольнити частково.

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 29 червня 2022 року змінити.

В абзаці другому резолютивної частини рішення Любашівського районного суду Одеської області від 29 червня 2022 року цифри та слова: «167553 грн. (сто шістдесят сім тисяч п`ятсот п`ятдесят три гривні) 00 коп.» замінити цифрами та словами наступного змісту: «100000 грн. (сто тисяч гривень)».

В абзаці третьому резолютивної частини рішення Любашівського районного суду Одеської області від 29 червня 2022 року цифри та слова: «82562 грн. (вісімдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят дві гривні 85 копійок) 85 коп. замінити цифрами та словами наступного змісту: «150115,85грн.(стоп`ятдесят тисячсто п`ятнадцять гривень 85 копійок)».

В абзаці четвертому резолютивної частини рішення Любашівського районного суду Одеської області від 29 червня 2022 року цифри та слова: «1339 грн. 49 коп. .» замінити цифрами та словами наступного змісту: «1000 грн. (одна тисяча гривень)».

В абзаці п`ятому резолютивної частини рішення Любашівського районного суду Одеської області від 29 червня 2022 року цифри та слова: «1339 грн. 49 коп.» замінити цифрами та словами наступного змісту: «1501,16 грн. (одна тисяча п`ятсот одна гривня 16 копійок)».

В решті рішення Любашівського районного суду Одеської області від 29 червня 2022 року залишити без змін.

Колегія суддів також вважає за необхідне компенсувати Приватному акціонерному товариству «Страхова Група «ТАС» сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в розмірі 1620, 25 грн. (одна тисяча шістсот двадцять гривень 25 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.12.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький