Ухвала

від 08.12.2023 по справі 757/7507/17-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 757/7507/17-ц

Номер провадження 4-с/404/9/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі:

головуючого судді - Павелко І.Л.

з участі секретаря - Ковальової М.О.

у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Печерського відділудержавноївиконавчоїслужби ум.КиєвіЦентральногоміжрегіонального управлінняМіністерстваюстиції(м.Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича,суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою, в якій просить визнати бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) - Кузьмишина Е.М., що полягає у не розгляді ним поданого клопотання про скасування арешту та повернення арештованого майна від 06.08.2021 р. незаконною; скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) за № 170795371 01.06.2021р., що була прийнята в межах виконавчого провадження № 57842841 від 05.12.20 року частині арешту та оголошення у розшук автомобіля марки « Chevrolet», модель «Тгаскег», ном (кузова, рами) № НОМЕР_1 ; КL1ВG7689ЕВ652555, д.н.з. НОМЕР_2 ; зобов`язати державного виконавця Кузьмишина Е.М., або іншого державного виконавця в провадженні якого перебуватиме на виконанні виконавче провадження № 57842841, скласти та надіслати вимогу, адресовану службовим особам спеціального майданчика/стоянки, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 48А, про повернення автомобіля відповідно до абз. 3 ч. 12 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженогопостановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1102.

В обґрунтування скарги зазначила, що бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) - Кузьмишина Е.М. перешкоджає їй володіти та користуватись майном, яке їй належить на праві власності.

Посилаючись на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 607/3894/17, скаржниця вказує на те, що арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правиламирозділу VII ЦПК України.

Ухвалоюсудді Кіровськогорайонного судум.Кіровограда 22.02.2023 року прийнято до розгляду скаргу та призначено судове засідання. Витребувано у Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) для долученнядо справи належним чином засвідчену копію виконавчого провадження № 57842841.

В судовезасідання скаржникта йогопредставник нез`явились,повідомлялись судомпро часта місцерозгляду справиналежним чином;представник скаржникаподав заявупро розгляд скаргиу їхвідсутність,в зв`язкуз неможливістюзявитись всудове засідання.

Печерський відділдержавноївиконавчоїслужби ум.КиєвіЦентральногоміжрегіонального управлінняМіністерстваюстиції(м.Київ) повідомлений судомпро часта місцерозгляду справиналежним чином,заяв таклопотань досуд неподано.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п.6 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, печатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно із ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно дост.41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Ст. 16 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Згідно зіст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч. ч.І, 2ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

ч.І ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено наступне.

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва у справі №757/7507/17-цвід 24 жовтня 2018року було задоволено позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «ЄвролізингУкраїна»; визнано у порядку спадкування після померлого ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини автомобіля марки «Chevrolet» за кожною з позивачок(а.с.4-6, т.1).

Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у справі №757/7507/17 в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.

Оскільки виконання рішення суду першої інстанції у даній справі не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, виконавчий документ на його примусове виконання районним судом не видавався.

Перереєстрація автомобіля марки«Chevrolet» на нових власників на підставі судового рішення у даній справі не здійснювалась.

На виконанні у Печерському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві перебувало зведене виконавче провадження № 54156742, до складу якого входило 21 виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Євролізинг Україна» на загальну суму 1 200 834,67 грн, у тому числі - виконавче провадження № 57842841 з примусового виконання виконавчого листа від 15 листопада 2018 року у справі № 404/8417/15-ц про стягнення з ТОВ «Євролізинг Україна» на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 36 852,78 грн, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда на підставі постанови Кропивницького апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року (а.с. 13-14).

Як вбачається з судових рішень у справі № 404/8417/15-ц, оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, визнано неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві Кузьмишина Едуарда Миколайовича у виконавчому провадженні № 57842841 про повернення виконавчого документа та скасована постанова державного виконавця від 23 травня 2019 року про повернення виконавчого листа № 404/8417/15-ц стягувачу.

ВДВС зазначається та не заперечується учасниками справи, що на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2020 року державним виконавцем 11 березня 2021 року відновлено виконавче провадження № 57842841; провадження виведено із зведено виконавчого провадження, яке було завершене. 29 березня 2021 року до відділу надійшла відповідна заява стягувача разом із оригіналом виконавчого документа.

Судове рішення у справі № 404/8417/15-ц наразі не виконане. У порядку примусового виконання виконавчого листа Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 листопада 2018 року № 404/8417/15-ц державним виконавцем проводяться передбачені законом виконавчі дії. Так, із наданих на запити державного виконавця відповідей вбачається, зокрема, що нових банківських рахунків ТОВ «Євролізинг Україна» не відкриває, відомості щодо нерухомого майна боржника відсутні, за боржником зареєстровані транспортні засоби.

31 липня 2021 року, на підставі постанови державного виконавця про розшук майна боржника № 17079537127 від 01 червня 2021 року у виконавчому провадженні № 57842841, капралом поліції Некрасовим А.А. здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу Chevrolet Tracker, державний номерний знак НОМЕР_2 шляхом його доставлення для зберігання на спеціальний майданчик/стоянку у м. Біла Церква.

Про зазначене поліцейським складено відповідний Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, у якому власником автомобіля марки «Chevrolet» зазначено ТОВ «Євролізинг Україна» (а.с. 7).

06 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 звернувся до ВДВС з клопотанням щодо скасування постанови про оголошення транспортного засобу у розшук з подальшим його поверненням (а.с. 8-12).

Відповідно до листа ВДВС від 18 серпня 2021 року № 57842841/10, докази направлення якого адресату в матеріалах справи відсутні, представника скаржниці повідомлено про відсутність визначених законом підстав для задоволення клопотання про зняття арешту та повернення автомобіля марки «Chevrolet» (а.с. 161).

Скаржниця стверджує, що письмової відповіді ВДВС на її клопотання від 06серпня 2021року ні вона, ні її представник не отримували.

Отже, за загальним правилом, передбаченимЦПК України,у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення,ухваленого за правилами цивільного судочинства,зазначенаскарга може бути подана виключно сторонами виконавчого провадження (стягувач, боржник) та розглядається судом, який ухвалив вказане рішення, за правилами цивільного судочинства.

При зверненні до суду ОСОБА_1 посилалася на порушення своїх прав, як спадкоємиця ОСОБА_3 , оскільки не має можливості успадкувати майно через накладений на нього арешт, посилаючись на статті317,321,391 ЦК Українитастаттю 59 Закону України «Про виконавче провадження», просила задовольнити скаргу.

Відповідно до статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першоюстатті 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно доглави 29 ЦК України.

Частиною четвертоюстатті 263 ЦПК Українивстановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатті 19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу,порушено їхніправа чисвободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року в справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповіднодо п.1ч.1ст.255ЦПК України,суд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, встановивши, що заявник є співвласником майна, на яке накладений арешт державним виконавцем, та не є стороною виконавчого провадження № 57842841, тому не є суб`єктом права на подачу такої скарги в порядкустатті 447 ЦПК України, тобто не може звертатись зі скаргою на дії державного виконавця в межах виконавчого провадження № 57842841, тому суд, враховуючи викладені обставини має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись 447ЦПК України,Законом України«Про виконавчепровадження»,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження за скаргою ОСОБА_1 бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) - Кузьмишина Е.М., що полягає у не розгляді ним поданого клопотання про скасування арешту та повернення арештованого майна від 06.08.2021 р. незаконною; скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) за № 170795371 01.06.2021р., що була прийнята в межах виконавчого провадження № 57842841 від 05.12.20 року частині арешту та оголошення у розшук автомобіля марки « Chevrolet», модель «Тгаскег», ном (кузова, рами) № НОМЕР_1 ; КL1ВG7689ЕВ652555, д.н.з. НОМЕР_2 ; зобов`язати державного виконавця Кузьмишина Е.М., або іншого державного виконавця в провадженні якого перебуватиме на виконанні виконавче провадження № 57842841, скласти та надіслати вимогу, адресовану службовим особам спеціального майданчика/стоянки, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 48А, про повернення автомобіля відповідно до абз. 3 ч. 12 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженогопостановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1102.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 08.12.2023року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда І. Л. Павелко