Постанова

від 12.12.2023 по справі 638/10787/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року

м. Харків

справа № 638/10787/23

провадження № 22-ц/818/2180/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач: Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок за апеляційною скаргою Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 08 вересня 2023 року у складі судді Подус Г.С., -

в с т а н о в и в :

У серпні 2023 року Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 29 серпня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі за позовною заявою Керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, який діє в інтересах Харківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок. Справу призначено до розгляду.

25.08.2023 року Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради звернулася до суду з заявою про забезпечення позову , у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, а саме: 6310136300:16:013:0476, 6310136300:16:013:0477, 6310136300:16:013:0478, 6310136300:16:013:0479, 6310136300:16:013:0480, 6310136300:16:013:0481, 6310136300:16:013:0482, 6310136300:16:013:0483, 6310136300:16:013:0484, 6310136300:16:013:0485, 6310136300:16:013:0486, 6310136300:16:013:0487, 6310136300:16:013:0488, 6310136300:16:013:0489, 6310136300:16:013:0490, 6310136300:16:013:0491, 6310136300:16:013:0492, 6310136300:16:013:0493, 6310136300:16:013:0494, 6310136300:16:013:0495, 6310136300:16:013:0496, 6310136300:16:013:0497, 6310136300:16:013:0498, 6310136300:16:013:0499, 6310136300:16:013:0500, 6310136300:16:013:0501, 6310136300:16:013:0502, 6310136300:16:013:0503, 6310136300:16:013:0504, 6310136300:16:013:0505, 6310136300:16:013:0440, 6310136300:16:013:0441, 6310136300:16:013:0442, 6310136300:16:013:0443, 6310136300:16:013:0444, 6310136300:16:013:0445, 6310136300:16:013:0446, 6310136300:16:013:0447, 6310136300:16:013:0448, 6310136300:16:013:0449, 6310136300:16:013:0450, 6310136300:16:013:0451, 6310136300:16:013:0452, 6310136300:16:013:0453, 6310136300:16:013:0454, 6310136300:16:013:0455, 6310136300:16:013:0456, 6310136300:16:013:0457, 6310136300:16:013:0458, 6310136300:16:013:0459, 6310136300:16:013:0460, 6310136300:16:013:0461, 6310136300:16:013:0462, 6310136300:16:013:0463, 6310136300:16:013:0464, 6310136300:16:013:0465, 6310136300:16:013:0466, 6310136300:16:013:0467, 6310136300:16:013:0468, 6310136300:16:013:0469, 6310136300:16:013:0470, 6310136300:16:013:0471, 6310136300:16:013:0472, 6310136300:16:013:0473, 6310136300:16:013:0474, 6310136300:16:013:0475, які розташовані біля табору «Лісова казка», за адресою: м. Харків, Білгородське шосе, із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 08 вересня 2023 року у задоволені заяви прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким заяву прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова про забезпечення позову задовольнити.

Зазначає, що суд не звернув уваги на ті обставини, що прокурор міста Харкова звертався в інтересах держави Україна в особі Харківської міської ради із позовом до Харківської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_2 про скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності, визнання відсутності права власності на земельні ділянки та їх витребування. Просив витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки та передати їх Харківській міській раді. Вказує, що постановою Верховного Суду від 08.06.2022 року постанову Харківського апеляційного суду від 17.09.2020 року у частині позовних вимог прокурора міста Харкова в інтересах держави Україна до Харківської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, про визнання незаконним і скасування рішення та витребування земельних ділянок залишено без змін. Так, визнано незаконним та скасовано п.п. 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування» від 23.06.2010 року № 151/10. Постановлено витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 11,9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046, земельну ділянку площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042 земельну ділянку площею 6,3269 га кадастровий номер 6310136300:16:013:0045, земельну ділянку площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044 за адресою: м. Харків, Білгородське шосе (біля табору «Лісова казка») на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради. Однак з боку відповідача вчинено дії по розподілу вищевказаних земельних ділянок та перереєстровано їх як нові. На підставі вищевикладеного, прокурор звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, для можливості реалізації судового рішення в частині повернення спірних земельних ділянок. Адже саме поділ земельних ділянок 6310136300:16:013:0044, 6310136300:16:013:0045, унеможливив повернення їх законному володільцю Харківській міській територіальній громаді та виконання постанови Верховного Суду від 08.06.2022 року по справі 638/13219/15-ц .

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача у заяві про забезпечення позову на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення заявлених вимог, не є достатньою та обґрунтованою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Окрім того, прокурором не наведено актуальної інформації з приводу власників земельних ділянок, арешт на які він просить накласти, що в свою чергу може призвести до порушення прав третіх осіб і позбавляє можливості встановити співмірність заявлених позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, в провадженні суду перебуває справа за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, який діє в інтересах Харківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок.

Предметом спору у даній справі є витребування земельних ділянок, а саме: 6310136300:16:013:0476, 6310136300:16:013:0477, 6310136300:16:013:0478, 6310136300:16:013:0479, 6310136300:16:013:0480, 6310136300:16:013:0481, 6310136300:16:013:0482, 6310136300:16:013:0483, 6310136300:16:013:0484, 6310136300:16:013:0485, 6310136300:16:013:0486, 6310136300:16:013:0487, 6310136300:16:013:0488, 6310136300:16:013:0489, 6310136300:16:013:0490, 6310136300:16:013:0491, 6310136300:16:013:0492, 6310136300:16:013:0493, 6310136300:16:013:0494, 6310136300:16:013:0495, 6310136300:16:013:0496, 6310136300:16:013:0497, 6310136300:16:013:0498, 6310136300:16:013:0499, 6310136300:16:013:0500, 6310136300:16:013:0501, 6310136300:16:013:0502, 6310136300:16:013:0503, 6310136300:16:013:0504, 6310136300:16:013:0505, 6310136300:16:013:0440, 6310136300:16:013:0441, 6310136300:16:013:0442, 6310136300:16:013:0443, 6310136300:16:013:0444, 6310136300:16:013:0445, 6310136300:16:013:0446, 6310136300:16:013:0447, 6310136300:16:013:0448, 6310136300:16:013:0449, 6310136300:16:013:0450, 6310136300:16:013:0451, 6310136300:16:013:0452, 6310136300:16:013:0453, 6310136300:16:013:0454, 6310136300:16:013:0455, 6310136300:16:013:0456, 6310136300:16:013:0457, 6310136300:16:013:0458, 6310136300:16:013:0459, 6310136300:16:013:0460, 6310136300:16:013:0461, 6310136300:16:013:0462, 6310136300:16:013:0463, 6310136300:16:013:0464, 6310136300:16:013:0465, 6310136300:16:013:0466, 6310136300:16:013:0467, 6310136300:16:013:0468, 6310136300:16:013:0469, 6310136300:16:013:0470, 6310136300:16:013:0471, 6310136300:16:013:0472, 6310136300:16:013:0473, 6310136300:16:013:0474, 6310136300:16:013:0475, які розташовані біля табору «Лісова казка», за адресою: м. Харків, Білгородське шосе.

Звертаючись до суду із заявою представник позивача зауважував, що дані земельні ділянки відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на праві власності належать відповідачу ОСОБА_1 . У відповідача є об`єктивна можливість подальшого відчуження земельних ділянок, оскільки він є їх власником, з метою перешкоджання виконання ймовірного рішення суду у даній справі. Зазначає, що необхідність збереження правового статусу та стану спірних ділянок, який існує, відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та виконанню рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВерховноюРадою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений у статті 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 19 частини першої статті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Предметом спору у даній справі є вимоги про витребування у відповідача на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради земельних ділянок, утворених із земельних ділянок: 6310136300:16:013:0045; 6310136300:16:013:0044 та які знаходяться у приватній власності відповідача(а.с. 90-159 т.1).

Таким чином, колегія суддів вважає, що наявні підстави для забезпечення позову, оскільки з наданих позивачем доказів дійсно вбачається спір між сторонами з приводу земельних ділянок, а невжиття таких заходів, про застосування яких просить позивач, у майбутньому може призвести до ускладнення виконання судового рішення.

При цьому надаючи правову оцінку доказам позивача, на які він посилається як на підставу для забезпечення позову, враховуючи фактичні обставини справи та дії відповідача, колегія суддів вважає, що вид забезпечення позову, який просив застосувати прокурор, є співмірним позовним вимогам.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача - зазначений спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого судового рішення.

З огляду на зазначене, з урахуванням обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин справи, що мають значення для вирішення заяви про забезпечення позову, не урахував доводів прокурора, не надав їм належної правової оцінки, не перевірив матеріали справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Дзержинського районного суду м.Харкова від 08 вересня 2023 року постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.367,368,374,376,381 - 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Шевченківської окружноїпрокуратури містаХаркова- задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 08 вересня 2023 року скасувати та постановити нову.

Заяву Шевченківської окружноїпрокуратури містаХарковапро забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії на земельні ділянки, які належать ОСОБА_1 та розташовані біля табору«Лісова казка»,за адресою:м.Харків,Білгородське шосе,з наступними кадастровими номерами:

6310136300:16:013:0476, 6310136300:16:013:0477, 6310136300:16:013:0478, 6310136300:16:013:0479, 6310136300:16:013:0480, 6310136300:16:013:0481, 6310136300:16:013:0482, 6310136300:16:013:0483, 6310136300:16:013:0484, 6310136300:16:013:0485, 6310136300:16:013:0486, 6310136300:16:013:0487, 6310136300:16:013:0488, 6310136300:16:013:0489, 6310136300:16:013:0490, 6310136300:16:013:0491, 6310136300:16:013:0492, 6310136300:16:013:0493, 6310136300:16:013:0494, 6310136300:16:013:0495, 6310136300:16:013:0496, 6310136300:16:013:0497, 6310136300:16:013:0498, 6310136300:16:013:0499, 6310136300:16:013:0500, 6310136300:16:013:0501, 6310136300:16:013:0502, 6310136300:16:013:0503, 6310136300:16:013:0504, 6310136300:16:013:0505, 6310136300:16:013:0440, 6310136300:16:013:0441, 6310136300:16:013:0442, 6310136300:16:013:0443, 6310136300:16:013:0444, 6310136300:16:013:0445, 6310136300:16:013:0446, 6310136300:16:013:0447, 6310136300:16:013:0448, 6310136300:16:013:0449, 6310136300:16:013:0450, 6310136300:16:013:0451, 6310136300:16:013:0452, 6310136300:16:013:0453, 6310136300:16:013:0454, 6310136300:16:013:0455, 6310136300:16:013:0456, 6310136300:16:013:0457, 6310136300:16:013:0458, 6310136300:16:013:0459, 6310136300:16:013:0460, 6310136300:16:013:0461, 6310136300:16:013:0462, 6310136300:16:013:0463, 6310136300:16:013:0464, 6310136300:16:013:0465, 6310136300:16:013:0466, 6310136300:16:013:0467, 6310136300:16:013:0468, 6310136300:16:013:0469, 6310136300:16:013:0470, 6310136300:16:013:0471, 6310136300:16:013:0472, 6310136300:16:013:0473, 6310136300:16:013:0474, 6310136300:16:013:0475.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення складено 13.12.2023 року.