Ухвала

від 07.12.2023 по справі 215/5393/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2642/23 Справа № 215/5393/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2023 року про відмовуу застосуваннізапобіжного заходуу виглядітримання підвартою та застосування запобіжного заходуу виглядідомашнього арештущодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2023 року клопотання слідчого задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, а саме адресою: АДРЕСА_1 .

Покладенона ОСОБА_7 наступніобов`язки:цілодобово незалишати місцесвого проживаннябез дозволуслідчого,прокурора абосуду;не змінюватимісце проживання;не відлучатисяіз населеногопункту м.Кривий Ріг,без письмовогодозволу слідчого,прокурора абосуду; не спілкуватися зі свідками, експертами у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Мотивуючи прийнятерішення,слідчий суддявказав,що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчинені кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.307КК України, та під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик перешкоджання досудовому розслідуванню та продовження злочинної діяльності судом визнано недоведеним, оскільки стороною обвинувачення не надано належних доказів на підтвердження заявлених ризиків і даних, що підозрюваний вдавався до таких дій.

Враховано дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий в силу вимог ст. 89 КК України, має постійне місце проживання, де проживає разом зі своїми батьками, на обліках у лікарів нарколога та психіатра на час розгляду клопотання не перебуває, у зв`язку з чим слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування альтернативного запобіжного заходу у виді домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасуватиухвалу слідчогосудді Тернівськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областівід 14листопада 2023рокута постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування своїх доводів посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, доведеність заявлених ризиків і неможливість запобігти ним шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу.

Вважає, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді довготривалого позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи суворість покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від слідства та суду. Крім того, підозрюваний після виникнення пожежі на місці скоєння злочину, вийшов на вулицю та на своєму автомобілі поїхав у невідомому напрямку, при цьому вимкнув мобільний телефон, що свідчить про те, що ОСОБА_7 , може переховуватись від слідства та суду.

Враховуючи тяжкість та характер скоєного злочину, а саме особливо великий розмір вилучених психотропних речовин, виявлення знаряддя для його виготовлення та фасування, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на шлях виправлення не став, офіційно не працевлаштований, легального джерела доходу не має та займався незаконною діяльністю, прокурор вважає, що лише застосування виняткового запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні з викладених у ній підстав; підозрюваного та захисника, які заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думкуколегії суддів,слідчий суддясуду першоїінстанції приобранні запобіжногозаходу щодо ОСОБА_7 цих вимог закону не дотримався.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.307 КК України, оскільки зібраними доказами, які містяться в матеріалах провадження, даний факт підтверджується достатньою мірою для вирішення питання про застосування до останнього запобіжного заходу на етапі досудового розслідування.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії», зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

Також необхідно зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Є правильними також висновки суду першої інстанції щодо наявності відносно ОСОБА_7 ризику з числа передбачених ст. 177 КПК України у виді переховування від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, що відносно останнього існує обґрунтована підозра у скоєні кримінального правопорушення, яке за правилами ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у світлі чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, колегія суддів вважає, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання може вдатися до відповідних дій.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування».

Крім того про вагомість вказаного ризику свідчить те, що за офіційним місцем реєстрації підозрюваний не проживає, квартиру, де було виявлено психотропну речовину, винаймає, після початку пожежі покинув її, поїхав на автомобілі та вимкнув телефон. Також останній вину у скоєному не визнає, від надання показань, відповідно до положень ст. 63 Конституції України відмовляється.

Про вагомість ризику продовження злочинної діяльності свідчить те, що ОСОБА_7 на даний час небезпідставно підозрюється у вчиненні злочину у сфері незаконного обігу психотропних речовин, при цьому під час огляду за місцем проживання останнього виявлено та вилучено: пластикові каністри з ємністями по 10 літрів, в яких згідно експертизи № СЕ-19/104-22/33399-НЗПРАП від 28.09.2023, міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено метамфетамін; металеву каструлю та миску з порошкоподібною речовиною бурого кольору, в яких згідно висновку експерта №СЕ-19/104-23/33423-НЗПРАП від 29.09.2023, міститься психотропна речовина метамфетамін, зіп-пакети з залишками прозорої кристалічної речовини, дзеркало-планшет з нашаруванням кристалічної речовини, ваги електронні, картонні коробки зі згортками фільтротканини з порошкоподібною речовиною буро-червоного кольору, що дає підстави ґрунтовно припускати, що вказаний інвентар використовувався чи міг бути в подальшому використаний підозрюваним для виготовлення та фасування значних обсягів психотропних речовин з метою збуту. Беручи до уваги, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, легального джерела доходу не має, ризик продовження ним злочинної діяльності з метою одержання доходу є обґрунтованим.

Колегія суддів зважає і на те, що ОСОБА_7 згідно наданих матеріалів небезпідставно підозрюється у тому, що він саме за місцем фактичного проживання займався незаконною діяльністю у сфері виготовлення психотропних речовин в особливо великих розмірах, де і було виявлено та вилучено відповідний інвентар та знаряддя, а також психотропні речовини в особливо великому розмірі метамфетамін у кількості 344,0924 г, у звязку з чим застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить потреби досудового розслідування та належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 .

Крім тогопідозрюваний,перебуваючи насвободі,може здійснюватинезаконний впливна свідківта експертівпо справі,оскільки останньомувідомі їханкетні даніта місцяпроживання зогляду нате,що більшістьсвідків єсусідами ОСОБА_7 , з якими він особисто знайомий та вони надають викривальні показання щодо підозрюваного.

Так, під час допиту свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вказали, що ОСОБА_7 є їх сусідом та за час проживання з квартири останнього неодноразово було чути запах ацетона, постійні шуми, крім того ОСОБА_7 постійно змінював авто та привозив різні каністри, бочки, коробки (а.с.30, 32,35).

За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків та експертів, продовження злочинної діяльності, на початковій стадії досудового розслідування є доведеним. Також існує ризик знищення підозрюваним частини речових доказів, місцезнаходження яких не було встановлене у межах досудового розслідування.

Враховуючи обставини справи, стадію досудового розслідування у кримінальному провадженні, у якому на теперішній час не проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, триває збір доказів, а також враховуючи обізнаність підозрюваного про обставини кримінального провадження, особи свідків, його роль у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні підстави для висновку, що передбачені п. п. 1-3, 5 ч. ст. 177 КПК України ризики щодо нього існують і є вагомими.

Обговорюючи питанняпро можливістьусунення вказанихризиків уменш обтяжливийспосіб,ніж тримання ОСОБА_7 під вартою,зокрема шляхомзастосування донього домашньогоарешту,як цевизначене слідчимсуддею,колегія суддіввраховує,що ОСОБА_7 небезпідставно підозрюєтьсяу скоєнніособливо тяжкого злочину, та дані про особу підозрюваного, який не працевлаштований, легального джерела доходу, міцних соціальних зв`язків та утриманців не має.

Аналізуючи вищенаведені обставини, колегія суддів, погоджуючись з доводами прокурора, вважає, що встановлені щодо цього підозрюваного ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України, з урахуванням відомостей про його особу, є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.

Аналізуючи апеляційні доводи прокурора щодо необхідності утримання від визначення цьому підозрюваному альтернативної застави, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною 3 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цих Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Разом із цим, автоматична відмова в застосуванні застави, без здійснення судового контролю, є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "Piruzyan v. Armenia" п. п. 104-105).

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Буров проти України" п. 51).

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір заставищодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_7 злочину, особу підозрюваного, його майновий стан, сімейний стан, належну процесуальну поведінку після обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, беручи до уваги, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, апеляційний суд не вбачає підстав для утримання від встановлення йому альтернативної застави та вважає, що запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 160 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та буде для нього достатнім стримуючим фактором.

Пунктом 2 та 4 ч. 1 ст. 409 КПК України встановлено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене, а також зважаючи на межі апеляційного розгляду, визначені ч. 1 ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне за наслідками апеляційного провадження апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову.

Керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2023 року про відмовуу застосуваннізапобіжного заходуу виглядітримання підвартою та застосування запобіжного заходуу виглядідомашнього арештущодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, - скасувати.

Постановитинову ухвалу,якою клопотанняслідчого ВП№5КРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 січня 2024 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_7 альтернативну заставу у розмірі 160 (ста шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 429 440 грн. 00 коп. (чотириста двадцять дев`ять гривень чотириста сорок гривень 00 копійок).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разівнесення заставипроцесуальніобов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не спілкуватися зі свідками та експертами у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали покласти на відповідний ВП ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4