Ухвала

від 17.11.2023 по справі 752/13936/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13936/22

Провадження № 1-кс/752/9391/23

У Х В А Л А

17 листопада 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 подане в кримінальному провадженні № 42022100000000325 від 28.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна,

встановив:

до провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 в якому просить накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: -3222481200:05:002:0229, площею 0,1200 га, за адресою розташування у Київській області, Києво-Святошинський район, Віто-Поштова сільська рада, власником якої на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 957104 від 01.09.2009 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;- 3222481200:05:002:0122, площею до 0.1179 га, за адресою розташування у Київській області, Києво-Святошинський район, Віто-Поштова сільська рада, право власності на яку ні за ким не зареєстровано.

Прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Також, прокурор у клопотанні просить розглянути клопотання без виклику осіб, у володінні та користуванні яких знаходиться вищевказане майно.

Слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власника майна, керуючись вимогами ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.

Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000325 від 28.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України.

У межах кримінального провадження перевіряється вчинення можливих неправомірних дій невстановленими особами щодо незаконно заволоділи земельними ділянками, розташованими у Віто-Поштовій сільській раді Фастівського району Київської області.

Так, до Київської міської прокуратури надійшло звернення адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_4 , зі змісту якого вбачається, що відносно належної ОСОБА_4 земельної ділянки, що знаходиться у Київській області на території Віто-Поштової сільської ради з кадастровим номером 3222481200:05:002:0229 неустановленими особами вчиняються можливі незаконні дії спрямовані на заволодіння нею шляхом зміни її кадастрового номеру та перереєстрації на іншу особу.

Установлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 957104 від 01.09.2009 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,1200 га за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, Віто-Поштова сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки - 3222481200:05:002:0229.

Вказаний державний акт виданий на підставі розпорядження Києво- Святошинської районної державної адміністрації від 02.06.2009 № 597, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державній актів власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010994700692.

У жовтні 2023 року ОСОБА_4 дізнався про те, що в межах розташування належної йому земельної ділянки невстановленими особами розроблено технічну документацію та присвоєно новий кадастровий номер земельній ділянці - 3222481200:05:002:0122 зі зменшенням площі до 0.1179 га.

У ході досудового розслідування ОСОБА_4 визнано потерпілим. Під час допиту останній підтвердив викладені у заяві про злочин обставини, а також вказав, що порівнюючи кадастрові плани вищезазначених земельних ділянок, очевидним є факт їх ідентичності та однаковості меж розташування, що свідчить про намір неправомірної передачі прав володіння його земельною ділянкою іншим особам.

Крім того, встановлено, що на підставі клопотання громадянина ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області №4870/0/94-21 від 22.04.2021 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва орієнтовною площею 0.1179 га та повідомлення про мовчазну згоду № ф-866/0/5-21 від 25.05.2021 від ОСОБА_6 та договору на виконання робіт з підготовки матеріалів та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, яка розташована на території Київської області, Києво-Святошинського району, в адміністративно територіальних межах Віто-Поштової сільської ради поза межами населеного пункту, ТОВ «ЛЕНД ІКС» в період з 25.05.2021 по 06.06.2021 розроблено проект землеустрою.

Відповідальним за розробку даного проекту був сертифікований інженер- землевпорядник ОСОБА_7 , який працює в штаті ТОВ «ЛЕНД КІС».

Згідно із поданими даними про проект землеустрою (заява від 11.06.2021 №3В-9707455152021) посадовою особою органу Держгеокадастру внесено відомості про земельну ділянку в Публічну кадастрову карту та зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3222481200:05:002:0122 до витягу з ДЗК НВ-6813992002021 від 11.06.2021.

Згідно із статтею 50 Закону України «Про землеустрій» у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Прокурор зазначає, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що можуть бути заподіяні інтересам потерпілого ОСОБА_8 - діями щодо перереєстрації земельної ділянок, виникла необхідність накласти арешт на вказане майно.

07.11.2023 постановою прокурора зазначені земельні ділянки визнано речовим доказом.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Так, постановою прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 від 07.11.2023 року, земельні ділянки з кадастровими номерами: -3222481200:05:002:0229, площею 0,1200 га, за адресою розташування у Київській області, Києво-Святошинський район, Віто-Поштова сільська рада, власником якої на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 957104 від 01.09.2009 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;- 3222481200:05:002:0122, площею до 0.1179 га, за адресою розташування у Київській області, Києво-Святошинський район, Віто-Поштова сільська рада, право власності на яку ні за ким не зареєстровано, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022100000000325 від 28.06.2022.

Згідно з вимогами ч.ч. 10,11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених вст. 98 КПК Україниможе набути статусу речового доказу за рішенням слідчого або прокурора.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Матеріали, додані до клопотання, обгрунтовано наявність підстав, передбаченихст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки останнє в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним вст. 98 КПК України.

При застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею враховано вимоги ст. ст.132,170 - 173 КПК України, а саме арешт на майно накладається з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Надані до суду матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної чи юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимогст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить висновку, що прокурором в клопотанні доведено, що з метою забезпечення збереження речових доказів у органу досудового розслідування виникла обґрунтована потреба у накладенні арешту, у зв`язку з чим клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

постановив:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами:

-3222481200:05:002:0229, площею 0,1200 га, за адресою розташування у Київській області, Києво-Святошинський район, Віто-Поштова сільська рада, власником якої на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 957104 від 01.09.2009 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 3222481200:05:002:0122, площею до 0.1179 га, за адресою розташування у Київській області, Києво-Святошинський район, Віто-Поштова сільська рада, право власності на яку ні за ким не зареєстровано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1