Рішення

від 13.12.2023 по справі 511/2043/23

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2043/23

Номер провадження: 2-о/511/75/23

13 грудня 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

за участю секретаря судового засідання Руденко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Роздільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту народження,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2023 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи:Роздільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту народження.

Вказана заява мотивована тим, що 07.06.2023 року заявник звернувся до Роздільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про видачу свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_1 з зазначенням батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. 09.06.2023 року заявник отримав лист начальника Роздільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідно до якого під час перевірки витягів з державного реєстру актів цивільного стану, архіву відділу та відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, запис про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено не було. Також було зазначено, що провести державну реєстрацію народження неможливо у зв`язку з відсутністю паспорту заявника та відсутністю паспорту матері дитини та роз`яснено про необхідність звернення до суду з заявою про встановлення факту народження.

В заяві про встановлення факту народження заявник зазначає, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 від батьків, які проживали у незареєстрованому шлюбі, а саме: матері: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батька: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З моменту народження заявник мешкає зі своїм біологічним батьком. З 01.09.2011 року по 27.06.2017 року навчався у Степанівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.

На даний час встановлення факту народження необхідно заявнику для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством зразка, підтвердження громадянства України та реалізації в подальшому всіх належним йому прав та свобод громадянина України.

На підставі викладеного, заявник просить суд: встановити факт народження дитини (хлопчика) ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Овідіополь Овідіопольського (нині Одеського) району Одеської області, від батьків: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батька: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 17.07.2023 року вказану заяву було залишено без руху. (а.с.21-23)

24.07.2023 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої заявник та його представник зазначили про необхідність залучення до участі в справі в якості заінтересованих осіб батьків заявника, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також заявили клопотання про проведення судовомедичної (молекулярногенетичної) експертизи, для необхідності встановлення кровного споріднення між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_2 (а.с.26-39)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 27.07.2023 року провадження по справі відкрито. (а.с.40)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.08.2023 року клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Адаменко І.В. про призначення судовомедичної (молекулярногенетичної) експертизи задоволено, призначено судовомедичну молекулярно - генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз, провадження по справі зупинено.

23.11.2023 року на адресу суду надійшов висновок експерта КУ «Одеське обласне бюро судово медичної експертизи» №385 від 03.10.2023 року, з якого вбачається, що молекулярно генетичним аналізом ДНК встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 може являтись біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ймовірністю 99,98%; таким чином, батьківство практичне доведене.

Протокольною ухвалою суду від 04.12.2023 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.12.2023 року заяву ОСОБА_2 в частині встановлення факту його народження від батька ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Адаменко І.В. в судове засідання не прибули на підставі раніше наданої суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник Роздільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не прибув, надав заяву, в якій просить суд справу розглянути без представника відділу, відповідно до чинного законодавства.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони справ, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пунктом 4статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Пунктом 7 частиною першоюстатті 315 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 1 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З дублікату медичного свідоцтва про народження №303 від 11.12.2015 року, виданого Овідіопольською ЦРЛ (код ЄДРПОУ: 01998845), вбачається, що 18.02.2000 року о 09:20 год. лікар ОСОБА_4 підтвердила, що у ОСОБА_3 народився хлопчик, вагою 3350, вагітність - ІV, пологи за рахунком - І. (а.с.12)

Відповідно до медичної довідки №2 про перебування дитини під наглядом лікувального закладу від 22.05.2023 року, складеної КНП «Роздільнянський міський центр первинної медико санітарної допомоги» Роздільнянської міської ради, вбачається, що матір`ю ОСОБА_3 , зі слів 18.02.2000 року було народжено хлопчика, дата взяття на облік дитини 22.08.2019 року, вага 58 кг., довжина тіла 170 см. (а.с.15)

З листа начальника Роздільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дідух Т. від 09.06.2023 року №1037/22-22-20 вбачається, що відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану №00040014429 від 08.06.2023 року по архіву відділу та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актовий запис про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутній. (а.с.8)

Відповідно до довідки директора Степанівської ЗОШ І-ІІІ ст. Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Загребельної М.П. від 22.05.2023 року №66 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчався в Степанівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. з 01.09.2011 року по 27.06.2017 року, закінчив 9 класів. (а.с.13)

З довідки голови Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 12.05.2023 року №717 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно мешкає в АДРЕСА_1 з червня 2011 року по теперішній час. (а.с.14)

Відповідно до ч. 1ст. 121 СК Україниправа та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125 СК України.

Згідно ч. 1ст. 122 СК Українидитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно ч. 1ст. 144 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованоюпостановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Згідно ч. 1ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію, зокрема, народження фізичної особи та її походження, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частинами 1, 2, 3статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, які затвердженінаказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно доСК України. Підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я; б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану дубліката документа, визначеного у підпунктах «б»-«ґ» цього пункту, державна реєстрація народження здійснюється після перевірки факту проведення державної реєстрації народження за місцем народження дитини, за місцем проживання батьків дитини на момент її народження згідно з даними поданого документа.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно ізстаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» («Калачова проти Російської Федерації» № 3451/05, параграф 34, від 7 травня 2009 року).

Слід зауважити, що Верховний Суд в своїй постанові від 25.08.2020 року у справі № 478/690/18 зазначив, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положеньЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8ст. 7 Сімейного кодексу Українипри вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

В даному випадку, суд акцентує свою увагу на тому, що встановлення вказаного факту породжує у батьків певні права та обов`язки.

Сукупність наданих заявником та досліджених в судовому засіданні доказів, підтверджують сам факт народження дитини та її приблизний вік.

Згідно зіст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Встановлення факту народження, необхідно заявнику для державної реєстрації народження, підтвердження громадянства України та для реалізації в подальшому заявником всіх належних йому прав та свобод громадянина України.

З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно, для проведення державної реєстрації народження є об`єктивні перешкоди, тому суд дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтво про своє народження, виданого державним органом України.

Згідно до п.18 Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №5від 31березня 1995року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

У відповідності до ст.18ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану проводить відповідний запис на підставі рішення суду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Керуючись ст.ст.77,81,293,294,352,354,430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Роздільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту народження - задовольнити.

Встановити факт народження дитини (хлопчика) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в смт. Овідіополь Білгород Дністровського району (нині Одеський район) Одеської області від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки Республіки Молдови.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Бобровська