Постанова

від 01.04.2024 по справі 444/3165/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/3165/23 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р. Б.

Провадження № 22-ц/811/3794/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді: Ванівського О.М.,

суддівЦяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: представника апелянта адвоката Лемик Р.Я., представника позивача адвоката Огородник І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справуза апеляційною скаргою представника Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області адвоката Лемик Р.Я. на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 06 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнаннянезаконним та скасувати наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення заподіяної моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

У вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнаннянезаконним та скасувати наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення заподіяної моральної шкоди.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він працював у Жовківській центральній районній лікарні з 11 березня 2005 року, а на посаді завідувача жіночою консультацією з 01 вересня 2011 року.

14 серпня 2023 року він звернувся до відповідача із заявою про надання йому відпустки без збереження заробітної плати. Однак з 14 серпня 2023 року відповідач йому відпустку не надав, вимагав, щоб позивач зайшов до директора лікарні особисто, а ще написав пояснюючу, що він був на сесії, а не на робочому місці. Відпустка без збереження заробітної плати була надана позивачу з 15 серпня 2023 року по 27 серпня 2023 року включно, проте наказом від 29 серпня 2023 року відповідач звільнив його з роботи у зв`язку із його відсутністю на роботі без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня 14 серпня 2023 року.

Вважає звільнення незаконним, оскільки відповідач зобов`язаний був виконати вимоги пп. 6 ч. 1 статті 25 Закону України «Про відпустку» та надати йому відповідну відпустку з 14 серпня 2023 року, оскільки такий є інвалідом третьої групи, про що він у заяві зазначав та долучав відповідні підтверджуючі документи. До того ж, він є депутатом Жовківської міської ради. Розпорядженням Жовківського міського голови від 11 серпня 2023 року № 03-03/323 «Про службове відрядження депутата Жовківської міської ради В. Цимбали в м. Вроцлав Республіки Польща», його було направлено у відрядження терміном на 15 календарних днів від 13 серпня 2023 року по 27 серпня 2023 року включно. Розпорядження отримане позивачем вже після завершення робочого дня в п`ятницю 11 серпня 2023 року. Вказував, що причини його відсутності на роботі 14 серпня 2023 року є такими, що виключають його вину, а тому прогулу він не вчиняв.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ № 128-к Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області від 29 серпня 2023 року "Про звільнення Володимира Цимбали".

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією, лікаря акушер-гінеколога Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області з 29 серпня 2023 року.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 01996409) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 серпня 2023 року по 06 грудня 2023 року включно в розмірі 35052.99 грн.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 01996409) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заподіяну останньому моральну шкоду в розмірі 10 000.00 грн.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією, лікаря акушер-гінеколога Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області та стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу допущено до негайного виконання.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 01996409) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1073.60 грн.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив представник Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області адвокат Лемик Р.Я.

Вважає, що при ухваленні рішення не були з`ясовані усі обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а тому воно є незаконним та необґрунтованим.

Покликається на те, що підставами для звільнення позивача саме за пунктом статті 40 КЗпП України стали доповідна записка заступник директора з амбулаторно-поліклінічної роботи ОСОБА_2 від 14.08.2023 року, акт про відсутність ОСОБА_1 на роботі від 14.08.2023 р., письмові пояснення працівника від 28.08.2023 р., додаткові письмові пояснення працівника від 28.08.2023 р., акт службового розслідування від 29.08.2023 р.

Звертає увагу на те, що згідно з заявою працівника про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, позивач проінформував роботодавця про те, що він є депутатом Жовківської міської ради і просить надати йому відпустку «у відповідності до розпорядження Жовківського міського голови від 11.08.2023 р.». При цьому працівник не зазначив в заяві про надання йому відпустки без збереження заробітної плати з підстав передбачених п.6 ст. 25 ЗУ «Про відпустки», а лише додатково проінформував, що він є інвалідом III групи. Підстава, наведена в заяві працівника про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, а саме: «службове відрядження депутата ЖМР В. Цимбали в м. Вроцлав, Республіки Польща», ст. 25 ЗУ «Про відпустки» не передбачає обов?язку роботодавця таку відпустку надавати.

Також суд першої інстанції не надав оцінку тій обставині, що в зазначеній заяві позивач не вказав у заяві тривалість відпустки в календарних днях, а також дату початку й прогнозованого кінця відпустки.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта адвоката Лемик Р.Я. на підтримання апеляційної скарги, представника позивача адвоката Огородник І.І. на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частково задовольняючи позовні вимоги про визнаннянезаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення заподіяної моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, на яку за законом мав право, роботодавець в свою чергу, зобов`язаний був на виконання вимог закону надати таку відпуску з дня, про який просив позивач, однак безпідставно цього не зробив, тим самим порушивши права позивача.

Колегія суддівпогоджується звисновком судупершої інстанціївраховуючи наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11 березня 2005 року працював на посаді лікаря акушер-гінеколога Жовківської центральної районної лікарні, а з 01 вересня 2011 року переведений на посаду завідуючого жіночою консультацією Жовківської ЦРЛ, лікаря акушер-гінеколога. За період своєї роботи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягався.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Жовківської міської ради. Розпорядженням Жовківського міського голови від 11 серпня 2023 року № 03-03/323 «Про службове відрядження депутата Жовківської міської ради В. Цимбали в м. Вроцлав Республіки Польща» ОСОБА_1 скеровано у відрядження терміном на 15 календарних днів з 13 до 27 серпня 2023 року включно.

Наказом директора КНП «Жовківська лікарня» №128-К від 29 серпня 2023 року «Про звільнення Володимира Цимбали» ОСОБА_1 , завідувача жіночою консультацією, лікаря акушер-гінеколога 29 серпня 2023 року звільнено за прогул, п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із тим, що ОСОБА_3 був відсутній на роботі 14 серпня 2023 року без поважної причини.

14 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, датовану 13 серпня 2023 року. Як вбачається зі змісту заяви, позивач повідомив, що є депутатом Жовківської міської ради та просить надати йому відпустку без збереження заробітної плати на термін вказаний у відрядженні згідно розпорядження Жовківського міського голови від 11 серпня 2023 року, додатково повідомив, що є інвалідом 3 групи загального захворювання. До заяви долучено копію посвідчення депутата, копію відрядження Жовківської міської ради та копію довідки до акту огляду МСЕК. Заява зареєстрована в КНП «Жовківська лікарня» 14 серпня 2023 року о 8 год 05 хв., зазначена обставина обома сторонами визнається.

З долученої до заяви довідки до акта огляду МСЕК від 28 квітня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 присвоєно третю групу інвалідності з причин загального захворювання.

14 серпня 2023 року відповідачем складено Акт №2 про відсутність не тільки на робочому місці, але і на підприємстві (у лікарні) завідувача жіночою консультацією ОСОБА_1 14 серпня 2023 року впродовж робочого дня, причини відсутності невідомі.

Наказом директора КНП «Жовківська лікарня» №191 від 14 серпня 2023 року створено комісію з проведення службового розслідування для з`ясування причин відсутності на роботі завідувача жіночою консультацією ОСОБА_1 .

Наказом директора КНП «Жовківська лікарня» №123-к від 15 серпня 2023 року «Про надання відпустки без збереження заробітної плати» на підставі заяви від 14 серпня 2023 року ОСОБА_1 відпуску без збереження заробітної плати надано з 15 серпня 2023 року по 27 серпня 2023 року.

Листами відповідача від 17 серпня 2023 року № 01-10/943 та від 18 серпня 2023 року № 01-10/950, адресованими ОСОБА_1 , КНП «Жовківська лікарня» просила позивача пояснити причини його відсутності на робочому місці 14 серпня 2023 року, 15 серпня 2023 року, 16 серпня 2023 року, 17 серпня 2023 року.

22 серпня 2023 року відповідачем складено Акт №3, а 23 серпня 2023 року Акт №4 про відмову у наданні письмових пояснень, яким засвідчено, що відповідь на листи КНП «Жовківська лікарня» від ОСОБА_1 не поступала. При цьому, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків - заступника директора з кадрової роботи ОСОБА_4 та юрисконсульта ОСОБА_5 , які підписали зазначені акти, підтверджується, що на момент підписання актів про відмову у наданні письмових пояснень такі особи були обізнані про те, що вказані листи ОСОБА_1 отримані не були. Факт неотримання ОСОБА_1 зазначених листів станом на момент складання актів підтверджується також наявною в матеріалах справи інформацією із веб-сайту Укрпошти.

28 серпня 2023 року позивачем надано письмові пояснення причин його відсутності на роботі, в яких такий зазначає, що о 08.05 год. 14 серпня 2023 року подав та зареєстрував заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати враховуючи розпорядження міського голови та те, що є інвалідом третьої групи із супровідними документами. 29 серпня 2023 року позивачем надано доповнення до пояснення, в якому зазначає, що 28 серпня 2023 року він вийшов з відпуски на роботу, в якій перебував з 14 серпня 2023 року по 27 серпня 2023 року.

29 серпня 2023 року комісією, створеною відповідно до наказу директора КНП «Жовківська лікарня» від 14 серпня 2023 року № 191, складено Акт службового розслідування № 7. Зі змісту вказаного акту вбачається, що комісія прийшла до висновку про те, що завідувачем жіночою консультацією ОСОБА_1 14 серпня 2023 року вчинено прогул, оскільки між роботодавцем та працівником не було досягнуто згоди щодо надання останньому відпустки без збереження заробітної плати, а це дає підстави для висновку про самовільне використання працівником такої відпустки. На думку комісії, відпустки без збереження заробітної плати, що передбачені статтею 25 і статтею 26 Закону України «Про відпустки» надаються у звичайному порядку, за заявою працівника та за погодженням з роботодавцем.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Отже, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Зокрема, таке право закріплене в ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України.

У ст. 43 Конституції України закріплено, зокрема, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул, під яким розуміється відсутність на робочому місці без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня, за своєю правовою природою є порушенням трудової дисципліни (дисциплінарним проступком), під яким варто розуміти невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно з пунктами 22, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Частинами першою, третьою статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Звільнення за вчинення прогулу є дисциплінарним стягненням і повинне здійснюватися з додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради зобов`язаний виконувати доручення ради, її органів, сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень.

За критерієм оплачуваності відпустки поділяються на оплачувані та без збереження заробітної плати. Залежно від обов`язковості надання відпустки для роботодавця відпустки можна поділити на ті, які роботодавець зобов`язаний надати, та ті, надання яких є правом роботодавця на власний розсуд. Закон України «Про відпустки» передбачає два види відпусток без збереження заробітної плати - відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов`язковому порядку, передбачена ст. 25 Закону України «Про відпустки» та відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін, що передбачена ст. 26 вказаного Закону.

Частина 1 ст. 84 КЗпП України передбачає, що у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

Відповідно до підпункту 6 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки», відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов`язковому порядку: особам з інвалідністю III групи тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи з причин загального захворювання, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 28 квітня 2023 року, у зв`язку з чим має право на отримання відпустки без збереження заробітної плати, яка повинна надаватися в обов`язковому порядку згідно з положеннямистатті 25 Закону України «Про відпустки».

За змістом положень статті 84 КЗпП України та статті 25 Закону України «Про відпустки» власник зобов`язаний надати відпустку без збереження заробітної плати на вимогу працівника.

Час надання відпустки без збереження заробітної плати у певних випадках визначається самим працівником у межах дії обставин, зазначених устатті 25 Закону України «Про відпустки»та надається з дня, про який просить працівник за своїм розсудом.

З копії заяви ОСОБА_1 від 13.08.2023 року вбачається, що позивач 14.08.2023 року звернувся до директора КНП «Жовківська лікарня» із заявою, в якій просив надати йому відпустку без збереження заробітної плати на термін який вказаний у відрядженні (13-27 серпня 2023 року).

Встановлено, що ОСОБА_1 подав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, на яку за законом мав права, про що у належний спосіб повідомив роботодавця, який в свою чергу зобов`язаний був на виконання вимог закону надати таку відпуску з дня, про який просив позивач, однак безпідставно цього не зробив, чим порушив права останнього, в тому числі, оформивши день її відсутності на роботі 14.08.2023 року, як прогул без поважних причин та провів його звільнення на підставі пункту 4 частини першоїстатті 40 КЗпП України.

Доказів прогулу без поважних причин під час розгляду справи відповідачем не було надано, а поважність причин відсутності позивача на роботі підтверджується встановленими обставинами та дослідженими доказами, які відповідачем не спростовано. Не можна вважати, що невихід на роботу за конкретних обставин мав місце саме у зв`язку з самовільним використанням працівником відпустки. Погодження такої відпустки із роботодавцем не передбачено. Роботодавець не вправі не погоджувати таку відпустку.

Отже, позивач мав законне право на отримання в обов`язковому порядку відпустки без збереження заробітної плати як інвалід 3 групи, з дня, про який просив у відповідній заяві у роботодавця, чим було порушено його права, передбачені трудовим законодавством.

Такий висновок узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі №209/396/18, від 07 жовтня 2020 року по справі№544/405/19.

Доводи відповідача про те, що позивач не погодив заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати із безпосереднім керівником, не дочекався рішення керівника закладу охорони здоров`я, а тому самовільно використав дні відпустки, є неспроможними, оскільки ґрунтуються на невірному тлумаченні норм матеріального права. Право позивача на відпустку без збереження заробітної плати не пов`язується із наявністю погодження з боку роботодавця чи видачею відповідного наказу, що підтверджується вищезазначеними висновками Верховного Суду про застосування відповідних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах.

Безпідставними є покликання апелянта на те, що суд першої інстанції не надав оцінку тій обставині, що у заяві про надання відпустки позивач не вказав тривалість відпустки в календарних днях, а також дату початку та прогнозованого кінця відпустки, оскільки такі доводи відповідача були відхилені судом першої інстанції так як на підставі такої заяви позивачу була надана відпустка без збереження заробітної плати, але не з 14.08.2023 р., а з 15.08.2023 р. по 27.08.2023 р. Зазначене підтверджується наявним в матеріалах справи Наказом директора КНП «Жовківська лікарня» № 123-к від 15.08.2023 р. «Про надання відпуски без збереження заробітної плати». Видання відповідачем зазначеного наказу беззаперечно підтверджує те, що всі відомості, необхідні для надання позивачу відпустки без збереження заробітної плати роботодавцем було встановлено.

Також як вбачається з матеріалів справи, наказом КП «Жовківська лікарня» від 07.12.2023 р. №172-к «Про скасування наказу від 29.08.2023 № 128-к та поновлення на роботі ОСОБА_1 » Наказ № 128-к «Про звільнення Володимира Цимбали» скасовано.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України негайному виконанню підлягають рішення щодо 2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; 4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Таким чином, Наказ № 128-к «Про звільнення Володимира Цимбали» скасовано відповідачем в добровільному порядку, що свідчить про те, що підстава для звільнення позивача за прогул відпала.

Крім того, Наказом КНП «Жовківська лікарня» від 14.12.2023 № 176-к «Про звільнення ОСОБА_6 », позивач був звільнений з посади 14.12.2023 р. за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування відсутні.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.ст.375,381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу представника Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області адвоката Лемик Р.Я. залишити без задоволення.

Рішення Жовківськогорайонного судуЛьвівської областівід 06грудня 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11.04.2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.