Рішення від 07.12.2023 по справі 918/744/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/744/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури (вул. Гарна, 29, м. Рівне, 33001 код ЄДРПОУ 02910077) в інтересах держави в особі Рівненької міської ради (вул. Соборна, 12-а, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 34847334) до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12-а, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 26259563) до Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (майдан Незалежності, 3, м. Рівне, 33000 код ЄДРПОУ 22572748) про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути протирадіаційне укриття

у судове засідання з`явились представники:

- від прокуратури - Котяй І.В.;

- від Рівненської міськради - не з`явився;

- від Управління комунальною власністю виконкому Рівненської міськради - не з`явився;

- від ТДВ "Рівнефармація" - Голуменков В.В. (в режимі ВКЗ);

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває справа за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненької міської ради до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради і до ТОВ "Рівнефармація" про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001, укладений між Комітетом з приватизації Рівненської міської ради та ВАТ "Рівнефармація" в частині включення в загальну площу нежитлових приміщень площі 85 кв.м., що являється протирадіаційним укриттям №67778; та про зобов`язання ТОВ "Рівнефармація" повернути Рівненській міській раді протирадіаційне укриття №67778 площею 85 кв.м., що знаходиться в приміщенні підвального поверху 5-поверхового житлового будинку №5 по вул. Директорії в м. Рівне.

Також у позовній заяві прокурор просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити строк на звернення до суду.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Даний позов прокурор обґрунтовує тим, що Договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001 в частині включення до площі підвальних приміщень площі протирадіаційного укриття, що становить 85 кв.м., укладений з порушенням вимог Указу Президента України №699/94 від 26.11.1994, Державної програми приватизації майна державних підприємств, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 за №2545-ХІІ, Законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію" (чинних на момент виникнення правовідносин) та став підставою вибуття з державної власності протирадіаційного укриття №67778 і його перехід у власність акціонерного товариства.

На підтвердження своєї правової позиції прокурор вказує, що згідно з даними відділу з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Рівненської міської ради, Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації та наявної у відділі облікової документації фонду захисних споруд цивільного захисту, розташованих на території Рівненської міської територіальної громади, а також облікових карток захисної споруди цивільного захисту №67778 (завірених печатками обласного аптечного управління Рівненського обласного виконавчого комітету та ТДВ "Рівнефармація") встановлено, що за адресою: м. Рівне, вул. Плєханова (сучасна вул. Директорії), 5, розташоване протирадіаційне укриття, розрахунковою місткістю 37 осіб та площею 85 кв.м., що вбудоване в 5-поверхову будівлю.

Однак, відповідно до даних, які містяться у приватизаційних матеріалах окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - об`єкта нерухомості по вул. Директорії, 5, в м. Рівне, вказані приміщення на праві приватної власності належать ТДВ "Рівнефармація".

Як зазначає прокурор, одна з облікових карток протирадіаційного укриття №67778 датована 1983 роком, - відтак на момент виконання Державної програми приватизації, Указу Президента України від 30.12.1994 за №827 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" та укладання договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу 26.12.2001, нежитлові приміщення загальною площею 202,2 кв.м., що розташовані по вул. Директорії, 5, в м. Рівне, включали в себе захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - протирадіаційне укриття №67778.

Також, протирадіаційне укриття №67778 було виявлено в ході проведеного в межах кримінального провадження №4202081110000076 огляду підвального приміщення будівлі аптеки №4, розташованої по вул. Директорії, 5, в м. Рівне, яка відповідно до свідоцтва про право власності №420 від 28.12.2001, є приватною власністю ТДВ "Рівнефармація", що також підтверджено наданими представником ТДВ "Рівнефармація" доповненнями до протоколу огляду.

Окрім того, згідно з наданими представником ТДВ "Рівнефармація" доповненнями до протоколу огляду від 28.10.2022, оглянуті підвальні приміщення аптеки №4, розташованої по вул. Директорії, 5, в м. Рівне, в тому числі підвальне приміщення, біля входу у яке розміщена вивіска захисної споруди №67778, є приватною власністю ТДВ "Рівнефармація", як правонаступника ВАТ "Рівнефармація". Також представником ТДВ "Рівнефармація" вказувалося, що дані приміщення не є сховищем чи укриттям.

Разом з тим, відповідно до облікової картки від 01.08.1982 протирадіаційного укриття №67778, останнє було віднесено до аптеки №4 (Рівненського обласного виробничого об`єднання "Фармація") та використовувалося для укриття працівників цієї аптеки.

В подальшому, новим власником ТДВ "Рівнефармація" (правонаступником ВАТ "Рівнефармація", утвореного в процесі приватизації Рівненського обласного виробничого об`єднання "Фармація") 20.06.2022 було оформлено нову облікову картку протирадіаційного укриття №67778, у якій в п.2 "Кому належить" зазначено "ТДВ "Рівнефармація", приватна". Дані зміни до облікової картки протирадіаційного укриття №67778 було завірено печаткою нового власника, а саме: ТДВ "Рівнефармація".

Наведене вище вказує на обізнаність як представників ТДВ "Рівнефармація", так і представників Рівненського обласного виробничого об`єднання "Фармація" щодо наявності у підвальному приміщенні аптеки №4, розташованої по вулиці Директорії, 5, в м. Рівне, протирадіаційного укриття №67778.

Аналізуючи норми законодавства (Указ Президента України №699/94 від 26.11.1994 та Державною програмою приватизації майна державних підприємств, затвердженою Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 за №2545- XII, а також Законами України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"), чинні на дату укладання договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001, захисні споруди цивільного захисту було віднесено до об`єктів, що перебувають під охороною держави та мають загальнодержавне значення, у зв`язку з чим не могли переходити із державної чи комунальної власності у приватну. Однак, всупереч викладеного, захисна споруда цивільного захисту державної власності (протирадіаційне укриття під обліковим записом №67778) була приватизована.

Відчуження об`єкта цивільного захисту (цивільної оборони) не лише суперечить нормам законодавства, а також порушує інтереси держави і суспільства як на момент укладання спірного правочину, так і на даний час, коли на території України проходять бойові дії та наносяться ракетні удари по об`єктам промисловості, інфраструктури та житлових будинках.

Таким чином, одержане ВАТ "Рівнефармація" в приватну власність протирадіаційне укриття, розташоване в підвальному приміщені аптеки №4, за адресою: вул. Директорії, 5, в м. Рівне, загальною площею 85 кв.м., підлягає поверненню державі.

У відзиві на позов Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління) зазначає, що в процесі підготовки до приватизації нежитлового приміщення по вул. Директорії, 5 в м. Рівне, а також станом на дату укладення спірного договору купівлі-продажу (26.12.2001) не було жодних документів, які би містили відомості, що приміщення підвалу площею 85,5 кв.м є спорудою цивільного захисту.

Зокрема, 06.09.2001, в результаті проведеної інвентаризації, Рівненським міським бюро було виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення і по вул. Директорії, 5, яке орендувало ВАТ "Рівнефармація". Згідно вказаного документу, загальна площа нежитлового приміщення складає 202, 2 кв.м, з яких перший поверх 116,7 кв.м, підвал 85,5 кв.м. І в такому паспорті не зазначено про те, що підвал являється протирадіаційним укриттям. Хоча така інформація відображається в технічному паспорті на об`єкт нерухомості.

Відсутність інформації про те, що підвал є протирадіаційним укриттям, також, підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи (справа №1974) на будинок по вул. Директорії (Плеханова), №5 в м. Рівне, яка знаходиться в КП "Рівненське обласне БТІ" та була заведена в 1963 році.

У відповіді на відзив прокурор спростовує твердження Управління, що станом на дату укладання договору купівлі-продажу, а саме: на 26.12.2001, нежитлове приміщення не містило в своєму складі захисної споруди цивільного захисту, та, що саме паспорт та облікова картка захисної споруди є основними обліковими документами на об`єкт цивільної оборони, а відсутність у матеріалах технічної інвентаризації КП "Рівненське міське БТІ", відомостей про об`єкт цивільної оборони у підвальному приміщенні аптеки, розташованої по вул. Директорії, 5, в м. Рівне протирадіаційного укриття №67778, не вказує на його відсутність на час укладання спірного договору, а лише підтверджує відсутність повноважень КП "Рівненське міське БТІ" повноважень щодо обліку таких об`єктів.

У запереченнях на відповідь на відзив прокуратури Управління вказує на той факт, що прокурором не надано паспорту на захисну споруду на вул. Директорії, 5 в м. Рівне і взагалі не зазначено про його наявність. В той час, як відповідь на відзив обґрунтована тим, що ведення обліку фонду захисних споруд здійснюється шляхом складення в паперовій формі паспорта та облікової картки захисної споруди, які складаються балансоутримувачем після прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом захисної споруди, або за результатами її технічної інвентаризації як об`єкта нерухомого майна паспорт та облікова картка захисної споруди. І як узагальнюючий висновок, керівник окружної прокуратури зазначив, що паспорт та облікова картка є основними обліковими документами на об`єкт цивільної оборони.

У додаткових поясненнях на заперечення на відповідь на відзив прокуратура висловила свою позицію, що відсутність у матеріалах справи паспорту на захисну споруду цивільного захисту (цивільного захисту) №67778 не нівелює доказову силу облікової карточки на об`єкт цивільної оборони та не спростовує факт наявності протирадіаційного укриття площею 85 кв.м. в будинку №5 по вул. Директорії в місті Рівне.

Більше того, недооформлення одного документу не виключає з фонду захисних споруд об`єкт цивільної оборони (цивільного захисту). Зокрема, Рівненською окружною прокуратурою у додатках до позовної заяви долучено інформацію відділу з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Рівненської міської ради, інформацію Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації та інформацію ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, у яких вказувалося про наявність у обліковій документації фонду захисних споруд цивільного захисту протирадіаційного укриття №67778 площею 85 кв.м., яке розташоване в будинку №5 по вул. Директорії.

Разом з тим, листом за №62 05-3537/62 60/2 від 03.08.2022 ГУ ДСНС у Рівненській області повідомляло Рівненську окружну прокуратуру про відсутність фактів списання об`єктів цивільного захисту (цивільної оборони), зокрема протирадіаційного укриття №67778.

З аналізу норм Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 за №567, яка визначала умови списання непридатних захисних споруд цивільної оборони, і діяла на момент укладання спірного договору купівлі - продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001, у разі списання захисної споруди чи у разі відмови затвердження документації на списання, в уповноважених органах з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення була б наявна інформація принаймні про початок такої процедури, не кажучи про закінчення процедури списання, про що робиться запис у відповідному журналі обліку списаних захисних споруд цивільної оборони.

ТДВ "Рівнефармація" не скористалося правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

В той же час, товариство заявило клопотання про застосування спливу позовної давності, у якому вказується, що починаючи з 29.05.2019 та ще раніше прокурор міг знати, що протирадіаційне укриття №67778 перебуває у приватній власності.

Дане припущення аргументовано тим, що у публікації в мережі Інтернет від 29.05.2019: "Де сховатися: всі бомбосховища та укриття Рівного" ВАТ "Рівнефармація" значиться балансоутримувачем протирадіаційного укриття №67778, розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5, яким, в силу положень Порядку, затвердженого постановою КМУ №138 від 10.03.2017, може бути як власник захисної споруди, так і юридична особа, яка її утримує. А враховуючи, що публікація зроблена за даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, то ТДВ "Рівнефармація припускає, що обізнаність прокурора і позивача про приватну форму власності спірної споруди починається ще до 29.05.2019.

У додаткових доповненнях до заяви про застосування спливу позовної давності, ТДВ "Рівнефармація" наводить й інші обставини, які на думку товариства, підтверджують пропущення строку на звернення з даною позовною заявою.

Зокрема, таких висновків можна дійти, враховуючи, що протирадіаційне укриття №67778 було предметом проведення перевірок на виконання Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 року за №653.

Так, товариство посилається на наявність 2-ох актів комплексної перевірки:

- від 29.08.2011, складений комісією у складі: голови комісії державного інспектора з нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в Рівненській області, членів комісії - завідувача сектору Управління з питань надзвичайних ситуацій Рівненського міськвиконкому, провідного фахівця Рівненського міськрайонного відділу Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Рівненській області, головного спеціаліста Управління ЖКГ Рівненського міськвиконкому

- від 06.03.2015, складений комісією у складі головного інспектора відділу запобігання надзвичайних ситуацій Рівненського міськрайонного управління ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, провідного фахівця відділу цивільного захисту Рівненського міськрайонного управління ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, завідувача сектору Управління з питань надзвичайних ситуацій Рівненського міськвиконкому, у присутності заступника генерального директора ТДВ "Рівнефармація"

Таким чином, враховуючи зміст вищезазначених актів і органів, які представлені у комісії, місцева прокуратура м. Рівне, починаючи з 29.08.2011 могла знати, що протирадіаційне укриття №67778, за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5, належить ТДВ "Рівнефармація" на праві приватної власності.

У запереченнях на заяву про застосування у справі спливу позовної давності прокурор посилається на те, що в даному випадку керівник Рівненської окружної прокуратури діє в інтересах Рівненської міської ради, то перебіг позовної давності починається з моменту, коли Рівненській окружній прокуратурі стало відомо про порушення інтересів держави чи принаймні Рівненській міській раді.

В свою чергу, долучені ТДВ "Рівнефармація" до доповнення до заяви про застосування у справі спливу позовної давності акти перевірок ніяким чином не підтверджують обізнаність Рівненської міської ради, оскільки жоден з них не підписаний представниками такої юридичної особи як Рівненська міська рада.

Щодо публікацій у мережі Інтернет зазначає, що п.п.13,14 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 за №138 визначено, що балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі закріплено:

"....13. У разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд.

14. У разі банкрутства (ліквідації) балансоутримувача захисних споруд державної та комунальної форми власності. а також виявлення безхазяйних захисних споруд органи місцевого самоврядування за погодженням з місцевими держадміністраціями, а також центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають захисні споруди державної форми власності, приймають рішення про їх подальше використання....".

За твердженням прокурора, норми законодавства, викладені в п.п. 13, 14 Порядку №138, крізь призму обмежень щодо приватизації, наданих захисним спорудам цивільного захисту Державною програмою приватизації майна державних підприємств, затвердженою Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, законами України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про приватизацію державних підприємств" та Декретом КМУ від 31.0.12.1992, яким затверджено Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається (чинні як на момент укладання договору оренди нежитлового приміщення 01.06.1999, так і на дату укладання договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001) та Законом України "Про приватизацію державних та комунальних підприємства" (діючим з 07.03.2018 по даний час), поряд з державними чи комунальними підприємствами приватні юридичні особи не могли бути балансоутримувачами у розумінні "власник" захисної споруди.

Крім того, облікова картка протирадіаційного укриття №67778, де в п. 2 "Кому належить" зазначено "приватна, ТДВ "Рівнефармація" датована лише 20.06.2022. Попередні облікові картки протирадіаційного укриття №67778 (наявних в Департаменті цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації та долучених до матеріалів справи), згідно змісту останніх вказують на перебування протирадіаційного укриття лише у віданні аптеки.

Відтак, обґрунтовані підстави для дослідження інформації з державних реєстрів щодо підстав виникнення права приватної власності на протирадіаційне укриття №67778 виникли лише внаслідок здійснення досудового розслідування кримінального провадження №4202081110000076 з 28.10.2022.

Таким чином, перебіг строків позовної давності у спірних правовідносинах бере початок не з 29.05.2019 - дати публікації "Де сховатися: всі бомбосховища та укриття Рівного" чи дат, зазначених у актах перевірок (як стверджує ТДВ "Рівнефармація"), а з моменту виявлення прокурором відповідних порушень інтересів держави, а тим самим виняткових умов та підстав визначених законом для звернення за їх захистом до суду.

Процесуальні дії у справі

21.07.2023 позов керівника Рівненської окружної прокуратури надійшов до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 08.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.08.2023.

23.08.2023 від Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 29.08.2023 підготовче засідання відкладено на 14.09.2023.

04.09.23 від Рівненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 14.09.2023 підготовче засідання відкладено на 28.09.2023.

Ухвалою від 27.09.2023 задоволено заяву ТДВ "Рівнефармація", постановлено провести судове засідання із його представником - адвокатом Голуменковим В.В. в режимі відеоконференції.

28.09.2023 від Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшли заперечення на відповідь керівника окружної прокуратури на відзив на позовну заяву.

28.09.2023 від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.п .1,2 ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, та яка не мала права його підписувати. На переконання відповідача, так як спірні правовідносини стосуються виключно функціонування захисної споруди цивільного захисту, то у даному випадку позивачем у справі повинна виступати Державна служба України з надзвичайних ситуацій, як орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, а не Рівненька міська рада.

Ухвалою суду від 28.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів - до 06.11.2023, включно, та відкладено підготовче засідання на 19.10.2023.

03.10.2023 від керівника Рівненської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.

11.10.2023 від керівника Рівненської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення по суті спору.

16.10.2023 від представника ТДВ "Рівнефармація" - адвоката Голуменкова В.В. надійшов лист з додатками: засвідченою копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №5522 від 19.06.2014 і оригіналом ордеру на надання правової допомоги серія АА №1264048 від 14.08.2023.

Ухвалою від 19.10.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання ТДВ "Рівнефармація" про залишення позову без розгляду і відкладено підготовче засідання на 31.10.2023.

30.10.2023 від ТДВ "Рівнефармація" надійшла заява про застосування у справі спливу позовної давності.

31.10.2023 від ТДВ "Рівнефармація" надійшли доповнення до заяви про застосування у справі спливу позовної давності з додатками.

Ухвалою від 31.10.2023 підготовче судове засідання відкладено на 02.11.2023.

Ухвалою від 02.11.2023 закрито підготовче провадження у справі №918/744/23 та призначено справу до розгляду по суті на 07.11.2023.

06.11.2023 від Рівненської окружної прокуратури надійшли заперечення на заяву про застосування у справі спливу позовної давності.

Ухвалою від 07.11.2023 відкладено розгляд справи на 28.11.2023.

Ухвалою від 28.11.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву у до 07.12.2023.

06.12.2023 від Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з перебуванням на лікарняному представника.

Згідно ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відсутність представника товариства, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки ГПК України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник, інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Провадження у справі триває з 08.08.2023, підготовче провадження закрито ухвалою від 02.11.2023, сторони мали достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді.

Оскільки всі учасники провадження у справі були завчасно і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, беручи до уваги те, що позиція Управління викладена у відзиві на позовну заяву, а представник брав участь у судовому засіданні 28.11.2023 з розгляду справи по суті, за відсутності документальних доказів перебування на лікарняному (надійшло лише клопотання про відкладення), судом не встановлено обставин, які б свідчили про необхідність перенесення судового засідання на іншу дату, а тому клопотання Управління задоволенню не підлягає.

Натомість суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, за відсутності представників Рівненської міської ради і Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Прокурор і представник ТДВ "Рівнефармація" підтримали доводи і заперечення, викладені у заявах по суті спору.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

На виконання Державної програми приватизації та Указу Президента України від 30.12.1994 за №827 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні", Рівненською обласною радою 25.02.1995 прийнято рішення №25, яким затверджено переліки об`єктів, що перебувають у комунальній власності області і підлягають приватизації згідно з додатками.

Зокрема, одним із додатків даного рішення затверджено "Перелік підприємств комунальної власності області, приватизація яких здійснюється відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" від 26.11.1994 (далі - Перелік).

До даного Переліку обласною радою віднесено Рівненське обласне виробниче об`єднання "Фармація".

Крім того, радою було вирішено передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області (далі РВ ФДМ України) в управління об`єкти комунальної власності області, включені до даних переліків.

В подальшому, на підставі наказу РВ ФДМ України №88 від 21.03.1995 була проведена інвентаризація та здійснена оцінка вартості майнового комплексу "Рівненське обласне виробниче об`єднання "Фармація"".

Результати проведеної інвентаризації та оцінка вартості майнового комплексу "Рівненське обласне виробниче об`єднання "Фармація" затверджено наказом РВ ФДМ України №244 від 28.04.1995, яким також було затверджено статут утвореного Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація" (далі ВАТ "Рівнефармація").

Ряд приміщень аптек, що не входили до цілісного майнового комплексу Рівненського обласного виробничого об`єднання "Фармація", були надані у користування на підставі договорів оренди.

Зокрема, 01.06.1999 між управлінням економіки м. Рівне, як орендодавцем, та ВАТ "Рівнефармація", як орендарем, було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №1173/558 (далі - Договір оренди), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлові приміщення для розміщення аптеки згідно додатку №1.

В свою чергу, в додатку №1 до Договору оренди перераховані об`єкти, що передаються в орендне користування ВАТ "Рівнефармація". Зокрема, серед перерахованих об`єктів зазначено нежитлове приміщення по вул. Директорії, 5, в м. Рівне площею 202,2 кв.м., в тому числі підвал площею 85,5 кв.м.

Строк договору встановлюється з 01.06.1999 по 01.06.2001 при відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору до закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п.п. 2.1 та 2.2 Договору оренди).

В подальшому, для виконання Державної програми приватизації та Указу Президента України від 30.12.1994 за №827 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні", органами приватизації вживалися заходи із забезпечення завершення малої приватизації в Україні.

Так, 20.12.1995 Фондом державного майна України видано інструктивний лист за №10-15-9077. Відповідно до роз`яснень (наданих ФДМ України в лютому 1996) щодо виконання інструктивного листа №10-15-9077, приватизація будівель, споруд, нежитлових приміщень, у яких розташовані об`єкти малої приватизації (приватизовані до набрання чинності Указу Президента України №827 від 30.12.1994) і на які відповідною місцевою радою не встановлено прямої заборони на приватизацію, згідно п.6 Указу Президента України №827 від 30.12.1994, не потребують включення до переліку об`єктів приватизації та їх затвердження відповідними радами і виконуються власником приватизованого майна. Рішення щодо викупу таких будівель (споруд, приміщень) приймає відповідний орган приватизації за ініціативою власника.

06.09.2001, в результаті проведеної інвентаризації, Рівненським міським БТІ було виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення і по вул. Директорії, 5, яке орендувало ВАТ "Рівнефармація". Згідно вказаного документу, загальна площа нежитлового приміщення складає 202,2 кв.м, з яких перший поверх 116,7 кв.м, підвал 85,5 кв.м.

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи (справа №1974) на будинок по вул. Директорії (Плеханова), №5 в м. Рівне, яка знаходиться в КП "Рівненське обласне БТІ" та була заведена в 1963 році, житловий будинок побудований в 1962 році, має 5 поверхів та підвал. Згідно журналу №1 внутрішніх обмірів і підрахунок площ забудови (стр.10 витягу) за 25.06.1963 підвал не містить в своєму складі споруди цивільного захисту на момент забудови.

При цьому, станом на 16.07.1990 згідно з технічним паспортом на житловий будинок по вул. Плеханова, 5 в м. Рівне немає відомостей про споруду цивільного захисту у вказаному будинку.

ВАТ "Рівнефармація" 28.09.2001 подало до комітету з приватизації заяву про приватизацію шляхом викупу приміщення аптеки №4, розташованої по вул. Директорії, 5, в м. Рівне.

За результатами розгляду даної заяви та поданого до неї пакету документів, комітетом з приватизації Рівненської міської ради 25.12.2001 видано наказ №104 "Про затвердження вартості нежитлового приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5, Про продаж нежитлового приміщення".

Даним наказом затверджено продаж на користь ВАТ "Фармація" нежитлового приміщення загальною площею 202,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5.

25.12.2001 Комітет з приватизації Рівненської міської ради видав наказ №104 "Про затвердження вартості нежитлового приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5. Про продаж нежитлового приміщення".

Даним наказом затверджено вартість нежитлового приміщення загальною площею 202,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5 згідно експертної оцінки та наказано провести продаж вказаного нежитлового приміщення для ВАТ "Рівнефармація".

Отож, 26.12.2001 між комітетом з приватизації Рівненської міської ради, як продавцем, та ВАТ "Рівнефармація", як покупцем, було укладено Договір №455 купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу (далі - Договір купівлі-продажу), згідно умов якого продавець зобов`язується продати продавцеві нежитлові приміщення розташованого по вул. Директорії, 5, в м. Рівне загальною площею 202,2 кв.м., з них:

- нежитлові приміщення загальною площею 116,7 кв.м., вбудовані в перший поверх п`ятиповерхового цегляного житлового будинку;

- нежитлові приміщення загальною площею 85,5 кв.м., вбудовані в підвал п`ятиповерхового цегляного житлового будинку.

Пунктом 1.2 Договору купівлі-продажу зазначено, що характеристики будівлі наводяться в технічному паспорті, який виданий Рівненським міським БТІ.

Наявність у приватній власності ТДВ "Рівнефармація" нерухомого майна, до складу якого, за переконанням прокурора, входить протирадіаційне укриття №67778, стало підставою для оскарження Договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001 та звернення до суду з позовом до ТОВ "Рівнефармація" і Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання даного договору в частині включення до площі підвальних приміщень площі протирадіаційного укриття, що становить 85 кв.м. та про зобов`язання ТДВ "Рівнефармація" повернути Рівненській міській раді протирадіаційне укриття №67778.

Управління комунальною власністю (відповідач-1) створене шляхом реорганізації комітету з приватизації міської ради та управління економіки міста відповідно до рішення Рівненської міської ради №41 від 02.07.2002 "Про зміну структури виконавчих органів міської ради, апарату ради та її виконавчого комітету" з правонаступництвом прийнятих ними рішень, узятих зобов`язань, покладених на них законодавством обов`язків та укладених договорів оренди комунального майна, про що зазначено в Положенні про управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №108 від 04.10.2022.

У процесі приватизації Рівненського обласного виробничого об`єднання "Фармація", у 1995, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація", було створене ТДВ "Рівнефармація" (відповідач-2).

Перед зверненням з даною позовною заявою, 29.05.2023 Рівненська окружна прокуратура, листом №50-56-4370ВИХ-23, повідомила Рівненську міську раду про наявність підстав для вжиття Радою заходів спрямованих на захист інтересів держави, шляхом звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним Договору №455 від 26.12.2001 купівлі - продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу в частині та зобов`язання повернути протирадіаційне укриття площею 85 кв.м., що розташоване в підвальному будівлі №5 по вул. Директори в місті Рівне.

02.06.2023, Рівненська окружна прокуратура, за результатами встановлення того, що ряд об`єктів цивільної оборони (цивільного захисту) власності, у т.ч. і №67778 м. Рівне, вул. Директорії, 5, звернулась до Рівненської міської ради з листом №50-56-4538ВИХ-23, метою якого було витребування у Ради документації, на підставі якої проведено приватизацію об`єктів нерухомості, нежитлових приміщень, будівель та споруд, зокрема, розташованих вул. Директорії, 5.

06.06.2023, Рівненська міська рада, листом №7668-23 повідомила Рівненську окружну прокуратуру, що на момент приватизації вказані вище приміщення не мали статусу об`єктів цивільної оборони.

Звертаючись з даним позовом та доводячи, що у підвалі п`ятиповерхового цегляного житлового будинку розташованого по вул. Директорії, 5, в м. Рівне, знаходиться саме протирадіаційне укриття №67778, яке було відчужене ТДВ "Рівнефармація", прокуратура до матеріалів справи долучає облікові картки протирадіаційного укриття №67778, одна з яких датована 01.08.1983, облікову картку протирадіаційного укриття №67778 завірену печаткою ТДВ "Рівнефармація" 20.06.2022.

Згідно з обліковими картками протирадіаційного укриття №67778, одна з яких датована 01.08.1983 і оформлена та завірена відтиском печатки Аптечного управління Рівненського обласного виконавчого комітету УРСР, - в підвальному приміщенні п`ятиповерхового житлового будинку, розташованого по вул. Директорії, 5, в м. Рівне, наявна вбудована захисна споруда (протирадіаційне укриття).

Так, п.1 облікової картки протирадіаційного укриття "Адрес" вказано адресу останнього, а саме: "г.Ровно, ул. Плєханова, 5".

Власником протирадіаційного укриття №67778 (дослівно згідно картонки "Кому принадлежит:") зазначено "Аптека №4 Минздрав УССР".

У розділі "Техническая характеристика" облікової картки протирадіаційного укриття вказано, що дата введення в експлуатацію протирадіаційного укриття 1962 рік, його площа становить 85 кв.м., місткість - 37 чоловік, а також, що укриття вбудоване в будівлю ("подвал").

20.06.2022 ТДВ "Рівнефармація", як новим власником, (правонаступником ВАТ "Рівнефармація", утвореного в процесі приватизації Рівненського обласного виробничого об`єднання "Фармація") було оформлено нову облікову картку протирадіаційного укриття №67778, у якій в п.2 "Кому належить" зазначено "ТДВ "Рівнефармація", приватна". Дані зміни до облікової картки протирадіаційного укриття №67778 було завірено печаткою нового власника, а саме: ТДВ "Рівнефармація".

Зокрема, в п.1 зазначеної облікової картки протирадіаційного укриття "Адреса" вказано адресу останнього, а саме: "Рівненська обл., м. Рівне, вул. Директорії, 5".

Власником протирадіаційного укриття №67778 (дослівно згідно карточки "Кому належить:") зазначено "ТДВ "Рівнефармація", приватна. Дата введення в експлуатацію протирадіаційного укриття 1962 рік,

У розділ "Технічна характеристика" облікової картки протирадіаційного укриття (так само як у картці 1983) зазначено, що його площа становить 85 кв.м. і воно вбудоване в п`ятиповерхову будівлю.

Також, Рівненської окружною прокуратурою долучено й інші документи, які їй вдалось отримати:

- у інформації про фонд захисних споруд Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації, що є додатком до листа за №вих-1/2970/03-07/22 від 28.11.2022 зазначається протирадіаційне укриття №67778, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Директорії, 5, рік введення в експлуатацію 1982;

- відповідно до інформації ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (лист за №62 05-3537/62 06/2 від 03.08.22), у електронному обліку захисних споруд, звіреному з документальним обліком, який веде Департамент цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації, за адресою: вул. Директорії, 5, в м. Рівне обліковано протирадіаційне укриття №67778, орган управління захисною спорудою як об`єктом нерухомого майна - ТДВ "Рівнефармація";

- інформація аналогічного змісту, що ТДВ "Рівнефармація" значиться як балансоутримувач протирадіаційного укриття №67778 була надана Відділом з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Рівненської міської ради (лист з вихідним №10-33/189 від 16.08.2022), а також була опублікована у засобах масової інформації, зокрема у публікації "Сховища та укриття у Рівному: актуальна інформація від рятувальників", розміщена за посиланням https://4vlada.com/shovyshcha-ta-ukryttia-u-rivnomu-aktualna-informatsiia-vid- riatuvalnykiv;

- протирадіаційне укриття №67778 (розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5) зазначено у загальнодержавному електронному обліку захисних споруд, який, відповідно до п.23 Порядку створення утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою КМУ від 10.03.2017 за №138, веде ДСНС.

Отже, Рівненська окружна прокуратура зазначає, що про передачу комітетом з приватизації Рівненської міської ради 26.12.2001 на підставі Договору купівлі-продажу №455 як підвального приміщення саме протирадіаційного укриття №67778.

Щодо строку звернення, то 28.10.2022 в ході проведеного в межах кримінального провадження №4202081110000076 було проведено огляд підвального приміщення будівлі аптеки №4, розташованої по вулиці Директорії, 5, в місті Рівне.

Саме за результатами проведеного огляду було виявлено, що частина підвального приміщення, набутого ВАТ "Рівнефармація" на підставі договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001 у власність у складі нерухомого майна будівлі аптеки №4, розташованої по вулиці Директорії, 5, в місті Рівне є протирадіаційним укриттям №67778. Також, в ході огляду, представниками ТДВ "Рівнефармація", що є правонаступником ВАТ "Рівнефармація", у доповненнях до протоколу огляду підтверджено факт перебування спірного приміщення (що являється протирадіаційним укриттям №67778) у приватній власності останнього.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у даній справі суд встановив наступне.

На підставі до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. За приписами ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

За ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/3219/20 наголосив, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 року по справі №806/2361/18 представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, відповідно до п.п. 5.6 постанови від 16.04.2019 року у справі №910/3486/18 Верховним Судом встановлено, що прокурор не повинен встановлювати причини невиконання уповноваженими державою органами відповідних функцій у спірних відносинах.

Рівненською окружною прокуратурою у позовній заяві було зазначено, що у спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави є Рівненська міська рада.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України закріплено, що виключно законами України визначається правовий режим власності.

За ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворенні ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За змістом ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 вказаного Закону, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Право комунальної власності територіальної громади захищається законами на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

За п.п. 1, 23-29 ч.2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить забезпечення цивільного захисту на відповідній території; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції Фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, об`єкти права комунальної власності, серед яких і об`єкти цивільної оборони (цивільного захисту), правомочності власника щодо яких від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Звернення Рівненською окружною прокуратурою до Рівненської міської ради в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" відбулось 29.05.2023 року.

Суд, з урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, установив, що прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Рівненської міської ради прокуратурою в суді.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про цивільну оборону України", цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Відповідно до норм Положення про Цивільну оборону України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.1994 за №299, завданням Цивільної оборони та заходами щодо їх реалізації, окрім іншого, є укриття населення в захисних спорудах, що досягається, зокрема, завчасним будівництвом захисних споруд і підтриманням їх у готовності до використання; комплексним освоєнням підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення підприємств, установ і організацій соціально-побутового, виробничого і господарського призначення (з урахуванням пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в надзвичайних ситуаціях); обстеженням і обліком підземних і наземних будівель і споруд, що відповідають вимогам з захисту населення; дообладнанням з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень.

Саме у зв`язку з метою організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру, законодавством протирадіаційні споруди віднесено до об`єктів, що мають загальнодержавне значення, а, відповідно, які не підлягають приватизації.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується право власності та належна організація і забезпечення цивільного захисту. В свою чергу, захисні споруди цивільного захисту є інженерними спорудами, які призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій. Враховуючи, що на території України введено воєнний стан, належне функціонування захисних споруд є основою забезпечення безпеки громадян, що беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.

Пунктами 4,5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а отже, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Правовідносини, пов`язані з використанням державного майна, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а тому неправомірне, всупереч закону набуття речових прав на нього не відповідає суспільному інтересу та є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

За ст. 4 Кодексу цивільного захисту України, цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Конституцією України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю.

Згідно із ст. 27 Конституції України, кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Також, відповідно до положень Конституції України, державна політика повинна спрямовуватися на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави полягають у необхідності здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 на території України з 24.02.2022 на 30 діб введено воєнний стан, який продовжений з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб на підставі указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023.

Таким чином, в розрізі питання представництва прокурором інтересів держави при зверненні до суду з даним позовом, метою якого є повернення Рівненській міській раді протирадіаційного укриття, суд враховує, що наразі актуальним є питання належного використання захисних споруд цивільного захисту.

Враховуючи правову природу захисних споруд, перебування останніх у приватній власності не забезпечує виконання державної функції цивільного захисту населення, яке є пріоритетною в умовах воєнного стану, що призводить до порушення встановлених державою гарантій забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії.

По суті спору суд встановив наступне.

07.07.1992 Верховною Радою України прийнято Постанову №2545-ХІІ, якою затверджено Державну програму приватизації майна державних підприємств та введено в дію Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно з Указом Президента України №699/94 від 26.11.1994, об`єкти, які перебували у державній власності та віднесені Державною програмою приватизації на 1994 рік до груп Б, В і Г, підлягали перетворенню у відкритті акціонерні товариства. В свою чергу, засновниками з боку держави таких відкритих акціонерних товариств визначено Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах та містах, які починаючи з 1.01.1995 року, є правонаступниками органів, уповноважених управляти державним майном, щодо управління майном об`єктів, зазначених у статті 1 цього Указу.

Статтею 2 Указу Президента України №699/94 від 26.11.1994 затверджено об`єкти, на які не поширювалася дія цього Указу. Зокрема, дія цього Указу не поширювалася на об`єкти, що не підлягають приватизації згідно чинного законодавства.

Відповідно до Державної програми приватизації майна державних підприємств (надалі - Програма), затвердженої Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 за №2545-ХІІ, зі змінами діючими з 1994 року, Державна програма приватизації - це складова частина програми створення ринкової економіки України. Програму розроблено відповідно до Концепції роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду, законів України "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та "Про приватизаційні папери", а її положення є обов`язковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування.

Розділом 1 Програми, об`єкти приватизації було розділено на три види:

1) об`єкти приватизації, що підлягали першочерговій приватизації, якій підлягали об`єкти, які найбільше впливали на розвиток споживчого ринку, а також ті, що стримували процес стабілізації державного бюджету, гальмували економічний розвиток України та формування її ринкової економіки (п. 1.1 Програми);

2) об`єкти приватизації, що підлягали приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України (п. 1.2 Програми);

3) підприємства та об`єкти, що не підлягали приватизації взагалі.

Так, п.1.3 Державної програми приватизації майна державних підприємств до об`єктів, що не підлягали приватизації, окрім іншого віднесено протирадіаційні споруди.

Окрім того, згідно Переліків майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається (далі - Перелік), затверджених Декретом КМУ від 31.0.12.1992 за №26-92, діючого станом як на дату укладання договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.1999, так і на дату укладання договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001, протирадіаційні укриття були включенні до даних переліків як такі, приватизація чи передача в оренду яких не допускалася.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про приватизацію державних підприємств" (далі - Закон), приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Приватизація здійснюється на основі принципів, зокрема, законності, державного регулювання та контролю, повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок приватизації та відомості про об`єкти приватизації тощо.

Правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств встановлений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Зокрема, ст. 2 вказаного Закону визначено об`єкти малої приватизації та визначено які об`єкти не можуть бути об`єктами малої приватизації. Так, об`єктами малої приватизації не можуть бути будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

Разом з тим, Законом перераховано об`єкти, які не підлягають приватизації (ст. 5 Закону). Так, приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. В свою чергу, до об`єктів, що мають загальнодержавне значення, окрім іншого, віднесено протирадіаційні споруди.

Таким чином, судом встановлено, що станом як на момент укладання договору оренди нежитлового приміщення 01.06.1999, так і на дату укладання договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001, захисні споруди цивільного захисту було віднесено до об`єктів, що перебувають під охороною держави та мають загальнодержавне значення, у зв`язку з чим не могли переходити із державної чи комунальної власності у приватну.

В той же час, як встановлено з матеріалів справи, 26.12.2001 між комітетом з приватизації Рівненської міської ради, як продавцем, та ВАТ "Рівнефармація", як покупцем, було укладено Договір №455 купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу (далі - Договір купівлі-продажу), згідно умов якого продавцю, за результатами процедури приватизації, було нежитлові приміщення розташовані по вул. Директорії, 5, в м. Рівне загальною площею 202,2 кв.м., в т.ч. загальною площею 85,5 кв.м., вбудовані в підвал п`ятиповерхового цегляного житлового будинку.

Відповідно до ст. 86 ЦК Української PCP (що діяв на момент укладання спірного договору купівлі-продажу №455 від 26.12.2001), право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про власність" (діючого на момент укладання спірного договору купівлі-продажу №455), власник на свій розсуд володіє, користується розпоряджається належним йому майном, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу PCP і Української PCP, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Цивільні права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав. При здійсненні прав і виконанні обов`язків громадяни і організації повинні додержувати законів, поважати правила соціалістичного співжиття і моральні принципи суспільства (ст.ст. 4 та 5 ЦК Української PCP).

Об`єктом права власності зокрема, акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом (ст. 25 Закону України "Про власність").

Якщо в результаті видання акту органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, то, згідно ст. 57 Закону України "Про власність" (що діяв на момент укладання спірного договору купівлі-продажу №455), такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.

В чинному законодавстві закріплено положення аналогічного змісту щодо власності, підставі набуття та захисту права власності. Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з положеннями ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За ч. 2 ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Відповідно до ч.2 даної статті кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 2 ст. 208 Господарського кодексу України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Частинами 1,3 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ст. 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина 1-3 ст. 203 ЦК України встановлюють, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Прокурор вважає, що нежитлове приміщення загальною площею 85,5 кв.м., вбудоване в підвал п`ятиповерхового цегляного житлового будинку як на момент приватизації так і донині являється захисною спорудою цивільного захисту (протирадіаційне укриття під обліковим записом №67778) і вибуло з державної власності (приватизоване) всупереч вищезазначеним нормам чинного на той час законодавства.

Надаючи оцінку даному твердженню суд враховує, що в матеріалах справи є докази наявності в підвальному приміщенні п`ятиповерхового житлового будинку, розташованого по вул. Директорії, 5, в місті Рівне вбудованої захисної споруди (протирадіаційного укриття №67778), зокрема:

- відповідно до інформації ГУ ДСНС, у електронному обліку захисних споруд, звіреному з документальним обліком, який веде Департамент цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації, за адресою: вул. Директорії, 5, в м. Рівне обліковано протирадіаційне укриття №67778, орган управління захисною спорудою як об`єктом нерухомого майна - ТДВ "Рівнефармація";

- облікова картка протирадіаційного укриття №67778, датована 01.08.1983, яка оформлена та завірена відтиском печатки Аптечного управління Рівненського обласного виконавчого комітету УРСР, дата введення в експлуатацію протирадіаційного укриття - 1962 рік;

- облікова картка протирадіаційного укриття №67778 завірена відтиском печатки ТДВ "Рівнефармація" 20.06.2022, дата введення в експлуатацію протирадіаційного укриття 1962 рік, площа - 85 кв.м..

Таким чином, посилання відповідача-2 на те, що приватизоване нежитлове приміщення по вул. Директорії, 5, в місті Рівне не містило в своєму складі захисної споруди цивільного захисту, а тому спірний Договір відповідав вимогам чинного на той час законодавства не відповідають обставинам справи.

Відсутність у матеріалах технічної інвентаризації КП "Рівненське міське БТІ" відомостей про об`єкт цивільної оборони у підвальному приміщенні аптеки, розташованої по вул. Директорії, 5, в м. Рівне протирадіаційного укриття №67778, не вказує на його відсутність на час укладання спірного договору, так як дане підприємство не має повноважень щодо обліку таких об`єктів.

Натомість, органами управління системи захисту населення і територій відповідно до розділу IV "Повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів рад у питаннях захисту населення і територій" Концепції захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій (далі - Концепція), що схвалена Указом Президента України від 26.03.1999 за №284/99 (діючої на момент укладання спірних договорів) на регіональному рівні є - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

Розділом III "Основні заходи захисту населення і територій" Концепції визначено, що з метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний комплекс заходів, серед яких "Укриття у захисних спорудах", що включає як укриття в захисних спорудах усього населення, так і створення фонду захисних споруд.

Стосовно належності облікових карток, як доказу, що частина приватизованого майна являлась протирадіаційним укриттям, суд зазначає, що відповідно до п.п. 15, 16, 18 діючого на даний час Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою КМУ від 10.03.2017 за №138, усі захисні споруди подвійного призначення та найпростіші укриття на території України незалежно від форми власності, підлягають обліку, який ведеться як в паперовій, так і електронній формі.

Ведення обліку фонду захисних споруд здійснюється шляхом складення в паперовій формі паспорта та облікової картки захисної споруди, а також ведення в паперовій та електронній формі книги обліку захисних споруд і книги обліку, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів за формою передбаченою вимогами щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затвердженими МВС.

Після прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом захисної споруди, або за результатами її технічної інвентаризації як об`єкта нерухомого майна балансоутримувачем складаються паспорт та облікова картка захисної споруди.

Отож, облікова картка захисної споруди, у даному випадку протирадіаційного укриття №67778 площею 85 кв. м, розташоване за адресою: вул. Директорії, 5, в м. Рівне, є основними обліковими документами на об`єкт цивільної, оборони. Крім того, її дані узгоджуються з даними ГУ ДСНС (електронним обліком захисних споруд), і даними Департамент цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації (документальним обліком).

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Тому, інші заперечення, викладені у відзиві на позов й інших заявах відповідачів по суті спору, не знайшли свого підтвердження під час його розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Зважаючи на вищевикладене, вбачаються правові підстави для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001 в частині включення до площі підвальних приміщень площі протирадіаційного укриття, що становить 85 кв.м., оскільки вказаний договір купівлі-продажу №455 укладений з порушенням вимог Указу Президента України №699/94 від 26.11.1994, Державної програми приватизації майна державних підприємств, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 за №2545-ХІІ, Законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (чинних на момент виникнення правовідносин) та став підставою для вибуття з державної власності протирадіаційного укриття №67778 та його перехід у власність акціонерного товариства.

В свою чергу, держава повинна вживати заходів для створення належних умов для захисту життя і здоров`я людей від надзвичайних ситуацій, в тому числі від негативних наслідків ведення бойових дій шляхом, зокрема, створення умов для перебування громадян, в тому числі у протирадіаційному укритті.

Таким чином, одержане ВАТ "Рівнефармація" (правонаступником якого є ТДВ "Рівнефармація") в приватну власність протирадіаційне укриття, розташоване в підвальному приміщені аптеки №4, за адресою: вул. Директорії, 5, в м. Рівне, загальною площею 85 кв.м., підлягає поверненню державі в особі Рівненської міської ради.

Щодо заяви ТДВ "Рівнефармація" про застосування у справі спливу позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, крім випадків, коли суд визнає поважними причини пропущеного строку та захистить порушене право.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право).

Таким чином, за змістом названих норм, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц (провадження №14-96цc18), від 31.10.018 у справі №367/6105/16-ц (провадження №14-381цс18), від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункт 73), від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц (провадження №14-452цс18, пункт 80), від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (провадження №14-132цс18, пункт 61), №522/2201/15-ц (провадження №14-179цс18, пункт 62) та №522/2110/15-ц (провадження №14-247цс18, пункт 61), від 07.08.2019 у справі №2004/1979/12 (провадження №14-194цс19, пункт 71), від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 (провадження №14-27-цс19, пункт 134), від 16.06.2020 у справі №372/266/15-ц (провадження №14-396цс-19, пункт 51), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17-ц (провадження №14-448цс19, пункт 28).

У даному випадку, має місце звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Рівненської міської ради.

У постанові від 17.10.2018 у справі №362/44/17 Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність належить обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у випадку, зокрема, коли прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Щодо посилань ТДВ "Рівнефармація" у додаткових доповненнях до заяви про застосування спливу позовної давності на факт наявності 2-ох актів комплексної перевірки, датованих 29.08.2011 і 06.03.2015, з моменту складення яких, на думку товариства Рівненська міська рада могла довідатися про те, що протирадіаційне укриття №67778, за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 5, належить ТДВ "Рівнефармація" на праві приватної власності.

Так, судом встановлено, що до складу комісією, яка підписувала дані акти входили виконавчого комітету Рівненської міської ради, проте на Рівненської міської ради, а також представники інших державних органів (як-то Міністерства надзвичайних ситуацій України в Рівненській області, а в подальшому - Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області).

В свою чергу, Виконавчий комітет Рівненської міської ради і Рівненська міська рада дві окремі юридичні особи. Код ЄДРПОУ Виконавчого комітету Рівненської міської ради - 04057758, а код ЄДРПОУ Рівненської міської ради 34847334.

А тому в цій частині посилання ТДВ "Рівнефармація" на порушення строку позовної давності не знайшли свого підтвердження.

Також, порушення строку позовної давності не могло відбутись, відраховуючи його від 29.05.2019 здійснення публікації в мережі Інтернет: "Де сховатися: всі бомбосховища та укриття Рівного".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України №530-ІХ від 17.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати").

Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, п. 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

У п. 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №679/1136/21 (провадження №61-5238св22).

17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX (надалі - Закон №731-IX).

Цим законом було внесено зміни до прикінцевих положень ГПК України щодо поновлення/продовження процесуальних строків у зв`язку з карантином.

Фактично Законом №731-IX було скасовано дію положень щодо автоматичного продовження/поновлення процесуальних строків, пов`язаного з дією карантину, а питання продовження/поновлення процесуальних строків знову регулюються у такий самий спосіб, як і до внесення змін пов`язаних з карантином.

Враховуючи, що період з дати початку карантину (12.03.2020) по день, який передує дню вступу в силу Закону №731-IX (16.07.2020) налічує 127 днів (4 міс. і 5 днів), то строки позовної давності мають рахуватися наступним чином 3 роки + 127 днів.

Оскільки датою публікації зазначено 29.05.2023, то останній день строку на звернення з даним позовом, за логікою ТДВ "Рівнефармація", припадає на 03.10.2022.

Проте, загальновідомим є факт, що 24.02.2022 року російською федерацією було розпочато повномасштабну військову агресію проти України, у зв`язку з чим указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 та в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і станом на дату ухвалення даного рішення досі триває.

Відповідно до п. 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, суд виснує, що прокурором не пропущено строки позовної давності для звернення до суду з даним позовом, а відтак підстави для її застосування відсутні.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За результатами з`ясування обставин, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову і про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001, укладений між Комітетом з приватизації Рівненської міської ради та Відкритим акціонерним товариством "Рівнефармація", в частині включення в загальну площу нежитлових приміщень площі 85 м2, що являється протирадіаційним укриттям №67778;

- зобов`язання ТДВ "Рівнефармація" повернути Рівненській міській раді протирадіаційне укриття №67778 площею 85 м2, що знаходиться в приміщенні підвального поверху п`ятиповерхового житлового будинку №5 по вул. Директорії в м. Рівне.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що прокурором сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1205 від 14.07.2023, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів, у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі - продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №455 від 26.12.2001, укладений між Комітетом з приватизації Рівненської міської ради та Відкритим акціонерним товариством "Рівнефармація", в частині включення в загальну площу нежитлових приміщень площі 85 м2, що являється протирадіаційним укриттям №67778.

3. Зобов`язати Товариство з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (майдан Незалежності, 3, м. Рівне, 33000 код ЄДРПОУ 22572748) повернути Рівненській міській раді (вул. Соборна, 12-а, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 34847334) протирадіаційне укриття №67778 площею 85 м2, що знаходиться в приміщенні підвального поверху п`ятиповерхового житлового будинку №5 по вул. Директорії в м. Рівне.

4. Стягнути з Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12-а, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 26259563) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 02910077; одержувач: р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. 50% судового збору.

5. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (майдан Незалежності, 3, м. Рівне, 33000 код ЄДРПОУ 22572748) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 02910077; одержувач: р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. 50% судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано "16" грудня 2023 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК