Постанова

від 06.12.2023 по справі 908/702/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2023 рокум. ДніпроСправа № 908/702/22 (908/1478/22)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 (суддя Сушко Л.М.; повне рішення складено 21.02.2023) у справі № 908/1478/22

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш», м. Запоріжжя

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК», м. Запоріжжя

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост-інвест», м. Київ

відповідача-4 ОСОБА_1 , м. Дніпро

відповідача-5 ОСОБА_2 , м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Мазур Яна Володимирівна, м. Дніпро

про визнання недійсним розподільчого балансу, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності

розглянутої в межах справи № 908/702/22

про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномаш», м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним розподільчого балансу, згідно з яким новоствореній юридичній особі, Товариству з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК», шляхом виділу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Техномаш» передане належне останньому нерухоме майно, а також договорів купівлі-продажу, відповідно до яких дане нерухоме майно відчужене третім особам, та визнання права власності на цю нерухомість за боржником у справі про банкрутство.

Позивач вважає, що спірні правочини укладені між пов`язаними особами на шкоду кредиторам Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш», оскільки відчуження майна боржника здійснено за заниженою ціною з метою ухилення від сплати податків та задоволення вимог кредиторів.

Крім того, правочини вчинені щодо нерухомого майна, стосовно якого до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесена запис про обтяження податковою заставою.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 в задоволенні позову у справі № 908/702/22 (908/1478/22) відмовлено.

Місцевий господарський суд зазначив, що розподільчий баланс не є підставою виникнення певних зобов`язань, а є лише інформативним зведеним документом, який відображає фінансовий стан підприємства, тобто не є правочином, тому не може бути визнаний недійсним.

Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні підстави для звернення з позовом в порядку статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки боржник не є стороною спірних договорів купівлі-продажу, в той час як наведена норма права надає право оспорювання правочинів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство.

Крім того, спірне нерухоме майно відчужене за ринковою ціною, його вартість сплачена боржнику, а сторони спірних договорів купівлі-продажу не є пов`язаними до боржника особами, що за висновком місцевого господарського суду виключає підстави для визнання цих правочинів недійсними.

У задоволенні позовну про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Техномаш» права власності на спірну нерухомість місцевий господарський суд відмовив, пославшись на її похідний характер від позовних вимог про визнання недійсними правочинів щодо її відчуження.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Головне управління ДПС у Запорізькій Державної податкової служби України звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2023 у справі № 908/702/22 (908/1478/22) скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Скаржник вважає, що спірні правочини укладені між заінтересованими особами, оскільки останніми власниками нерухомого майна стали громадянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК», на момент його створення шляхом виділу за розподільчим балансом зазначеної нерухомості від Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш», стали ОСОБА_2 і ОСОБА_4 .

На думку скаржника, перехід права власності на спірну нерухомість від Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК» за розподільчим балансом є протиправним, оскільки відбувся під час його обтяження податковою заставою, що також свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Скаржник посилається на наявність у нього права звернення з позовом у даній справі в порядку статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки він є кредитором у справі про банкрутство, а метою даного позову є повернення у власність боржника нерухомого майна, що є предметом спірних правочинів, для задоволення вимог кредиторів за його рахунок.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК», арбітражний керуючий Клименко Олександр Юрійович, у відзиві заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі № 908/702/22 (908/1478/22) без змін.

Ліквідатор вважає, що у даному випадку відсутні підстави для визнання недійсним правочину по відчуженню Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрост-інвест» належного на підставі розподільчого балансу Товариству з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК» нерухомого майна, оскільки майно відчужене за ринковою вартістю, а грошові кошти з його продажу перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю «Техномаш» у якості погашення зобов`язань, які перейшли разом з цим майном за розподільчим балансом новоствореній юридичній особі. Також ліквідатор звертає увагу, що скаржником не наведено правових підстав визнання розподільчого балансу недійсним.

Крім того, ліквідатор зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрост-інвест» не є боржниками у справі № 908/702/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш», а звернення з позовом про визнання недійсними правочинів, в яких боржник не є стороною, не передбачено положеннями статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Оскільки на договір купівлі-продажу спірної нерухомості засвідчений приватним нотаріусом, яким встановлена відсутність податкових застав щодо цього майна, а власники Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК» не мали відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост-інвест», ліквідатор вважає, що правочин з відчуження спірного майна укладений належним чином між особами, які між собою не пов`язані.

Представник громадян Сейфер Яни Вікторівни і ОСОБА_2 , адвокат Шевченко Олександр Валерійович, у відзиві заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі № 908/702/22 (908/1478/22) без змін.

Представник відповідачів-4, 5 зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрост-інвест» продало громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_2 належне йому нерухоме майно за ринковою ціною. Договір відповідає вимогам цивільного законодавства щодо укладення правочинів по відчуженню нерухомості, засвідчений приватним нотаріусом, який не встановив ніяких обтяжень цього майна, у тому числі податковою заставою, що виключає підстави для визнання його недійсним.

Також представник відповідачів-4, 5 не погоджується з доводами скаржника, що набуття ними у власність спірного майна призвело до неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш», оскільки спірна нерухомість придбана ними у товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост-інвест», яке не має відношення до боржника у справі № 908/702/22.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномаш» у відзиві заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Крім вищевикладених доводів відповідачів у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномаш» зазначає, що рішення загальних зборів учасників товариства не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, тому вимога про визнання розподільчого балансу затвердженого на виконання рішення про виділ частини майна товариства для створення нової юридичної особи не відповідає положенням статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з диспозицією якої недійсними можуть бути визнані саме правочини боржника.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномаш» звертає увагу, що за розподільчим балансом разом зі спірною нерухомістю Товариству з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК» також передана кредиторська заборгованість у розмірі 2928813,54 грн, яка дорівнювала балансовій вартості переданого майна, що спростовує доводи скаржника стосовно доведення боржника у справі № 908/702/22 до неплатоспроможності внаслідок здійснення такої операції.

Посилання скаржника на заінтересованість осіб у даному випадку вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» засновниками створеної внаслідок виділу юридичної особи є особи, які є засновника юридичної особи з яка здійснила виділ.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі № 908/702/22 (908/1478/22).

У судовому засіданні 06.12.2023 оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

На загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» 24.12.2020 прийнято рішення виділити з товариства нову юридичну особу, шляхом переходу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків товариства до новоствореної юридичної особи. Назва новоствореної юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК»

На підставі протоколу № 31-08/2021 від 31.08.2021 вирішено передати новоствореній юридичній особі шляхом виділу за розподільчим балансом частину майна, прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш».

Правонаступнику за розподільчим балансом передаються основні засоби балансова вартість яких складає 2928813,54 грн. Також правонаступнику передається поточна кредиторська заборгованість на загальну суму 2928813,54 грн.

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК» від 31.08.2021 визначено наступний склад засновників: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Відповідно до передавального акту від 31.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномаш» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК» нерухоме майно з реєстраційним номером 2447686212000, розташоване по АДРЕСА_1 , а саме: будівля літ. В-1, загальною площею 725,0 м2, у тому числі літ. В1-1-прибудова, літ. В2-1 прибудова, літ. В3-1 прибудова, літ. В4-1 прибудова, будівля літ.Ж-1, загальною площею 887,7 м2, літ. Ж1-1 прибудова № 1-6 огорожа, І-мостіння. Будівля літ. А-1, загальною площею 1451,3 м2, у тому числі літ. А2-1 прибудова, літ. А1-2 прибудова, літ. А3-1 трансформаторна підстанція.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК» за договором купівлі-продажу від 27.09.2021 відчужило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрост інвест» вищезазначене нерухоме майно.

Згідно з пунктом 3 вказаного договору продаж нерухомого майна вчинено за ринковою вартістю, визначеною незалежною оцінкою, за 728498,00 грн.

Оцінка проведена на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК». Виконавець звіту Товариство з обмеженою відповідальністю «Іві консалтинг». Оціночна вартість об`єкта оцінки складає 728498,00 грн. Вказаним висновком загальний фізичний стан нерухомого майна охарактеризовано як ветхий, подальше використання нерухомого майна можливе лише після проведення ремонтно-відновлювальних робіт.

Відповідно до платіжних доручень № 10 від 01.10.2021 та № 9 від 01.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрост-інвест» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Технотрейд НСК» 728498,00 грн.

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна проведена Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме будівлі та споруди з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2447686212000, які розташовані по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрост інвест», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрост-інвест» 05.10.2021 за договором купівлі-продажу відчужило вказане нерухоме майно ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за балансовою вартістю, яка сторонами договору визначена у розмірі 728498,00 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно частина нерухомого майна з реєстраційним номером 2447686212000, що розташоване по АДРЕСА_1 знаходиться у власності ОСОБА_1 , інша частина цього майна знаходиться у власності ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.06.2022 відкрито провадження у справі № 908/702/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.08.2022 визнані грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області у справі № 908/702/22 на суму 4962,00 грн (1 черга), на суму 4216,35 грн (2 черга), на суму 8228808,17 грн (3 черга), на суму 5275198,60 грн (6 черга).

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про визнання недійсними правочинів, за якими відчужено належне боржнику нерухоме майно та визнання за ним права власності на спірну нерухомість.

Підставою позову є те, що внаслідок вчинення низки правочинів по відчуженню майна, боржник позбавився права власності на спірний об`єкт нерухомості, за рахунок якої можуть бути погашені вимоги кредиторів у справі про банкрутство.

Врахувавши доводи скаржника, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України.

Кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

Подання заяв про визнання недійсними правочинів через їх фраудаторний характер, вчинених боржником у підозрілий період, спрямоване на повернення майна боржника у справі про банкрутство.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2022, прийнятій за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 914/2618/16, дійшла висновку, що кредитор боржника може мати похідний інтерес у стягненні коштів, іншого майна з третіх осіб на користь боржника, зокрема і у процедурі банкрутства. Інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника є похідним від такого інтересу боржника. Тому позови, спрямовані на поповнення (недопущення зменшення) ліквідаційної маси, є позовами на користь саме боржника, якому належить ліквідаційна маса, а не кредитора (останній має до цієї маси інтерес так званого другого порядку).

Головне управління ДПС у Запорізькій області є кредитором у справі № 908/702/22.

Таким чином, у даному випадку позов кредитора у справі про банкрутство, насправді є позовом боржника, тобто похідним позовом (один із його різновидів, передбачений пунктом 12 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з цим, застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки, сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19).

Поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі Doran v. Ireland). Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі Kudla v. Poland).

В постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду вказала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Апеляційний господарський суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статей 387, 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування положень статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, необхідно враховувати, що за змістом цієї норми судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16).

Велика Палата Верховного суду в постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 дійшла висновку, що передбачене у статті 392 Цивільного кодексу України правило за аналогією закону має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно (зокрема тоді, коли з документу вбачається право власності особи, але не випливає однозначно, що майно є саме нерухомістю), але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою. Якщо така реєстрація здійснена, то належним способом захисту, як зазначено вище, є віндикаційний позов, а не позов про визнання права власності.

У справі що розглядається, право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за громадянками ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , тому вимога про визнання права власності на таку нерухомість за боржником не є ефективним способом захисту його порушених прав.

Таким чином визначений податковим органом спосіб захисту (визнання права власності) не відповідає належному способу захисту, не призводить до відновлення порушених прав та інтересів боржника у справі про банкрутство, оскільки не є ефективним.

Враховуючи вищевикладене, обраний кредитором у даній справі спосіб захисту не зможе забезпечити і гарантувати відновлення порушеного права, тому не спроможний надати ефективний захист, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту прав є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові, апеляційний господарський суд не надає оцінки аргументам скаржника, які стосуються суті спору, оскільки вони не впливають на висновки суду апеляційної інстанції стосовно підстав для відмови у позові.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі № 908/702/22 (908/1478/22) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі № 908/702/22 (908/1478/22) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.12.2023

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяА. ЧЕРЕДКО