Постанова

від 04.12.2023 по справі 910/10373/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р. Справа№ 910/10373/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023

у справі № 910/10373/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Брайтф`юче Ессет Менеджмент"

до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору УКРПАТЕНТ

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 04.12.2023

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Брайтф`юче Ессет Менеджмент" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про: визнання протиправними дії Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" щодо відмови у публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внесенні змін до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу права власності на знаки для товарів і послуг по свідоцтвам України №132176 від 10.12.2010 та №132177 від 10.12.2010; та зобов`язання Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про передачу права власності на знак, засвідчений свідоцтвом України №132176 від 10.12.2010 та на знак, засвідчений свідоцтвом України №132177 від 10.12.2010, на ім`я ТОВ "Компанія з управління активами "Брайтф`юче Ессет Менеджмент", яке діє від свого імені за рахунок та в інтересах як компанія з управління активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Промислові інвестиції" (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Брайтф`юче Ессет Менеджмент" - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" щодо відмови у публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внесенні змін до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу права власності на знаки для товарів і послуг по свідоцтвам України №132176 від 10.12.2010 та №132177 від 10.12.2010. Зобов`язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про передачу права власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг), засвідчену свідоцтвом України №132176 від 10.12.2010, на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Брайтф`юче Ессет Менеджмент", яке діє від свого імені за рахунок та в інтересах як компанія з управління активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Промислові інновації". Зобов`язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про передачу права власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг), засвідчену свідоцтвом України №132177 від 10.12.2010, на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Брайтф`юче Ессет Менеджмент", яке діє від свого імені за рахунок та в інтересах як компанія з управління активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Промислові інновації".

Ключовий мотив рішення є:

- позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ДО "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ключовими аргументами скарги є:

- Пайовий фонд не є юридичною особою, не може мати посадових осіб, тобто не може бути власником свідоцтв на торговельні марки, тому на думку Апелянта Укрпатент діяв правомірно;

- Суд першої інстанції неправильно кваліфікував правовідносини Позивача та Укрпатенту;

- УКРНОІВІ є лише «компетенційним» та «функціональним» правонаступником Укрпатенту в частині виконання функцій НОІВ;

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/10373/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Остапенко О.М. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10373/22, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 20.06.2023 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/10373/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі № 910/10373/22, розгляд справи призначено на 28.08.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 розгляд справи №910/10373/22 відкладено на 11.09.2023. Залучено УКРПАТЕНТ до участі у справі, як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Зобов`язати позивача направити УКРПАТЕНТУ копію позовної заяви. Зобов`язано апелянта направити УКРПАТЕНТУ копію апеляційної скарги. Зобов`язано УКРПАТЕНТ направити до суду, та іншим учасника, відзив на апеляційну скаргу.

У зв`язку з виходом у відпустку головуючого судді Полякова Б.М. з 11.09.2023, з метою незмінності складу суду (ч. 13 ст. 32 ГПК України) розгляд справи ухвалою від 30.08.2023 було перенесено на 18.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 розгляд справи №910/10373/22 відкладено на 09.10.2023. Повторно зобов`язано Державне підприємство «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ» направити до суду, та іншим учасника, відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 розгляд справи №910/10373/22 відкладено на 06.11.2023. Зобов`язано ДО "Український офіс інтелектуальної власності та інновацій" надати пояснення, в якій частині до них перейшли права та обов`язки ДП «УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ» (надати відповідні нормативно-правові акти).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 розгляд справи №910/10373/22 відкладено на 04.12.2023. Визнано явку представника ДП "Український інститут інтелектуальної власності" обов`язковою.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орієнтир-Буделемент" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Брайтф`юче Ессет Менеджмент", яке діяло від свого імені за рахунок та в інтересах як компанія з управління активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Промислові інновації" (покупець) було укладено договір №3-ІІІ про передання (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності (права власності) на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), відповідно до умов якого продавець передає (відчужує) покупцю виключні майнові права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), визначені у п. 1.1 договору (зокрема, торговельну марку "Стоунлайт" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №132176 від 10.12.2010, та торговельну марку "Stonelight" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №132177 від 10.12.2010), а покупець отримує виключні майнові права на знаки і сплачує продавцю кошти на умовах, в розмірі та порядку, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, виключні майнові права на знаки переходять до покупця після укладення цього договору та надходження повної оплати за торговельні марки згідно розділу 4 цього договору, та державної реєстрації цього договору відповідно до законодавства.

14.02.2022 ТОВ "Компанія з управління активами "Брайтф`юче Ессет Менеджмент" в інтересах Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Промислові інновації" звернулося до Національного органу інтелектуальної власності - Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" із заявою за вх. №6295/2022 про внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо передачі права власності на торговельні марки за свідоцтвами України №132176 та №132177, та опублікування відповідних відомостей в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Листом за вих. №4927/2022 від 10.06.2022 Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" було повернуто надіслані документи, як такі, що не відповідають вимога чинного законодавства. Зокрема, зазначено: "у поданих документах зазначено, що ТОВ "КУА "Брайтф`юче Ессе Менеджмент" діє в інтересах та щодо активів ЗНВПІФ "Промислові інновації" - пайового фонду, який не є юридичною особою та не може бути власником свідоцтв на торговельні марки".

Як вбачається з позовної заяви, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав, що стороною договору є позивач, який при укладенні діяв від власного імені, в інтересах та за рахунок коштів пайового фонду; дії НОІВ порушують права позивача, які останній має у зв`язку з набуттям відповідного статусу правовласника, позивач також зазначав про протиправність дії Національного органу інтелектуальної власності; а також позивач зазначав, що НОІВ надавалася оцінка договору про розпорядження майновими правами, що не входить до компетенції останнього.

Місцевий суд ухвалюючи рішення про задоволення позову виходив з того, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

У відповідності до положень частини першої статті 1 Закону України "Про інститути спільного інвестування", інститут спільного інвестування - це корпоративний або пайовий фонд; активи інституту спільного інвестування - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Комісія); інвестиційний сертифікат - цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду (далі - пайовий фонд) та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 41 зазначеного Закону, пайовий фонд - сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб.

Пайовий фонд створюється компанією з управління активами. Емітентом інвестиційних сертифікатів пайового фонду є компанія з управління активами такого фонду (ч. 1, 4 ст. 42 Закону).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 43 Закону України "Про інститути спільного інвестування", укладаючи договори за рахунок активів пайового фонду, компанія з управління активами діє від свого імені в інтересах пайового фонду з обов`язковим зазначенням у таких договорах реквізитів фонду. Активи пайового фонду, в тому числі нерухоме майно, цінні папери і депозити, реєструються в установленому порядку на ім`я компанії з управління активами з обов`язковим зазначенням реквізитів такого фонду.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 63 зазначеного Закону, компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування. У відносинах з третіми особами компанія з управління активами пайового фонду повинна діяти від власного імені, в інтересах учасників такого фонду та за його рахунок або в разі недостатності коштів фонду - за власний рахунок.

Таким чином, компанія з управління активами є господарським товариством, діяльність якої полягає у керуванні певним майном, яке вважається майном інвестиційного фонду, а також коштами, які також є коштами інвестиційного фонду. Діяльність компанії з управління активами завжди здійснюється в інтересах фонду, який складається із активів, що належать інвесторам, але знаходяться в управлінні компанії з управління активами та обліковуються окремо від активів керуючої компанії.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.

Як правильно встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, предметом договору є перехід виключних майнових прав на торговельні марки за свідоцтвами України №132176 від 10.12.2010 та №132177 від 10.12.2010.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

Пунктом 1 розділу 2 "Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування", затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.09.2013 №1753, передбачено, що активи інститутів спільного інвестування можуть складатися в тому числі з майнових прав.

Як також вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим судом, майнові права інтелектуальної власності на торговельні марки за свідоцтвами України №132176 від 10.12.2010 та №132177 від 10.12.2010 є майном інституту спільного інвестування - Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Промислові інновації", управління яким здійснює ТОВ "КУА "Брайтф`юче Ессе Менеджмент".

Сторона договору про передачу права власності на торговельну марку має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на торговельну марку або видачу ліцензії на використання торговельної марки. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в Бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених Національним органом інтелектуальної власності з одночасним внесенням їх до Реєстру (ч. 9 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг).

З вказаної норми вбачається, що внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на торговельну марку є правом сторони договору. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України та ст. 155 Господарського кодексу України, до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Статтею 432 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Суб`єкт прав інтелектуальної власності, права якого порушено, має право вимагати визнання та поновлення своїх прав, та вчиняти інші дії, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Набуття права власності компанією з управління активами на будь-яке майно, незалежно від його виду, здійснене від імені фонду, яким керує компанія, та за рахунок коштів фонду, означає, що таке майно має обліковуватись як майно, що належить фонду, однак, оскільки фонд не є юридичною особою, а є лише сукупністю активів, фонд набуває цивільні права та обов`язки через керуючу компанію шляхом посилання на те, що правочин здійснюється керуючою компанією від імені та в інтересах відповідного фонду.

Майно, яке придбано за рахунок коштів фонду та від його імені, не може обліковуватись як майно, що належить керуючій компанії.

Слід зазначити, що здійснення реєстрації права власності на знаки для товарів і послуг (торговельні марки) компанією з управління активами (як за юридичною особою) без посилання на те, що компанія з управління активами набула права власності від імені пайового інвестиційного фонду, може зумовити ситуацію, за якої право власності не виникне ані у позивача (оскільки договір про передачу виключних майнових прав було укладено за рахунок фонду), ані у фонду, оскільки найменування фонду не міститься у відомостях державного реєстру.

Враховуючи вищевикладене, місцевим судом було правильно встановлено, що зазначення реквізитів пайового фонду, за рахунок якого компанія з управління активами набула права власності на торговельні марки не суперечить чинному законодавству та є належним способом реалізації прав власника торговельної марки на визнання його статусу правовласника відповідної торговельної марки і правильно відхилив доводи відповідача щодо того, що подані документи для реєстрації права власності на знаки для товарів і послуг за позивачем із зазначенням реквізитів пайового фонду не відповідають вимогам Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 №576

Відповідно до ч. 1 ст. 2-1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої зазначеної статті Закону, до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить зокрема, опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1267-р від 13.10.2020 "Про Національний орган інтелектуальної власності" встановлено, що Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції НОІВ.

На підставі вказаного розпорядження, ДП "Укрпатент" у межах своїх владних повноважень, делегованих НОІВ, розглянуло заяву позивача за вх. №6295/2022 та винесла відповідне рішення, оформлене листом за вих. №4927/2022 від 10.06.2022.

Разом з тим, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 №943-р "Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності", яке набрало чинності з 08.11.2022, визначено, що Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" виконує функції НОІВ; визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 №1267 "Про Національний орган інтелектуальної власності", розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №1129 "Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 р. №1267", якими було визначено, що ДП "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Таким чином, з 08.11.2022 функції НОІВ виконує правонаступник Державного підприємтва "Укрпатент" - Державна організація "УКРНОІВІ", а відтак саме УКРНОІВІ є належним відповідачем у даній справі з огляду на виконання організацією функцій Національного органу інтелектуальної власності та статус організації як правонаступника Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності".

Таким чином, як правильно зауважив місцевий суд позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем.

Щодо аргументів апеляційної скарги про те, що дії Укрпатента щодо відмови в публікації в бюлетені «Промислова власність» та внесенні до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу права власності є протиправними, безпідставними, необґрунтованими, такими що порушують вимоги діючого законодавства та права Позивача який діє в інтересах Фонду. В свою чергу УКРНОІВІ, виконуючи функції НОІВ, у даному випадку має відновити порушені права Позивача.

Колегія суддів зауважує, що законодавство надає правовласнику торговельної марки право вільно на свій розсуд розпоряджатись належними йому майновими правами.

Відповідно до частини 7 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

Стаття 427 ЦК України містить норми про те, що майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі.

Відтак будь-який власник майнових прав інтелектуальної власності має право передати виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельні марки будь-якій особі, у тому числі закритому недиверсифікованому венчурному пайовому інвестиційному фонду (яке не є юридичною особою) в інтересах якого завжди виступає компанія з управління активами відповідно до вимог діючого законодавства.

Таким чином, ТОВ «ОРІЄНТИР-БУДЕЛЕМЕНТ» мало право передати виключні майнові права інтелектуальної власності ТОВ «Компанія з управління активами «Брайтф`юче Ессет Менеджмент», яке діє від свого імені за рахунок та в інтересах як компанія з управління активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Промислові інновації».

Також оскільки інвестиційний пайовий фонд не є юридичною особою, управителем його майнових прав обов`язково є компанія з управління активами, про що обов`язково вказується в усіх угодах, що стосуються таких майнових прав, із обов`язковим зазначенням реквізитів пайового фонду.

Положеннями частин 2, 3 статті 43 Закону України «Про інститути спільного інвестування» (Закон) зазначено, що, укладаючи договори за рахунок активів пайового фонду, компанія з управління активами діє від свого імені в інтересах фонду з обов`язковим зазначенням у таких договорах реквізитів фонду.

Відповідно до ч. 1,6 ст. 63 зазначеного Закону, компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування. У відносинах з третіми особами компанія з управління активами пайового фонду повинна діяти від власного імені, в інтересах учасників такого фонду та за його рахунок або в разі недостатності коштів фонду - за власний рахунок.

Відтак, компанія з управління активами є господарським товариством, діяльність якої полягає у керуванні певним майном, яке вважається майном інвестиційного фонду, а також коштами, які також є коштами інвестиційного фонду. Діяльність компанії з управління активами завжди здійснюється в інтересах фонду, який складається з активів, що належать інвесторам, але знаходяться в управлінні компанії з управління активами та обліковуються окремо від активів керуючої компанії.

Враховуючи положення діючого законодавства, Фонд, за рахунок та в інтересах якого від свого імені діє компанія з управління активами (Позивач) є належною стороною Договору.

Оскільки Позивач в інтересах Фонду має право укладати договори щодо набуття майнових прав інтелектуальної власності, то відповідно НОІВ зобов`язаний проводити відповідні реєстраційні дії про передачу виключних майнових прав на торговельні марки та інформування невизначеного кола осіб про нового власника торгівельних марок.

Щодо правонаступництва відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовними вимогами ще до припинення Укрпатент виконання функцій НОІВ, а саме - 05 жовтня 2022 року.

Як вбачається з офіційного сайту Укрпатент, з 00:00 08 листопада 2022 року Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) припиняє всі дії, пов`язані з виконанням функцій НОІВ відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності».

Відповідно до зазначеного розпорядження:

Визначено, що державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 р. № 1267 «Про Національний орган інтелектуальної власності»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 1129 «Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 р. № 1267». Відтак, закони, на підставі яких діяв Укрпатент, втратили чинність.

Положеннями частини 2 статті 21 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить зокрема, опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Тобто для забезпечення виконання положень Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» має діяти відповідний орган, тому УКРНОІВІ обґрунтовано вважається правонаступником Укрпатенту.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі № 910/10373/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/10373/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №910/10373/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 11.12.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх