Ухвала

від 12.12.2023 по справі 420/9627/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 грудня 2023 р. Категорія 108020000м. ОдесаСправа № 420/9627/23 Головуючий у суді І інстанції: Корой С.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУН» Гніздовської Г.М. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУН» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУН» витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без задоволення, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року по справі № 420/9627/23 залишено без змін.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУН» Гніздовською Г.М. подано до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/9627/23 щодо розподілу судових витрат (стягнення правничої допомоги в сумі 8000 грн.)

Колегія суддів, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції позивачем було надано:

-витяг з договору № 27-02/23 від 09 жовтня 2023 року про надання правничої допомоги;

-рахунок-фактуру № СФ-09-10/23 від 09 жовтня 2023 року;

-виписку по рахунку від 11.10.2023 року;

-акт надання правничої допомоги №2 від 04 грудня 2023 року.

Відповідно до п.4.1 витягу з договору № 27-02/23 від 09 жовтня 2023 року про надання правничої допомоги загальна сума гонорару за цим Договором становить 28000 грн. 00 коп. (двадцять вісім тисяч гривень 00 коп.), без ПДВ, що включає 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) за надання правової допомоги в суді першої інстанції та 8 000 грн. 00 коп. (вісім тисяч гривень 00 коп.) за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, позивачем у суді першої інстанції було надано витяг з договору № 27-02/23 від 27 лютого 2023 року пунктом 4.1 якого визначено, що загальна сума гонорару за цим Договором становить 35 000 грн. 00 коп. (тридцять п`ять тисяч гривень 00 коп.), без ПДВ, що включає 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) за надання правової допомоги в суді першої інстанції та 15 000 грн. 00 коп. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції.

Отже в матеріалах справи знаходяться два різні витяги з одного і того ж самого договору в яких зазначені різні суми гонорару за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що зважаючи на те, що послуги надавалися адвокатським об`єднанням, то з наведених документів неможливо визначити ким саме надавалися послуги (адвокатом чи іншою особою, яка не має статусу адвоката).

У зв`язку із цим, зважаючи на те, що у справі два різні витяги з одного і того ж самого договору, що ставить їх під сумнів та на неможливість достовірно підтвердити особу, яка фактично надала послуги, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правову допомог є необґрунтованим та не підтвердженим.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 34, 132, 139, 243, 252, 311 КАС, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУН» Гніздовської Г.М. про ухвалення додаткового судового рішення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький