Ухвала

від 11.12.2023 по справі 307/989/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/989/19

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/560/22 за апеляційною скаргою прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 29.09.2022.

Цією ухвалою кримінальне провадження, щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, несудимого,обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 209 КК України закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_6 за попередньою змовою з особами, кримінальне провадження відносно яких виділено в окреме провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, виготовив завідомо підроблений офіційний документ державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 055561 від 13.11.2000, в який внесено відомості про те, що йому належить земельна ділянка площею 0.91 га в с. Нижня Апша в урочищі Думбрава, Тячівського району. В подальшому ОСОБА_6 , замовив у ТОВ «Моя земля» технічну документацію із землеустрою та надав для цього завідомо підроблений документ. За результатами технічних документацій держаним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у Тячівському районі, 20.03.2013 внесено дані про формування земельної ділянки на землях комунальної власності та земельній ділянці площею 0.91 га, яка знаходиться в урочищі «Думбрава» с. Нижня Апша присвоєно кадастровий номер 2124482400:03:002:0171. 28.10.2013. Вказану земельну ділянку ОСОБА_6 продав ОСОБА_10 , уклавши з нею договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11 .

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 209 КК України.

Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру 25.01.2019, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 209 КК України, тому, згідно вимог ст. 219 КПК України, досудове розслідування могло тривати до 25.03.2019. Однак, враховуючи, що строк з 22 по 27.03.2019 згідно ч. 5 ст. 219 КПКУкраїни не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному та його захиснику про завершення

-2-

досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, досудове розслідування, на переконання суду, повинно було бути закінчено 30.03.2019. Однак обвинувальний акт надійшов до суду 03.04.2019, тобто після закінчення строків досудового розслідування, встановлених ст. 219 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_8 просить ухвали суду від 29.09.2022 скасувати та призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 до нового розгляду в суді першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що за висновком суду останній день строку досудового розслідування припадав на 30.03.2019, тобто на вихідний день (субота), а тому в силу ч. 7 ст. 115 КПК України переносився на наступний день після вихідних, тобто на 01.04.2019. Як слідує з матеріалів кримінального провадження, прокурором в межах строку досудового розслідування затверджено обвинувальний акт та вручено його копію обвинуваченому та захиснику. Окрім того, судом не врахованого того факту, що ОСОБА_6 отримавши обвинувальний акт, набув статусу обвинуваченого в межах строку досудового розслідування та мав можливість готуватися до захисту від пред`явленого йому обвинувачення. Таким чином, встановлений судом строк закінчення досудового розслідування, правильним вважати не можна, як і визнати факт складення та направлення обвинувального акту поза межами строку досудового розслідування.

В доповненні до апеляційної скарги прокурор зазначає про аналогічні обставини та в черговий раз звертає увагу на те, що останній день строку досудового розслідування, з урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК України, припадав на 30.03.2019 вихідний день, тому прокурором, згідно реєстраційного вихідного номеру, обвинувальний акт було скеровано до суду через відділення поштового зв`язку в перший робочий день 01.04.2019. Таким чином, встановлений судом строк закінчення досудового розслідування, правильним вважати не можна, як і визнати факт складення та направлення обвинувального акту поза межами строку досудового розслідування.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За приписами до ст. 1 КПКУкраїни, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України.

Згідно до положень ст. 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Відповідно до ст. 8, 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб`єктів, усі дії і процесуальні рішення.

-3-

Згідно до вимогст. 370 КПКУкраїни судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост.94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Тобто, обов`язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства на всіх стадіях судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції недотримався вказаних вимог закону, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 КПКУкраїни досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 4ст. 110 КПКУкраїни обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно п. 4 ч. 3ст. 219 КПКУкраїни з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4статті 219 КПКУкраїни встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4глави 24 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно з ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 556/1381/18, від 01.07.2021 у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 712/6375/18, від 15.03.2021 у справі № 676/6116/18, від 05.04.2021 у справі № 676/804/20, від 21.04.2021 у справі № 991/6516/20).

Судом першої інстанції, встановлено, що 25.01.2019 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.190, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.

-4-

22.03.2019 оголошено про закінчення досудового розслідування та відкриті матеріали кримінального провадження, з якими сторони ознайомлювались до 27.03.2019.

Зазначені обставини щодо руху кримінального провадження прокурор в апеляційній скарзі та учасники судового засідання під час апеляційного розгляду не заперечують.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомустаттею 290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Отже, строк з 22.03.2019 по 27.03.2019 згідно ч. 5 ст. 219 КПКУкраїни не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що останнім днем строку досудового розслідування, є 30.03.2019, що не заперечується і прокурором в апеляційній скарзі.

Натомість, колегія суддів спростовує висновки суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, надійшов до суду поза межами строків досудового розслідування вказаного кримінального провадження, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 113 КПК України процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК).

Правила обчислення строків, сформульовані у ст. 115 КПК України, є загальними і підлягають застосуванню при обчисленні строків, встановлених кримінальним процесуальним законом, на всіх стадіях кримінального провадження.

У частинах 1, 3, 5, 6, 7 статті 115 КПК України зазначено, що строки, встановлені КПК України, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строк у днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається

-5-

наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

У поданій апеляційній скарзі прокурор наполягає на тому, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, було направлено до суду в межах строку досудового розслідування засобами поштового зв`язку, а саме 01.04.2019 наступний робочий день після вихідних.

Як встановлено судом, обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні було отримано судом 03.04.2019.

Апеляційним судом, виходячи із наявних матеріалів провадження встановлено, що супровідний лист, яким обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 направлено до Тячівського районного суду Закарпатської області, датований 01.04.2019 за № 04/2/5-235/19 вих19. Крім того, у правому верхньому куті вказаного листа наявний номер 04/2/5-235/19 вих19 від 01.04.2019 ( т.1 а.к.п. 17).

На підтвердження вказаного факту направлення до суду обвинувального акту саме 01.04.2019 засобами поштового зв`язку, прокурором до апеляційної скарги долучено реєстр № 19 від 01.04.2019 зі списком чотирьох згрупованих поштових відправлень, поданих до Закарпатського обласного вузла спецзв`язку прокуратурою Закарпатської області. У свою чергу, другим за порядком зазначений пакет з кореспонденцію, яка адресована Тячівському районному суду Закарпатської області та на вказаному пакеті зазначено номер 04/2/5-235/19, який міститься на супровідному листі до обвинувального акта щодо ОСОБА_6 .

Крім того, вказаний реєстр містить підпис приймальника відділення зв`язку, а також штемпель та зазначення дати 01.04.2019.

Зазначене надає можливість достеменно встановити факт передачі 01.04.2019 прокуратурою Закарпатської області до відділення спецзв`язку обвинувального акту щодо ОСОБА_6 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.

З огляду на встановлене, колегія суддів не погоджується із висновком суду про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 бувбезпосередньо направлений на адресу суду за межами строку досудового розслідування та вважає, що суд першої інстанції безпідставно закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України.

Виходячи з фактичних обставин кримінального провадження, апеляційним судом встановлено, що прокурором дотримано приписи статті 219 КПК України в частині направлення обвинувального акта до суду в строки досудового розслідування.

Таким чином, у даному кримінальному провадженні апеляційним судом встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачені ч. 1ст. 412 КПКУкраїни, які були допущені судом першої інстанції, та які тягнуть за собою скасування оскарженого судового рішення.

Водночас згідно п. 1 ч. 1ст. 415 КПКУкраїни суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другоюстатті 412 цього Кодексу.

-6-

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме верховенство права.

Відповідност. 8 КПКУкраїни кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому апеляційний суд також виходить з положень ч. 1ст. 9 КПКУкраїни, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися законності.

У випадках, коли положення КПК України регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу, що регламентовано положеннями ч. 6ст. 9 КПКУкраїни.

Тобто, значення загальних засад кримінального провадження, як норм вищого ступеня нормативності є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що встановлені апеляційним судом порушення не можуть бути усунуті в порядку апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора, скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, в іншому складі.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скарги прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_8 з доповненням до неї задовольнити.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 29.09.2022 про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_9 на підставіп.10ч.1ст.284КПК України,у зв`язкуіз закінченнямстроку досудовогорозслідування,визначеного ст.219КПК України,після повідомленняособі пропідозру,- скасувати, призначивши новий розгляд обвинувального акту у суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді