Постанова

від 23.11.2023 по справі 921/431/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. Справа №921/431/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМатущака О.І.

суддів:Плотніцького Б.Д.

Скрипчук О.С.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю

Захід Агромікс б/н і дати (вх.ЗАГС №0105/2468/23 від 31.07.2023)

на ухвалуГосподарського суду Тернопільської області від 11.07.2023, повний текст 24.07.2023 (суддя Сидорук А.М.)

у справі№ 921/431/23

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Захід Агромікс м.Тернопіль

провідкриття провадження у справі про банкрутство

за участю представників сторін від:

скаржника Півторак В.М. (адвокат).

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агромікс" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з загрозою неплатоспроможності.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.06.2023 прийнято заяву боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 11.07. 2023, боржнику до дати проведення підготовчого засідання запропоновано надати суду: додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; належним чином засвідчені копії доказів наявності права установчих документів на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема статут Товариства.

11.07.2023 представник боржника подав до суду лист з доданою до нього копією листа Національного депозитарію України №464/09-2-ЕД від 28.06.2023 про неможливість надати інформацію про стан, перелік, кількість цінних паперів боржника як емітента, оскільки не є депозитарною установою та листа РВ ФДМ України в Тернопільській області №1 від 12.06.2023, про відсутність на балансі у боржника майна державної власності.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.07.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Захід Агромікс".

Така ухвала загалом мотивована лише однією підставою, відсутністю поданих боржником доказів наявності заборгованості з доказами відсутності спору про право перед єдиним (визнаним боржником) кредитором ТОВ "Біомін Україна» у сумі 16 199 668, 14 грн.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу.

ТзОВ "Захід Агромікс" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відкрити провадження у справі про банкрутство.

Апелянт вважає, що зважаючи на особливості регулювання питання відкриття провадження справі про банкрутство боржника саме за заявою самого боржника у зв`язку із наявними обставинами загрози стійкої неплатоспроможності, суд першої інстанції неправильно застосував ч.6 ст. 39 КУзПБ (відсутність доказів про відсутність спору про право, який мав би бути вирішений у позовному провадженні), оскільки це стосується виключно обставин, коли із такою заявою звертається ініціюючий кредитор, а не боржник.

Присутній у судовому засідання представник боржника підтримав доводи та спростування дій суду першої інстанції, викладених у апеляційній скарзі.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 23.06.2023 ТОВ "Захід Агромікс" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з загрозою неплатоспроможності.

В обґрунтування поданої заяви, боржник зазначив, що 03.07.2018 боржником було укладено договір №180703 з контрагентом - ТОВ "Біомін Україна" м. Київ на купівлю товарів. Як вказував заявник, в ході проведення господарської діяльності, у зв`язку з російською агресією відносно України, тяжкою ситуацією на ринку сільського господарства в 2022-2023 роках, у ТОВ "Захід Агромікс" виникла висока кредиторська заборгованість перед таким єдиним кредитором - ТОВ "Біомін Україна" у розмірі 16 199 668,14 грн, що в свою чергу може привести до стійкої неспроможності, які можливо випередити лише заходами, які передбачені процедурами КУзПБ.

Судом першої інстанції було враховано, що відповідно до комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2023 прийнято позовну заяву № б/н від 08.05.2023 ТОВ"Біомін Україна" до відповідача ТОВ "Захід Агромікс" про стягнення заборгованості за договором поставки №180703 від 03.07.2018 у розмірі 16 199 668,14 грн та відкрито провадження у справі №921/326/23. Станом на час розгляду справи відповідно до ухвали суду від 03.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/326/23 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 04.09. 2023.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства:

боржник це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст. 34 КУзПБ, окрім іншого, до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази загрози неплатоспроможності, а відповідно до ч. 6 цієї ж норми, боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Таким чином, поряд із існуванням права боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо самого себе (ч.1 ст. 34 КУзПБ) та обов`язок із негативними наслідками, якщо такий обов`язок не виконати (ч.6 ст. 34 КУзПБ), але за будь-яких обставин, як право так і вказаний обов`язок є наслідком дослідження обставин наявності боргу, який є невід`ємною і основною підставою для з`ясування ознак платоспроможності, чи неплатоспроможності.

Тому, очевидним і беззаперечним є те, що боржник разом із поданням заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, повинен подати докази існування боргу, який ним не заперечується і визнається.

Проте, боржником окрім зазначення у заяві обставин подання позову кредитором ТОВ "Біомін Україна" про стягнення суми 16 199 668,14 грн заборгованості, до такої заяви будь-яких інших доказів не подано. Зокрема доказів отримання товару, його вартості, кількості, розрахунку заборгованості, а також не вказано на умови договору про строк оплати, тому суд першої інстанції не мав як підстав, так і процесуальних можливостей перевірити обґрунтованість визнаної боржником заборгованості, несплата якої є єдиною підставою для звернення до суду із такою заявою.

При цьому, подання чи неподання таких доказів позивачем у позовному провадженні у іншій справі буде оцінено лише у майбутньому у ухваленому судовому рішенні. Докази ж у цій справі в силу чисельних і чинних норм процесуального законодавства, не можуть бути автоматично доказами у цьому провадженні про банкрутство боржника, який є одночасно відповідачем у позовному провадженні.

Вказана обставина не надавала суду першої інстанції та не дає суду апеляційної інстанції, оцінити реальний стан неплатоспроможності, якщо вони можливо і існували і продовжують існувати.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта про те, що суд першої інстанції помилково до спірних правовідносин застосував ч.6 ст. 39 КУзПБ, оскільки обов`язок доводити відсутність спору про право, який підлягав би вирішенню в порядку позовного провадження, належить лише ініціюючому кредитору боржника, якщо така заява подається кредитором, проте за будь-яких умов, не самим боржником враховуючи також те, що така заява подавалася самим боржником.

Означена вище обставина неможливості дослідити суду першої інстанції наявність ознак неплатоспроможності є достатньою, самостійною підставою для відмови у відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за його ж заявою.

Відповідно до ч.2 ст. 277 ГПК України, не будь-яка обставина є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, а лише та, яка призвела до неправильного по суті ухваленого судового рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджуючись із доводами апеляційної скарги про неправильність застосування судом першої інстанції ч.6 ст. 39 КУзПБ, правильно по суті вирішив заяву боржника і відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд відхиляє твердження апелянта про те, що судом першої інстанції неповно, не всебічно з`ясовано обставини справи, висновки не відповідають зібраним доказам та дійсним обставинам справи як такі, що не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді та спростовані викладеним вище.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції загалом погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що є підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою самого боржника.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Агромікс залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.07.2023 у справі №921/431/23 без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (Виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено та підписано 11.12.2023 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Плотніцького Б.Д.

Головуючий суддяО.І. Матущак

СуддіБ.Д. Плотніцький

О.С. Скрипчук