Рішення

від 07.12.2023 по справі 521/12125/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.12.2023

Справа № 521/12125/23

Провадження № 2-о/497/48/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Деревенського І.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, Служба у справах дітей Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення місця проживання дитини та перебування її на утриманні батька,

ВСТАНОВИВ:

Заявник 12.05.2023 року звернувся до Малиновського районного суду м. Одеса з зазначеною заявою та просив встановити юридичний факти, а саме факт самостійного виховання, перебування на утриманні та постійного проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на утриманні батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.1-6).

Ухвалою судді Малиновського районного суду Одеської області від 16.05.2023 року справу надіслано за підсудністю за місцем реєстрації заявника ОСОБА_1 до Болградського районного суду Одеської області (а.с.32).

Фактично справа отримана судом поштовим листом 19.06.2023 року (а.с.35-36), та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена для розгляду судді Кодінцевій С.В. (а.с.37).

Ухвалою суду від 20.06.2023 заява ОСОБА_1 була залишена без руху для усунення недоліків (а.с.38-39).

04 липня 2023 року через канцелярію суду поштовим листом надійшли заява про усунення недоліків (а.с.42-47) та заява про встановлення місця проживання дитини та перебування її на утриманні батька викладена в новій редакції (а.с.48-76).

Заявник свої вимоги мотивує тим, що під час перебування у цивільному шлюбі з громадянкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На сьогодні заявник не проживає разом з ОСОБА_3 однією сім`єю, так як остання з 2018 року проживає за кордоном та не має можливості проживати зі своєю малолітньою донькою.

Їх спільна донька з часу виїзду матері за межі України, проживає разом з ним, заявником за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на його утримані.

ОСОБА_1 , як батько займається вихованням доньки самостійно, в повному обсязі допомагає з уроками, турбується про неї та забезпечує всім необхідним для її розвитку та навчання.

Усвідомлюючи свою особисту відповідальність за виховання та піклування дитини, з метою захисту прав та інтересів малолітньої доньки ОСОБА_4 , а також своїх прав як батька, йому необхідно встановити факт перебування дитини на його утримані та проживання з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлення факту необхідно заявнику для здійснення заходів щодо лікування дитини, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дитиною по країні, можливу зміну місця мешкання, тощо. Факт, який просить встановити заявник, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника та можливість безперешкодної реалізації його особистих прав. Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.

Зазначене стало приводом для звернення до суду, та заявник вважає за необхідне визначити місце проживання дитини з ним, з батьком, яка перебуває на його утриманні.

Ухвалою суду від 06.07.2023 року було відкрито провадження та призначено судовий розгляд на 17.08.2023 року о 09:00 годині (а.с.77), про що було сповіщено сторін по справі (а.с.78).

07.07.2023 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника заявника ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції (а.с.79).

Ухвалою суду від 10.07.2023 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника заявника (а.с.82) про, що було повідомлено його на електронну адресу (а.с.83).

13.07.2023 року представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повторно звернувся до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції (а.с.79), яке ухвалою суду від 14.07.2023 було задоволено та надано право представнику позивача приймати участь в розгляді справи в режимі відео конференції (а.с.88).

16 серпня 2023 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залучення заінтересованої особи до розгляду справи - в особі Служби у справах дітей Одеської міської ради (а.с.92-94), з урахування того, що предметом розгляду у даній справі є встановлення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебування її на утриманні батька, яка згідно наданої довідки до клопотання зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в квартирі, яка на праві приватної власності належить матері малолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_3 (а.с.93 зворотна сторінка).

З огляду на виявлені обставини представником заявника ініційовано питання щодо необхідності залучення до участі в розгляді цієї справи Служби у справах дітей Одеської міської ради.

В судовому засіданні 17.08.2023 року на 09 00 годину:

- заявник не прибув, причини неявки не повідомив;

- представник заявника ОСОБА_2 , який приймає участь у судовому засідання в режимі відеоконференції, підтримав подане клопотання, наполягав на його задоволенні.

- заінтересовані особи не прибули, про час та місце розгляду справи сповіщалися відповідно до чинного законодавства, причини неявки не повідомили, будь-яких заяв, клопотань, пояснень до суду не надсилали.

Ухвалою суду від 17.08.2023 року залучено для участі у розгляді цієї цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про встановлення місця проживання дитини та перебування її на утриманні батька - заінтересовану особу Службу у справах дітей Одеської міської ради (код за ЄДРПОУ 25427107: вул.Косовська, буд.2-Д, м.Одеса, 65017, тел.: 724-80-54, 753-14-41, email: ssd@omr.gov.ua. Надіслано залученій заінтересованій особі Службі у справах дітей Одеської міської ради копію заяви та ухвали про залучення її до участі в справі в якості заінтересованої особи.

Судовий розгляд відкладено на 10:00 годину 13.09.2023 року. Про дату, час та місце судового засідання повідомлено учасників справи шляхом направлення ухвали (а.с.102-103).

08.09.2023 року поштовим листом на адресу суду та на електронну адресу суду Служба у справах дітей Одеської міської ради надіслала пояснення, в яких стверджувала, що органом опіки та піклування є відповідна районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради не є органом опіки та піклування, та є окремою юридичною особою. Стверджували про необхідність залучення до участі в розгляді справи Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради (а.с.108-110).

В судове засідання 13.09.2023 року:

- прибув заявник, наполягав на своїх вимогах;

- представник заявника - не прибув, заявник вважав за можливе проводити судовий розгляд без представника;

- заінтересовані особи не прибули, про час та місце розгляду справи сповіщені відповідно до чинного законодавства, про що в справі є відповідні докази (а.с.104, 105, 106):

ОСОБА_3 на електронну адресу суду надіслала заяву, якою не заперечувала щодо вимог заявника, судовий розгляд просила здійснити у її відсутність (а.с.107);

Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області свої пояснення на адресу суду не надіслала.

Служба у справах дітей Одеської міської ради надіслала на електронну адресу суду пояснення (а.с.108-110).

Заявник ОСОБА_1 підтримав клопотання Одеської міської ради про необхідність залучення до участі в розгляді справи Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 13.09.2023 року судовий розгляд відкладено на 10:00 годину 26.10.2023 року. Про дату, час та місце судового засідання повідомлено учасників справи шляхом направлення ухвали. (а.с.116-118).

В судове засідання 26.10.2023 року:

- заявник та його представник - не прибули, представник заявника надіслав до суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з наданням строку для належної підготовки документів необхідних для обґрунтованого та правильного розгляду справи, а саме збір відповідних доказів та підготовки висновку Органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради (а.с.127-128);

- заінтересовані особи не прибули, про час та місце розгляду справи сповіщені відповідно до чинного законодавства, про що в справі є відповідні докази (а.с.124-126):

Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області надіслала на адресу суду заяву про визнання заяви у повному обсязі та просила розглянути справу за відсутності представника Служби у справах дітей Кубейської сільської ради (а.с.122).

Ухвалою суду від 26.10.2023 року розгляд справи відкладено на 10:00 годину 23.11.2023 року (а.с.130) про що були повідомлені сторони по справі (а.с.131).

В судове засідання 23.11.2023 року

- заявник та його представник - не прибули, представник заявника надіслав до суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з очікуванням висновку Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради (а.с.134);

- заінтересовані особи не прибули, про час та місце розгляду справи сповіщені відповідно до чинного законодавства, про що в справі є відповідні докази (а.с132-133):

Протокольною ухвалою суду від 23.11.2023 року клопотання представника заявника задоволено, у зв`язку з чим оголошено перерву в судовому засіданні до 13:00 години 07.12.2023 року (а.с.138), про що були повідомлені сторони по справі (а.с.139).

В судове засідання 07.12.2023 року:

- заявник та його представник - не прибули, представник заявника надіслав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі з підтриманням вимог за уточненою заявою та надали письмові пояснення, в яких вказана інша причина встановлення факту перебування дитини на утриманні батька і встановлення місця проживання дитини, яку хоче встановити заявник, а саме отримання статусу одинокого батька (а.с.161-162);

- заінтересована особа ОСОБА_3 не прибула, про час та місце розгляду справи сповіщена відповідно до чинного законодавства, про що в справі є відповідні докази - довідка про доставку електронного листа (а.с.132), причини неявки не повідомила, будь-яких заяв, клопотань, заперечень до суду не надсилала. Суд вживав усіх заходів для належного повідомлення цієї особи та надавав достатньо часу для обґрунтування своєї правової позиції;

- Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області надіслала на адресу суду заяву про визнання позову (хоча розглядається заява) у повному обсязі та просила розглянути справу за відсутності представника Служби у справах дітей Кубейської сільської ради (а.с.140);

- Органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради поштовим листом на адресу суду також надіслано заяву про визнання позову у повному обсязі та представник просив розглянути справу за його відсутності (а.с.141) з одночасним наданням до суду висновку про визначення місця проживання дитини малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.143-145).

Згідно зі ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце його засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви сторін по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Фактичні обставини справи, які встановлені судом:

Сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі під час якого у них народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з цим, заявник визнав себе батьком дитини, а саме ОСОБА_4 , яка народилася у ОСОБА_3 та дав їй своє прізвище, по батькові, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 (а.с.12).

На сьогодні заявник не проживає разом з матір`ю дитини ОСОБА_3 однією сім`єю, так як остання з 2018 року проживає за кордоном та не має можливості проживати зі своєю малолітньою донькою.

Їх спільна донька з часу виїзду матері за межі України, проживає разом з ним, заявником та перебуває на його утримані за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний факт сторонами не оспорюється і доказуванню не підлягає.

Згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 15.03.2023 року № С7-41455-ф/л, слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в квартирі, яка на праві приватної власності належить матері малолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_3 (а.с.16, а.с.93 зворотна сторінка).

Заявник по справі, який є батьком дитини значиться зареєстрованим згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 виданим Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 09.11.1995 року за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.9-10) та згідно довідки виданої виконкомом Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області від 14.08.2023 № 189 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.90-91), але не проживає за даною адресою довготривалий період.

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 , є підприємцем 2 групи, має банківський рахунок та здійснює свою господарську діяльність у АДРЕСА_4 (а.с.64), здійснює офіційно та сплачує податки. А тому має фінансову можливість утримувати дитину та забезпечувати всім необхідним.

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» виданої станом на 13.03.2023 року ОСОБА_1 не знятої чи непогашеної судимості немає. (а.с.65).

Згідно довідки КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради від 14.03.2023 виданою на ім`я ОСОБА_1 підтверджено, що осатаній не перебуває на психіатричному та наркологічному обліку (а.с.66).

Наразі малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в Одеському ліцеї № 101 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради в 6-А класі (а.с.60).

Згідно психолого-педагогічної характеристика наданої на ім`я дитини ОСОБА_4 вона навчається в Одеському ліцеї № 101 І-ІІІ ступенів з 2-го класу, батьками дівчинки є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Дівчинка має основну групу здоров`я та чудово розвинена фізично та розумово, ОСОБА_4 проявляє інтерес до навчання та ставиться до своїх обов`язків старанно та наполегливо, підтримує дружні зв`язки з учнями класу, є учасницею ансамблю танцю «Браво».

Згідно Декларації про вибір лікаря № 0001-1АЕ6-26АО, укладеної законним представником ОСОБА_1 його донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує первинну медичну допомогу, у разі потреби, від сімейного лікаря ОСОБА_7 (а.с.20).

Заінтересована особа по справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно паспорту громадянки України № НОМЕР_4 виданого органом 5114 від 18.10.2021 року, значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 01.12.2021 року № К7-323737 (а.с.70).

Вказана квартира належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі- продажу від 19.09.2023 року(а.с.93 зворотна сторінка).

Як вбачається з висновку Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради мати дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 направила до служби у справах дітей Одеської міської ради заяву, в якій зазначила, що не має можливості проживати разом із донькою ОСОБА_4 , утримувати її та не заперечує проти постійного місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із батьком ОСОБА_1 (а.с.144).

Згідно з протоколом бесіди за номером телефону НОМЕР_5 від 21.11.2023 року, складеного спеціалістами відділу забезпечення діяльності органу Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_3 по теперішній час перебуває у Болгарії та не заперечує проти проживання дитини разом із батьком.

На засіданні комісії з питань захисту прав дітей Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 08.11.2023 року був присутній батько дитини ОСОБА_1 , який просив визначити місце проживання дитини разом із ним.

На підставі висновку Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, який затверджений рішенням Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1283-VIII визначено місце проживання малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як вбачається з матеріалів справи місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , визначено за зареєстрованим місцем проживання матері дитини: АДРЕСА_1 , та фактичним місцем проживання батька дитини, відповідно до ч.4 ст.157 СК України. Даний факт є встановленим і не оспорюється жодним з учасників справи.

Жодних не врегульованих питань з приводу виховання дитини між батьками - нема, спірні питання не виникають. Обидва погодилися на те, що донька буде проживати та перебувати на утриманні батька.

Суд розцінює критично подані письмові пояснення представника заявника з яких вбачається, що з метою забезпечення належних умов життя для своєї доньки, як "одинокий батько" на утримані якого перебуває малолітня дитина, має намір звернутись до відповідних органів державної влади для встановлення права на матеріальну допомогу на дітей одиноким батькам.

Між тим заявник просить суд встановити факт перебування дитини на повному матеріальному утриманні (забезпеченні), мешканні та вихованні батька. Мати дитини такі факти не заперечує та просить суд задовольнити заяву ОСОБА_1 у повному обсязі.

Норми права та висновки Верховного Суду, які застосував суд:

Частина перша ст. 16 Цивільного кодексу України гарантує кожній особі право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті наведено спосіб захисту цивільних прав та інтересів, який не є вичерпним.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження -це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Можна зробити висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Саме такі правові висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у справі № 320/948/18 (постанова від 10.04.2019).

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч.2, 5 ст.150 Сімейного кодексу України (СК України) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 151 СК визначено права батьків щодо виховання дитини.

Стаття 154 СК України закріплює перелік прав батьків по захисту дитини, а саме: батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Згідно зі ч. 1, 2, 4 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

За ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Якщо ж мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (ч. 1 ст. 161 СК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Як вбачається з матеріалів справи місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено за згодою її батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16), як це передбачено ч.1 ст.160 СК України.

Такий факт не оспорювався жодним з учасників справи.

З питань виховання дитини між батьками неврегульовані чи спірні питання також не виникають. Обидва погодилися на те, що донька буде проживати та перебувати на утриманні батька.

Між тим заявник просив суд встановити факт 1) самостійного виховання ним дитини як батьком, 2) перебування дитини на його утриманні, 3) постійного проживання дитини разом з ним. Мати дитини такі факти не заперечувала, їх підтвердила та просила суд також їх встановити.

Отже, слід дійти висновку, що заявник звернувся до суду з метою закріплення фактів, які ніким не оспорюються та не ставляться під сумнів.

Метою такого звернення до суду зазначив необхідність: захисту прав та інтересів дитини, своїх прав та прав її матері; отримання права на отримання пільг ним як батьком, у тому числі користуватися пільговим переважним правом на зарахування дитини до дитячого садочку, навчального закладу, отримання виплат на утримання дитини; звільнення матері від деяких обов`язків, пов`язаних з доглядом за дитиною і отриманням більше можливостей для працевлаштування або здійснення інших видів діяльності.

Частина перша ст. 319 ЦПК України зобов`язує суд у рішенні про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого зазначити мету встановлення факту.

До сфери п.1 ч.2 ст.16 ЦК України також належать суміжні способи захисту прав, що не вносять змін до існуючих правовідносин. Зокрема, у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність та прикладну значущість і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Важливою також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом.

Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Суд у даній справі не встановив факт порушення особистих прав заявника, які б підлягали захисту у судовому порядку в обраний ним спосіб, та необхідність, дійсну мету встановлення (підтвердження) судом фактів, про які просив заявник.

Верховний Суд України у листі від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертав увагу судів, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

На думку суду, встановлення фактів спільного проживання батька з дитиною, виховання дитини батьком та утримання батьком дитини не породжує ті юридичні наслідки, про які зазначено у заяві, та від встановлення судом таких фактів не залежить виникнення, зміна особистих прав заявника як батька, про які він зазначив у заяві.

Іншими словами, встановлення фактів з тією метою, що зазначена у заяві, не має юридичного значення для заявника.

Крім того, факт проживання дитини разом з батьком беззаперечно підтверджується доказами, наданими заявником. Потреба у додатковому встановленні таких фактів судом не доведена.

Той факт, що мати дитини проживає окремо, не знімає з неї обов`язок брати участь у вихованні дитини, та не свідчить про те, що батько виховує та утримує дитину самостійно, оскільки відповідно до ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

За відсутності спору між батьками з питань виховання дитини, батьки не позбавленні права укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини у порядку ст. 157 СК України.

Утримання дитини батьком є законним обов`язком та не потребує встановленню судом з тією метою, про яку зазначив заявник.

Непереконливими є також аргументи заявника щодо потреби у встановленні таких фактів з метою захисту прав та інтересів дитини, своїх прав; отримання статусу одинокого батька для отримання допомоги від держави, отримання виплат на утримання дитини, оскільки заявник як батько дитини та її законний представник відповідно до закону має право без спеціальних на те повноважень та без рішення суду звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, будь-яких підприємств, установ та організацій, у тому числі шкільних навчальних закладів за захистом прав та інтересів дитини та з будь-яких питань.

Щодо отримання пільг, виплат на дитину, то заявником не надано жодного доказу про відмову йому в отриманні певних виплат чи наданні пільг, пов`язаних саме зі самостійним утриманням, вихованням дитини. Такі підстави (мета) для встановлення фактів у порядку окремого судового провадження є недоведеними.

Отже, заявник звернувся до суду з метою закріплення фактів, які ніким не оспорюються та не ставляться під сумнів. А також подані пояснення щодо отримання в майбутньому статусу одинокого батька, на підставі саме цього рішення суду, де буде визначене місце проживання саме з ним, суд не приймає до уваги та вважає абсолютною нісенітницею.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що встановлення факту спільного проживання батька з дитиною, виховання та утримання батьком дитини не породжує ті юридичні наслідки, про які зазначено у заяві, та від встановлення судом таких фактів не залежить виникнення, зміна особистих прав заявника як батька, про які він зазначив у заяві.

Факт проживання дитини разом з батьком беззаперечно підтверджується доказами, наданими заявником. Потреба у додатковому встановленні таких фактів судом не доведена. Утримання дитини батьком є законним обов`язком та не потребує встановлення судом з тією метою, про яку зазначив заявник.

З цих підстав суд відмовляє у задоволенні заяви повністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 258, 259, 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, Служба у справах дітей Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про встановлення місця проживання дитини та перебування її на утриманні батька - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 13.12.2023 року.

Суддя С.В.Кодінцева