Ухвала

від 13.05.2024 по справі 444/3165/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

13 травня 2024 року

місто Київ

справа № 444/3165/23

провадження № 61-6238ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.

розглянув касаційну скаргу представника Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області - адвоката Лемик Роксолани Ярославівни на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 06 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у справі за ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (далі - КНП «Жовківська лікарня») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Вказував, що він працював у Жовківській центральній районній лікарні

з 11 березня 2005 року, а з 01 вересня 2011 року на посаді завідувача жіночою консультацією

14 серпня 2023 року звернувся до відповідача із заявою про надання йому відпустки без збереження заробітної плати. Однак з 14 серпня 2023 року відповідач йому відпустку не надав, вимагав написати пояснювальну записку про те, що він був на сесії, а не на робочому місці. Відпустка без збереження заробітної плати була надана позивачу з 15 до 27 серпня 2023 року включно, проте наказом від 29 серпня 2023 року відповідач звільнив його в зв`язку із відсутністю на роботі без поважних причин більше трьох годин під час робочого дня 14 серпня 2023 року.

Вважає звільнення незаконним, оскільки відповідач зобов`язаний був виконати вимоги підпункту 6 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустку» та надати йому відповідну відпустку з 14 серпня 2023 року, оскільки він є інвалідом третьої групи, про що зазначав у заяві та долучав відповідні підтверджуючі документи. До того ж він є депутатом Жовківської міської ради. Розпорядженням Жовківського міського голови від 11 серпня 2023 року

№ 03-03/323 «Про службове відрядження депутата Жовківської міської ради

В. Цимбали в м. Вроцлав Республіки Польща» його було направлено у відрядження терміном на 15 календарних днів від 13 до 27 серпня 2023 року включно. Розпорядження отримане позивачем вже після завершення робочого дня в п`ятницю 11 серпня 2023 року. Вказував, що причини його відсутності на роботі 14 серпня 2023 року є такими, що виключають його вину, а тому прогулу він не вчиняв.

06 грудня 2023 року рішенням Жовківського районного суду Львівської області позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 29 серпня 2023 року № 128-к КНП «Жовківська лікарня».

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією, лікаря акушер-гінеколога КНП «Жовківська лікарня» з 29 серпня 2023 року.

Стягнуто з КНП «Жовківська лікарня» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 серпня до 06 грудня 2023 року включно в розмірі 35 052,99 грн та 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією, лікаря акушер-гінеколога КНП «Жовківська лікарня» та стягнення з КНП «Жовківська лікарня» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу допущено до негайного виконання.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

01 квітня 2024 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу КНП «Жовківська лікарня» залишено без задоволення, рішення Жовківського районного суду Львівської області від 06 грудня 2023 року залишено без змін.

22 квітня 2024 року представник КНП «Жовківська лікарня» - адвокат

Лемик Р. Я. засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 06 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

За вимогами частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частина третя статті 389 ЦПК України визначає випадки, за яких рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції не підлягають касаційному оскарженню, а саме не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

22 листопада 2023 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-р(II)/2023 пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).

Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України

від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Установлений у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина четверта статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини четвертої 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин.

З аналізу наведених норм ЦПК України можна зробити висновок, що касаційному перегляду не підлягають справи, передбачені пунктами 2, 3, 4 частини шостої статті 19 ЦПК України, тому перевірці підлягає наявність саме цих підстав.

Додатково у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України конкретизовано випадки, за яких касаційне провадження має бути відкрите попри те, що справу визнано малозначною.

Такими випадками, зокрема, є наявність у касаційній скарзі питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а»); особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт «б»); значний суспільний інтерес або винятковість її значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в»); віднесення судом першої інстанції справи до категорії малозначних помилково.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

У справі предметом позову є вимога про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 35 052,99 грн (493,69 грн денної заробітної плати х 71 день вимушеного прогулу), відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн, що разом не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (757 000,00 грн).

У касаційній скарзі не зазначено, що розгляд справи в касаційному суді має виняткове значення для заявника.

У доводах касаційної скарги відсутнє посилання на суспільний інтерес у вирішенні спору та необхідність у формуванні чи суперечливість у практиці застосування статей 21, 38, 40, 84 Кодексу законів про працю України, статті 25 Закону України «Про відпустки», а доводи стосуються питання оцінки доказів судами попередніх інстанцій.

Верховний Суд не вбачає підстав, за наявності яких судові рішення у малозначній справі, що виникла з трудових відносин, з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можутьбути переглянуті в касаційному порядку.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Такий висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

Представник КНП «Жовківська лікарня» - адвокат Лемик Р. Я. подала касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області - адвоката Лемик Роксолани Ярославівни на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 06 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у справі за ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Жовківська лікарня» Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

Є. В. Петров

В. В. Пророк