Постанова
від 06.12.2023 по справі 905/423/23
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року м. Харків Справа № 905/423/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: провідний юрисконсульт відділу по роботі з проблемними активами Маркова В.Є.; витяг з наказу №755 ЗПОС від 27.06.2017; витяг з посадової інструкції від 03.04.2023; Положення про департамент проблемних активів АТ "Перший Український Міжнародний Банк";

відповідачі за первісним позовом: не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві енд сі груп ", м. Маріуполь, Донецька область,

на рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області в м.Харкові, повний текст якого складений 18.09.2023 (Сковородіна О.М.),

у справі №905/423/23

за позовом: Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк ", м. Київ,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві енд сі груп", м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авис-Восток", м. Київ,

до відповідача-3: ОСОБА_1 , м. Маріуполь, Донецька область,

про солідарне стягнення 1791605,17грн,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві енд сі груп", м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача: Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м.Київ,

про розірвання договору фінансового лізингу №МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021,

ВСТАНОВИВ:

АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "ПУМБ") звернулось з позовною заявою до: відповідача-1 ТОВ "Ві енд сі груп"; відповідача-2 ТОВ "Авис-Восток"; відповідача-3 ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1791605,17грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору фінансового лізингу №МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021 щодо погашення заборгованості. Вимоги заявлені до трьох відповідачів у зв`язку з укладанням договорів поруки від 04.11.2021 № МБ-МРL-П-15650/1 та № МБ-МРL-П-15650/2.

ТОВ "Ві енд сі груп" звернулося із зустрічною позовною заявою до АТ "ПУМБ", в якій просить розірвати договір фінансового лізингу №МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021, укладений між АТ "ПУМБ" та ТОВ "Ві енд сі груп", з 05.03.2022.

Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що така обставина як початок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України не могла бути відомою сторонам під час укладання договору від 04.11.2021, а тому враховуючи положення ст.ст. 651, 652 ЦК України договір лізингу може бути розірваний у зв`язку з істотною зміною обставин.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/423/23 первісний позов АТ "ПУМБ" до відповідача-1: ТОВ "Ві енд сі груп"; до відповідача-2: ТОВ "Авис-Восток"; до відповідача-3: ОСОБА_1 про солідарне стягнення: заборгованості з оплати предмета лізингу в сумі 1551274,90грн задоволено; заборгованості по винагороді лізингодавцю в сумі 205705,47грн задоволено; комісійної винагороди за адміністрування простроченої заборгованості в сумі 3600,00грн задоволено; комісійної винагороди за дострокове погашення в сумі 31024,80грн задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ "Ві енд сі груп", ТОВ "Авис-Восток", ОСОБА_1 на користь АТ "ПУМБ" заборгованість з оплати предмета лізингу в сумі 1551274,90грн, заборгованість по винагороді лізингодавцю в сумі 205705,47грн, комісійну винагороду за адміністрування простроченої заборгованості в сумі 3600,00грн, комісійну винагороду за дострокове погашення в сумі 31024,80грн та витрати на оплату судового збору в сумі 26 874,07грн.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ "Ві енд сі груп" до АТ "ПУМБ" про розірвання договору фінансового лізингу №МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції з посиланням на ст. ст. 11, 543, 546, 553, 554, 610, 629, 651, 652, 806, 807, 809 ЦК України, ст.ст. 3, 21 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. 193 ГК України обґрунтоване тим, що позивач передав, а відповідач-1 прийняв у лізинг на умовах договору фінансового лізингу предмет лізингу. Проте, відповідач припинив виконувати належним чином свої договірні зобов`язання перед банком, внаслідок чого з 08.05.2022 виникло прострочення зі сплати винагороди лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу (лізингових платежів) за цим договором, та з 08.06.2022 - зі сплати платежів по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу. На підставі п. 6.4 Загальних умов договору, станом на 16.08.2022 (включно) позивач нарахував ТОВ "Ві енд сі груп" викупний платіж в сумі 1725055,65грн. Однак, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем-1 позивачу предмета лізингу, а також доказів сплати викупного платежу. Перевіривши розрахунок заборгованості, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку, що він відповідає умовам нарахування, передбаченим договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021, у зв`язку з чим визнаний судом обґрунтованим. Так як відповідач-2 та відповідач-3 є поручителями за виконання зобов`язань відповідачем-1 за договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021, суд дійшов висновку, що відповідачі 1, 2, 3 солідарно відповідають перед позивачем за неналежне виконання умов вказаного договору. Станом на час ухвалення рішення відповідачами 2, 3 не надано суду доказів сплати ними заборгованості відповідача-1 за договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання поручителями своїх зобов`язань за договором поруки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів за первісним позовом заборгованості за договором фінансового лізингу.

Щодо зустрічного позову суд першої інстанції зазначив, що дослідивши надані докази та доводи, які покладені в основу зустрічного позову щодо істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору лізингу, суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено доказами існування у сукупності всіх чотирьох умов, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України, необхідних для розірвання договору фінансового лізингу, оскільки не доведено, що при розірванні договору буде дотриманий баланс (співвідношення) майнових інтересів сторін. Тобто, при розірванні договору лізингодавець втрачає право на отримання лізингових платежів (як викупних, так і винагороди), а також не повертає об`єкт лізингу, тоді, як лізингоодержувач звільняється від оплати, та його втратами є лише витрати по викупу об`єкту лізингу, які він поніс до дати розірвання договору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Ві енд сі груп" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/423/23; постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову; зустрічний позов задовольнити в повному обсязі; судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на позивача за первісним позовом.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "Ві енд сі груп" зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки істотній зміні обставин в конкретній ситуації, яка мала місце в правовідносинах сторін та не врахував "фундаментальну різницю" у підході трактування форс-мажору, зокрема те, що форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, в той час як істотна зміна обставин є підставою для розірвання договору фінансового лізингу. Апелянт зазначає, що з огляду на стадію правовідносин сторін, фактичні обставини, в даному випадку суттєво змінюється саме рівновага договірних відносин, суттєво змінились обставини, на які сторони розраховували під час укладення договору фінансового лізингу. При цьому, всі обставини стали наслідком не безпосередньо дій відповідача за первісним позовом, а наслідком незалежних від нього, непередбачуваних, непрогнозованих подій. За доводами скаржника, зміна істотних обставин для відповідача за первісним позовом полягає у наступному: ??24.02.2022 відповідно до Указу Президента України №64/2022 на всій території України оголошено військовий стан; ??позивач за зустрічним позовом припинив здійснення господарської діяльності та вимушений був переміститись на підконтрольну територію України; усе нерухоме та рухоме майно, яке належить позивачу за зустрічним позовом, знаходиться (знищене або пошкоджене) на тимчасово окупованій території у місті Маріуполі Донецької області. Позивач за зустрічним позовом посилається на неможливість та недоцільність виконання умов договору на теперішній час у зв`язку з розташуванням належного йому майна на тимчасово окупованій території та, отже, істотною зміною обставин, що ставить його в невигідне становище, та він фактично позбавлений можливості реалізації встановлених діючим в Україні законодавством прав щодо володіння та користування об`єктом лізингу. Апелянт вважає, що в даній ситуації наявні всі чотири умови, які давали законні підстави для розірвання договору лізингу. Скаржник наголошує, що банком не дотримано умову договору фінансового лізингу щодо страхування предмету лізингу. Також відповідач за первісним позовом вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки інформації про кримінальне провадження, повідомлення банку про нього, що суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ "ПУМБ" просить залишити без змін рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/423/23 та відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Позивач за первісним позовом зазначає, що для розірвання договору за рішенням суду при відсутності згоди на це сторін стаття 652 ЦК України вимагає наявності одночасно чотирьох умов, однією з яких, зокрема, є та умова, що із суті договору не повинно випливати, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. В даному випадку, заінтересованою в розірванні договору стороною є лізингоодержувач ТОВ "Ві Енд Сі Груп", щодо якого умови договору прямо передбачають покладення саме на нього ризиків зміни обставин. Банк зазначає, оскільки одна сторона за договором фінансового лізингу - АТ "ПУМБ", повністю виконала свої обов`язки за договором, а інша сторона - ТОВ "Ві енд сі груп" виконала їх лише частково (і відмовляється їх виконувати, або компенсувати невиконання), то така вимога останнього про розірвання договору порушує принцип рівноваги сторін. Зазначає, що на виконання умов п.3.2 Загальних умов договору лізингу позивачем укладений договір страхування предмета лізингу №3524353 від 08.11.2021 з ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", яким забезпечувалось покриття ризиків пошкодження або знищення предмету лізингу в результаті подій, вказаних у п.2.2.1 договору страхування. Строк дії договору страхування - по 07.11.2022. В той же час, умови договору страхування не розповсюджувалися на випадки настання воєнних дій будь-якого характеру та на окупацію територій, і ризик настання цих подій не покривався страховим відшкодуванням. Наголошує, що позивач за зустрічним позовом не надав суду належних доказів щодо дійсності пошкодження чи знищення предмету лізингу, до позовної заяви додано лише копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.04.2022, з дати реєстрації кримінального провадження спливло вже більше одного року, але результатів кримінального провадження відносно предмету лізингу не надано.

05.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" від представника ТОВ "Ві енд сі груп" адвоката Крупського В.В. надійшла заява про розгляд справи без участі представника апелянта.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, 06.12.2023, був присутній представник позивача за первісним позовом, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представники відповідачів за первісним позовом до судового засідання апеляційної інстанції не з`явилися.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа вбачається, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 про відкладення розгляду справи в електронному вигляді доставлена до електронних кабінетів представника ТОВ "Ві енд сі груп" адвоката Крупського В.В. та ТОВ "Авис-Восток" 23.11.2023 о 20:17 годині.

ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до ч. 11 ст. 242 ГПК України шляхом направлення копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Крім того, з метою належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи Східним апеляційним господарським судом здійснено опублікування тексту ухвали від 22.11.2023 про відкладення розгляду справи на офіційному веб-сайті "Судова влада України".

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідачів за первісним позовом.

Крім того, ТОВ "Авис-Восток" та ОСОБА_1 не скористалися своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 263 ГПК України, відповідно до якого відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

04.11.2021 між АТ "ПУМБ" (банком, лізингодавцем) та ТОВ "Ві енд сі груп" (клієнтом, лізингоодержувачем) укладений договір фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650, відповідно до п.1.1 якого лізингодавець набуває у свою власність і передає лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору. По закінченню строку лізингу до лізингоодерджувача за умови повного та належного виконання всіх зобов`язань за договором (у тому числі зі сплати лізингових та інших платежів, а також неустойки (штрафу, пені) переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством України).

Пунктом 11 розділу "Преамбула та окремі умови" договору визначено, що предметом лізингу є: телескопічний навантажувач Manitou, у кількості 1 одиниця, марка, модель та рік випуску якого зазначені в додатку "Специфікація" до цього договору. Загальна вартість предмета лізингу (з ПДВ) 2327214,15грн.

Строк лізингу 36 місяців з дати підписання акту приймання-передачі предмета лізингу в лізинг (п. 12 розділу "Преамбула та окремі умови" договору).

Адреса базування/знаходження в міжексплуатаційний період визначена п. 15 розділу "Преамбула та окремі умови" договору: Україна, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 71.

Положеннями п. 16 розділу "Преамбула та окремі умови" договору встановлена оплата лізингоодержувача за договором фінансового лізингу - лізингоодержувач здійснює платежі згідно додатків "Графік сплати лізингових платежів" та "Загальні умови".

Відповідно до п. 18 розділу "Преамбула та окремі умови" договору винагорода лізингодавцю - винагорода лізингодавцю за надання у фінансовий лізинг предмета лізингу, розмір якої зазначений у графіку лізингових платежів та може бути змінена відповідно до умов договору.

Вказаним вище пунктом передбачено комісійну винагороду за дострокове погашення в розмірі 3% від суми достроково сплачених лізингових платежів, а також комісійну винагороду за адміністрування простроченої заборгованості в розмірі 240,00грн, в т.ч. ПДВ 40,00грн.

Пунктом 22 "Особливі умови" розділу "Преамбула та окремі умови" договору визначено, що в забезпечення належного виконання зобов`язань лізингоодержувача за цим договором фінансового лізингу лізингоодержувач укладає/забезпечує укладення наступних договорів забезпечення: договір поруки з ТОВ "Авис-Восток" та договір поруки з ОСОБА_1 .

Преамбула договору підписана представниками та скріплена печатками сторін.

За змістом розділу "Загальні умови" договору винагорода - винагорода лізингодавцю за надання у фінансовий лізинг об`єкта фінансового лізингу, розмір якої зазначений у графіку лізингових платежів та може бути змінений відповідно до умов договору; графік - додаток "Графік сплати лізингових платежів", який є невід`ємною частиною договору; лізингові платежі - означає всі суми та/або платежі, що повинні бути сплачені лізингоодержувачем за договором; в т.ч. платежі, що включають відшкодування (компенсацію) частини вартості предмета лізингу та винагороду лізингодавцю за наданий у лізинг предмет лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в пункті 2.6. Загальних умов) та інші складові, зокрема, платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору та передбачені договором; число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке співпадає з числом підписання Акту.

Пунктом 1.2 розділу "Загальні умови" договору визначено, що строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в додатку "Графік сплати лізингових платежів" до договору та починається з дати підписання сторонами акту, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Усі лізингові платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснити в національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця, зазначений у пункті 19 розділу "Преамбула та окремі умови" договору (п. 2.1 розділу "Загальні умови" договору).

За умовами п.2.2 розділу "Загальні умови" договору авансовий платіж лізингоодержувач зобов`язаний сплатити протягом 3 банківських днів з моменту відправлення рахунку лізингодавця.

Пунктом п. 2.3 розділу "Загальні умови" договору визначено, що всі чергові лізингові платежі відповідно до графіку та Загальних умов лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень п.п. 2.4-2.6 загальних умов, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому був підписаний акт. Якщо термін сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Положеннями п. 2.7 розділу "Загальні умови" договору встановлено, що за кожен випадок прострочення сплати лізингових платежів (в т.ч. частково) на строк понад 3 календарні дні - згідно умов договору лізингодавець має право вимагати сплати комісійної винагороди за адміністрування простроченої заборгованості в розмірі, зазначеному в п. 18 розділу "Преамбула та окремі умови" договору. Дана комісійна винагорода сплачується лізингоодержувачем на підставі виставленого лізингодавцем відповідного рахунку, в зазначений у рахунку лізингодавця термін, але не пізніше передбаченої графіком лізингових платежів дати сплати найближчого наступного лізингового платежу.

Лізингоодержувач не може вимагати від лізингодавця жодного відшкодування, затримання або зменшення суми платежів за договором у випадку перерви (в т.ч. внаслідок пошкодження предмета лізингу) в експлуатації предмета лізингу, незалежно від причин виникнення такої перерви (п. 2.10 розділу "Загальні умови" договору).

За умовами п. 2.14 розділу "Загальні умови" договору при виявленні бажання лізингоодержувачем припинити дію договору після його підписання сторонами, сторони за взаємною згодою можуть припинити дію договору (в т.ч. на умовах, зазначених в п. 6.9 Загальних умов). При цьому лізингодавець має право нарахувати комісійну винагороду у розмірі, зазначеному в п. 18 розділу "Преамбула та окремі умови" договору, а лізингоодержувач зобов`язаний її сплатити згідно рахунку лізингодавця протягом трьох банківських днів з дати направлення рахунку лізингодавця, але в будь-якому разі до підписання відповідної додаткової угоди до договору.

Положеннями п. 3.4 розділу "Загальні умови" договору встановлено, що приймання лізингоодержувачем предмету лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі предмета лізингу в лізинг. Підписання лізингоодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність предмета лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору. З моменту підписання сторонами такого акту до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі ризики, пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування предметом лізингу). З моменту підписання акту лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує у повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну внаслідок експлуатації предмета лізингу. Ризик невідповідності предмета лізингу цілям використання цього предмета лізингу та настання істотної зміни обставин в своєму становищі та/або діяльності (в розумінні ст. 652 ЦК України) несе Лізингоодержувач.

Згідно з пп. 4.1.2 розділу "Загальні умови" договору лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема, утримувати предмет лізингу в справному стані, дотримуватись відповідних стандартів, технічних умов, правил експлуатації, інструкції та гарантійних умов (вимог) продавця (виробника) предмета лізингу.

Лізингоодержувач зобов`язується не допускати протягом строку дії договору настання будь-якої із зазначених у додатку "Несприятливі події" до договору несприятливих подій та обставин, зазначених в п.п 6.1.1. - 6.1.8 Загальних умов (п. 5.3 розділу "Загальні умови" договору).

За умовами п. 5.4 розділу "Загальні умови" договору діючи на підставі статті 212 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що будь-яка із несприятливих подій, зазначених у додатку "Несприятливі події" до договору, та обставин, зазначених в п.п 6.1.1 - 6.1.8 Загальних умов, є відкладальною обставиною, настання якої призводить до зміни прав та обов`язків сторін договору.

Відповідно до п. 5.5 розділу "Загальні умови" договору наслідки настання будь-якої з несприятливих подій передбачені у Статті 6 Загальних умов.

Положеннями п.6.1 розділу "Загальні умови" договору сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з несприятливих подій, зазначених у додатку "Несприятливі події" до договору, або при настанні обставин, зазначених в. п.п. 6.1.1 - 6.1.8 Загальних умов, лізингодавець має право вимагати змін умов договору та/або повернення предмету лізингу лізингодавцю (окрім повернення у зазначеному у п. 6.1.8 Загальних умов випадку прострочення приймання лізингоодержувачем предмету лізингу та повернення у зазначених в п.п.6.1.5 - 6.1.6 Загальних умов випадках викрадення/втрати/знищення предмету лізингу) у зазначений у відповідному повідомленні - вимозі строк. У випадку незгоди лізингоодержувача із запропонованими лізингодавцем змінами умов договору, в тому числі, при настанні зазначених нижче у цьому пункті 6.1 Загальних умов обставин, для Лізингоодержувача наступають наслідки, зазначені в пункті 6.3 Загальних умов.

Вказаним пунктом, зокрема, визначено такі обставини: 6.1.1. Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (календарних) днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку лізингових платежі; 6.1.5. У випадку викрадення або втрати предмета лізингу, незалежно від того був такий випадок визнаний страховим чи ні; 6.1.6. У випадку, якщо предмет лізингу знищений, пошкоджений і не може бути відновлений (в т. ч. при повній конструктивній загибелі відповідно до умов страхування предмету лізингу), незалежно від того був такий випадок визнаний страховим чи ні.

У випадках, передбачених пунктами 6.1.1-6.1.3 Загальних умов, лізингодавець повідомляє про це Лізингоодержувача із зазначенням строку для усунення таких порушень. При настанні обставин, передбачених п. 6.1.4. - 6.1.7 Загальних умов, строк для їх усунення не встановлюється (п. 6.2 розділу "Загальні умови" договору).

Згідно з п. 6.3 розділу "Загальні умови" договору якщо лізингоодержувач у встановлений згідно з п. 6.2 Загальних умов строк не усуне зазначені порушення; не поверне лізингодавцю предмет лізингу, а також у випадках, передбачених п.п. 6.1.4-6.1.7 Загальних умов, строк лізингу закінчується в день сплати нарахованого лізингодавцем викупного лізингового платежу або в день вилучення предмету лізингу лізингодавцем (в залежності від того, яка з цих подій наступить раніше). Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити викупний лізинговий платіж на умовах п. 6.4 Загальних умов. У випадках, передбачених пунктами 6.1.4.-6.1.6 Загальних умов, право лізингоодержувача на придбання предмету лізингу згідно умов цього договору припиняється.

Підпунктом 6.3.1 розділу "Загальні умови" договору сторони погодили, що зміна строку лізингу на вимогу лізингодавця у випадках, передбачених у п. 6.1 Загальних умов, не може вважатися односторонньою зміною умов договору лізингодавцем. Реалізація положень п.п. 6.1-6.3 Загальних умов є одним із способів виконання зобов`язань за договором, встановлених за взаємною згодою сторін

За умовами п. 6.4 розділу "Загальні умови" договору лізингодавець нараховує (з урахуванням положень п. 2.7 Загальних умов) викупний платіж (Sвп), сума якого визначається за наступною формулою: Sвп = Sнв + Sлп3 + Sдз + Sв, де Sвп - розмір викупного платежу, після оплати якого лізингоодержувачем лізингодавець припиняє нараховувати лізингові платежі; Sнв - сума невідшкодованої лізингоодержувачем частини залишкової вартості предмета лізингу на дату нарахування викупного платежу, в т.ч. ПДВ; Sлп3 - сума комісійної винагороди за дострокове погашення; Sдз - сума відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних із звершенням договору (зняття з реєстрації предмету лізингу, витрати на ведення справи, що сплачуються страховій компанії, яка здійснює майнове страхування предмету лізингу, під час розірвання договору тощо), з ПДВ; Sв - розмір винагороди лізингодавцю за наданий у лізинг предмет лізингу відповідно до графіку лізингових платежів. Якщо погашення припадає не в число сплати, то Sв розраховується пропорційно фактичній кількості днів за період з дати попереднього лізингового платежу (передбаченої графіком лізингових платежів) до дати нарахування викупного платежу (включно). Лізингодавець припиняє нараховувати лізингові платежі відповідно до графіку з моменту сплати лізингоодержувачем викупного платежу.

Пунктом 6.4.1 розділу "Загальні умови" договору встановлено, що лізингоодержувач зобов`язаний сплатити викупний платіж протягом 10 банківських (робочих) днів з моменту направлення лізингодавцем відповідної вимоги.

Згідно з п. 6.5 розділу "Загальні умови" договору лізингоодержувач протягом 10 банківських (робочих) днів з дати відправлення лізингодавцем вимоги про сплату викупного платежу зобов`язаний сплатити в повному обсязі (погасити) всю заборгованість (включаючи викупний платіж) перед лізингодавцем згідно договору, в т.ч. усі прострочені платежі, штрафні санкції, передбачені договором та законодавством, відшкодувати усі збитки, завдані лізингоодержувачем за договором та ув`язку з ним.

Сторони погодили, що зміна або припинення договору відбувається, зокрема, внаслідок вчинення лізингодавцем часткової або повної відмови від договору, у випадках передбачених загальними умовами та/або законодавством, та/або у випадках настання відкладальних обставин, передбачених пунктами 6.1.1-6.1.8 Загальних умов, та наявності (вчинення) лізингодавцем відповідного волевиявлення (одностороннього правочину) (п. 6.11 розділу "Загальні умови" договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання (в т.ч. обов`язкового підписання сторонами додатків до договору "Графік сплати лізингових платежів", "Специфікація", "Загальні умови Договору", "Страхування", "Документи про фінансовий стан та діяльність", "Несприятливі події", зразку "Довідка"), скріплення печатками банку, клієнта та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі. Лізингоодержувач підтверджує, що при укладенні договору, додаткових угод про внесення змін та доповнень до договору, інших документів, надання яких передбачено договором та які будуть викладатися на папері, буде використовувати печатку, відбиток якої проставлений у розділі "Реквізити та підписи Сторін" договору (п. 10.1 розділу "Загальні умови" договору).

Умовами п. 10.9 розділу "Загальні умови" договору визначено, що будь-які повідомлення та/аба документи, що направляються сторонами одна одній у зв`язку з договором, повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторін (за виключенням електронних повідомлень). Повідомлення та/або документи вважаються надісланими з дати їх відправлення однією стороною іншій за адресою, зазначеною у договорі. Сторона вважається такою, що знала про зміну адреси іншої сторони, виключно у разі укладення сторонами відповідної додаткової угоди до договору. Сторони погодились що повідомлення та/або документи (за виключенням електронних повідомлень та повідомлення про відмову від договору та його дострокове розірвання) вважаються отриманими лізингоодержувачем на сьомий календарний день з дати реєстрації банком рекомендованого листа у відділенні поштового зв`язку (при цьому лізингоодержувач несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів), або в день особистого вручення лізингоодержувачу, зазначений в повідомленнях та/або документах, а направлені електронні повідомлення - в день та час їх направлення банком. Щодо повідомлення про відмову від договору та його дострокове розірвання - сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло 10 (десять) банківських (робочих) днів з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі.

Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Додатком до договору, зокрема, є Графік сплати лізингових платежів, які складаються з 1) відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу та 2) винагороди лізингодавця.

04.11.2021 сторонами укладено специфікацію, яка є додатком №1 до договору фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021, предметом якої є Телескопічний навантажувач Manituo MLT-X 732 95P ST3A S1 у кількості 1 одиниці, загальною вартістю 2327214,15 грн (з урахуванням ПДВ); строк лізингу - 36 місяців.

Судом встановлено, що 04.11.2021 між АТ "ПУМБ" (кредитором) та ТОВ "Авис-Восток" (поручителем) укладений договір поруки №МБ-MPL-П-15650/1, відповідно до п.1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань, вказаних в ст. 2 цього договору.

Пунктом 3.1 договору поруки №МБ-MPL-П-15650/1 визначено, що у разі порушення зобов`язання боржником кредитор направляє поручителю письмову вимогу виконати зобов`язання (або певну його частину). Кредитор не зобов`язаний підтверджувати будь-яким чином факт невиконання зобов`язання боржником. Вимога кредитора буде достатньою для поручителя підставою виконати зобов`язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до кредитора про надання додаткової інформації чи документів.

Також, 04.11.2021 між АТ "ПУМБ" (кредитором) та ОСОБА_1 (поручителем) укладений договір поруки №МБ-MPL-П-15650/2, згідно з п. 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань, вказаних в ст. 2 цього договору.

За умовами п. 1.2 договору поруки №МБ-MPL-П-15650/1 та договору поруки №МБ-MPL-П-15650/2 поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату відшкодування (компенсації) вартості предмету лізингу, винагороди кредитора (лізингодавця), комісій, неустойки, витрат кредитора тощо.

У разі порушення боржником зобов`язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо (п. 1.3 договорів поруки №МБ-MPL-П-15650/1 та №МБ-MPL-П-15650/2).

Пунктом 3.1 договору поруки №МБ-MPL-П-15650/2 визначено, що у разі порушення зобов`язання боржником (у тому числі невиконання та/або неналежне виконання боржником зобов`язання у строки, визначені договором (ами), з якого (их) випливає зобов`язання), поручитель зобов`язаний в перший день порушення боржником зобов`язання (або певної його частини) виконати таке зобов`язання (або певну його частину) (далі - "Строк виконання поручителем зобов`язань за чим договором") незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому кредитор не зобов`язаний підтверджувати будь-яким чином факт невиконання зобов`язання боржником. Порушення зобов`язання боржником буде достатньою для поручителя підставою виконати порушене зобов`язання (або певну його частину) без будь-яких застережень, умов чи вимог до кредитора про надання відповідної інформації чи документів.

Статтями 2 договору поруки №МБ-MPL-П-15650/1 та договору поруки №МБ-MPL-П-15650/2 визначено, що порукою за цим договором забезпечується виконання зобов`язань боржника перед кредитором (далі "Зобов`язання"), що випливає з наступного договору: договору фінансового лізингу № МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021, що був укладений між кредитором та ТОВ "Ві енд сі груп", який є боржником за договором, з усіма змінами та доповненнями до нього (для цілей цього підпункту - "Договір фінлізингу"), а саме: відшкодувати кредитору вартість предмету лізингу, зазначеного в Договорі фінлізингу, та сплатити винагороду лізингодавцю (кредитору) в загальному розмірі 2772820,84грн в строк до 22.11.2024, частинами та в строки, згідно з наведеним нижче графіком лізингових платежів (далі - графік).

Пунктами 6.1 договорів поруки №МБ-MPL-П-15650/1 та №МБ-MPL-П-15650/2 встановлено, що порука за цим договором припиняється, якщо протягом трьох років з дня настання строку повного відшкодування кредитору вартості предмету лізингу та сплати винагороди лізингодавцю (кредитору), встановленого п. 2.1.1 цього договору, кредитор не пред`явить до поручителя вимоги або позову, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з актом приймання-передачі №1 від 08.11.2021 предмету лізингу в лізинг за договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021 позивач передав, а відповідач-1 прийняв: Телескопічний навантажувач Manituo MLT-X 732 95P ST3A S1, у кількості 1 одиниця, 2021 року випуску, серійний номер MAN00000Р01062539. Також за змістом вказаного акта лізингоодержувач ознайомлений зі змістом та умовами договору добровільного страхування предмету лізингу №4524353 від 08.11.2021 та правилами страхування страховика, який здійснює майнове страхування предмету лізингу (п. 5 акта).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2022 АТ "ПУМБ" на електронну пошту ТОВ "Ві енд сі груп" направлено лист з графіком сплати лізингових платежів у новій редакції, в якому зазначено, що з метою підтримки та стабілізації економіки України банком прийнято рішення про перенесення лізингових платежів.

Згідно виписок по рахунку відповідача-1 вбачається, що останнім здійснено платежі в рахунок оплати частини вартості предмета лізингу у загальному розмірі 77775,00грн та платежі в рахунок винагороди лізингодавця в сумі 70155,46грн. Останній платіж в рахунок оплати частини вартості предмета лізингу від відповідача надійшов 08.02.2022, остання оплата винагороди лізингодавця здійснена лізингоодержувачем частково 31.05.2022 на суму 2234,06грн, замість 64800,89грн. Внаслідок чого у лізингоодержувача з 08.05.2022 виникло прострочення зі сплати винагороди лізингодавця за отриманий в лізинг предмет лізингу (лізингових платежів) за договором, та з 08.06.2022 зі сплати платежів по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу.

15.06.2022 ТОВ "Ві енд сі груп" засобами поштового зв`язку звернулося до АТ "ПУМБ" з повідомленням від 15.06.2022 № 150622/2 "Про розірвання договору у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин за договором фінансового лізингу № МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021", в якому зазначив, що зважаючи на продовження дії форс-мажорних обставин та неможливості виконувати свої зобов`язання, ТОВ "Ві енд сі груп" пропонує розірвати договір фінансового лізингу № МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021 за згодою сторін. Крім того, ТОВ "Ві енд сі груп" зазначив, що в єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №12022041030000570 про незаконне заволодіння 04.03.2022 у місті Маріуполі невстановленими особами транспортним засобом - Телескопічний навантажувач Manitou MLT-X 732 95P ST3A S1, державний номер НОМЕР_1 , який є предметом лізингу за договором №МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021.

Відповідно до відповіді АТ "ПУМБ" від 04.07.2022 №КНО-61.1.3.2/82 на повідомлення лізингоодержувача позивач за первісним позовом зазначив, що станом на поточну дату, у зв`язку з введенням воєнного стану та проведенням активних бойових дій на території України, банк не нараховує штрафні санкції та додаткові проценти у розмірі 30 процентів річних від простроченої суми відповідно до умов п.п. 7.1.1 та 7.1.4 договору. Банк наголосив, що нормами Закону України "Про фінансовий лізинг" та умовами укладеного договору фінансового лізингу № МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021 не передбачено підстав та умов щодо припинення в односторонньому порядку проведення лізингових платежів без застосування відповідних оперативно-господарських санкцій. Також, банком зазначено, що з метою подальшого врегулювання взаємовідносин сторін за діючими умовами договору фінансового лізингу, з урахуванням отриманої інформації щодо фактичної втрати контролю над предметом лізингу, необхідно провести дії щодо встановлення та підтвердження всіх обставин страховиком ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" з відповідним висновком в залежності від кваліфікації критерію страхового випадку, та просив надати наявні у лізингоодержувача докази, що майно, яке є предметом договору лізингу, викрадено (таким доказом може бути доповідна записка працівників на керівника, відео з камер спостереження, письмові свідчення очевидців, акт інвентаризації чи інший комісійний акт по підприємству тощо).

Позивач за первісним позовом 12.07.2022 направив на електронну пошту лізингоодержувача, яка значиться в преамбулі договору лізингу (avis-vostok@ukr.net; Vsgroup2019@ukr.net), вимогу №КНО-61.1.3.2/84 від 07.07.2022 про погашення простроченої заборгованості, яка станом на 06.07.2022 складала 163280,73грн.

Керуючись п. 6.4 договору станом на 16.08.2022 (включно) позивач нарахував ТОВ "Ві енд сі груп" викупний платіж в сумі 1725055,65грн, з яких: сума невідшкодованої частини залишкової вартості предмету лізингу в розмірі 1551274,90грн, в т.ч. ПДВ; сума комісійної винагороди за дострокове погашення у розмірі 3% від суми достроково сплачених лізингових платежів в розмірі 39556,50грн; сума винагороди лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу в розмірі 132544,25грн; сума комісійної винагороди за адміністрування простроченої заборгованості складає 1680,00грн, в т.ч. ПДВ - 280,00грн.

23.08.2023 позивач за первісним позовом на електронну пошту відповідача-1 за первісним позовом, яка значиться в преамбулі договору лізингу (avis-vostok@ukr.net; Vsgroup2019@ukr.net), направив вимогу від 17.08.2022 вих. №КНО-61.1.3.129 про сплату викупного лізингового платежу в сумі 1725055,65грн.

12.09.2022 позивачем за первісним позовом направлено ТОВ "Авис-Восток" засобами поштового зв`язку вимогу щодо виконання зобов`язань за договором поруки вих. №КНО-61.1.3.2/151 від 12.09.2022.

У зв`язку з несплатою лізингоодержувачем та поручителями викупного платежу згідно з вимогами банку, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з лізингоодержувача та поручителів заборгованості за договором лізингу.

Під час розгляду справи судом першої інстанції лізингоодержувач звернувся до суду першої інстанції із зустрічним позовом до банку про розірвання договору фінансового лізингу.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/423/23 первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено з підстав, що викладенні вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частинами першою та другою статті 292 ГК України визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За приписами статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що порядок та умови набуття лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу у власність визначаються договором фінансового лізингу або зазначеним у такому договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об`єкта фінансового лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

Відповідно до ч. 4 , ч. 6 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: 1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів; 2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом. Договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.

Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингодавець має право, зокрема, у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; у разі відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу та неповернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу на вимогу лізингодавця у строки, передбачені договором фінансового лізингу, вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів у частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу та/або законодавством.

Лізингоодержувач має право, зокрема, вимагати розірвання договору фінансового лізингу або відмовитися від такого договору у випадках, передбачених договором фінансового лізингу та законодавством (ч. 1 ст. 21 вказаного Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі; у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Як становлено судом, ТОВ "Ві енд сі груп" за актом приймання-передачі №1 від 08.11.2021 прийняло від АТ "ПУМБ" у лізинг предмет лізингу: Телескопічний навантажувач Manituo MLT-X 732 95P ST3A S1, у кількості 1 одиниця, 2021 року випуску, серійний номер MAN00000Р01062539.

Відповідно до наданої до позовної заяви виписки перший відповідач припинив виконувати належним чином свої договірні зобов`язання перед банком, внаслідок чого з 08.05.2022 виникло прострочення зі сплати винагороди лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу за цим договором, та з 08.06.2022 - зі сплати платежів по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з несплатою лізингоодержувачем лізингових платежів, на підставі п. 6.2 договору лізингу банк 12.07.2022 направив на електронну пошту лізингоодержувача, яка значиться в преамбулі договору лізингу (avis-vostok@ukr.net; Vsgroup2019@ukr.net), вимогу №КНО-61.1.3.2/84 від 07.07.2022 про погашення простроченої заборгованості, яка станом на 06.07.2022 складала 163280,73грн.

23.08.2022 позивач за первісним позовом направив на електронну адресу ТОВ "Ві енд сі груп", яка зазначена в преамбулі договору лізингу (avis-vostok@ukr.net; Vsgroup2019@ukr.net), вимогу про сплату викупного платежу, як це передбачено положеннями пунктів 10.5, 10.9. договору лізингу.

Враховуючи умови п. 10.9 договору, вимога про сплату викупного платежу вважається отриманою лізингоодержувачем в день її направлення банком на електронну пошту, а саме 23.08.2022. З урахуванням положень п.6.4.1, п.6.5 договору лізингу, строк виконання вказаної вимоги банку сплинув 06.09.2022. Однак, вимога банку про сплату викупного платежу залишена лізингоодержувачем без виконання, викупний платіж лізингодавцю не сплачено.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом посилаючись на п.п. 6.1, 6.3, 6.4 договору лізингу просить стягнути з відповідача викупний платіж у розмірі 1791605,17грн, що складає суму викупного платежу станом на 26.12.2022, з яких: заборгованість зі сплати вартості предмета лізингу у сумі 1551274,90грн; заборгованість по винагороді лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу у сумі 205705,47грн; заборгованість з комісійної винагороди за адміністрування простроченої заборгованості у розмірі 3600,00грн; заборгованість за комісійною винагородою за дострокове погашення заборгованості у розмірі 31024,80грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Ві енд сі груп" сплачено грошові кошти щодо відшкодування вартості предмета лізингу у загальному розмірі 775939,25грн. Невідшкодована частина вартості предмета лізингу складає 1551274,90грн, з яких: 517115,00грн - прострочена заборгованість зі сплати відшкодування частини вартості майна, 1034159,90грн - вартість предмета лізингу, що підлягає достроковій сплаті.

Здійснивши перевірку заборгованості ТОВ "Ві енд сі груп" зі сплати лізингових платежів в частині винагороди лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу, судом встановлено, що її розмір за період з 08.05.2022 по 26.12.2022 складає 205705,47грн.

Оскільки ТОВ "Ві енд сі груп" допущено 15 випадків прострочення сплати лізингових платежів (в т.ч. частково), комісійна винагорода за адміністрування простроченої заборгованості складає 15*240,00грн=3600,00грн.

Перевіривши розрахунок заборгованості за комісійною винагородою за дострокове погашення заборгованості, судом встановлено, що її розмір складає 1034159,90грн*3%=31024,80грн.

Жодних заперечень щодо строку, порядку та розміру нарахування лізингових платежів, комісійної винагороди за дострокове погашення заборгованості та комісійної винагороди за адміністрування простроченої заборгованості відповідачем-1 за первісним позовом не заявлено, контррозрахунку заборгованості перед банком до суду не надано.

Отже, проаналізувавши п.п. 6.1, 6.3, 6.4, 6.5, 10.9 договору лізингу, а також перевіривши розрахунок заборгованості, наданий позивачем до матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розрахунок заборгованості першого відповідача станом на 26.12.2022 відповідає умовам нарахування, передбаченим договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021 та складає 1791605,17грн.

Щодо доводів апелянта про недотримання лізингодавцем умови договору фінансового лізингу в частині страхування предмету лізингу судова колегія зазначає наступне.

Умовами п. 3.2 договору визначено, що передача предмета лізингу лізингоодержувачу у володіння та користування відбувається не раніше дати фактичного отримання лізингодавцем у продавця предмета лізингу (з оформленням шляхом підписання акту приймання-передачі предмета лізингу від продавця до лізингодавця) та лише після настання всіх зазначених у договорі умов, зокрема, (пункт 3.2.3 договору) - укладання та набрання чинності договорами страхування предмету лізингу (та обов`язкового страхування цивільної відповідальності - у випадках, передбачених законодавством України).

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2021 між ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (страховиком) та АТ "ПУМБ" (страхувальником) укладений договір добровільного страхування техніки спеціального призначення, яка є предметом лізингу, СТД №3524353, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить закону, і пов`язаний з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованою технікою спеціального призначення, зазначеною в Додатку 1 до цього договору і яка є предметом лізингу згідно з договором фінансового лізингу № МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021, укладеним з ТОВ "Ві енд сі груп", ідентифікаційний код юридичної особи - 42947976.

Згідно з п. 2.1.3.1, п. 2.1.3.3 та п. 2.1.3.4 договору страхування предмета лізингу цей договір діє на території України, виключаючи; тимчасово окуповану територію України; території, на яких на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком, проводилась антитерористична операція або операція Об`єднаних сил, території проведення оголошеної війни; території, на якій введено військовий стан. Межі такої території визначаються на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком відповідно до законодавства України та (або) на підставі документів компетентних органів державної влади України; території, на яких на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком, проводились воєнні дії будь-якого характеру (незалежно від того чи був оголошений стан війни), збройні конфлікти. Межі такої території визначаються на дату настання події, яка може бути визнана страховим випадком на підставі документів компетентних органів державної влади України.

Пунктом 2.2.1 договору страхування визначено, що страховим випадком за цим договором є пошкодження або знищення застрахованих об`єктів в результаті подій, що відбулись у місці дії і в період дії цього договору, зокрема, підпал, стихійні лиха, залиття, збиток в результаті ДТП, вандалізм, крадіжка зі зломом (проникненням), пограбуванням.

Строк дії договору страхування з 08.11.2023 по 07.11.2022.

Крім того, як вбачається з акта приймання-передачі №1 від 08.11.2021 лізингоодержувач ознайомлений зі змістом та умовами договору добровільного страхування предмету лізингу №4524353 від 08.11.2021 та правилами страхування страховика, який здійснює майнове страхування предмету лізингу (п. 5 акта).

Отже, лізингодавцем виконано обов`язок щодо страхування предмету лізингу.

Щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Авис-Восток" та ОСОБА_1 судова колегія зазначає про таке.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як встановлено судом, між АТ "ПУМБ" та ТОВ "Авис-Восток", а також між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 04.11.2021 укладені договори поруки №МБ-MPL-П-15650/1 та №МБ-MPL-П-15650/2, відповідно, за умовами яких, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань боржника перед кредитором, що випливає з договору фінансового лізингу № МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021, що був укладений між кредитором та ТОВ "Ві енд сі груп", який є боржником за договором, з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: відшкодувати кредитору вартість предмету лізингу, зазначеного в Договорі фінлізингу, та сплатити винагороду лізингодавцю (кредитору) в загальному розмірі 2772820,84 в строк до 22.11.2024, частинами та в строки, згідно з наведеним нижче графіком лізингових платежів. У разі порушення боржником зобов`язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Оскільки відповідач-2 та відповідач-3 є поручителями за виконання зобов`язань відповідача-1 за договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачі 1, 2, 3 солідарно відповідають перед позивачем за неналежне виконання умов вказаного договору.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.09.2022 банк направив відповідачу-2 вимогу щодо виконання зобов`язань за договором поруки вих. №КНО-61.1.3.2/151 від 12.09.2022.

За умовами п. 3.1 договору поруки від 04.11.2021 №МБ-МPL-П-15650/2, укладеного між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 , обов`язок поручителя виконати зобов`язання боржника виникає в перший день порушення боржником зобов`язання незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги.

Проте, матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ "Авис-Восток" та ОСОБА_1 свого обов`язку як поручителів та сплати заборгованості лізингоодержувача за договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021.

На підставі зазначеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про солідарне стягнення з відповідачів за первісним позовом заборгованості ТОВ "Ві енд сі груп" за договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021.

Щодо вимог за зустрічними позовними вимогами про розірвання договору фінансового лізингу від 04.11.2021 №МБ-MPL-ФЛ-15650 судова колегія зазначає про таке.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Приписами ч.ч. 1-3 ст. 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17 зазначила, що закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Норма статті 652 ЦК України є універсальною, а її правозастосування - сталим та послідовним у судовій практиці.

Відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

У постанові Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №910/2266/23 зазначено, що сама по собі збройна агресія проти України не може бути автоматичною підставою для звільнення від виконання будь-кого в Україні від будь-яких зобов`язань або для припинення виконання, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Важливою умовою для застосування приписів частини другої статті 652 ЦК України є саме наявність чотирьох умов при істотній зміні обставини для даного конкретного зобов`язання.

Як встановлено судом, 15.06.2022 ТОВ "Ві енд сі груп" засобами поштового зв`язку звернулося до АТ "ПУМБ" з повідомленням від 15.06.2022 № 150622/2 "Про розірвання договору у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин за договором фінансового лізингу № МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021", в якому зазначає, що зважаючи на продовження дії форс-мажорних обставин та неможливість виконувати свої зобов`язання, ТОВ "Ві енд сі груп" пропонує розірвати договір фінансового лізингу № МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021 за згодою сторін. Крім того, ТОВ "Ві енд сі груп" зазначає, що в єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №12022041030000570 про незаконне заволодіння 04.03.2022 у місті Маріуполі невстановленими особами транспортним засобом - Телескопічний навантажувач Manitou MLT-X 732 95P ST3A S1, державний номер НОМЕР_1 , який є предметом лізингу за договором №МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021.

За змістом опису вкладення у цінний лист вбачається, що до вказаного повідомлення, зокрема, додано лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Як вбачається з відповіді АТ "ПУМБ" від 04.07.2022 №КНО-61.1.3.2/82 на повідомлення лізингоодержувача, банком не погоджено розірвання договору фінансового лізингу № МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021.

Відповідно до пункту 8.1 розділу "Загальні умови" договору фінансового лізингу сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків за договором.

За умовами п. 8.2 розділу "Загальні умови" договору сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України.

Пунктом 8.3 розділу "Загальні умови" договору визначено, якщо обставини, вказані в пункті 8.1 Загальних умов, продовжують діяти впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з часу їх виникнення, то сторони повинні провести переговори, щоб обговорити заходи, яких слід вжити. У випадку, якщо протягом наступних 10 (десяти) календарних днів сторони не зможуть домовитися, то лізингодавець може прийняти рішення про вилучення предмета лізингу, а лізингоодержувач зобов`язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту прийняття такого рішення, при цьому усі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває і на момент ухвалення постанови.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Тобто лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 відповідно до закону не є належним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин.

Позивачем за зустрічним позовом надано до суду копію повідомлення від 14.04.2022 №1404/1 про форс-мажорні обставини за договором фінансового лізингу № МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021. Додатком до повідомлення зазначено лист ТПП від 28.02.2022.

Проте доказів надіслання лізингодавцю вказаного повідомлення матеріали справи не містять.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.10.2022 у справі №927/25/21, у пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Частина друга статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В той же час, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер, саме для цієї конкретної особи при виконанні нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

При цьому існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, а не від обов`язку виконати це зобов`язання. У випадку виникнення обставин непереборної сили, термін виконання зобов`язань сторін за договором може просто переноситись (продовжуватися) на строк, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки. Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Тобто, необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Аналізуючи вищенаведені умови укладеного між сторонами договору та приписи законодавства щодо форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає, що для звільнення від відповідальності при настанні обставин непереборної сили сторона за зобов`язанням має довести належним чином (зокрема, отриманням відповідного сертифікату) зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями, а також належним чином повідомити іншу сторону про настання таких обставин.

Проте, ТОВ "Ві енд сі груп" не надав доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин в порядку, визначеному п. 8.2 договору, та надання документів, які б підтверджували настання форс-мажорних обставин.

ТОВ "Ві енд сі груп" разом з зустрічною позовною заявою надано сертифікат Донецької торгово-промислової палати №14000-23-2440 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих.№177/12.1-17-03 від 22.05.2023 виданий відповідачу-1 за договором фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021, яким засвідчено форс-мажорні обставини щодо обов`язку своєчасно сплачувати лізингові платежі у термін з 24.02.2022. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 24.02.2022, дата закінчення: тривають на 12.04.2023.

Судова колегія зауважує, що у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №927/25/21 зроблено висновок, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

В той же час, засвідчення сертифікатом Донецької ТПП №14000-23-2440 неможливості виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України), а не від виконання самого зобов`язання.

Крім того, відповідно до умов договору фінансового лізингу №МБ-MPL-ФЛ-15650 від 04.11.2021 вони не містять такої підстави для розірвання договору як настання форс-мажорних обставин.

В обґрунтування підстав для розірвання договору фінансового лізингу № МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021 позивач за зустрічним позовом посилається на запровадження в Україні воєнного стану, окупацію території здійснення господарської діяльності (міста Маріуполя), пошкодження майна, що є предметом лізингу, зупинення здійснення господарської діяльності.

В той же час, матеріали справи не містять доказів, зокрема, зупинення здійснення господарської діяльності відповідачем-1.

Судова колегія зазначає, що наявність кримінального провадження не може бути беззаперечним доказом викрадення/знищення/пошкодження майна, що є предметом лізингу, оскільки свідчить лише про відкриття кримінального провадження за заявою відповідача-1 за первісним позовом, не встановлює та не спростовує жодних фактичних обставин.

Проте станом на дату розгляду справи суду не надано доказів завершення досудового розслідування в частині встановлення факту викрадення/знищення/пошкодження предмета лізингу, порушення судового провадження та постановлення відповідного рішення у кримінальній справі за результатами розслідування.

Разом з тим, судова колегія зауважує, що положеннями п. 3.4 договору встановлено, що з моменту підписання сторонами такого акту до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі ризики, пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування предметом лізингу). Ризик невідповідності предмета лізингу цілям використання цього предмета лізингу та настання істотної зміни обставин в своєму становищі та/або діяльності (в розумінні ст. 652 ЦК України) несе лізингоодержувач.

За умовами ст. 22 Закону України "Про фінансовий лізинг" з моменту передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача.

Частиною 1 ст. 809 ЦК України встановлено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, нормами законодавства та умовами договору фінансового лізингу передбачено, що ризики, пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу, в тому числі випадкового знищення майна, а також настання істотної зміни обставин в своєму становищі та/або діяльності несе лізингоодержувач.

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства, умови договору та доводи апелянта, судова колегія дійшла висновку, що ТОВ "Ві енд сі груп" не підтверджено існування у сукупності всіх чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідних для розірвання договору фінансового лізингу, зокрема, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме умови, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи, що нормами чинного законодавства ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу покладено на лізингоодержувача, а позивач та відповідач-1 на власний розсуд погодили умови договору щодо покладення на лізингоодержувача ризики настання істотної зміни обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, судова колегія не вбачає правових підстав для розірвання договору фінансового лізингу № МБ-МРL-ФЛ-15650 від 04.11.2021, оскільки в даному випадку відсутні всі чотири умови, передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідні для розірвання договору.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Ві енд сі груп" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/423/23 підлягає залишенню без змін.

За умовами ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За умовами пп. 1, пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за звернення з позовною заявою немайнового характеру сплаті підлягає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/423/23 сплаті підлягає судовий збір у розмірі: ((1791605,17грн*1,5%)+2684,00грн)*150%=44337,12грн.

Як вбачається з матеріалів справи, до апеляційної скарги ТОВ "Ві енд сі груп" на рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/423/23 додано квитанцію від 02.10.2023 б/н про сплату судового збору у розмірі 44337,10грн.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

В той же час в процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства в КП "Діловодство спеціалізованого суду" відсутня інформація про зарахування судового збору до Державного бюджету України, сплаченого платіжним документом - квитанцією від 02.10.2023 б/н на суму 44337,10грн, що підтверджується довідкою статистично-інформаційного відділу від 06.12.2023 №12-42/67.

Враховуючи, що скаржником до матеріалів справи не надано належних доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, судова колегія дійшла висновку про стягнення з апелянта до Державного бюджету України несплаченого судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою у розмірі 44337,12грн.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві енд сі груп" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2023 у справі №905/423/23 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві енд сі груп" (пр. Нікопольський, буд. 71, м. Маріуполь, Донецька область, 87504; код ЄДРПОУ 42947976) на користь Державного бюджету України 44337,12грн судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 12.12.2023.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Дата ухвалення рішення06.12.2023
Оприлюднено14.12.2023
Номер документу115583314
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/423/23

Судовий наказ від 25.12.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Судовий наказ від 25.12.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Судовий наказ від 25.12.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Судовий наказ від 25.12.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Сковородіна Олена Миколаївна

Постанова від 06.12.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

Ухвала від 23.11.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

Ухвала від 22.11.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

Ухвала від 21.11.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

Ухвала від 07.11.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

Ухвала від 18.10.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Бородіна Лариса Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні