Рішення

від 29.11.2023 по справі 935/1334/20

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1334/20

Провадження № 2/935/19/23

РІШЕННЯ

Іменем України

29 листопада 2023 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О.із секретарем -Криворучко Я.В., за участю: позивача - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Біленького В.В., представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ткачука А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Житомирського (колишня назва - Коростишівського) районного нотаріального округу Житомирської області Мошковська Зоя Іванівна, про визнання недійсним договорів дарування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даною позовною заявою у якій просить суд:

визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, посвідчений 10.06.2016 р. приватним нотаріусом Коростишівського міського нотаріального округу Мошковською 3.І., зареєстрований в реєстрі під №1024, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30072586 від 15.06.2016 p., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 926726218225, кадастровий №1822587903:05:001:0106;

визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, посвідчений 10.06.2016 р. приватним нотаріусом Коростишівського міського нотаріального округу Мошковською 3.І., зареєстрований в реєстрі під №1023, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30072413 від 15.06.2016 p., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 926588018225, кадастровий №1822587903:05:001:0107;

визнати недійсним договір дарування житлового будинку, посвідчений 10.06.2016 р. приватним нотаріусом Коростишівського міського нотаріального округу Мошковською 3.І., зареєстрований в реєстрі під №1022, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30072273 від 15.06.2016 p., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 949110818225;

визначити порядок виконання рішення суду (після набрання законної сили), що судове рішення є підставою для скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки - кадастровий №1822587903:05:001:0106 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30072586 від 15.06.2016 p., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 926726218225), кадастровий №1822587903:05:001:0107 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30072413 від 15.06.2016 p., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 926588018225), житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30072273 від 15.06.2016 p., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 949110818225).

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 . За життя в с. Харитонівка, Коростишівського (Житомирського) району, Житомирської області, ним був складений заповіт від 28.01.2005 року, яким, останній, заповів усе своє майно своєму сину - ОСОБА_4 (після зміни імені ОСОБА_1 ).

До складу спадкового майна входять земельні ділянки з кадастровими номерами 1822587903:05:001:0106 та 1822587903:05:001:0107, а також житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 63 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1822587903:05:001:0107, за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що згідно наявної інформації з Державного реєстру речових прав на майно йому стало відомо про те, що власником вказаних вище земельних ділянок та житлового будинку, на підставі договорів дарування від 10.06.2016 року стала ОСОБА_2 (відповідач). Зазначає, що за життя батько не виражав намірів дарувати відповідачу своє майно.

Пояснює, що на момент укладання договорів дарування в силу свого віку (80 років) та стану здоров`я, його батько тяжко хворів, тому не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, не усвідомлював природу правочину. Зокрема, у 2010 році батько проходив певні обстеження в силу проблем зі здоров`ям. В подальшому, він не пам`ятав що робить і навіщо, при зустрічі не міг впізнати родичів.

Припускає, що його батько ймовірно вважав, що укладає договір довічного утримання, оскільки перебував під психологічним впливом ОСОБА_2 .. Остання скористалась його безпорадністю та уклала з ним спірні договори дарування. У зв`язку з чим, посилаючись на ч. 1 ст. 225 ЦК України просить суд визнати недійсними укладені договори дарування.

У відзиві відповідач вказала, що заперечує щодо задоволення позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю. Вказує, що обставини, що викладені у позові не відповідають дійсності. Пояснила, що вона проживала з ОСОБА_3 з 1997 року, у 1999 році між ними був укладений шлюб. Зазначає, що позивач впродовдж останніх семи років не спілкувався з його батьком, тому не міг знати про дійсність його намірів. Він не цікавився життям батька, не провідував його за місцем проживання, не допомагав, між ними склалися неприязні відносини, які виникли до 2013 року.

Вважає, що твердження позивача про тяжкі психічні розлади здоров`я ОСОБА_3 не відповідають дійсності. Оскільки до останніх своїх днів він спілкувавася з родичами та сусідами, орієнтувався в повсякденному житті. Вони тримали господарство, доглядали велику рогату худобу, обробляли земельні ділянки. Вказує, що ОСОБА_3 не визнавався недієздатним. Надані до позову виписки з медичної карти ОСОБА_3 , є неналежним доказом. Наявні в ній записи щодо психічного стану пацієнта зроблені лікарем ОСОБА_5 , який у 2010 році був хірургом КНП "Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна" і не мав спеціальних медичних знань.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, обґрунтувавши їх викладеними в позові доводами. Пояснили, що поведінка ОСОБА_3 була неадекватна, він не міг самостійно пересуватися, забувався, не міг усвідомлювати наслідки своїх дій та керувати ними, в медичній картці (довідках) наявні записи за 2010 рік щодо порушення пам`яті та старечого маразму померлого, тому укладений договір є недійсним за ч. 1 с. 225 ЦК України. Позивач та його представник вказав, що клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи заявляти не будуть.

Позивач пояснив, що відповідачка, яка була співмешканкою ОСОБА_3 психологічно тиснула на нього. ОСОБА_3 не міг читати, не писав. Вважає, що договори були підкладені і він не розумів що підписує. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову. Додав, що наявні висновки щодо старечого маразму є неналежним доказом. Позов не містить доказів, що ОСОБА_3 на момент укладення спірних правочинів не усвідомлював наслідки своїх дій.

Відповідач у попередніх судових засіданнях вказала, що вона проживала з ОСОБА_3 в офіційному шлюбі з 1999 року і до дня смерті. Пояснила, що у позивача з батьком були конфлікти, а тому він вирішив подарувати їй земельні ділянки та будинок. 10.06.2016 року вони поїхали до нотаріуса, де і підписали договори дарування. Психічний стан у чоловіка був нормальний. Вказала, що у нього було пошкоджено одне око, але він бачив, дивився телевізор, читав пресу. На обліку у лікаря-психіатра не перебував.

Третя особа - приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Мошковська Зоя Іванівна в судове засідання не з`явилася направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Заперечує щодо задоволення позовних вимог у зв`язку з відсутністю підстав.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала, що з ОСОБА_7 (дочкою померлого) вони є подругами, товаришують тривалий час. Пояснила, що 19.01.2016 року (2017 рік вказано у нотаріально посвідчених поясненнях) вона разом із ОСОБА_7 приїхали до ОСОБА_8 , останній не впізнав свою дочку. Також, у серпні місяці 2019 року, на його день народження, вони навідали ОСОБА_8 , який також не впізнавав, ні свою дочку ні її, хоча раніше вони були знайомі.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні вказала вона є сестрою позивача - ОСОБА_1 . Вказала, що її батько був хворий, його жінка (відповідач) не допускала її до будинку. Пояснила, що 19.01.2016 року (2017 рік вказано у нотаріально посвідчених поясненнях) вони з ОСОБА_6 (подругою) приїхали до батька, зайшли у будинок, в якому був безлад, було брудно, батько був не доглянутий, він не впізнав її. Його жінка (відповідач) не пускала її до батька, були зачинені ворота до будинку. Також пояснила, що час від часу, як вона його навідувала, він її іноді впізнавав. Вказала, що батько хворів на аденому простати.

Пояснила, що в подальшому, у 2019 році після Великодня, батька привезли до них на Провідки, він не впізнавав своїх родичів та онуків, які зібралися в цей день. Відповідачка налаштовувала батька проти неї. Батько плутався у своїх висловлюваннях, казав, що відповідачка його била, просив його забрати.

Свідок ОСОБА_10 (знайомий позивача) в судовому засіданні вказав, що у 2015 році заїхав до померлого, він був не доглянутий, був неадекватний. Коли він розмовляв з ОСОБА_8 , то спочатку останній говорив про одне, а потім про інше, що не відносилось до теми їх розмови, тобто без причини змінював тему розмови. Коли відповідачка(жінка) зайшла до кімнати він замовчав. Зі слів позивача співмешканка(жінка) налаштовувала батька проти його сина.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні вказав, що з ОСОБА_8 вони товаришували, він був йому як дід, допомагав по господарству. Вони бачилися майже щодня. Спілкувалися до дня смерті. Про відносини з дітьми йому нічого не відомо. Щодо психічного стану здоров`я йому нічого не відомо. Спілкувався з ним про свійський тварин(коней). Щодо укладення будь-яких договорів йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_12 , в судовому засіданні вказала, що знає ОСОБА_8 давно, вона проживає у сусідньому селі. Вказала, що ОСОБА_8 тримав господарство. Діти йому не допомагали. Останнім часом(перед смертю) він хворів. Вона з ним спілкувалася, і він все розумів, мав свою точку зору щодо тих чи інших подій, був при добрій пам`яті. Повідомила, що ОСОБА_2 (відповідач) казала, що ОСОБА_8 подарував їй будинок та земельні ділянки, дату розмови не пам`ятає.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії договору дарування земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області Мошковською З.І. від 10 червня 2016 року, реєстровий № 1023, слідує, що ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером1822587903:05:001:0106, площею 0,8906 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії договору дарування земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області Мошковською З.І. від 10 червня 2016 року, реєстровий № 1024, слідує, що ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером1822587903:05:001:0107, площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії договору дарування житлового будинку, що розташований в с. Глибочок, Житомирського (Коростишівського) району, посвідченого приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області Мошковською З.І. від 10.06.2016 року, реєстровий № 1022, слідує, що ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями, який належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності виданого виконкомом Харитонівської сільської ради Коростишівського району 08 грудня 2011 року. Номер запису про реєстрацію права власності 6022, реєстраційний № 35740578.

Згідно копії заповіту від 28 січня 2005 року посвідченого сільською головою Харитонівської сільської ради Зубленко З.С. слідує, що ОСОБА_3 заповів все своє майно, яке належатиме йому на день смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 змінив своє ім`я на « ОСОБА_13 ».

Згідно витягів із медичної картки №5151 стаціонарного хворого від 30.03.2020 №320,321, слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на станціонарному лікуванні в урологічному відділенні Коростишівської ЦРЛ з 03.09.2010 року до 13.09.2010 року, та з 08.10.2010 року до 21.10.2010 року, відповідно, з діагнозом: аденома простати ІІІ ст., хронічна затримка сечі, загострення висхідного піелоніфриту, старечий маразм, порушення пам`яті та орієнтації у навколишньому середовищі (т. 1 а.с. 22).

З копії листа КНП « Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна» від 14.05.2021 №892, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку при наркологічному та психіатричному кабінетах ЦРЛ не перебував (т.1 а.с. 240).

Відповідно до ч.1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Підставою недійсності правочину, відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦК України.

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір даруваннявважається укладеним, якщо сторони мають повну свідому уяву про предмет договору та досягли згоди про всі його істотні умови.

Частиною першою статті 225 ЦК України передбачено, що правочин, який дієздатна особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а у разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Підставою для визнання правочину недійснимна підставі, яка передбачена зазначеною нормою, повинна бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Тобто, для визнання правочину недійсним необхідна наявність факту, що особа саме у момент укладення договору не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до пункту 2 частини першої статті 145 ЦПК України 2004 року (пункт 2 частини першої статті 105 ЦПК України) зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК України 2004 року (стаття 89 ЦПК України).

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, може бути лишеабсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України: від 29лютого 2012 року у справі№ 6-9цс12 та від 17 вересня 2014 року у справі № 6-131цс14. Такі правові висновки є незмінними.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цимКодексом.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Досліджуючи обставини даної справи суд зважає на те, що позивачем не надано суду доказів того, що на час укладення оспорюваних договорів дарування житлового будинку та земельних ділянок від 10 червня 2016 року, ОСОБА_3 мав абсолютну неспроможність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Надані у судовому засіданні пояснення свідків, не можуть бути беззаперечним доказом того, що ОСОБА_3 на час укладення спірних правочинів, не розумів значення своїх дій. Крім того, пояснення свідків різняться, а встановити його психічний стан виключно на підставі пояснень свідків не вбачається можливим.

При цьому, договори дарування земельних ділянок та житлового будинку від 10 червня 2016 року підписані сторонами в присутності нотаріуса, посвідчені приватним нотаріусом Мошковською З.І., особи сторін встановлено, їх дієздатність перевірено, вказано, що договір відповідає дійсним намірам та волі сторін, а наслідки договору їм зрозумілі, що підтверджується особистими підписами сторін.

Тобто, перед підписанням оспорюваних договорів дарування нотаріусом установлено дійсність намірів кожного з учасників щодо їх укладання.

Наявні у матеріалах витяги із медичної картки №5151 станціонарного хворого від 30 березня 2020 року №320,321, у яких серед іншого вказано, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на лікуванні в урологічному відділенні КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна мав діагноз: порушення пам`яті та орієнтації у навколишньому середовищі, старечий маразм, не можуть бути достатнім доказом того, що в силу таких порушень здоров`я ОСОБА_3 мав абсолютну неспроможність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Крім того, висновок щодо такого психологічного стану був зроблений лікарем-урологом КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна», який не є спеціалістом у галузі психіатрії.

Ухвала Коростишівського районного суду про призначення посмертної судово-психіатричної від 12 січня 2021 року повернута без виконання, через неоплату, на що вказує наявний лист від 31.10.2022 року від провідного експерта КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради( т.2 а.с. 123).

Клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи не заявлялося, позивач у судовому засіданні вказав, що заявляти його не буде.

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вказаневище,суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, не доведені належними та допустими доказами, тому не підлягають до задоволення повністю.

З огляду на положеннястатті 141 ЦПК Українита висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4,10,12,13, 81, 258,259, 263-268 ЦПК України, на підставі ст. 203, 215, 225 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа-приватний нотаріусЖитомирського (колишняназва -Коростишівського)районного нотаріальногоокругу Житомирськоїобласті МошковськаЗоя Іванівна про визнаннянедійсним договору дарування земельноїділянки кадастровий №1822587903:05:001:0106від 10.06.2016р., договорударування земельної ділянки кадастровий №1822587903:05:001:0107 від 10.06.2016 р. та договорударування житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 від 10.06.2016 р., відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа:Приватний нотаріусЖитомирського(доперейменування-Коростишівського) районного нотаріального округу Житомирської області Мошковська Зоя Іванівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 11.12.2023 року.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО