Ухвала
від 08.12.2023 по справі 753/12285/23
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 753/12285/23

провадження № 61-15213ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року залишено без руху, надано строк для усунення її недоліку, а саме: запропоновано сплатити судовий збір.

19 вересня 2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від позивача на виконання вимог ухвали суду, надійшла заява про усунення недоліку апеляційної скарги, в якій він зазначив, що відповідач надає адміністративні послуги, а особа, фізична або юридична, яка отримує ці послуги, є споживачем адміністративних послуг, тому ОСОБА_1 як споживач адміністративних послуг звільнений від сплати судового збору відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року повернено через неусунення недоліку апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не має права на звільнення від сплати судового збору за подання скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року, на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», враховуючи предмет спору та позовні вимоги.

Вимоги касаційної скарги

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліку, запропоновано сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Недолік касаційної скарги усунено, заявник сплатив судовий збір.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції він отримав 14 жовтня 2023 року, що підтверджується належними доказами.

Київський апеляційний суд постановив ухвалу 21 вересня 2023 року, останній день строку на касаційне оскарження припадав на 23 жовтня 2023 року, заявник звернувся до суду із касаційною скаргою 24 жовтня2023 року.

Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції через систему «Електронний суд» 24 жовтня 2023 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, то клопотання заявника про поновлення строку підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження - поновленню відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року про повернення апеляційної скарги та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо перегляду ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

Суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини у справі виникли між позивачем та суб`єктом владних повноважень та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та не підлягають розгляду в порядку цивільного.

Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Аналіз положень частин першої статті 389 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга може бути подана учасником справи за умови перегляду апеляційним судом її апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене заявник має право подати касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, після перегляду її в апеляційному порядку за його апеляційною скаргою.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 та не переглядав ухвалу суду першої інстанції, така ухвала не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького апеляційного суду від 20 липня 2023 року необхідно відмовити.

Підстави касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції

Відповідно до статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції заявник зазначає, що суд порушив норми процесуального права, не врахував, що заявник звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» та як споживач адміністративних послуг відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Повернувши апеляційну скаргу з підстав несплати судового збору, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на вимоги, заявлені позивачем, не поширюється частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон), оскільки позивач не є споживачем відповідно до цього Закону та не звільнений від сплати судового збору.

Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом. Цим Законом встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з пунктами 3, 4, 17, 22 частини першої статті 1 Закону виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; виробник - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно зі статтею 21 Закону, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Предметом позову у цій справі є визнання бездіяльності Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації щодо надання рішення про відмову у вчиненні державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації щодо Приватного підприємства «Бонка», такою, що порушує права ОСОБА_1 , як споживача адміністративних послуг; зобов`язання видати ОСОБА_1 рішення про відмову у вчинені державної реєстрації; відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону; суб`єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг; суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративні послуги надаються суб`єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про адміністративні послуги» центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або виконавчий орган (структурний підрозділ) органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації, що зазначені у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги згідно з переліком, визначеним відповідно до цього Закону.

Згідно зі статтею статті 19 Закону України «Про адміністративні послуги» визначено відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг. Посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністратори несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законом, за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг. Дії або бездіяльність посадових осіб, уповноважених відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністраторів можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом. Шкода, заподіяна фізичним або юридичним особам посадовими особами, уповноваженими відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністраторами внаслідок їх неправомірних діянь, відшкодовується у встановленому законом порядку. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, заподіяну посадовою особою, уповноваженою відповідно до закону надавати адміністративні послуги, чи адміністратором внаслідок незаконно прийнятих ними рішень, дій чи бездіяльності, мають право зворотної вимоги до винної особи згідно із законом.

Верховний Суд зазначає, що усі громадяни є споживачами адміністративних послуг.

З огляду на системне тлумачення зазначених норм матеріального права, адміністративна послуга характеризується такими ознаками:

1. адміністративна послуга надається лише за заявою особи - замовника (в одних випадках особа самостійно вирішує, чи потрібна їй адміністративна послуга (наприклад, дозвіл на полювання, отримання паспорта для виїзду за кордон), а в інших - держава фактично змушує до такого звернення (наприклад, обов`язок реєстрації місця проживання чи отримання «внутрішнього» паспорта);

2) адміністративні послуги надаються адміністративними органами/органами влади (у термінології Закону - «суб`єкт надання адміністративних послуг»).

3) адміністративні послуги надаються відповідно до закону.

4) результат адміністративної послуги виражається у прийнятті адміністративного акта та/або укладенні адміністративного договору. Адміністративний акт - це рішення або дія адміністративного органу, яким задовольняється заява особи. Адміністративний договір - це угода між суб`єктом надання адміністративної послуги та особою - замовником послуги. Такий адміністративний акт або договір має конкретного адресата - споживача / замовника;

5) у результаті надання адміністративної послуги відбувається набуття, зміна чи припинення прав та/або обов`язків особи, яка звернулась за її одержанням.

Отже, дія Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на відносини щодо надання адміністративних послуг відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги».

Враховуючи правовідносини, які виникли у справі, а саме, оскарження бездіяльності Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, позовні вимоги позивача стосуються діяльності суб`єкта владних повноважень, що не стосуються захисту прав споживачів.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що 10 червня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про захист прав споживачів», який набирає чинності через один рік з дня його опублікування, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року (пункт 1 розділ Розділ IX. Прикінцеві та перехідні положення).

Дія цього Закону не поширюється на відносини щодо: надання адміністративних послуг (пункт 5 частини четвертої статті 2 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Отже, суд апеляційної інстанції, повернувши апеляційну скаргу через несплату судового збору, не порушив норми процесуального права.

Посилання заявника на те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону є самостійним тлумаченням ним норм Закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не впливають на законність і обґрунтованість судового рішення, а є лише незгодою заявника з його змістом.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування, касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак

Дата ухвалення рішення08.12.2023
Оприлюднено14.12.2023
Номер документу115598579
СудочинствоЦивільне
Сутьвизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди

Судовий реєстр по справі —753/12285/23

Ухвала від 21.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 08.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 27.11.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 06.11.2023

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Осіпенко Л. М.

Ухвала від 15.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 21.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 11.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 20.07.2023

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Осіпенко Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні