УХВАЛА
м. Вінниця
11 грудня 2023 р. Справа № 120/18183/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в:
05.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В свою чергу, частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що 06.09.2022 року він звернувся до відповідача із заявою, у якій просив замінити виконання військового обов`язку під час мобілізації в умовах воєнного стану альтернативною (невійськовою) службою у зв`язку з його релігійними переконаннями.
Вподальшому, 22.02.2023 року позивач був призваний на військову службу до Збройних Сил України та зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
08.11.2023 року позивач повторно звернувся відповідача із заявою, у якій просив замінити виконання військового обов`язку під час мобілізації в умовах воєнного стану альтернативною (невійськовою) службою у зв`язку з його релігійними переконаннями.
За результатами розгляду заяви позивача від 08.11.2023 року, позивач 17.11.2023 року отримав лист відповідача від 17.09.2022 року № 3787, яким відмовлено позивачу у заміні виконання військового обов`язку на альтернативну (невійськову) службу, оскільки даний вид служби не може застосовуватись до військовозобов?язаних, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підлягають призову по мобілізації на період дії воєнного стану та не мають підстав для відстрочки, виключний перелік яких наведено в статті 23 даного Закону.
Позивач вважає вказану відмову протиправною, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Суд зауважує, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли ще 06.09.2022 року, тобто з моменту звернення позивача до відповідача із заявою про заміну виконання військового обов`язку під час мобілізації в умовах воєнного стану альтернативною (невійськовою) службою у зв`язку з його релігійними переконаннями.
До суду із позовом про визнання протиправної відмови позивач звернувся 05.12.2023 року, тобто з пропуском строку визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання положень ч.6 ст. 161 КАС України позивач додав до позову заяву про поновлення строку звернення та докази, що на його думку, підтверджують поважність причин її пропуску.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду, позивач зазначив, що про оскаржувану відмову відповідача № 3787 від 17.09.2022 року він дізнався лише 17.11.2023 року, у зв`язку з повторним зверненням до відповідача 08.11.2023 року.
В контексті наведеного суд зветає увагу на приписи ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", якою визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
Відтак, враховуючи те, що заява позивача від 06.09.2022 року була розглянута в порядку Закону України "Про звернення громадян" , а тому строк звернення до суду з цим позовом необхідно обчислювати з 06.10.2022 року.
Проте, зі спливом строку розгляду заяви від 06.09.2022 року позивач не виявив належну зацікавленість щодо результатів його розгляду та звернувся до суду лише 05.12.2023 року, тобто більше ніж через рік, що є істотним пропуском строку передбаченого частиною 2 статті 122 КАС України.
При цьому, суд зауважує, що отримання позивачем листа відповідача №3787 від 17.09.2022 року у відповідь на повторну заяву від 08.11.2023 року, на переконання суду, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Враховуючи наведене, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Згідно із частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Також, позивачем у позовній заяві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача вказано Релігійну громаду церкви євангельських християн-баптистів м. Гайсин та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача вказано Міністерство оборони України.
Так, положеннями ст. 49 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін.
Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст. 49 КАС України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Враховуючи те, що в позовній заяві позивачем не надано обґрунтувань необхідності залучення до справи третіх осіб відповідно до ч. 4 ст. 49 КАС України, суд не може визначити склад сторін при відкритті провадження у справі, тому позивачу необхідно надати обгрунтоване клопотання про залучення третіх осіб у справі.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 122, 123, 132, 160, 161, 169, КАС України, -
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із наданням відповідних доказів поважності причин пропуску такого строку;
- обгрунтованого клопотання про залучення третіх особи у відповідності до норм ст. 49 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2023 |
Оприлюднено | 14.12.2023 |
Номер документу | 115584187 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні