Рішення

від 06.12.2023 по справі 444/3165/23

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3165/23

Провадження № 2/444/963/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

за участі секретаря судового засідання Садової І.З.,

представників позивача ОСОБА_8 ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лемик Р.Я..

свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнання незаконним та скасувати наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення заподіяної моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

11 вересня 2023 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вищевказаним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області. 25 жовтня 2023 року ОСОБА_5 було подано заяву про зміну (доповнення) підстав позову. Позивач ОСОБА_5 просив визнати незаконним та скасувати наказ № 128-к КНП «Жовківська лікарня» від 29 серпня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_6 », поновити ОСОБА_5 на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією, лікаря акушер-гінеколога КНП «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області з 29 серпня 2023 р., стягнути з КНП «Жовківська лікарня» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу та заподіяну останньому моральну шкоду в розмірі 20 000.00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він працював у Жовківській центральній районній лікарні з 11 березня 2005 року, а на посаді завідувача жіночою консультацією з 01 вересня 2011 року.

14 серпня 2023 року він звернувся до відповідача із заявою про надання йому відпустки без збереження заробітної плати. Однак з 14 серпня 2023 року відповідач йому відпустку не надав, вимагав, щоб позивач зайшов до директора лікарні особисто, а ще написав пояснюючу, що він був на сесії, а не на робочому місці. Відпустка без збереження заробітної плати була надана позивачу з 15 серпня 2023 року по 27 серпня 2023 року включно, проте наказом від 29 серпня 2023 року відповідач звільнив його з роботи у зв`язку із його відсутністю на роботі без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня 14 серпня 2023 року.

Вважає звільнення незаконним, оскільки відповідач зобов`язаний був виконати вимоги пп. 6 ч. 1 статті 25 Закону України «Про відпустку» та надати йому відповідну відпустку з 14 серпня 2023 року, оскільки такий є інвалідом третьої групи, про що він у заяві зазначав та долучав відповідні підтверджуючі документи. До того ж, він є депутатом Жовківської міської ради. Розпорядженням Жовківського міського голови від 11 серпня 2023 року № 03-03/323 «Про службове відрядження депутата Жовківської міської ради В. Цимбали в м. Вроцлав Республіки Польща», його було направлено у відрядження терміном на 15 календарних днів від 13 серпня 2023 року по 27 серпня 2023 року включно. Розпорядження отримане позивачем вже після завершення робочого дня в п`ятницю 11 серпня 2023 року. Відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради зобов`язаний виконувати доручення міського голови; інформувати їх про виконання доручень. Зазначає, що виконання Розпорядження Жовківського міського голови від 11 серпня 2023 року належить до його обов`язків, як депутата. Вказує, що причини відсутності ОСОБА_5 на роботі 14 серпня 2023 року є такими, що виключають його вину, а тому прогулу він не вчиняв. Станом на момент подачі ним заяви про надання відпустки на прийом до позивача був записаний тільки один пацієнт, прийом якого ним заздалегідь був обумовлений з колегою по роботі. Зазначає, що до моменту звільнення між позивачем та директором КНП «Жовківська лікарня» виникли непорозуміння з організаційних та кадрових питань, останній погрожував позивачеві звільненням. З приводу вказаного інциденту 07 серпня 2023 р. відповідна заява була подана позивачем на ім`я Голови Жовківської міської ради, а 15 серпня 2023 року КП «Жовківська лікарня» листом зверталася до Жовківської міської ради щодо етичної поведінки та діяльності позивача як депутата. Вважає, що його звільнення мало місце в умовах відкритого конфлікту із директором КНП «Жовківська лікарня», а тому під час прийняття оскаржуваного наказу директором лікарні протиправно не було враховано обставин відсутності позивача на роботі 14 серпня 2023 року, які були детально викладені в письмових поясненнях позивача та свідчать про те, що такий діяв за обставин, які виключають його вину, не було враховано попередню роботу позивача. Відповідач не повідомив Жовківську міську раду про звільнення з роботи депутата ОСОБА_5 за ініціативою роботодавця, що свідчить про допущення відповідачем порушення вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

12 вересня 2023 року ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області позовну заяву залишено без руху.

20 вересня 2023 року на виконання вимог ухвали судді Жовківського районного суду Львівської області від 12 вересня 2023 року позивачем усунуто зазначені в ухвалі недоліки, про що подано заяву.

21 вересня 2023 року ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито позовне провадження в справі та призначено судове засідання з повідомленням сторін по справі для розгляду справи по суті.

06 жовтня 2023 року від відповідача КНП «Жовківська лікарня» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечення обґрунтовує тим, що 14 серпня 2023 року позивач о 8.05 залишив в приймальні директора лікарні заяву, датовану 13 серпня 2023 року про надання йому відпустки без збереження заробітної плати і, не дочекавшись згоди керівника, самовільно покинув приміщення лікарні. Зазначає, що заява не відповідає вимогам кадрового діловодства, оскільки в заяві потрібно вказати причини надання відпустки, тривалість в календарних днях, а також дату початку та прогнозованого кінця відпустки. При цьому такі заяви погоджуються завчасно з безпосереднім керівником, а також керівником закладу охорони здоров`я, який приймає остаточне рішення про можливість надання відпусток у воєнний час. Дана обставина може бути підтверджена показаннями свідка - юрисконсульта КНП «Жовківська лікарня». 14 серпня 2023 року о 8.22 год. секретар директора повідомила позивача про те, що його заява не погоджена директором і щоб позивач це узгодив з директором особисто. Зазначає, що між роботодавцем та працівником не досягнуто згоди щодо умов надання останньому відпуски без збереження заробітної плати, а це дає підстави для висновку про самовільне використання позивачем такої відпустки. З копії заяви, поданої позивачем, є лише погоджувальна віза директора з 15 серпня 2023 року. Вважає, що право позивача, який є інвалідом ІІІ групи, як підстава надання йому відпустки без збереження заробітної плати в обов`язковому порядку було забезпечене роботодавцем відповідно до Наказу № 123-к від 15 серпня 2023 року. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпусток у зв`язку із вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиноюдо досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури. Роботодавець вжив всіх заходів для з`ясування поважності причин відсутності працівника на робочому місці, на домашню адресу ОСОБА_5 скеровувалися листи з проханням надати письмові пояснення причин відсутності на роботі 14 серпня 2023 року. Усі три листи були залишені без відповіді. Зазначає, що покинувши самовільно робоче місце, позивач тим самим знехтував не лише посадовими обов`язками та вимогами чинного законодавства, а й правилами лікарської етики. Отже, причини відсутності позивача на робочому місці 14 серпня 2023 року не визнані роботодавцем поважними. Позивачем не доведено склад правопорушення, а відтак вимоги ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди є безпідставними (необгрунтованими).

09 жовтня 2023 року від позивача ОСОБА_5 надійшли заперечення на відзив на позов.

25 жовтня 2023 року ОСОБА_5 було подано заяву про зміну (доповнення) підстав позову.

14 листопада 2023 року від відповідача КНП «Жовківська лікарня» надійшов відзив на позовну заяву.

17 листопада 2023 року ОСОБА_5 було подано відповідь на відзив, клопотання про врахування правових позицій Верховного Суду та розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

06 грудня 2023 року позивач в судове засідання не прибув, його представники адвокат Огородник І.І. та адвокат Деманджара Я.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити. Представник відповідача адвокат Лемик Р.Я. проти позову заперечила, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 з 11 березня 2005 року працював на посаді лікаря акушер-гінеколога Жовківської центральної районної лікарні, а з 01 вересня 2011 року переведений на посаду завідуючого жіночою консультацією Жовківської ЦРЛ, лікаря акушер-гінеколога. Зазначені обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією трудової книжко позивача. За період своєї роботи ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності не притягався.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 є депутатом Жовківської міської ради. Розпорядженням Жовківського міського голови від 11 серпня 2023 року № 03-03/323 «Про службове відрядження депутата Жовківської міської ради В. Цимбали в м. Вроцлав Республіки Польща» ОСОБА_5 скеровано у відрядження терміном на 15 календарних днів з 13 до 27 серпня 2023 року включно.

Наказом директора КНП «Жовківська лікарня» №128-К від 29 серпня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_6 » ОСОБА_5 , завідувача жіночою консультацією, лікаря акушер-гінеколога 29 серпня 2023 року звільнено за прогул, п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із тим, що ОСОБА_7 був відсутній на роботі 14 серпня 2023 року без поважної причини.

14 серпня 2023 року ОСОБА_5 подав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, датовану 13 серпня 2023 року. Як вбачається зі змісту заяви, позивач повідомив, що є депутатом Жовківської міської ради та просить надати йому відпустку без збереження заробітної плати на термін вказаний у відрядженні згідно розпорядження Жовківського міського голови від 11 серпня 2023 року, додатково повідомив, що є інвалідом 3 групи загального захворювання. До заяви долучено копію посвідчення депутата, копію відрядження Жовківської міської ради та копію довідки до акту огляду МСЕК. Заява зареєстрована в КНП «Жовківська лікарня» 14 серпня 2023 року о 8 год 05 хв., зазначена обставина обома сторонами визнається.

З долученої до заяви довідки до акта огляду МСЕК від 28 квітня 2023 року вбачається, що ОСОБА_5 присвоєно третю групу інвалідності з причин загального захворювання.

З долученого до матеріалів справи скрін-шоту переписки у Viber вбачаєтьься, що 14 серпня 2023 року о 8.22 год. секретар Каплунова Г.Б. повідомила позивача про те, що його заяву директор не підписав, хотів, щоб позивач зайшов особисто, а ще написав пояснюючу про те, що він був на сесії, а не на робочому місці. Позивач, у свою чергу, 17 серпня 2023 року повідомив секретаря про те, що він знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати з 14 серпня 2023 року по 27 серпня 2023 року. Факти надсилання та отримання зазначених повідомлень сторонами визнаються та підтверджуються як скрін-шотом переписки у Viber, так і наявним в матеріалах справи Актом службового розслідування від 29 серпня 2023 року №7.

14 серпня 2023 року відповідачем складено Акт №2 про відсутність не тільки на робочому місці, але і на підприємстві (у лікарні) завідувача жіночою консультацією Цимбали В.Л. 14 серпня 2023 року впродовж робочого дня, причини відсутності невідомі.

Наказом директора КНП «Жовківська лікарня» №191 від 14 серпня 2023 року створено комісію з проведення службового розслідування для з`ясування причин відсутності на роботі завідувача жіночою консультацією ОСОБА_5 .

Наказом директора КНП «Жовківська лікарня» №123-к від 15 серпня 2023 року «Про надання відпустки без збереження заробітної плати» на підставі заяви від 14 серпня 2023 року ОСОБА_5 відпуску без збереження заробітної плати надано з 15 серпня 2023 року по 27 серпня 2023 року.

Листами відповідача від 17 серпня 2023 року № 01-10/943 та від 18 серпня 2023 року № 01-10/950, адресованими ОСОБА_5 , КНП «Жовківська лікарня» просила позивача пояснити причини його відсутності на робочому місці 14 серпня 2023 року, 15 серпня 2023 року, 16 серпня 2023 року, 17 серпня 2023 року.

22 серпня 2023 року відповідачем складено Акт №3, а 23 серпня 2023 року Акт №4 про відмову у наданні письмових пояснень, яким засвідчено, що відповідь на листи КНП «Жовківська лікарня» від ОСОБА_5 не поступала. При цьому, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків - заступника директора з кадрової роботи ОСОБА_4 та юрисконсульта ОСОБА_2 , які підписали зазначені акти, підтверджується, що на момент підписання актів про відмову у наданні письмових пояснень такі особи були обізнані про те, що вказані листи ОСОБА_5 отримані не були. Факт неотримання ОСОБА_5 зазначених листів станом на момент складання актів підтверджується також наявною в матеріалах справи інформацією із веб-сайту Укрпошти.

28 серпня 2023 року позивачем надано письмові пояснення причин його відсутності на роботі, в яких такий зазначає, що о 08.05 год. 14 серпня 2023 року подав та зареєстрував заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати враховуючи розпорядження міського голови та те, що є інвалідом третьої групи із супровідними документами. 29 серпня 2023 року позивачем надано доповнення до пояснення, в якому зазначає, що 28 серпня 2023 року він вийшов з відпуски на роботу, в якій перебував з 14 серпня 2023 року по 27 серпня 2023 року.

29 серпня 2023 року комісією, створеною відповідно до наказу директора КНП «Жовківська лікарня» від 14 серпня 2023 року № 191, складено Акт службового розслідування № 7. Зі змісту вказаного акту вбачається, що комісія прийшла до висновку про те, що завідувачем жіночою консультацією Цимбалою В.Л. 14 серпня 2023 року вчинено прогул, оскільки між роботодавцем та працівником не було досягнуто згоди щодо надання останньому відпустки без збереження заробітної плати, а це дає підстави для висновку про самовільне використання працівником такої відпустки. На думку комісії, відпустки без збереження заробітної плати, що передбачені статтею 25 і статтею 26 Закону України «Про відпустки» надаються у звичайному порядку, за заявою працівника та за погодженням з роботодавцем.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, підлягають з`ясуванню обставини, в чому конкретно полягало порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Як передбачено п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради зобов`язаний виконувати доручення ради, її органів, сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень.

За критерієм оплачуваності відпустки поділяються на оплачувані та без збереження заробітної плати. Залежно від обов`язковості надання відпустки для роботодавця відпустки можна поділити на ті, які роботодавець зобов`язаний надати, та ті, надання яких є правом роботодавця на власний розсуд. Закон України «Про відпустки» передбачає два види відпусток без збереження заробітної плати - відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов`язковому порядку, передбачена ст. 25 Закону України «Про відпустки» та відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін, що передбачена ст. 26 вказаного Закону.

Частина 1 ст. 84 КЗпП України передбачає, що у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

Відповідно до підпункту 6 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки», відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов`язковому порядку: особам з інвалідністю III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

Таким чином, за змістом положень статті 84 КЗпП України та статті 25 Закону України «Про відпустки» власник зобов`язаний надати відпустку без збереження заробітної плати на вимогу працівника.

При цьому, час надання відпустки без збереження заробітної плати у певних випадках визначається самим працівником у межах дії обставин, зазначених у статті 25 Закону України «Про відпустки» та надається з дня, про який просить працівник за своїм розсудом.

Зазначений правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 23 жовтня 2019 року в справі № 209/396/18, від 21 грудня 2022 року у справі № 263/114/20, від 17 жовтня 2019 року у справі№233/44/16ц; від 07 жовтня 2020 року у справі № 544/405/19.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІІ групи, у зв`язку з чим має право на отримання відпустки без збереження заробітної плати, яка повинна надаватися в обов`язковому порядку згідно з положеннями п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки». Час надання такої відпустки визначається самим працівником та надається з дня, про який просить працівник за своїм розсудом.

При цьому, кадрове оформлення (видача відповідного наказу роботодавця) поданої заяви про відпустку не є юридичним фактом, з яким пов`язується виникнення у працівника права на відпустку за статтею 25 Закону України «Про відпустки», що передбачено пп. 77 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі 487/8206/18.

Судом беззаперечно встановлено, що роботодавець був обізнаний з тим, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується долученою до поданої ним заяви довідкою до акту огляду МСЕК, а також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків - заступника директора з кадрової роботи ОСОБА_4 та юрисконсульта ОСОБА_2 , які були членами комісії для проведення службового розслідування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що норма п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» пов`язує обов`язок роботодавця надати відпустку без збереження заробітної плати в обов`язковому порядку саме із наявністю в працівника статусу особи з інвалідністю ІІІ групи, тобто сам по собі факт наявності такого статусу зобов`язує роботодавця надати працівнику відпустку без збереження заробітної плати з дня, про який просить працівник за своїм розсудом. Мета отримання та використання працівником такої відпустки, у відповідності до вказаної норми, правового значення немає.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача про те, що між роботодавцем та працівником не досягнуто згоди щодо надання останньому відпуски без збереження заробітної плати, а це дає підстави для висновку про самовільне використання позивачем такої відпустки, оскільки право працівника на відпустку у відповідності до статті 25 Закону України «Про відпустки» не пов`язується із необхідністю отримання згоди на таку відпустку від роботодавця.

Судом встановлено, що адміністрація КНП «Жовківська лікарня» працює за графіком п`ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями - субота та неділя, час початку роботи - 08.00 год. Заява про надання відпустки без збереження заробітної плати була подана та зареєстрована позивачем в перший робочий день тижня - понеділок 14 серпня 2023 року о 08.05 год. Судом також встановлено, що Розпорядження Жовківського міського голови від 11 серпня 2023 року отримано позивачем по закінченню робочого дня в п`ятницю 11 серпня 2023 року. Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка заступника директора з кадрової роботи КНП «Жовківська лікарня» ОСОБА_4 підтверджується, що в суботу 12 серпня 2023 року до неї телефонував позивач та повідомив про те, що має подати заяву про надання відпуски без збереження заробітної плати, питав, в який спосіб таку заяву треба подати, остання повідомила, що таку заяву йому треба принести наручно. Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка лікаря акушер - гінеколога ОСОБА_3 підтверджується, що до початку робочого дня о 7.45 год. 14 серпня 2023 року до неї телефонував ОСОБА_5 та просив прийняти одного пацієнта, що був до нього на цей день записаний. Факт здійснення зазначених телефонних дзвінків підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою телефонних дзвінків з телефонного номера позивача, яка є в матеріалах справи. Судом також встановлено, що безпосереднім керівником позивача є директор КНП «Жовківська лікарня». Станом на 08.22 год. 14 серпня 2023 року директор КНП «Жовківська лікарня» був ознайомлений зі змістом поданої позивачем заяви, проте, таку не погодив, хотів, щоб позивач зайшов особисто, а також написав пояснюючу про те, що він був на сесії, а не на робочому місці. Судом встановлено, що у КНП «Жовківська лікарня» відсутній локальний нормативний акт, який би регламентував спосіб та порядок подання працівниками заяв про надання відпустки. За таких обставин, суд приходить до висновку, що такі вимоги роботодавця не відповідають закону, підстав ненадання відпустки з 14 серпня 2023 року у роботодавця не було.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що подана позивачем заява не відповідає вимогам кадрового діловодства, оскільки в такій не вказано причини надання відпуски, тривалість відпуски, а також дату початку та прогнозованого кінця відпустки, з огляду на те, що на підставі такої заяви позивачу була надана відпустка без збереження заробітної плати, проте, не з 14 серпня 2023 року, а з 15 серпня 2023 року по 27 серпня 2023 року, що підтверджується Наказом директора КНП «Жовківська лікарня» № 123-к від 15 серпня 2023 року «Про надання відпуски без збереження заробітної плати». Вищезазначене свідчить про те, що всі відомості, необхідні для надання позивачу відпустки без збереження заробітної плати роботодавцем було встановлено.

Суд також відхиляє посилання відповідача на право роботодавця відмовити у період дії воєнного стану працівнику у наданні будь-якого виду відпусток згідно статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури. Суд звертає увагу, на те, що належних та допустимих доказів віднесення відповідача до об`єктів критичної інфраструктури таким не надано. Крім того, відповідачем не відмовлено у наданні відпустки без збереження заробітної плати, а надано таку з іншого дня, визначеного на розсуд відповідача, віднесення лікарні до об`єктів критичної інфраструктури причиною таких дій роботодавця не було.

Як вбачається із долученого відповідачем до матеріалів справи видрукування із медичної інформаційної системи Health24, на 14 серпня 2023 року на прийом до ОСОБА_5 було записано одинадцять пацієнтів. Разом з тим, долученими позивачем відомостями із вказаної інформаційної системи підтверджується, що тільки один пацієнт був записаний на прийом 11 серпня 2023 р., решта десять пацієнтів були записані на прийом до ОСОБА_5 безпосередньо 14 серпня 2023 року починаючи з 8 год. 24 хв. до 8 год 43 хв., тобто вже після подачі ним зави про надання відпустки та ознайомлення із нею директора лікарні. За таких обставин, суд приходить до висновку, що станом на момент подачі заяви про надання відпуски позивач про записаних до нього пацієнтів 14 серпня 2023 року не знав та не міг знати. Питання прийому одного пацієнта, записаного 11 серпня 2023 року, про якого було відомо позивачеві, було заздалегідь врегульоване ним із головним позаштатним спеціалістом з акушерства та гінекології ОСОБА_3 , що підтверджується її показаннями як свідка, наданими в судовому засіданні. За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача про знехтування позивачем своїми посадовими обов`язками та правилами лікарської етики. Зважаючи на обізнаність адміністрації лікарні про подання позивачем заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати та його відсутність на роботі, така мала врегулювати зазначену виробничу ситуацію та запобігти запису пацієнтів до ОСОБА_5 , який на роботі був відсутній. Зазначеного роботодавцем зроблено не було. Крім того, поясненнями представника відповідача підтверджується, що всі записані до ОСОБА_5 пацієнти були прийняті іншими лікарями, шкоди лікарні заподіяно не було.

Таким чином, судом встановлено, що позивач дійсно був відсутній на роботі, але така відсутність обумовлена поважними причинами, про які був обізнаний роботодавець, в тому числі поданою позивачем заявою про надання відпустки без збереження заробітної плати.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач подав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, на яку за законом мав право, роботодавець в свою чергу, зобов`язаний був на виконання вимог закону надати таку відпуску з дня, про який просив позивач, однак безпідставно цього не зробив, тим самим порушивши права позивача.

З огляду на те, що відсутність позивача на роботі була обумовлена поважними причинами, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення суд вважає обґрунтованими. Докази прогулу без поважних причин відповідачем не надано, що у вказаній справі було його процесуальним обов`язком.

Депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду (частина третя статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»). Вказана норма є чинною. Як слідує з листа Жовківської міської ради від 25 жовтня 2023 року, до Жовківської міської ради письмових повідомлень від КНП «Жовківська міська лікарня» про звільнення з роботи депутата ОСОБА_5 не надходило.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до частин 1, 2, 8 статті 235 КЗпП України, в разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 сформульовано правовий висновок про те, що заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затв. Постановою КМ України 08 лютого1995 року № 100.

Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

За довідкою про доходи, виданою КНП «Жовківська лікарня», нарахована заробітна плата ОСОБА_5 за два останні місяці перед звільненням - червень-липень 2023 року складала разом 16 291.72 грн (8668.80 +7622.92). З 02 липня 2023 року до 16 липня 2023 року ОСОБА_5 знаходився у відпустці без збереження заробітної плати згідно Наказу № 96-к від 30 червня 2023 року, таким чином, за 10 робочих днів вказаного періоду заробіток за позивачем не зберігався, відтак такі підлягають виключенню з розрахункового періоду. Таким чином, з урахуванням 33 робочих днів у зазначений період, середньоденна заробітна плата ОСОБА_5 за вказаний період становить 493, 69 грн. (6291.72 грн /33 р.д.).

Враховуючи вищенаведені докази, надані позивачем, виходячи з положень статті 235 КЗпП України та Порядку № 100, оскільки виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, суд приходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30 серпн 2023 року по дату ухвалення рішення суду про поновлення позивача на роботі (06 грудня 2023 року) в сумі 35052.99 грн (493.69 грн х 71 день).

Відповідно до ст. 237-1 КзПП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Суд вважає доведеним факт заподіяння позивачу моральної шкоди, оскільки було порушено його законне право на працю, звільнення відбулося з його основного місця праці, що призвело до необхідності відшукування інших джерел для свого існування, тобто порушення його законних прав призвели до моральних страждань, які є у причинному зв`язку з його звільненням. При визначені розміру моральної шкоди, суд вважає позов ОСОБА_5 в цій частині підлягає до задоволення частково, та виходячи з вимог розумності і справедливості, приходить до висновку визначити відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 10 000.00 гривень.

Керуючись статтями 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 128-к Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області від 29 серпня 2023 року "Про звільнення ОСОБА_6 ".

Поновити ОСОБА_5 на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією, лікаря акушер-гінеколога Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області з 29 серпня 2023 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 01996409) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 серпня 2023 року по 06 грудня 2023 року включно в розмірі 35052.99 грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 01996409) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заподіяну останньому моральну шкоду в розмірі 10 000.00 грн.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_5 на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією, лікаря акушер-гінеколога Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області та стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_5 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу допустити до негайного виконання.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 01996409) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1073.60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 29 серпня 1995 року, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку НОМЕР_3 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

Представник позивача: адвокат Огородник Іванна Ігорівна (адреса: вул. Стрийська, буд. 108, оф. 654, м. Львів, 79026, "Юридична компанія "ДОМІНАНТА").

Представник позивача: адвокат Деманджара Ярослав Пилипович (адреса: площа Вічева, 10, м. Жовква, Львівський район, Львівська область, 80300).

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 80300, Львівська область, Львівський район, місто Жовква, вулиця Львівська, будинок 78, тел. 0325221853, код ЄДРПОУ 01996409, e-mail: crlzhovkva@gmail.com)

Представник відповідача: адвокат Лемик Роксолана Ярославівна (адреса: АДРЕСА_2 , "Адвокатське об`єднання "ІМУНІТЕТ").

Дата складення повного судового рішення 13 грудня 2023 року.

Суддя Ясиновський Р. Б.