Постанова

від 13.12.2023 по справі 472/816/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.12.23

22-ц/812/1342/23

Справа номер 472/816/23 Головуючий суду першої інстанції Тустановський А. О.

Провадження номер 22-ц/812/1342/23 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Коломієць В. В., Ямкової О. О.,

розглянувши впорядку письмовогопровадження цивільнусправузаапеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,яка поданачерез їхпредставника ОСОБА_3 ,наухвалу ВеселинівськогорайонногосудуМиколаївської областівід08листопада 2023року, постановлену за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселинівська машинно-технологічна станція», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Веселинівська машинно-технологічна станція», в якому просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 5,2234 га ріллі з кадастровим номером 4821782500:03:000:0030 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом її витребування з чужого незаконного володіння та стягнути з відповідача збитки, пов`язані з тимчасовим зайняттям земельної ділянки у розмірі 3698,32 грн.

Позивач вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5 , після чого відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) в межах земель КСП «Зоряний» у с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області. Вказане право було посвідчено сертифікатом серії МК №0205492 від 16.11.1998 р.

Рішеннями Веселинівської селищної ради Миколаївської області від 18 квітня 2023 року №26 та 27 ОСОБА_4 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та надано йому у власність дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 0,6403 га пасовищ з кадастровим номером 4821782500:03:000:0042 та площею 5,2234 га ріллі із кадастровим номером 4821782500:03:000:0030.

Під час реєстрації права власності на зазначені вище земельні ділянки позивач дізнався про те, що рішенням Веселинівської селищної ради від 18 квітня 2023 року №28 земельну ділянку із кадастровим номером 4821782500:03:000:0030 передано в оренду ТОВ «Веселинівська машинно-технологічна станція» як невитребувану частку (пай), у зв`язку з чим 01 травня 2023 року укладено відповідний договір.

Позивач вказував, що він повідомив відповідача про те, що він є власником зазначеної вище земельної ділянки, а тому має намір після збору врожаю повернути її.

Представники відповідача у вказаному відмовили.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просив задовольнити його позовну заяву.

Процесуальні дії та заяви заінтересованих осіб

18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Веселинівська машинно-технологічна станція» та ОСОБА_4 як треті особи, що заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, в якому просили визнати за ними в порядку спадкування після смерті їх батька ОСОБА_6 право спільної часткової власності (по частці) на земельну ділянку площею 5,2234 га з кадастровим номером 4821782500:03:000:0030, витребувати її з чужого незаконного володіння ТОВ «Веселинівська машинно-технологічна станція» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати недійсною державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_4 у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 67765081 від 26.05.2023 р.).

Свої вимоги вони обґрунтовували тим, що вони є дітьми ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 5,2234 га із кадастровим номером 4821782500:03:000:0030, яка належна спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 15 серпня 1999 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що за життя ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 27 листопада 1999 року передав зазначену вище земельну ділянку в оренду ТОВ «Веселинівська машинно-технологічна станція» строком до 27 листопада 2009 року. Після вказаної дати це товариство продовжило користуватися земельною ділянкою.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували, що дізналися від керівника ТОВ «Веселинівська машинно-технологічна станція» про те, що належна їм земельна ділянка, рішеннями Веселинівської селищної ради передана у власність ОСОБА_4 та у користування товариства.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса з метою оформлення права на спадщину, однак останній вказав на неможливість вчинення цієї нотаріальної дії у зв`язку з тим, що право власності на земельну ділянку зареєстроване не за спадкодавцем, а за ОСОБА_4 .

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили прийняти їх позовну заяву та задовольнити їх вимоги.

19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду заяву про вступ у справу як третіх осіб з самостійними вимогами. У цій заяві вони вказували про взаємопов`язаність вимог їх позову та позову ОСОБА_4 , тотожності предмета спору (та ж сама земельна ділянка), доцільність спільного розгляду цих позовів, бо задоволення їх позовних вимог виключатиме задоволення вимог за первісним позовом.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 . Судом вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 18 вересня 2023 року на 14 год 30 хв.

Згідно з виділеними матеріалами справи у підготовчому судовому засіданні неодноразово оголошувалися перерви, останній раз до 08 листопада 2023 року

Ухвалою Веселинівськогорайонного судуМиколаївської області від 08листопада 2023року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено уприйнятті їхпозовної заявита вступіу справув якості третіх осіб з самостійними вимогами.

Постановляючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги повинні розглядатися шляхом подання окремого позову.

Узагальнені доводиособи,якаподалаапеляційну скаргу

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просили ухвалу суду скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що предметом спору в обох позовних заявах є земельна ділянка з кадастровим номером 4821782500:03:000:0030.

Вимоги упозові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 хоч іє самостійними,але взаємопов`язанііз позовом ОСОБА_4 , оскільки їх задоволення виключає задоволення позовних вимог ОСОБА_4 , а тому їх одночасний розгляд відповідає принципам цивільного судочинства.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

За приписамич.2ст.369ЦПКУкраїни апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені впунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7ЦПКУкраїни розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів із метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Положеннями статті 43 ЦПК України визначені загальні процесуальні права та обов`язки учасників справи.

Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у справу врегульованого нормами статті 52 ЦПК України.

Відповідно до статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з`ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги.

За статтею 195 ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 ЦПК України, тобто як до вимог щодо подачі зустрічного позову.

Відповідно до частини другої статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, щодо якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень статті 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Таким чином, позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 52 ЦПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Аналогічні за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі №916/3245/17, від 12 червня 2019 року в справі №916/542/18 та Верховного Суду від 09 вересня 2019 року в справі №910/12463/18.

Отже, участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, характеризується такими ознаками: 1) вступають у процес, що розпочався; 2) вступають у процес до закінчення судового розгляду; 3) є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин; 4) вступають у процес добровільно та з власної ініціативи; 5) втручаються у спір між сторонами, що вже виник; 6) їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін; 7) заявляють самостійні вимоги на предмет спору (можуть претендувати на весь предмет чи на його частину); 8) відстоюють у процесі свої інтереси, а тому, їхня юридична заінтересованість носить особистий характер. Матеріально-правовий інтерес полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом у конкретній справі, може порушити права та інтереси третьої особи. Процесуально-правовий інтерес третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом невигідного для себе рішення; 9) вступають у справу, пред`явивши позов до однієї або до обох сторін.

Право на пред`явлення позовної заяви третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не є абсолютним, подаючи позовну заяву заявник повинен дотримуватися вимог ЦПК України щодо форми, змісту, строку подання, а також порядку її подання.

Згідно з частинами першою, другою статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя статті 194 ЦПК України).

Встановивши, що заявлені у позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цій справі у розумінні статті 52 ЦПК України, суд першої інстанцій дійшов висновку про повернення позовної заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, спір між сторонами: позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ТОВ «Веселинівська машинно-технологічна станція» за первісним позовом виник із правовідносин щодо витребування майна у орендаря, який уклав договір оренди земельної ділянки з органом місцевого самоврядування щодо невитребуваної частки (паю).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили вимоги до ОСОБА_4 та ТОВ «Веселинівська машинно-технологічна станція» про визнання права власності на спірну земельну ділянку у порядку спадкування, витребування земельної ділянки та визнання недійсною державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на ділянку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, вони посилалися на те, що були порушені їх права спадкоємців на спірну земельну ділянку, у тому числі і Веселинівською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області. Проте вона відповідачем у цій справі не є.

Позовні вимоги у спадкових правовідносинах потребують пред`явлення їх до осіб, що можуть претендувати на спадщину. ОСОБА_4 та ТОВ «Веселинівська машинно-технологічна станція» такими не є.

Стаття 52 ЦПК України визначає, що треті особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, можуть пред`явити вимоги тільки до сторін по справі.

Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області не залучена до участі у справі в якості сторони.

Отже позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідає вимогам, які пред`являються у вищевикладених нормах ЦПК України до позовів третіх осіб з самостійними вимогами щодо предмета спору.

Спір за первісним позовом та позовом ОСОБА_1 й ОСОБА_2 не взаємопов`язаний, оскільки вимоги третіх осіб виникли з інших правовідносин, тому спільний розгляд з первісним позовом є неможливим.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не позбавлені права звернутися до суду із самостійним позовом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимогстатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвалу суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає, оскільки є законною та обґрунтованою.

Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана через їх представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Веселинівськогорайонного судуМиколаївської області від08 листопада 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбаченихст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді В. В. Коломієць

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 13 грудня 2023 року.