Рішення

від 11.12.2023 по справі 910/8741/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2023Справа № 910/8741/23Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санстор»

про стягнення 16 492 726, 80 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санстор»

до Міністерства оборони України

про визнання укладеною додаткової угоди

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 11.12.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санстор» про стягнення 16 492 726, 80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 було відкрито провадження у справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.07.2023.

19.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Санстор» звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Міністерства оборони України

про визнання укладеною додаткової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 зустрічну позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків та спосіб їх усунення.

07.08.2023 через відділ діловодства від Товариства з обмеженою відповідальністю «Санстор» надійшло клопотання про усунення недоліків, відповідно до якого, позивачем за зустрічним позовом усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.07.2023.

Ухвалою Господарського суду від 11.09.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санстор» до Міністерства оборони України про визнання укладеною додаткової угоди прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні 18.09.2023 під розписку, підписану учасниками справи, було повідомлено сторін про відкладення розгляду справи на 16.10.2023.

У судовому засіданні 16.10.2023 під розписку, підписану учасниками справи, було повідомлено сторін про відкладення розгляду справи на 30.10.2023.

У судовому засіданні 30.10.2023 під розписку, підписану учасниками справи, було повідомлено сторін про відкладення розгляду справи на 27.11.2023.

27.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Санстор» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заперечення на додаткові пояснення, які розглянуті та прийняті судом.

У судовому засіданні 27.11.2023 представник Міністерства оборони України надав усні пояснення по справі, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Санстор» у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.12.2023.

У судовому засіданні 11.12.2023 було оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2022 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Санстор» (далі - Виконавець) був укладений Договір № 286/3/22/323 (далі - Договір) на поставку спальних мішків (3952254-4) Мішок спальний темно синього, темно сірого, темно зеленого та чорного кольорів (далі - Товар) на загальну суму 112 200 000,00 грн.

Згідно з п. п. 1.2. та 1.3 вказаного Договору Постачальник зобов`язався у 2022 році поставити Замовнику в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі спальні мішки (39522540-4) Мішок спальний темно синього, темно сірого, темно зеленого та чорного кольорів до 30.09.2022- 33 000 шт. на загальну суму 74 052 000 грн. 00 коп., до 31.10.2022 - 17 000 шт. на загальну суму 38 148 000 грн. 00 коп., а Міноборони забезпечити приймання та оплату товару. (В редакції укладеної Додаткової угоди до Договору від 13.12.2022)

Місцем поставки товару є об`єднані центри забезпечення Замовника власними силами Постачальника та за рахунок постачальника згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно - розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами відповідно до Рознарядки Міністерства оборони України за Специфікацією, яка є невід`ємною частиною Договору (Додаток 1 до Договору).

Датою поставки товару вважається дата, вказана одержувачем Товару у Акті прийому передачі товару, оформленого та підписаного відповідно до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 Розділу II), що затверджений наказом Міністерства оборони України від 19.07.2017 № 375, а також Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № П-6) (п. 4.6. Договору).

Відповідно до п.п. 6.3.1. Договору постачальник зобов`язаний забезпечити постачання Товару у строки (термін), встановлені Договором.

Проте, як зазначає Міністерство оборони України - Договір відповідачем було виконано з порушенням умов виконання/постачання передбачених Специфікацією у п.1.3. Договору, в зв`язку з чим Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санстор» штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 8 638 726, 80 грн. та штрафу в розмірі 7 854 000, 00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, що не врегульовані цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно Специфікації Договору від 12.08.2022 № 286/3/22/323 на 2022 рік, Товариству з обмеженою відповідальністю «Санстор» встановлено термін на відвантаження спальних мішків (39522540-4) Мішок спальний темно синього, темно сірого, темно зеленого та чорного кольорів:

Першої партії товару до 30.09.2022 включно 33 000 шт. - на загальну суму 74 052 000 грн.

- товар (1000 шт.) поставлений 28.10.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 2 244 000,00 грн на 27 діб;

- товар (1400 шт.) поставлений 02.11.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 3 141 600,00 грн на 32 доби;

- товар (1600 шт.) поставлений 07.11.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 3 590 400,00 грн на 37 діб;

- товар (1100 шт.) поставлений 11.11.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 2 468 400,00 грн на 41 добу;

- товар (2000 шт.) поставлений 17.11.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 4 488 000,00 грн на 47 діб;

- товар (2000 шт.) поставлений 25.11.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 4 488 000,00 грн на 55 діб;

- товар (2000 шт.) поставлений 01.12.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 4 488 000,00 грн на 61 добу;

- товар (500 шт.) поставлений 02.12.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 1 122 000,00 грн на 62 доби;

- товар (4000 шт.) поставлений 09.12.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 8 976 000,00 грн на 69 діб;

- товар (2100 шт.) поставлений 16.12.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 4 712 400,00 грн на 76 діб;

- товар (1840 шт.) поставлений 22.12.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 4 128 960,00 грн на 82 доби;

- товар (2800 шт.) поставлений 23.12.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 6 283 200,00 грн на 83 доби;

- товар (2200 шт.) поставлений 29.12.2022, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 4 936 000,00 грн на 89 діб;

- товар (1800 шт.) поставлений 30.12.2022, постачальник прострочив виконання зобов 'язань на суму 4 039 200,00 грн на 90 діб;

- товар (3300 шт.) поставлений 12.01.2023, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 7405 200,00 грн на 103 доби;

- товар (2500 шт.) поставлений 13.01.2023, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 5 610 000,00 грн на 104 доби;

- товар (860 шт.) поставлений 17.01.2023, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 1 929 840,00 грн на 108 діб;

Другої партії товару до 31.10.2022 включно 17 000 шт. - на загальну суму 38 148 000 грн.

- товар (1140 шт.) поставлений 17.01.2023, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 2 558 160,00 грн на 77 діб;

- товар (4000 шт.) поставлений 19.01.2023, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 8 976 000,00 грн на 79 діб;

- товар (700 шт.) поставлений 20.01.2023, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 1 570 800,00 грн на 80 діб;

- товар (2600 шт.) поставлений 24.01.2023, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 5 834 400,00 грн на 84 доби;

- товар (2500 шт.) поставлений 27.01.2023, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 5 610 000,00 грн на 87діб;

- товар (6060 шт.) поставлений 31.01.2023, постачальник прострочив виконання зобов`язань на суму 13 598 640,00 грн на 91 добу;

З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було надіслано претензію від 03.02.2023 № 286/684 про нарахування штрафних санкцій за прострочення постачання Товару на суму 16 492 726 (шістнадцять мільйонів чотириста дев`яносто дві тисячі сімсот двадцять шість) грн. 80 коп.;

20.02.2023 на адресу Міністерства оборони України надійшла відповідь на претензію від 17.02.2023 № 89 з проханням не застосовувати до ТОВ «САНСТОР» штрафні санкції.

Пунктом 7.3.2. Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язань Постачальник сплачує Міністерству оборони України пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого Товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної ціни Договору.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки позивач просить суд стягнути з відповідача 8 638 726, 80 грн. пені, нарахованої за порушення строків поставки товару.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично вірним.

Крім того, судом перевірено розрахунок штрафу на загальну суму 7 854 000, 00 грн., встановлено його правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

Заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ «САНСТОР» посилається на пункт 8.2 Договору в якому зазначено, що Сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором унаслідок виникнення істотної зміни обставин, повинна не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це у письмовій формі іншу Сторону.

У разі неповідомлення у строк який визначений у п. 8.2 Договору у письмовій формі іншої сторони про настання істотної зміни обставин вона позбавляється права посилатися на ці обставини, навіть при наявності відповідного документа (висновку) про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

У наданому ТОВ «Санстор» висновку Харківської торгово-промислової палати від 14.12.2022 № 311/63.01-6, а також у відповіді на претензію від 17.02.2023 № 89 зазначено, що ТОВ «Санстор» звернулось до Харківської торгово-промислової палати щодо наявності істотної зміни обставин з 23.09.2022.

Таким чином, відповідно до умов Договору ТОВ «Санстор» в термін до 30.09.2022 мало повідомити в письмовій формі Міністерство оборони України про істотну зміну обставин.

Матеріали справи не містять доказів отримання Міністерством оборони України листа від 26.09.2023 № 26/09-1 та доказів надсилання/передання такого листа зі сторони ТОВ «Санстор»

З огляду на вищезазначені обставини, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог в повному обсязі.

Щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Санстор» до Міністерства оборони України про визнання укладеною додаткової угоди.

Як було зазначено вище між ТОВ «Санстор» як постачальником та Міністерством оборони України як замовником було укладено Договір №286/3/22/323 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від « 12» серпня 2022 року.

Відповідно до пункту 1.2. Договору Постачальник зобов`язується у 2022 році поставити Замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі, а Замовник забезпечити приймання та оплату товару.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, строки (терміни) поставки Товару визначені в специфікації до Договору (п.1.3.).

Постачальник зобов`язався у 2022 році поставити Замовнику в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі спальні мішки (39522540-4) Мішок спальний темно синього, темно сірого, темно зеленого та чорного кольорів до 30.09.2022- 33 000 шт. на загальну суму 61 710 000, 00 грн., до 31.10.2022 - 33 000 шт. на загальну суму 61 710 000, 00 грн. та до 30.11.2022 34 000 шт. на загальну суму 63 580 000, 00 грн а Міноборони забезпечити приймання та оплату товару. (до весення змін Додатковою угодою до Договору від 13.12.2022)

Однак, як зазначає ТОВ «Санстор», в зв`язку із обставинами, пов`язанами з повномасштабною війною та які безпосередньо вплинули на ТОВ «САНСТОР» і на контрагентів ТОВ «САНСТОР» (обстріли росії по критичній та енергетичній інфраструктури України, порушення логістичних ланцюгів, тривалі відключення електроенергії), було позбавлено можливості своєчасно та в повному обсязі виконати взяті на себе зобов`язання із поставки товару, замовленого Міністерством за Договором.

На підставі вищенаведеного, листом від 05 грудня 2022 року ТОВ «САНСТОР» повідомило Міністерство оборони України про істотну зміну обставин, що об`єктивно ускладнювали виконання ТОВ «САНСТОР» своїх зобов`язань за Договором. Вказаним листом ТОВ «САНСТОР» просило Міністерство зменшити обсяги поставки вдвічі та збільшити строки для поставки таким чином, щоб строк для поставки 30 000 спальних мішків був продовжений до 31 грудня 2022 року, а строк для поставки решти 20 000 спальних мішків був продовжений до 31 січня 2023 року.

В подальшому, 13 грудня 2022 року між Міністерством та ТОВ «САНСТОР» було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода № 1).

Цією Додатковою угодою № 1 було викладено в новій редакції пункт 1.3 Договору (Специфікацію) та Рознарядку (додаток № 1 до Договору). Відтак, умови поставки, зокрема строки поставки, з урахуванням Додаткової угоди № 1 стали такими: Постачальник зобов`язався у 2022 році поставити Замовнику в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі спальні мішки (39522540-4) Мішок спальний темно синього, темно сірого, темно зеленого та чорного кольорів до 30.09.2022- 33 000 шт. до 31.10.2022 - 17 000 шт., а Міноборони забезпечити приймання та оплату товару.

Як зазначає ТОВ «Санстор» Додаткова угода № 1 була підписана в редакції Міністерства оборони України, а не в редакції ТОВ «САНСТОР», внаслідок чого обсяги поставки хоч і були зменшені вдвічі, але строки поставки не були продовжені.

На підставі заяви ТОВ «САНСТОР» № 12/22-1 від 12 грудня 2022 року Харківська торгово-промислова палата видала Висновок (Hardship) № 311/63.01-6 від 14 грудня 2022 року про наявність істотної зміни обставин, починаючи з 23 вересня 2023 року, яка ускладнила своєчасне виконання зобов`язань за Договором між Міністерством та ТОВ «САНСТОР».

Відповідно до висновку Харківської ТПП - враховуючи фактичні обставини та надані документи Харківська ТПП вважає, що для ТОВ «САНСТОР» з 23 вересня 2022 року відбулася істотна зміна обставин, що ускладнила своєчасне виконання зобов`язань за Договором, що своєю чергою надає ТОВ «САНСТОР» право ініціювати внесення змін до Договору шляхом укладення додаткової угоди в частині продовження строку виконання зобов`язань щодо поставки товару до 31 грудня 2022 року в кількості 25 000 та до 31 січня 2023 року в кількості 25 000.

Супровідним листом Вих. № 127 від 19.12.2022 р. ТОВ «САНСТОР» передало Міністерству оборони України Висновок про істотну зміну обставин (hardship), яка ускладнила своєчасне виконання зобов`язань за Договором, виданий Харківською Торгово - промисловою палатою від 14.12.2022 року №311/63.01-6, а також вказало, що висновок Харківською ТПП є підстав для зміни умов щодо продовження строків виконання зобов`язань з поставки товару за Договором. Вказаний лист Міністерство отримало 31.12.2022 року.

У відповідь на вищезазначений лист Міністерство оборони України 03 січня 2023 року зазначило, що оскільки строк дії Договору спливає 31 грудня 2022 року, це унеможливлює внесення будь-яких змін до договору після його закінчення його дії, зокрема в частині продовження строків поставки товару.

Так, ТОВ «САНСТОР» вважає, що є підстави для визнання Додаткової угоди № 1 укладеною в саме тій редакції, яку ТОВ «САНСТОР» запропонувало Міністерству оборони України разом із своїм листом від 05 грудня 2022 року № 106.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України.

За змістом ч. 2, 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З огляду на те, що сторони не дійшли згоди про внесення змін до договору, спір передано на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З урахуванням положень даної норми можливість внесення змін до договору пов`язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю усіх чотирьох умов, визначених частиною 2 цієї статті при істотній зміні обставин.

При цьому, оцінка зміни обставин як істотне повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 1 ст. 652 ЦК України, а саме зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При підписанні 13.12.2022 Додаткової угоди № 1 до Договору, яка є укладеною ТОВ «Санстор» погодився з передбаченими ним умовами в тому числі із строком поставки.

ТОВ «Санстор» належним чином не доведено наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, не доведено того факту, що внаслідок настання цих обставин позивача значною мірою позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору.

Разом з цим, матеріали справи свідчать, що станом на дату подання позову в даній справі договір виконаний сторонами в повному обсязі. Чинним законодавством України не передбачена можливість внесення змін до договору який виконаний сторонами. Більше того строк дії договору закінчився.

З огляду на викладене, відсутні підстави для визнання укладеної Додаткової угоди в редакції ТОВ «Санстор».

У відповідності з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідач не навів належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.

Водночас, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Суд зазначає, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, укладаючи спірний договір із строком поставки відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний договором строк.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/14628/17, від 13.06.2018 у справі № 910/17259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/496/18, від 15.08.2018 у справі № 910/21804/17, від 22.05.2019 у справі № 904/1782/19 та від 05.09.2019 у справі № 910/1338/19.

Статтею 17 Конституції України встановлено, що оборона України, захист її суверенітету територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, Збройних Сил України, справою всього народу.

Основи організації оборони та повноваження державних органів по її забезпеченню, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб щодо зміцнення обороноздатності країни встановлює Закон України "Про оборону України".

Статтею 3 Закону України "Про оборону України" передбачено, що підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого часу включає забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою та іншою технікою, а також створення високоефективних засобів збройної боротьби.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до статті 3 та частини першої статті 10 Закону України "Про оборону України", Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що забезпечує проведення до життя державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань і в процесі їх виконання взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

З урахуванням викладеного, невиконання, порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави в цілому та на репутацію Міністерства оборони України.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Водночас, спірні правовідносини стосуються забезпечення обороноздатності країни у період дії особливого періоду. Водночас, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони Держави. Тоді як неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем, який вільно, діючи на власний ризик, усвідомлюючи і ту загальновідому обставину, яка не підлягає доведенню, про особливий період, в якому функціонують воєнні органи державної влади та Збройні Сили України, взяв на себе зобов`язання із визначеними в договорі умовами здійснити поставку товару, неналежне виконання якого має негативний вплив на обороноздатність країни та на репутацію Міністерства оборони України.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у Постановах від 09 червня 2022 року у справі №910/8425/19, від 15 червня 2022 року у справі №922/2141/21.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати по сплаті судового збору за первісним позовом, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача за первісним позовом.

Судові витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом залишаються за заявником зустрічного позову.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНСТОР» (ідентифікаційний код 40488129, адреса:Україна, 03191, місто Київ, вул. Кістяківських Родини, будинок 6, квартира 7-155) на користь МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код 00034022, адреса: 03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6) - пеню у розмірі 8 638 726 (вісім мільйонів шістсот тридцять вісім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 80 коп., штраф у розмірі 7 854 000 (сім мільйонів вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 247 390 (двісті сорок сім тисяч триста дев`яносто) грн. 90 коп.

3. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.12.2023.

Суддя І.В. Алєєва