Постанова

від 14.12.2023 по справі 1206/673/12

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/814/23 Справа № 1206/673/12 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Халаджи О. В.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

розглянувши без повідомлення учасників справи у м. Дніпро заяву представника представника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколи Миколайовича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Брянківського міського суду Луганської області від 21 червня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій за договором підряду та за позовом третьої особи з самостійними позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" про розірвання договору підряду та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання виконавчого документа таким Рішенням Брянківського міського суду Луганської області від 21 червня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовлено повністю.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволено.

Вирішено розірвати договір, укладений 12 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» та ОСОБА_2 .

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті`право власності на об`єкт нерухомості - нежитлові приміщення в літері «А» загальною площею 24732,3 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19 .

Зобов`язано третю особу - Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», провести інвентаризацію, виготовити технічну документацію, зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення в літері «А» загальною площею 24732,3 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19 (а.с.195-198 Том ІІ).

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 27 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Брянківського міського суду Луганської області від 21 червня 2012 року у справі №1206/673/12 та того ж дня зупинено апеляційне провадження на час вирішення судом першої інстанції питання про відновлення втраченого судового провадження у справі №1206/673/12.

Розпорядженням Верховного Суду від 06 березня 2022 року №1/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану", відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", змінено територіальну підсудність судових справ Луганського апеляційного суду та Лисичанського міського суду Луганської області. Визначено, що справи цих судів підсудні Дніпровському апеляційному суду та Петропавлівському районному суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , подані в судовому провадженні у справі №1206/673/12, прийнято до свого провадження, а після виконання вимог ст.ст.488,489 ЦПК України, з частково відновленим Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області судовим провадженням у справі №1206/673/12, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року призначено до апеляційного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Брянківського міського суду Луганської області від 21 червня 2012 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Брянківського міського суду Луганської області від 21 червня 2012 року скасовано.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-розважальний комплекс "Мега-Сіті" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" про розірвання договору підряду та визнання права власності - відмовлено повністю.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій за договором підряду - відмовлено повністю (а.с.75-79 Том ІІІ).

03 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Васюк М.М. подав заяву про ухвалення у справі додаткової постанови з розподілу судових витрат у вигляді витрат у розмірі 20 000 грн., пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги ОСОБА_1 в рамках розгляду її апеляційної скарги у справі, про що раніше нею було зазначено в апеляційній скарзі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року в задоволені заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколи Миколайовича про ухвалення додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

На вказану ухвалу апеляційного суду Васюк М.М. подав касаційну скаргу

Постановою Верхвоного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2023 року ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року скасовано.

Справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій за договором підряду та за позовом третьої особи з самостійними позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», про розірвання договору підряду та визнання права власності, направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

11 грудня 2023 року цивільна справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду (м. Дніпро).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч.2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У ч.4 ст. 270 ЦПК України зазначено, що у випадку необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У ч.4 ст. 270 ЦПК України зазначено, що у випадку необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що заява про стягнення судових витрат підлягає задоволенню.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 2 статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України).

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження повноважень та визначення розміру судових витрат та суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката суду надані:

- договір про надання правової допомоги №102 від 13 грудня 2021 року, укладений між адвокатським об`єднанням "ВР Партнерс" та ОСОБА_1 , де умовами п.1.2 та п.5.1 договору визначено, що клієнт дає завдання, а адвокатське об`єднання зобов`язується відповідно до завдання клієнта надавати йому юридичні послуги (правову допомогу) за відповідну плату. У свою чергу клієнт зобов`язується оплатити такі юридичні послуги та фактичні витрати адвокатського об`єднання, пов`язані з наданням таких послуг. Плата за надані адвокатським об`єднанням послуги за цим договором встановлюється відповідно до виставлених останнім актів наданих послуг згідно переліку послуг зазначених у додатках, що є невід`ємною частиною даного договору;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Ревка Ігоря Миколайовича серії КС №9624/10 від 18 грудня 2020 року, надане у копії (а.с.91 Том І);

- ордер на надання правничої (правової) допомоги до договору про надання правової допомоги/доручення №102 від 13 грудня 2021 року, виданий АО "ВР Партнерс" адвокату Ревко І.М. на надання правової допомоги та представляти інтереси ОСОБА_1 (а.с.90 Том І);

- Додаток №1 від 22 грудня 2021 року до Договору №102 про надання правової допомоги від 13 грудня 2021 року про надання правової допомоги, де визначено вартість однієї години наданої правової допомоги 1000 грн. у справі №1206/673/12;

Разом з цим також надані акт наданих послуг від 23 червня 2023 року згідно договору №102 про надання правової допомоги від 13 грудня 2021 року та звіт про обсяг наданих послуг від 23 червня 2023 року згідно договору №102 про надання правової допомоги від 13 грудня 2021 року, в яких визначено як загальну вартість наданих послуг у розмірі 20000 грн., дана сума було узгоджена між адвокатським об`эднанням та ОСОБА_1 .

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (проведення правового аналізу документів, подання апеляційної скарги та участь у судових- засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та враховуючи той факт, що заяву про зменшення судових витрат не надавалась, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» на користь ОСОБА_1 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки дана сума документальна підтверджена та відповідає складності справи.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколи Миколайовича про розподіл витрат на професійну правничу допомогузадовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Торгівельно-рохважальний комплекс «Мега-Сіті» (ЄРДПОУ 34290059) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тися) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О. В. Халаджи

О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська