Постанова

від 12.12.2023 по справі 159/5812/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/5812/23 Головуючий у 1 інстанції: Чалий А. В. Провадження № 22-ц/802/1088/23 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Трикош Н. І.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , законного представника малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ майна, за заявою позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_6 , поданою представником ОСОБА_1 , на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2023 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_7 02жовтня 2023 року звернулась в суд із заявою про вжиття заходів забезпечення позову. Обґрунтовувала її тим, що відповідачам у справі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності у рівних частках - по , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_8 належить овочесховище М-1, площею 1198,3 кв. м., земельна ділянка площею 0,1200 га, кадастровий номер 0710400000:38:004:0018, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування власного приміщення овочесховища, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . земельна ділянка площею 0,2925 га, кадастровий номер 0710400000:38:004:0019, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування власного приміщення овочесховища, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Упозасудовий спосіб вирішити питання поділу спірного майна не виявилось можливим. Відповідачі по справі вчиняють протиправні дії по відношенню до майна та здійснюють моральний та психологічний тиск на матір позивача, свідченням чого є кримінальне провадження. Існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду, наданню експерту можливості огляду об`єкта. Заявник, як законний представник, в інтересах малолітньої звернулась 02жовтня 2023 року в суд із позовом про поділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності (будівлі, площею 1198,3 кв.м. та двох земельних ділянок для обслуговування такої будівлі). Просила заборонити розпоряджатися і користуватися таким майном: овочесховищем М-1, площею 1198,3 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та має наступні характеристики: М-1, площею 1198,3 кв. м.; земельною ділянкою, площею 0,1200 га, кадастровий номер 0710400000:38:004:0018, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування власного приміщення овочесховища, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельною ділянкою, площею 0,2925 га, кадастровий номер 0710400000:38:004:0019, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування власного приміщення овочесховища, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03жовтня 2023 року заяву задоволено частково. Накладено заборону на відчуження: овочесховища М-1, площею 1198,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею 0,1200 га, кадастровий номер 0710400000:38:004:0018, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування власного приміщення овочесховища, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею 0,2925 га, кадастровий номер 0710400000:38:004:0019, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування власного приміщення овочесховища, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

Відповідач ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. Вважає її незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із тим, що вжиття заходів забезпечення позову здійснено судом першої інстанції безпідставно та без урахування прав та інтересів власників майна. Отримання відповідачами, у тому числі ОСОБА_6 , свідоцтв про право на спадщину в травні 2021 року засвідчує та підтверджує законність права власності, а той факт, що заявник реалізувала таке право лише у вересні 2023 року жодним чином не порушує і не обмежує права малолітньої дитини як співвласника майна, а лише засвідчує, що заявник не поспішала з невідомих причин здійснити оформлення спадкових прав та інтересів дитини. Враховуючи наявність співвласників, право власності може бути реалізоване з урахуванням інтересів співвласників. Вжиття заходів забезпечення здійснено заради вжиття заходів забезпечення. Суд не врахував, що відповідачам, у тому числі ОСОБА_6 , можуть бути завдані збитки у вигляді матеріальної шкоди внаслідок обмеження права власності та неможливості повноцінно реалізувати правомочності власника протягом незрозумілого періоду часу. Ужиті заходи забезпечення позову унеможливлять використання майна задля отримання кредитних коштів, укладення договорів щодо об`єкта, який не є інвестиційно привабливим з огляду на арешт тощо. Вжиття таких заходів забезпечення позову є наслідком упередженого розгляду справи судом, оскільки оскаржувана ухвала не містить жодного процесуального застереження щодо зустрічного забезпечення. Ухвала не містить обґрунтування доцільності вжиття заходів забезпечення позову, відсутні докази на існування ризиків тощо, а ґрунтується виключно на формальних доводах заявника. Просила скасувати ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2023 року, відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

До Волинського апеляційного суду 16 листопада 2023 року надійшов відзив позивача ОСОБА_2 , яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_3 , поданий представником ОСОБА_7 , на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_6 . Позивач вважає оскаржувану ухвалу обґрунтованою, законною і такою, що має бути залишена без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу такою, що має бути залишена без задоволення. Підставою для звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову слугувала та обставина, що у випадку незабезпечення позову існує реальна загроза щодо ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, яка діє в інтересах малолітньої, оскільки відповідачі вже вчиняють дії, що утруднять виконання рішення суду або унеможливлять його виконання. Відповідачі претендують на ті ж самі приміщення, що вже роками використовуються позивачем. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05вересня 2023 року спадкоємцями ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Спадщина складається зовочесховища М-1, площею 1198,3кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, площею 0,1200 га, кадастровий номер 0710400000:38:004:0018, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,2925га, кадастровий номер 0710400000:38:004:0019, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегією суддів установлено, що ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2023 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , законного представника малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника); це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом заборони на відчуження предметів спору (овочесховища М-1, площею 1198,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, площею 0,1200 га, кадастровий номер 0710400000:38:004:0018, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,2925га, кадастровий номер 0710400000:38:004:0019, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що між сторонами існує спір щодо поділу такого майна та виділення в натурі частки у спільному майні, тому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Заборона відчуження стосується майна, що є предметом спору і є ефективним способом забезпечення позову.

Колегія суддів відхиляє посилання в апеляційній скарзі на те, що вжиті заходи забезпечення позову обмежують правомочності відповідачів щодо розпорядження чи користування спірним майном (про неможливість забезпечення таким майном отримання відповідачем кредитних коштів, здійснення укладення договорів щодо об`єкта), оскільки вони не підтверджені доказами. Відповідачі не обмежувалися судом у праві користуватися чи володіти спірним майном. Надані учасниками справи докази, а також заперечення заявника проти забезпечення позову, свідчать про наявність між сторонами реального спору щодо зазначеного в ухвалі суду про забезпечення позову нерухомого майна.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі №569/13105/18 (провадження № 61-46461св18) вказано, що «доводи про незаконність ухвали, оскільки у заяві про забезпечення позову не зазначені пропозиції із зустрічного забезпечення позову і суд не вирішив питання про зустрічне забезпечення, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має іншого зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Таким чином, заявник не позбавлений права подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову. Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України».

Не вирішення питання зустрічного забезпечення при розгляді заяви про забезпечення позову не впливає на законність ухвали в цілому. Разом з тим, необхідно зазначити, що ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 27жовтня 2023 року в завдоленні клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про застосування зустрічного забезпечення позову у цій справі відмовлено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03жовтня 2023 року у цій справізалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий- суддя

Судді