Постанова

від 11.12.2023 по справі 450/3332/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/3332/23 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/811/2258/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді :Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 наухвалу Пустомитівськогорайонного судуЛьвівської областівід 19липня 2023року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсальний банк», Фінансової компанії «Кіф», Фінансової компанії «Кредит Капітал», Фінансової компанії «Манівео», Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Ірбіс» про визнання недійсними та скасування кредитних договорів, -

в с т а н о в и в:

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовом до Акціонерного товариства «Універсальний банк», Фінансової компанії «Кіф», Фінансової компанії «Кредит Капітал», Фінансової компанії «Манівео», Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Ірбіс» про визнання недійсними та скасування кредитних договорів.

Ухвалою Пустомитівського районногосуду Львівськоїобласті від19липня 2023року цивільну справу № 450/3332/23 (провадження № 2/450/1294/23) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсальний банк», Фінансової компанії «Кіф», Фінансової компанії «Кредит Капітал», Фінансової компанії «Манівео», Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Ірбіс» про визнання недійсними та скасування кредитних договорів направлено за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.

Вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом при винесенні ухвали невраховано, що є ухвала слідчого судді про вчинення шахрайства невідомими особами, де його визнано потерпілим.

Зазначає, що суд не намагався аналізувати справу згідно з фабули, а навів своє міркування про підсудність справи вибравши наосліп підсудність суду, ґрунтуючись на помилковому застосуванні норм права.

Просить ухвалу Пустомитівського районногосуду Львівськоїобласті від19липня 2023року ускасувати та повернути справу для продовження розгляду.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч.1 ст.15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Універсальний банк», Фінансової компанії «Кіф», Фінансової компанії «Кредит Капітал», Фінансової компанії «Манівео», Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Ірбіс» про визнання недійсними та скасування кредитних договорів.

Суд першої інстанції керувався загальним правилом для визначення підсудності, передбаченим ст. 27 ЦПК України, та вважав, що оскільки місцезнаходження відповідача ТзОВ «ФК «Ірбіс» знаходиться за адресою м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 36 «В», на яку поширює свою територіальну юрисдикцію Голосіївський районний суд м. Києва, тому дана справа не підсудна Пустомитівському районному суду Львівської області та її необхідно передати за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 28 ЦПК України передбачено альтернативну підсудність (за вибором позивача).

Так, згідно з ч.5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Суд першої інстанції вважав, що позивач не звертається до суду з позовною заявою як споживач фінансових послуг, оскільки, згідно мотивів позовної заяви, оспорювані договори він не укладав, у зв`язку з чим згадана норма права не підлягає застосуванню.

Зі змісту заявлених вимог та суб`єктного складу сторін вбачається, що предметом позову є визнання недійсними та скасування кредитних договорів . Позивачем виступає фізична особа, відповідачем зазначено фінансові установи - юридичні особи.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, зокрема якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Враховуючи, що позивач просить визнати недійсними кредитні договори, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції передчасними.

Окрім цього, статтею 28 ЦПК України також передбачено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадження №12021141430000342 від 30 грудня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Метою заявлення цивільного позову як у цивільному, так і в кримінальному судочинстві є відновлення порушених майнових прав за допомогою судових органів. Можна стверджувати, що в разі заподіяння особі збитків злочинними діями відшкодування таких збитків можливе лише шляхом пред`явлення цивільного позову (за винятком випадків добровільного відшкодування збитків порушником).

На вищенаведене суд першої інстанції уваги не звернув.

Направлення цивільної справи за підсудністю до Голосіївського районного суду м.Києва, на підставі того, що одного з шести відповідачів там зареєстровано, на думку колегії суддів не створює найсприятливіших умов для вирішення справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основнимизасадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку що доводи апеляційної скарги є підставними, а ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Пустомитівського районногосуду Львівськоїобласті від19липня 2023року -скасувати та направити справу для продовження розгляду до Пустомитівського районного суду Львівської області.

Постанова не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2023 року.

Головуючий : Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.