Рішення

від 20.11.2023 по справі 915/887/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року Справа № 915/887/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БКМ-УКРАЇНА", вул. Ковельська, буд. 2, офіс 510, м. Луцьк, 43016 (код ЄДРПОУ 41361608)

електронна пошта: bkm.ukraine@gmail.com

до відповідача Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс", вул. Андреєва-Палагнюка, 17, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 03328468)

електронна пошта: nikpnet@ukr.net

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство «Керуюча компанія Холдингу «Белкомунмаш», вул. Перехідна, 64Б-2, м. Мінськ, Республіка Білорусь, 220070 (код ЄДРПОУ 033667475000)

електронна пошта: info@belcommunmash.by

ІНФОРМАЦІЯ_1

ІНФОРМАЦІЯ_2

про визнання правочину недійним

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Бузін О.В., адвокат (в залі суду)

від третьої особи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БКМ-УКРАЇНА» з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним односторонній правочин Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» про розірвання Контракту № 48302№2 від 26 жовтня 2021 року, який оформлений листом від 11.05.2023 вих. № 453/45/04/04-1.

Позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2023 відкладено підготовче засідання на 24.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2023 задоволено заяву (вх. № 9361/23 від 17.07.2023) представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 28.08.2023. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство «Керуюча компанія Холдингу «Белкомунмаш», вул. Перехідна, 64Б-2, м. Мінськ, Республіка Білорусь, 220070 (код ЄДРПОУ 033667475000).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представника позивача на 20.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2023 відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 17.10.2023 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2023 відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 30.10.2023 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Судове засідання з розгляду справи № 915/887/23, яке було призначено на 30.10.2023 об 11:30, не відбулося протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, зокрема, у період з 11:04 по 12:52 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2023 призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 10.11.2023 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Судове засідання з розгляду справи № 915/887/23, яке було призначено на 10.11.2023 о 12:00 не відбулося протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, зокрема, у період з 10:29 до 14:07 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.11.2023 призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 20.11.2023 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 20.11.2023 не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. Про розгляд справи повідомлений належним чином в порядку, встановленому ст. 120 ГПК України.

13.11.2023 від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (вх. № 14979/23 від 13.11.2023), в якому позивач просить суд розглянути справу № 915/887/23 без участі представника позивача та позивача за наявними в матеріалах справи документами та доказами. Позивач також зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача судом задоволено.

Третя особа явку повноважного представника не забезпечила. Жодних заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Судом встановлено, що місцезнаходженням третьої особи Відкритого акціонерного товариства «Керуюча компанія Холдингу «Белкомунмаш» є Республіка Білорусь. Інформація про наявність представництва Відкритого акціонерного товариства «Керуюча компанія Холдингу «Белкомунмаш» на території України у суду відсутня.

Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 року № 2052-ІІІ Україна приєдналася до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага.

Відповідно до Статусу Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (15 листопада 1965 року) Республіка Білорусь 06 червня 1997 року приєдналася до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага (дата ратифікації 01.01.1998; дата набрання законної сили 01.02.1998).

Водночас судом встановлено, що Укрпоштою припинено доставку поштових відправлень до/з Росії та Білорусі. Згідно з повідомленням МЗС України через повномасштабну агресію Росії проти України дипломатичні відносини між Україною та Росією розірвано. З урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними будь-яке листування поштовим зв`язком наразі не здійснюється, що стосується співробітництва з установами юстиції Росії і Білорусі на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, та у галузі міжнародного приватного права, крім випадків передачі судам чи громадянам на території України документів, одержаних за результатами виконання запитів, доручень і клопотань.

Судом також встановлено, що відповідно до ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII, компетентні суди та інші органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу.

Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб.

При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо.

При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких запитується допомога, застосовують законодавство своєї держави.

При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Законом України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" № 2855-IX від 12.01.2023, який набрав чинності 05.02.2023, Верховна Рада України, керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 9, ст. 66).

Судом з інформації, розміщеної на офіційному сайті АТ "Укрпошта", також встановлено, що з 25.02.2022 Укрпошта припинила поштове співробітництво з поштою Республіки Білорусь. Посилки та перекази в цю країну не приймаються.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2023 судом зобов`язано позивача у строк до 14.08.2023 (включно) направити на офіційну електронну адресу третьої особи, яка міститься в реєстрі юридичних осіб відповідної країни, копії позовної заяви з додатками, а також копії всіх ухвал Господарського суду Миколаївської області по даній справі (нотаріально засвідчений переклад на російську або білоруську мови). Докази направлення документів разом з нотаріально засвідченим перекладом подати суду.

На виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву (вх. № 10671/23 від 14.08.2023) з доказами направлення на електронну адресу третьої особи, яка зазначена у тристоронньому контракті, а також на офіційному сайті третьої особи документів (процесуальних документів суду, копії позовної заяви з додатками, перекладені на російську мову).

В рішеннях від 28.10.1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття належних заходів за даних умов з метою повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду даної справи та можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні 20.11.2023 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.

26.10.2021 між ТОВ «БКМ-УКРАЇНА» та КП ММР «Миколаївелектротранс» був укладений Контракт № 48302№2 на постачання 12-метрових низькопідлогових тролейбусів на загальну суму 5 166 387, 00 Євро (EUR), відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити на адресу відповідача першу партію тролейбусів у кількості 5 одиниць протягом 24 тижнів з дня отримання авансового платежу. Авансовий платіж в розмірі 20 % від суми контракту еквівалентний 1 033 277, 40 Євро надійшов на адресу позивача 09 лютого 2022 року. Тобто термін поставки першої партії тролейбусів є 27 липня 2022 року.

28.02.2022 позивач листом № 01-5/67 від 28.02.2022 відповідно до п. 25.3 Контракту проінформував відповідача про настання форс-мажорних обставин, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та надав висновок у формі листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Проте, 02.06.2023 позивач отримав від відповідача повідомлення про розірвання Контракту, яке оформлено листом від 11.05.2023 вих. № 453/45/04/04-1.

Позивач просить суд визнати недійсним оскаржуваний правочин відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, оскільки вчинений відповідачем правочин про розірвання контракту, у зв`язку з невиконанням позивачем взятих на себе за договором обов`язків, суперечить закону, порушує права позивача та вчинений з порушенням умов п. 25.1-25.3, п. 27.2 контракту, відповідно до якого постачальник звільняється від матеріальної відповідальності у вигляді розірвання контракту, у зв`язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажору).

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 55 Конституції України, ст. 11, 15, 16, 202, 215, 628, 629 ЦК України та умовами контракту.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву (вх. № 8522/23 від 29.06.2023), в якому відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне:

- відповідач заперечує проти всіх наведених у позові обставин;

- відповідач зазначає, що позивач не може прийняти та визнати те, що виконання контракту є неможливим, оскільки Республіка Білорусь є союзником країни-агресора Російської Федерації. Частково умови контракту вже не виконані і не можуть бути виконані у майбутньому у розумний термін. Вже не поставлено п`ять одиниць тролейбусів у термін до серпня 2022;

- у питанні розірвання контракту відповідач діє виключно згідно положень контракту та його особливих умов (п. 1.4. «Особливих умов контракту»), які визначають, що сторони керуються законодавством України. Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним. Відповідач вбачає, що одностороння відмова передбачена п. 28.4 (а) Контракту, розділ «Розірвання Контракту з ініціативи Покупця».

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 651 ЦК України.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

23.09.2020 з метою здійснення проекту щодо участі в конкурсі та поставці на територію України кінцевого продукту (тролейбусів, запасних частин та розхідних матеріалів, обладнання для обслуговування та ремонту тролейбусів) між Відкритим акціонерним товариством «Керуюча компанія холдингу «Белкоммунмаш» (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БКМ-Україна» (виконавець) укладено договір про створення консорціуму (тимчасового об`єднання двох комерційних організацій).

26.10.2021 між Комунальним підприємством Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» (далі - покупець) та Консорціумом у складі Відкритого акціонерного товариства «Керуюча компанія холдингу «Белкомунмаш» і Товариством з обмеженою відповідальністю «БКМ-Україна» (далі - постачальник) був укладений Контракт 48302 № 2 за результатами публічної закупівлі Проект "Модернізація тролейбусного парку м. Миколаїв", Назва закупівлі "Постачання нових 12-метрових низькопідлогових тролейбусів (із запасними частинами, діагностичним обладнанням, інструментами, запасними частинами та супутні послуги) Лот 2 - 20 тролейбусів".

Контракт підписано сторонами контракту та скріплено печатками.

Доказів визнання недійсним контракту повністю або в частині суду не подано.

Відповідно до п. 3 Контрактної угоди з урахуванням згоди покупця на оплату постачальнику відповідно до цього Контракту, Постачальник зобов`язується перед покупцем поставити зазначені товари та надати зазначені супутні послуги з подальшим усуненням всіх виявлених в них недоліків відповідно до положень Контракту.

Відповідно до п. 5 Контрактної угоди покупець зобов`язується сплатити Постачальнику за поставку зазначених товарів і надання супутніх послуг з усуненням всіх виявлених в них недоліків ціну контракту або іншої суми, належну йому відповідно до положень Контракту, у строки та порядку, передбачені Контрактом.

Контракт укладено відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 6 Контрактної угоди відповідно до ст. 524 ЦК України ціна Контракту (вартість товарів і супутніх послуг) становить 161 270 312, 12 грн., в тому числі ПДВ 20 % 26 878 386, 69 грн., що еквівалентно 5 166 387, 00 Євро з урахуванням ПДВ 20 %, за курсом Національного Банку України 31, 2153 грн. за 1 Євро, визначеним станом на 27.09.2021 - на дату повідомлення про присудження Контракту 48302/2.

Розділом 25 Контракту врегульовано випадки настання форс-мажорних обставин та дії сторін.

Відповідно до п. 25.1 Контракту постачальник не несе матеріальної відповідальності у вигляді вилучення суми його забезпечення виконання контракту, неустойка або розірвання контракту через невиконання його обов`язків в тих випадках, коли виникли у нього затримки з виконанням контракту або інше невиконання ним його обов`язків за контрактом стали наслідком настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

Відповідно до п. 25.2 Контракту з метою реалізації цього пункту, поняття «форс-мажору» означає події чи ситуації, які не залежать від постачальника, які не можна було заздалегідь передбачити й уникнути, і виникнення яких не викликано проявом недбалості або необережності з боку Постачальника. До зазначених обставин можна віднести, зокрема, дії покупця, вчинені ним у його суверенній якості; війни або революції, пожежі, повені, епідемії, встановлення карантину та накладення ембарго на вантажні перевезення.

Відповідно до п. 25.3 Контракту у разі настання форс-мажору постачальник повинен негайно та в письмовій формі повідомити про них покупця із зазначенням причин їх виникнення. Якщо покупцем не будуть віддані інші письмові розпорядження, постачальник повинен продовжувати виконання своїх обов`язків за контрактом, наскільки це практично можливо, і знайти інші розумні способи виконання контракту, які не схильні до впливу форс-мажору.

Відповідно до п. 27.1 Контракту якщо в будь-який час в ході виконання контракту постачальником або його субпідрядниками виникнуть умови, що не дозволяють їм забезпечити своєчасну доставку товарів або завершення надання супутніх послуг відповідно до п.8, постачальник має негайно сповістити покупця в письмовій формі про виниклі затримки із зазначенням їх можливої тривалості і причин. Після отримання від Постачальника такого повідомлення, покупець, у міру можливості, в терміновому порядку має оцінити ситуацію, що склалася, та може, на свій розсуд продовжити терміни виконання контракту постачальником. В цьому випадку рішення про продовження термінів має бути затверджено сторонами шляхом підписання доповнення до контракту.

Відповідно п. 27.2 Контракту за винятком випадків, викликаних форс-мажором, названих в п. 25, затримки з виконанням постачальником обов`язків щодо доставки товарів і завершення надання послуг, мають спричинити для нього настання для нього матеріальної відповідальності у формі сплати неустойки згідно з п. 20, якщо рішення про продовження термінів виконання обов`язків постачальником не було попередньо погоджено відповідно до п.п. 27.1 Контракту.

Розділом 28 Контракту врегульовано випадки розірвання контракту, зокрема:

- умовами п. 28.2 Контракту погоджено випадки "Розірвання контракту через невиконання зобов`язань";

- умовами п. 28.3 Контракту погоджено випадки "Розірвання контракту у разі неспроможності постачальника";

- умовами п. 28.4 Контракту погоджено випадки "Розірвання контракту з ініціативи покупця".

Відповідно до п. 28.4 (а) Контракту покупець, шляхом повідомлення постачальника, має право частково або повністю розірвати контракт у будь-який час на свій розсуд. У повідомленні про розірвання контракту має бути зазначено, що контракт припиняє дію з ініціативи покупця, ступінь в якому припинено виконання контракту постачальником, і дата вступу в силу розірвання контракту. Повідомлення про розірвання контракту має набути чинності відповідно до термінів вказаних в ОУК.

Відповідно до п. 28.4 (b) Контракту товари, укомплектовані та готові до відвантаження протягом 28-и днів після отримання постачальником повідомлення про розірвання контракту, мають бути прийняті покупцем відповідно до умов і за цінами, передбаченими в контракті. Відносно решти товарів покупець має право вчинити наступні дії:

(i) дозволити постачальнику укомплектувати та доставити будь-яку частину залишків товарів відповідно до умов і за цінами, передбаченими в контракті, та/або

(ii) відмовитися від решти товарів та сплатити постачальнику узгоджену суму за часткову поставку товарів і надання супутніх послуг, а також за матеріали і комплектуючі, раніше закуплені постачальником.

28.02.2022 ТОВ «БКМ-Україна» листом № 01-5/67 від 28.02.2022 повідомив покупця КП ММР «Миколаївелектротранс» про настання форс-мажорних обставин та тимчасову неможливість виконання постачання товарів, передбачених контрактом, і просив перенести терміни поставки товарів на термін воєнного стану в Україні та надав лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

03.05.2022 КП ММР «Миколаївелектротранс» надіслав на адресу ТОВ «БКМ-Україна» лист (повідомлення) вих. № 426/46/01/04-1 від 03.05.2022 про повне розірвання контракту 48302/2 від 26.10.2021 на підставі п. 27.1, п. 28.3, п. 28.4 Контракту.

Листом № 01-05/83 від 26.05.2022 ТОВ «БКМ-Україна» повідомило КП ММР «Миколаївелектротранс», що після завершення дії форс-мажорних обставин виконає взяті на себе зобов`язання, зазначивши про відсутність можливості повернути авансовий платіж.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 у справі № 916/1632/22, яке набрало законної сили 11.01.2023, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БКМ-Україна" (код 41361608) до відповідача Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (код 03328468) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства „БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ (код 33695095) про визнання недійсним одностороннього правочину Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» про розірвання Контракту № 48302 № 3 від 26 жовтня 2021 р. на підставі п. 28.3, який оформлений листом від 03.05.2022р. вих. № 426/45/01/04-1 позов задоволено.

Визнано недійсним односторонній правочин Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" про розірвання Контракту №48302№2 від 26.10.2021р., оформлений листом від 03.05.2022р. вих. № 426/45/01/04-1.

Судове рішення мотивовано тим, що односторонній правочин про розірвання Контракту відповідачем було здійснено на підставі пунктів 27.1 та 28.3 Контракту. Оскільки пункт 27.1 Контракту не регулює питання щодо можливості розірвання цього Контракту відповідачем, а умови п. 28.3 Контракту можуть бути застосовані у випадку банкрутства Позивача чи втрати ним платоспроможності "в іншій формі", а не від обставин, викликаних непереборною силою (форс-мажору), суд у справі № 916/1632/22 дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним одностороннього правочину про розірвання договору на підставі ст. 215 ЦК України.

19.08.2022 третя особа ВАТ «Керуюча компанія холдингу «Белкомунмаш» направила КП ММР «Миколаївелектротранс» лист № 11-3/157 від 19.08.2022, яким повідомила про включення ВАТ «ККХ «БКМ» до списку юридичних осіб, щодо яких застосовуються обмежувальні заходи відповідно до Постанови (ЄС) 2022/876 від 03.06.2022 Ради Європейського Союзу. Крім того, посилаючись на постанову Національного банку України № 18 та № 21 від 24.02.2022 щодо заборони проведення будь-яких фінансових операцій з резидентами Республіки Білорусь та неможливість реалізації контракту за участю ВАТ «ККХ «БКМ», запропонувала виключити ВАТ «ККХ «БКМ» зі складу учасників контракту та передати всі права і обов`язки консорціуму як об`єднанню юридичних осіб одноосібно ТОВ «БКМ-Україна».

Суду не подано доказів внесення змін до Контракту.

02.05.2023 позивач ТОВ «БКМ-Україна» направив на адресу відповідача КП ММР «Миколаївелектротранс» лист № 01-05/21 від 02.05.2023 з пропозицією внести зміни в умови договору в частині зміни предмету договору (зміна товару на схожий товар), а також підтвердив намір щодо виконання контракту № 48302/2, додавши до листа витяги з контрактів, укладених з КП «Дніпровський електротранспорт», КП «Кременчуцьке тролейбусне управління ім. Л.Я. Левітана» та КП «Маріупольське-трамвайно-тролейбусне управління» на підтвердження успішного досвіду співпраці з вказаними контрагентами.

Доказів внесення змін до Контракту суду не подано.

Аналогічного змісту пропозиція щодо поставки іншого товару була направлена ТОВ «БКМ-Україна» листом № 01-06/002 від 23.01.2023.

11.05.2023 відповідач КП ММР "Миколаївелектротранс" направив на адресу позивача ТОВ "БКМ-Україна" Повідомлення про розірвання контракту № 48302/2 (вих. № 453/45/01/04-1 від 11.05.2023), яким проінформував (повідомив) про те, що Контракт № 48302/2 від 26.10.2021 "Поставка нових 12-метрових низькопідлогових тролейбусів (включаючи комплект запасних частин, діагностичне обладнання та інструменти, супутні послуги) Лот 2-20 одиниць" на суму 5 166 387, 00 євро припиняє дію з ініціативи Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс".

В Повідомленні відповідач, посилаючись на умови п. 9.1 Загальних умов Контракту, зазначив, що відповідно до графіку поставки тролейбуси мають бути поставлені по 5 одиниць упродовж 24, 32, 40 та 48 тижнів від дати отримання авансового платежу.

На виконання вимог п. 11.1 Особливих умов Контракту, 09.02.2022 КП ММР "Миколаївелектротранс" здійснено авансовий платіж в розмірі 20 % суми Контракту на суму 32 992 547, 38 грн.

Таким чином, відповідно до графіку поставки 5 одиниць тролейбусів мали бути отримані комунальним підприємством 27.07.2022, надалі 21.09.2022, 16.11.2022 та остаточно 11.01.2023.

Водночас до даного часу постачальником обов`язок щодо поставки навіть першої партії товару не виконано.

Листом № 1-5/6 від 28.02.2022 ТОВ "БКМ-Україна" повідомлено КП ММР "Миколаївелектротрнс" про настання форс-мажорних обставин та, як наслідок, неможливість виконання контракту та перенесення термінів поставки до закінчення воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022. Цим же листом ТОВ "БКМ-Україна" повідомлено про намір виконання зобов`язань за контрактом, водночас не наведено конкретних заходів чи відомостей, спрямованих на забезпечення виконання умов контракту.

В Повідомленні зазначено, що відповідно до п. 28.4 Загальних умов Контракту покупець шляхом повідомлення постачальника має право частково або повністю розірвати контракт у будь-який час на свій розсуд. У повідомленні про розірвання Контракту має бути зазначено, що Контракт припиняє дію з ініціативи покупця, ступінь в якому припинено виконання Контракту постачальником і дата вступу в силу розірвання Контракту. Повідомлення про розірвання Контракту має набути чинності відповідно до термінів, вказаних в Особливих умовах Контракту.

Згідно п. 28.4 (а) Особливих умов Контракту повідомлення про розірвання Контракту має набути чинності: через 20 робочих днів з моменту повідомлення про розірвання Контракту, а саме з 02.06.2023.

Факт направлення повідомлення про розірвання контракту та отримання позивачем підтверджується поштовим конвертом з відміткою про отримання 25.05.2023.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним одностороннього правочину про розірвання контракту, оформленого листом (повідомленням) за вих. № 453/45/01/04-1 від 11.05.2023.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17 і від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17).

Захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (постанова КГС ВС від 19.09.2023 № 910/19668/21).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

26.10.2021 між Комунальним підприємством Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» (далі - покупець) та Консорціумом у складі Відкритого акціонерного товариства «Керуюча компанія холдингу «Белкомунмаш» і Товариством з обмеженою відповідальністю «БКМ-Україна» (далі - постачальник) був укладений Контракт 48302 № 2 на поставку тролейбусів.

11.05.2023 відповідач КП ММР "Миколаївелектротранс" направив на адресу позивача ТОВ "БКМ-Україна" Повідомлення про розірвання контракту № 48302/2 (вих. № 453/45/01/04-1 від 11.05.2023), яке і є предметом спору у даній справі.

Судом встановлено, що розділом 28 Контракту врегульовано випадки розірвання контракту, зокрема: 1) пункт 28.2 Контракту "Розірвання контракту через невиконання зобов`язань"; 2) пункт 28.3 Контракту "Розірвання контракту у разі неспроможності постачальника"; 3) пункт 28.4 Контракту "Розірвання контракту з ініціативи покупця", тобто умовами Контракту передбачено різні, самостійні підстави (випадки) розірвання Контракту.

В спірному випадку одностороннє розірвання Контракту відбулось за ініціативи покупця КП ММР "Миколаївелектротранс" на підставі п. 28.4 Контракту.

Відповідно до п. 28.4 (а) Контракту покупець, шляхом повідомлення постачальника, має право частково або повністю розірвати контракт у будь-який час на свій розсуд. У повідомленні про розірвання контракту має бути зазначено, що контракт припиняє дію з ініціативи покупця, ступінь в якому припинено виконання контракту постачальником, і дата вступу в силу розірвання контракту. Повідомлення про розірвання контракту має набути чинності відповідно до термінів вказаних в ОУК.

Отже, умовами п. 28.4 (а) Контракту сторони погодили можливість розірвання контракту за ініціативи покупця у будь-який час та виключно на його розсуд, тобто незалежно від будь-яких інших обставин (підстав), а також з настанням наслідків, передбачених умовами п. 28.4 (b) Контракту.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про помилковість посилань позивача на умови п. 25.1 Контракту, оскільки відповідно до вказаної умови постачальник звільняється від відповідальності, в тому числі, але не виключно, у вигляді розірвання контракту саме через невиконання його обов`язків, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, що кореспондується з умовами 28.2 Контракту "Розірвання контракту через невиконання зобов`язань".

Проте, в спірному випадку сторони Контракту на вільний розсуд погодили його умови (ст. 628 ЦК України), які (умови) є обов`язковими до виконання (ст. 629 ЦК України), надавши право покупцю розірвати Контракт у будь-який час та на його розсуд. Відповідач (покупець) в повідомленні про розірвання Контракту чітко та недвозначно зазначив підставою розірвання Контракту положення п. 28.4 Контракту, зазначивши ступінь виконання Контракту (факт сплати покупцем авансу, факт невиконання постачальником обов`язку з поставки товару), а також дату вступу в силу розірвання Контракту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав відповідно до ст. 215 ЦК України для визнання недійсним одностороннього правочину про розірвання контракту за вих. № 453/45/01/04-1 від 11.05.2023.

В позові судом відмовлено.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 2 684, 00 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.12.2023

Суддя Е.М. Олейняш