Рішення

від 01.12.2023 по справі 907/867/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"01" грудня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/867/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Райгородок", с. Райгородок Бердичівського району Житомирської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енка - Україна", м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 346 155,09 грн, у тому числі 250 860,60 грн заборгованості за поставлений товар, 83 686,59 грн пені та 11 607,90 грн інфляційних нарахувань,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Іваниш Д.П.

представники:

Позивача - без виклику

Відповідача - без виклику

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Райгородок", с. Райгородок Бердичівського району Житомирської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енка - Україна", м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 346 155,09 грн, у тому числі 250 860,60 грн заборгованості за поставлений товар, 83 686,59 грн пені та 11 607,90 грн інфляційних нарахувань.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.09.2023 відкрито провадження у справі №907/867/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 30.10.2023.

Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задоволити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №2 від 12.01.2023 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 250 860,60 грн. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з останнього 83 686,59 грн пені та 11 607,90 грн інфляційних нарахувань.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача через підсистему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву б/н від 31.10.2023 (вх. №02.3.1-02/7604/23 від 31.10.2023), в якому зазначає про те, що в матеріалах даної справи наявне рекомендоване повідомлення №0600049447032, на якому наявний нібито підпис представника ТОВ "Енка - Україна", що засвідчує вручення відповідачу 03.10.2023 ухвали суду від 27.09.2023.

За твердженням представника відповідача, як повідомила директор ТОВ "Енка - Україна", їй не було відомо про відкриття провадження у даній справі, за юридичною адресою: 88017, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Лермонтова Михайла, будинок 25в, офіс 3, із травня місяця і по сьогодні відсутні працівники відповідача, а директор ТОВ "Енка - Україна" не видавала будь-яким особам довіреностей на отримання пошти.

Представник відповідача звертає увагу на те, що при порівнянні підписів директора ТОВ "Енка - Україна" - Науменко Анастасії Вікторівни, зокрема, на документах, наявних у матеріалах справи (договорі поставки, накладній), із підписом, що міститься на повідомленні про вручення, вбачається, що останнє підписано іншою невідомою особою, без зазначення її прізвища та імені.

Крім того, як стверджує представник відповідача, 12.09.2023 директор ТОВ "Енка - Україна" призначила службове розслідування для встановлення обставин вручення поштових відправлень Господарського суду Закарпатської області, які були адресовані відповідачу, у зв`язку з чим звернулась до працівників відділення поштового зв`язку №18 із вимогою здійснювати перевірку документів в осіб, які отримують поштові відправлення, та повідомила, що не уповноважувала будь-кого на отримання поштових відправлень від імені ТОВ "Енка - Україна".

Також представник відповідача наголошує, що жодних листів чи повідомлень про розгляд даної справи на офіційну електронну адресу ТОВ "Енка - Україна", яка зареєстрована в ЄДР, - enka.ukraine@gmail.com, не надходило; не повідомляли відповідача про розгляд даної справи і за номером телефону НОМЕР_1 , що також вказаний в ЄДР, а про відкриття провадження у даній справі останній дізнався випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень.

За твердженням представника відповідача, позивачем до позовної заяви не додано, і в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин настання події, вказаної в п. 3 Специфікації, з настанням якої пов`язане виникнення у відповідача зобов`язання з оплати товару та початок перебігу строку прострочення оплати за товар - доказів надання документів, визначених пунктами 6.1.3. та 11.1. Договору. Відтак, представник відповідача вважає, що в ТОВ "Енка - Україна" не виникнуло зобов`язання з оплати товару, обставини щодо наявності простроченої заборгованості не доведені, у зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

На переконання представника відповідача, оскільки настання події, із настанням якої договором поставки встановлено початок перебігу строку виконання грошового зобов`язання, не доведено, у ТОВ "Енка - Україна" відсутня прострочка виконання грошового зобов`язання, і, відповідно, підстав для нарахування пені та інфляційних збитків немає.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

У поданій через підсистему "Електронний суд" відповіді на відзив б/н від 14.11.2023 (вх. №02.3.1-02/8115/23 від 14.11.2023) представник позивача наголошує на тому, що підписання відповідачем, як покупцем, видаткової накладної №5 від 13.01.2023, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, і відповідач, у свою чергу, не заперечує факту поставки товару на підставі вищевказаної видаткової накладної.

Представник позивача звертає увагу на те, що стороною постачальника було дотримано договірні умови в частині надання покупцю документів для здійснення оплати, передбачених пунктами 6.1.3. та 11.1. договору поставки.

Що ж стосується документів, визначених п. 11.1. Договору, то представник позивача вказує на те, що надання останніх відповідачу обґрунтовувалось виключно для підписання Договору з його боку, і оскільки Договір поставки №2 від 12.01.2023 було підписано керівником ТОВ "Енка - Україна" 12.01.2023, це свідчить про виконання постачальником умов означеного пункту Договору в частині надання наказів на призначення керівника державного підприємства, його статуту, балансів, звітів про фінансові результати тощо. Більше того, як стверджує представник позивача, вказані документи жодним чином не впливали на процес виконання договірних зобов`язань та передбачались виключно для укладення господарського договору.

Із приводу надання документів, визначених п. 6.1.3. Договору, представник позивача зазначає, що постачальником надано покупцю рахунок - фактуру №5 від 13.01.2023, видаткову накладну №5 від 13.01.2023, документ, що підтверджує якість товару (картку аналізу зерна №10 від 13.01.2023), документи, які засвідчують передачу товару у власність покупця (акт приймання-передачі №00-НВ00-001 від 13.01.2023). Представник позивача звертає увагу, що товарно-транспортні накладні при цьому не складались, оскільки постачальник безпосередньо не здійснював поставку вантажу покупцю ні із власного складу, ні на склад останнього, а перехід права власності на товар, що був предметом Договору, було здійснено на зерновому складі, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи акт приймання-передачі №00-НВ00-001 від 13.01.2023 та складська квитанція на зерно №379 від 13.01.2023.

Водночас представник позивача наголошує на тому, що відповідач не заперечує факт отримання кукурудзи в кількості 500 028 кг від постачальника на підставі Договору поставки №2 від 12.01.2023 та видаткової накладної №5 від 13.01.2023, а також наявність простроченої заборгованості, натомість, ТОВ "Енка - Україна" вказує лише на відсутність підстав для сплати останньої, що не має ні логічного, ні правового підґрунтя.

Представник відповідача через підсистему "Електронний суд" подав заперечення на відповідь на відзив б/н від 18.11.2023 (вх. №02.3.1-02/8633/23 від 20.11.2023), в якому, зокрема, зазначає про те, що позивачем не доведено належними доказами факту виконання ним п. 11.1. укладеного між сторонами Договору та виникнення обов`язку в ТОВ "Енка - Україна" щодо повної оплати товару, який настає в порядку, визначеному п. 3 Специфікації.

Представник відповідача стверджує, що обставина передачі позивачем товару покупцю не може слугувати підставою для звільнення постачальника від обов`язку виконувати інші умови Договору, зокрема, п. 6.1.3., із виконанням якого сторони в п. 3 Специфікації погодили настання у відповідача обов`язку здійснити оплату такого товару. При цьому, на переконання представника відповідача, жодною умовою Договору чи Специфікації не визначено, що поставка товару здійснюється на умовах складу без подальшого відвантаження на транспорт відповідача, яке може підтверджуватись товарно-транспортною накладною, як і не визначено, що за наявності актів приймання-передачі та складських квитанцій сторони звільняються від обов`язку щодо складання та надання товарно-транспортної накладної.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Райгородок" (постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енка - Україна" (покупцем, відповідачем у справі) було укладено Договір поставки №2 від 12.01.2023 (далі - Договір), пунктом 1.1. якого визначено, що постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 1.2. Договору, найменування товару, його ціна, одиниці виміру товару, що підлягає поставці, а також умови поставки, пакування, кількість, якість, кінцевий термін поставки товару та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються відповідно до Специфікацій до цього Договору, які оформляються на кожну партію товару та є невід`ємними частинами даного Договору.

За змістом п. 2.1. Договору, цей Договір є укладеним з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року.

Покупець оплачує товар за цінами, зазначеними в затвердженій сторонами Специфікації. Ціна Договору складається з суми вартості одиниць товару, зазначених в затвердженій сторонами Специфікації (п. 3.1., 3.4. Договору).

У відповідності до п. 3.5., 3.6. Договору, розрахунки між сторонами за цим Договором здійснюються у безготівковій формі. Валюта згідно цього Договору: гривня.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору встановлено, що поставка товару за даним Договором здійснюється на умовах, що визначаються у Специфікаціях до даного Договору (далі по тексту - місце поставки), які оформляються на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного Договору. Поставка партії товару та виписка накладних документів здійснюється за цінами, що зафіксовані сторонами у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно із п. 4.4., 4.5. Договору, датою (моментом) поставки товару вважається дата фактичного отримання товару у місці поставки разом з відвантажувальними документами, зазначеними в п. 6.1.3. цього Договору та підписання покупцем видаткової накладної. Кінцевий термін поставки кожної партії товару обумовлюється згідно Специфікацій до даного Договору.

Підпунктом 6.1.3. пункту 6.1. Договору встановлено, що постачальник зобов`язаний передати товар разом з усією відповідною документацією, яка вимагається відповідно до законодавства України, зокрема наступні супровідні документи: - рахунок - фактура; - видаткова накладна; - документ, що підтверджує якість товару; - товаротранспортна накладна.

Відповідно до підп. 6.2.1. п. 6.2., підп. 6.3.1., 6.3.2. п. 6.3. Договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар, а покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, прийняти поставлений товар відповідно до умов Договору.

Якщо інше не зазначене у Специфікації на партію товару, то товар за цим Договором вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем у місці поставки: а) щодо кількості - за показаннями вагів у місці поставки; б) щодо якості - за результатами лабораторії у місці поставки (п. 7.1. Договору).

Відповідно до п. 7.4. Договору, право власності на товар та право розпоряджатися товаром переходять від постачальника до покупця в момент отримання товару покупцем в місці поставки та підписання покупцем видаткової накладної.

Згідно із п. 9.3. Договору, у разі невиконання покупцем умов оплати товару за цим Договором він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати товару.

За змістом п. 11.1. Договору, при підписанні Договору постачальник має надати наступні копії документів, завірені підписом керівника та печаткою підприємства: - накази та/або протоколи про призначення директора та головного бухгалтера (підп. 11.1.1.); - останню зареєстровану редакцію статуту постачальника (повністю) зі змінами (якщо такі є) (підп. 11.1.2.); - у випадку обмежень, встановлених установчими документами на підписання керівником Договору та інших документів - протокол загальних зборів або рішення засновника (підп. 11.3.3.); - форми №1 "Баланс" та №2 "Звіт про фінансові результати" за останній звітний період з відміткою органу державної статистики або з квитанцією №2 про прийняття цих форм (підп. 11.3.4.); - довідку виробника про порядок виробництва продуктів переробки зернових, олійних та бобових культур (для пред`явлення в Торгово - промислову палату) (підп. 11.3.5.).

У Специфікації №1 від 12.01.2023 до Договору №2 від 12.01.2023 сторони дійшли згоди про те, що найменування товару - кукурудза; кількість товару - 500 тон +/- 10% за вибором покупця; якість товару має відповідати наступним показникам: - масова частка вологи - базис 14,0%, але не більше 14,0% (постачальник зобов`язаний знизити ціну товару на 1% за кожний 1% вище базису); - сорність та домішки - базис 2,0%, але не більше 3,0% (постачальник зобов`язаний знизити ціну товару на 1% за кожний 1% вище базису). Товар не повинен містити рицину та отруйного насіння, живих довгоносиків, комах, шкідливих зерен, та не повинен мати сторонній неприємний запах. Ціна товару за 1 т - 6650 грн, у тому числі ПДВ - 14% - 816,67 грн. Остаточна ціна товару за цією Специфікацією формується з урахуванням вимог п. 1 цієї Специфікації, виходячи з кількості та якості товару, та зазначається у видаткових накладних та рахунках - фактурах. Порядок розрахунків: оплата здійснюється покупцем за фактично поставлений товар згідно виставленого рахунку - фактури за наявності усіх документів, згідно п. 6.1.3. та 11.1. даного Договору. Кінцевий термін поставки усієї партії товару - не пізніше 30.01.2023.

Водночас 09.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Райгородок" (поклажодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілана НВП" (зерновим складом) було укладено Договір складського зберігання №39 (далі - Договір зберігання), предметом якого виступало надання зерновим складом поклажодавцю за плату послуг складського зберігання товару, а також супутніх послуг (доведення переданого поклажодавцем на зберігання товару до відповідних кондицій, згідно ДСТУ, ГОСТ, сушки, очистки, прийомки та навантаження) у кількості та на умовах, визначених цим Договором та відповідними складськими документами.

Товаром за цим Договором є: зернові та олійні культури (п. 1.2. Договору зберігання).

Згідно із п. 4.1. Договору зберігання, у випадку, коли поклажодавець здійснює переоформлення товару на третю особу (покупця), поклажодавець зобов`язаний надати зерновому складу наступні документи, оформлені належним чином (підписані уповноваженими особами та скріплені печатками): - тристоронній акт прийому - передачі даної партії товару, підписаний та скріплений печатками продавця товару, покупця товару, зернового складу, де зберігається вищезазначений товар; - лист від поклажодавця на переоформлення даної партії товару на покупця товару; - складський документ на зерно, виписаний на ім`я поклажодавця; - документ, що підтверджує повну оплату послуг зернового складу; - забезпечити присутність представників поклажодавця (продавця) та покупця з дорученням, що уповноважує кожного представника на здійснення вищевказаної операції.

На виконання умов Договору поставки №2 від 12.01.2023 позивачем поставлено, а відповідачем, у свою чергу, отримано товар (кукурудзу) у кількості 500,028 т на загальну суму 3 325 184,30 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи: - видатковою накладною №5 від 13.01.2023, підписаною та скріпленою печатками уповноважених представників постачальника та покупця; - тристороннім актом приймання - передачі №00-НВ00-001 від 13.01.2023, підписаним та скріпленим печатками уповноважених представників постачальника, покупця та зернового складу.

Водночас відповідач свої зобов`язання з оплати вартості поставленого йому товару виконав частково - в розмірі 3 074 323,70 грн. Несплата відповідачем вартості поставленого товару наданих послуг у розмірі 250 860,60 грн зумовила підстави позивача для звернення останнього до суду з позовом про стягнення заборгованості в означеному розмірі у примусовому порядку. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань зі здійснення оплати за поставлений товар, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 83 686,59 грн пені та 11 607,90 грн інфляційних нарахувань.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд з цим, частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений на підставі Договору поставки №2 від 12.01.2023 товар, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 250 860,60 грн.

Водночас в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати спірної суми заборгованості.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 250 860,60 грн заборгованості за поставлений товар є законними, документально доведеними та обґрунтованими, а відтак, підлягають задоволенню.

На підставі п. 9.3. Договору позивач просить стягнути з відповідача суму 83 686,59 грн пені.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов оплати товару за цим Договором він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати товару.

Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд встановив, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 83 686,54 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Із покликанням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України позивач також просить стягнути з відповідача суму 11 607,90 грн інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18.

Здійснивши перевірку нарахування позивачем інфляційних нарахувань в межах відповідних боргових періодів, судом встановлено, що сума 11 607,90 грн інфляційних нарахувань обрахована вірно та підлягає стягненню з відповідача повністю.

Водночас суд звертає увагу представника відповідача на те, що ТОВ "Енка-Україна" копію ухвали суду від 27.09.2023 про відкриття провадження в даній справі одержано 03.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи, в якому у графі "розписка про одержання" зазначено: "за довіреністю", у графі "підпис працівника поштового зв`язку" проставлено підпис, а поштова адреса, на яку надіслано вказане відправлення, є офіційною юридичною адресою ТОВ "Енка-Україна" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На переконання суду, відмітка про одержання поштового відправлення адресатом із зазначенням прізвища особи, якій вручено відправлення, зроблена працівником поштового зв`язку, є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Водночас таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Оскільки добросовісність виконання службових обов`язків працівниками АТ "Укрпошта" презюмується, то, відповідно, обов`язок доказування, зокрема вручення неналежній особі поштового відправлення, покладається на заінтересовану особу. Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №910/6835/20 та від 30.08.2023 у справі №910/10477/22.

Як вбачається із матеріалів справи, представник відповідача, обґрунтовуючи власні доводи в наведеній частині, покликається на призначене директором ТОВ "Енка-Україна" службове розслідування, результатів проведення якого, при цьому, суду не надає. Що ж стосується долученого до відзиву на позовну заяву наказу №12/09-СР від 12.09.2023 "Про створення комісії для проведення службового розслідування", то такий складено директором відповідача одноособово, із огляду на що, в розумінні ч. 1 ст. 78 ГПК України, він не може слугувати достовірним доказом факту неотримання рекомендованого поштового відправлення, про отримання якого є відмітка оператора поштового зв`язку, проставлена у повідомленні про вручення.

Необґрунтованим суд вважає також і висновок відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин настання події, вказаної в п. 3 Специфікації, з настанням якої пов`язане виникнення у відповідача зобов`язання з оплати товару та початок перебігу терміну прострочення оплати за товар, а саме, доказів надання документів, визначених пунктами 6.1.3. та 11.1. Договору, з огляду на наступне.

Так, у пункті 3 Специфікації №1 від 12.01.2023 сторонами погоджено, що оплата здійснюється покупцем за фактично поставлений товар згідно виставленого рахунку-фактури за наявності усіх документів, згідно п. 6.1.3. та 11.1. даного Договору.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач отримав від позивача всі документи, передбачені у п. 6.1.3. Договору, а саме, рахунок на оплату №5 від 13.01.2023, видаткову накладну №5 від 13.01.2023, а також документ, що підтверджує якість товару (картку аналізу зерна №10 від 13.01.2023).

Відсутність у матеріалах справи товарно-транспортної накладної спростовується тристороннім актом приймання - передачі №00-НВ00-001 від 13.01.2023, підписаним та скріпленим печатками уповноважених представників постачальника, покупця та зернового складу, а також складською квитанцією на зерно №379 від 13.01.2023, якими безпосередньо підтверджується факт передачі товару на зерновому складі.

За змістом ч. 1 ст. 961 Цивільного кодексу України України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: - складську квитанцію; - просте складське свідоцтво; - подвійне складське свідоцтво.

У свою чергу, складання товарно-транспортної накладної передбачено для оформлення здійснення внутрішніх перевезень вантажів, якого в даному випадку не відбулося, оскільки приймання товару покупцем (відповідачем) проводилося безпосередньо на зерновому складі, з яким позивач попередньо уклав Договір складського зберігання №39 від 09.01.2023.

Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні копії платіжних інструкцій №122 від 16.01.2023 на суму 2 916 828,33 грн та №318 від 25.04.2023 на суму 157 495,37 грн із призначенням платежу "Оплата за кукурудзу урожаю 2022 року згідно рахунку №5 від 13.01.2023", що безпосередньо підтверджують здійснення відповідачем часткової оплати вартості поставленого йому товару на підставі виставленого позивачем рахунку, сума в якому є аналогічною до зазначеної у видатковій накладній №5 від 13.01.2023, та, відповідно, прийняття останнім без будь-яких зауважень товару від позивача.

Що стосується аргументів представника відповідача в частині ненадання позивачем документів, передбачених у п. 11.1. Договору, а саме, наказів та/або протоколів про призначення директора та головного бухгалтера, останньої зареєстрованої редакції статуту постачальника (повністю) зі змінами (якщо такі є), протоколу загальних зборів або рішення засновника, форми №1 "Баланс" та №2 "Звіт про фінансові результати" за останній звітний період з відміткою органу державної статистики або з квитанцією №2 про прийняття цих форм, довідки виробника про порядок виробництва продуктів переробки зернових, олійних та бобових культур (для пред`явлення в Торгово - промислову палату), то суд погоджується із твердженнями представника позивача в цій частині, викладеними у відповіді на відзив, оскільки умовами Договору чітко та недвозначно встановлено, що вказані документи постачальник має надати саме при підписанні Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, Договір поставки №2 від 12.01.2023 підписаний із боку ТОВ "Енка - Україна", як покупця, його директором - Анастасією Науменко, а відтак, виконання позивачем умов п. 11.1. Договору в даному випадку презюмується. Крім того, означений договір станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі не розірваний, та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Аналогічних висновків притримується й Західний апеляційний господарський суд у постанові від 01.11.2023 у справі №907/347/23.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 250 860,60 грн заборгованості за поставлений товар, 83 686,54 грн пені та 11 607,90 грн інфляційних нарахувань є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позов підлягає задоволенню частково. В решті позовних вимог належить відмовити.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 5192,33 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енка-Україна", вул. Лермонтова Михайла, будинок 25в, офіс 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44706439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Райгородок", вул. Космонавтів, будинок 50, с. Райгородок, Бердичівський район, Житомирська область, 13362 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 38357389) суму 346 155,04 грн (Триста сорок шість тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 04 коп), в тому числі 250 860,60 грн (Двісті п`ятдесят тисяч вісімсот шістдесят гривень 60 коп) заборгованості за поставлений товар, 83 686,54 грн (Вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 54 коп) пені та 11 607,90 грн (Одинадцять тисяч шістсот сім гривень 90 коп) інфляційних нарахувань, а також 5192,33 грн (П`ять тисяч сто дев`яносто дві гривні 33 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку з перебуванням судді Пригари Л.І. у відпустці з 27.11.2023 по 30.11.2023, повне судове рішення складено та підписано 13.12.2023.

Суддя Пригара Л.І.