Ухвала

від 07.02.2024 по справі 910/10373/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10373/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"

на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023

у справі № 910/10373/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Брайтф`юче Ессет Менеджмент"

до державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (УКРПАТЕНТ),

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі - ДО "УКРНОІВІ") 27.12.2023 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 (повний текст постанови складено 11.12.2023) у справі № 910/10373/22 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Приписами частини четвертої статті 294 ГПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень скаржник визначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, стверджує, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: щодо питання реєстрації майнових прав інтелектуальної власності за інститутами спільного інвестування, за договорами про передання таких прав на ім`я компаній, що здійснюють управління активами інституту спільного інвестування від свого імені в інтересах пайових фондів, які не є юридичними особами; зазначає, що необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо реалізації майнових прав інститутів спільного інвестування, обумовлена юридичною колізією - розбіжністю норм спеціального законодавства, зокрема, положень Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (№ 3689-ХІІ), який регулює відносини, що виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні та Закону України "Про інститути спільного інвестування" (№ 5080-VI), який поширюється на суспільні відносини, що виникають у сфері спільного інвестування у зв`язку з утворенням та діяльністю суб`єктів спільного інвестування, з метою забезпечення гарантування права власності на цінні папери інститутів спільного інвестування та захисту прав учасників інститутів спільного інвестування;

на думку скаржника, невизначеним залишається питання застосування вказаних законів у судовій практиці, з огляду на наявність спорів в частині набуття та реєстрації майнових прав інтелектуальної власності інститутами спільного інвестування;

також скаржник зазначає про те, що судами не надано оцінки аргументам ДО "УКРНОІВІ" та не зазначено в рішенні підстави відмови у закритті провадження; судами розглянуто справу за відсутності предмету спору ДО "УКРНОІВІ", як відповідача за даними позовним вимогами.

Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2024 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно зазначити повне найменування третьої особи, її місцезнаходження з наданням відповідних доказів надсилання копії цієї скарги і доданих до неї документів названому учаснику справи; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали; роз`яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

ДО "УКРНОІВІ" 26.01.2024 засобами поштового зв`язку, у строк встановлений судом, звернулось із заявою про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначено повне найменування та місцезнаходження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (УКРПАТЕНТ) із наданням йому доказів надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що скаржником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 910/10373/22 усунуто недоліки касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Отже, матеріали касаційної скарги ДО "УКРНОІВІ" відповідають вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми і змісту та на стадії прийняття не є очевидно неприйнятними і є достатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Статтею 295 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження; до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Водночас у касаційній скарзі ДО "УКРНОІВІ" викладено клопотання, у якому просить зупинити виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/10373/22, до закінчення його перегляду судом касаційної інстанції; заявник, зазначає про загрозу настання незворотних наслідків, з огляду на предмет позову, що стосується передачі права власності на торговельні марки, враховуючи характер правовідносин та викладені у касаційній скарзі доводи, а також зважаючи на те, що внаслідок виконання судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, поворот його виконання і повернення сторін до попереднього стану може бути утрудненим або неможливим, оскільки право власності на торговельні марки може бути передано третім особам новим власником, що беззаперечно призведе до безконтрольного розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення спору, як наслідок може не лише утруднити, а й зробити неможливим виконання рішення у випадку відмови у задоволенні позову.

Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень має містити підстави для зупинення виконання судових рішень підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судових рішень, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Сумніви скаржника щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм права під час постановлення оскаржуваних судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції.

Колегія суддів зауважує, що доводи, наведені у клопотанні непереконливими, оскільки у такому випадку не буде дотримано одного із встановлених частиною третьою статті 2 ГПК України основних принципів господарського судочинства - обов`язковості судового рішення.

Поряд з цим зупинення виконання судових рішень в силу приписів статей 294, 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних рішень, Суд відхиляє клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Брайтф`юче Ессет Менеджмент" (далі - ТОВ "Брайтф`юче Ессет Менеджмент") - адвокат Петрушина Катерина Ігорівна звернулася через "Електронний суд" із запереченням, у якому просить відмовити у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, оскільки наведена аргументація ДО "УКРНОІВІ" не відповідає дійсності.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Частиною першою статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Приписами частини четвертої статті 60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Підписання та/або подання скарг, заяв чи клопотань є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Змістом пункту 11 Положення встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Пунктом 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер.

Зі змісту пункту 12.11 Положення, ордер має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат");

На підтвердження повноважень представляти інтереси ТОВ "Брайтф`юче Ессет Менеджмент" у Верховному Суді, адвокат Петрушина К.І. до матеріалів заперечення додала скан-копію ордеру від 08.01.2024 серія АІ № 1524422.

Однак, ордер не містить обов`язкових реквізитів, передбачених приписами пункту 12 Положення, зокрема, в графі "Адвокат" відсутній підпис адвоката Петрушиної К.І., а тому з урахуванням змісту пункту 11 Положення, документ, доданий до заперечення адвокатом Петрушиною К.І., як доказ на підтвердження повноважень, не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на звернення до Верховного Суду з запереченням.

З огляду на зазначене, заперечення ТОВ "Брайтф`юче Ессет Менеджмент" на клопотання ДО "УКРНОІВІ" про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення Суд повертає заявнику без розгляду, на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 6 ГПК України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX) особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Отже учасники справи можуть подавати процесуальні документи до суду через електронний кабінет в ЄСІТС або в паперовій формі.

Керуючись статтями 170, 234, 287, 290, 294 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/10373/22.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 14 березня 2024 року о 12:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 302.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 22 лютого 2023 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.

4. Клопотання державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/10373/22 відхилити.

5. Представники учасників судового процесу повинні при собі мати оригінал та належним чином посвідчені копії документів, які підтверджують їх повноваження на представництво/самопредставництво з урахуванням приписів частини 4 статті 1312, підпункту 11 пункту 161 розділу XV Перехідних положень Конституції України та статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

6. Явку представників сторін у судове засідання визнати необов`язковою.

7. Витребувати матеріали справи № 910/10373/22 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Брайтф`юче Ессет Менеджмент" до державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (УКРПАТЕНТ), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

8. Копію ухвали надіслати господарському суду міста Києва, Північному апеляційному господарському суду та учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова