Постанова

від 20.09.2023 по справі 757/65151/21-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 757/65151/21

провадження № 61-6791св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника - адвокат Шипов Кирило Юрійович,

зацікавлені особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

зацікавлена особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_6 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Шиповим Кирилом Юрійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року в складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І., в справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення шляхом накладення арешту на перелік земельних ділянок.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначав, що між ним як позикодавцем та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 були укладені договори позики грошей, місцем виконання яких є місце реєстрації позикодавця. У встановлений договорами строк, позичальники свої зобов`язання не виконали. Тому ОСОБА_1 має намір звернутися до Печерського районного суду міста Києва із позовом про стягнення з них заборгованості за відповідними договорами.

На переконання заявника, потенційні відповідачі умисно ухиляються від виконання умов договорів, а також можуть вжити дії, направлені на зміну власника нерухомого майна, яке їм належить на праві приватної власності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 07 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 задовольнив.

Наклав арешт:

- на земельну ділянку площею 5,2986 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1821183400:04:002:0074 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 1155295518211), власником якої є ОСОБА_5 ;

- на земельну ділянку площею 2,9144 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1821183400:04:001:0134 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 869106118211), власником якої є ОСОБА_2 ;

- на земельну ділянку площею 3,1225 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1821183400:04:001:0131 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 869100818211), власником якої є ОСОБА_3 ;

- на земельну ділянку площею 2,3840 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1821183400:04:001:0136 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 869109318211), власником якої є ОСОБА_4 ;

- на земельну ділянку площею 2,6671 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1821183400:04:001:0133 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 869103018211), власником якої є ОСОБА_6 .

Ухвала суду мотивована тим, що предметом позову, з яким має намір звернутися заявник до заінтересованих осіб, є стягнення з них сум позик за договорами позики, укладеними заявником з ними, за якими відповідні позичальники отримали грошові кошти у позику. Суд врахував, що заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити, є співмірними із потенційними позовними вимогами заявника, а їх невжиття у вигляді накладення арешту на зазначені земельні ділянки може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав і інтересів заявника, оскільки наявна потенційна можливість відчуження цих земельних ділянок, що унеможливить або суттєво ускладнить захист прав заявника у випадку задоволення його позову до зазначених заінтересованих осіб. Вивчивши заяву про забезпечення позову, врахувавши принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із потенційними позовними вимогами, суд дійшов висновку про задоволення заяви, що буде достатньо ефективним запобіжником від негативних дій щодо виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог заявника. Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для зустрічного забезпечення.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 2,6671 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1821183400:04:001:0133, власником якої є ОСОБА_6 , та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення у вказаній частині.

Київський апеляційний суд постановою від 20 червня 2022 року апеляційну скарга ОСОБА_6 задовольнив.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року в частині накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_6 скасував, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення у вказаній частині - відмовив.

Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 496,20 грн відшкодування судових витрат.

Апеляційний суд мотивував свою постанову тим, що судом першої інстанції порушено правила підсудності при розгляді відповідної заяви, оскільки розгляд заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви повинен був здійснювати Житомирський районний суд Житомирської області (з урахуванням місця проживання ОСОБА_6 ). Суд врахував, що договір позики не відноситься до тих договорів, виконання яких можливе лише у певному місці, оскільки повернення коштів може бути здійснене позичальником у будь-якому місці. При цьому апеляційний суд посилався на постанову Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 344/16135/19.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У липні 2022 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Шипов К. Ю. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року та залишити в силі ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року.

Обґрунтовуючи неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник посилається на абзац шостий частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції, чинній на момент здійснення відповідних процесуальних дій, далі - ЦПК України).

Заявник, зокрема, посилається на те, що суд апеляційної інстанції прийняв оскаржуване судове рішення з порушенням статей 2, 6, 12, 28, 354 та 358 ЦПК України, а також не застосував матеріальну норму, передбачену пунктом 2 договору позики, сторонами якого є він та ОСОБА_6 .

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Печерського районного суду міста Києва.

Справа надійшла до Верховного Суду у грудні 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року справа призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

14 вересня 2023 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 серпня 2021 року між заявником (позикодавцем) та ОСОБА_5 укладений договір позики грошей на суму 44 500,00 грн (далі - договір 1), яка цього ж дня відповідно до розписки була передана заявником ОСОБА_5 . Згідно із пунктом 2 договору 1, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснений не пізніше 16 вересня 2021 року за місцем реєстрації заявника. Відповідно до пункту 6 договору 1 після повернення боргу заявник має видати ОСОБА_5 власноручну розписку про повернення грошей або нотаріально засвідчену заяву про повернення коштів та відсутність претензій. Без цієї розписки або заяви борг вважається таким, що не повернутий. Станом на 26 листопада 2021 року позика не була повернута заявнику відповідно до зазначених умов договору 1.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 листопада 2021 року ОСОБА_5 належить на праві власності земельна ділянка площею 5,2986 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (кадастровий номер 1821183400:04:002:0074; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 1155295518211).

15 вересня 2021 року між заявником (позикодавцем) та ОСОБА_2 укладений договір позики грошей на суму 40 000,00 грн (далі - договір 2), яка цього ж дня відповідно до розписки була передана заявником ОСОБА_2 . Згідно із пунктом 2 договору 2, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснений не пізніше 15 жовтня 2021 року за місцем реєстрації заявника. Відповідно до пункту 6 договору 2 після повернення боргу заявник має видати ОСОБА_2 власноручну розписку про повернення грошей або нотаріально засвідчену заяву про повернення коштів та відсутність претензій. Без цієї розписки або заяви борг вважається таким, що не повернутий. Станом на 26 листопада 2021 року позика не була повернута заявнику відповідно до зазначених умов договору 2.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 листопада 2021 року ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 2,9144 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (кадастровий номер 1821183400:04:001:0134; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 869106118211).

15 вересня 2021 року між заявником (позикодавцем) та ОСОБА_3 укладений договір позики грошей на суму 39 000,00 грн (далі - договір 3), яка цього ж дня відповідно до розписки була передана заявником ОСОБА_3 . Згідно із пунктом 2 договору 3, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснений не пізніше 15 жовтня 2021 року за місцем реєстрації заявника. Відповідно до пункту 6 договору 3 після повернення боргу заявник має видати ОСОБА_3 власноручну розписку про повернення грошей або нотаріально засвідчену заяву про повернення коштів та відсутність претензій. Без цієї розписки або заяви борг вважається таким, що не повернутий. Станом на 26 листопада 2021 року позика не була повернута заявнику відповідно до зазначених умов договору 3.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 листопада 2021 року ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 3,1225 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (кадастровий номер 1821183400:04:001:0131; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 869100818211).

18 листопада 2021 року між заявником (позикодавцем) та ОСОБА_4 укладений договір позики грошей на суму 30 000,00 грн (далі - договір 4), яка цього ж дня відповідно до розписки була передана заявником ОСОБА_4 . Згідно із пунктом 2 договору 4, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснений не пізніше 25 листопада 2021 року за місцем реєстрації заявника. Відповідно до пункту 6 договору 4 після повернення боргу заявник має видати ОСОБА_4 власноручну розписку про повернення грошей або нотаріально засвідчену заяву про повернення коштів та відсутність претензій. Без цієї розписки або заяви борг вважається таким, що не повернутий. Станом на 26 листопада 2021 року позика не була повернута заявнику відповідно до зазначених умов договору 4.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 листопада 2021 року ОСОБА_4 належить на праві власності земельна ділянка площею 2,3840 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (кадастровий номер 1821183400:04:001:0136; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 869109318211).

18 листопада 2021 року між заявником (позикодавцем) та ОСОБА_6 укладений договір позики грошей на суму 30 000,00 грн (далі - договір 5), яка цього ж дня відповідно до розписки була передана заявником ОСОБА_6 . Згідно із пунктом 2 договору 5, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснений не пізніше 25 листопада 2021 року за місцем реєстрації заявника. Відповідно до пункту 6 договору 5 після повернення боргу заявник має видати ОСОБА_6 власноручну розписку про повернення грошей або нотаріально засвідчену заяву про повернення коштів та відсутність претензій. Без цієї розписки або заяви борг вважається таким, що не повернутий. Станом на 26 листопада 2021 року позика не була повернута заявнику відповідно до зазначених умов договору 5.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 листопада 2021 року ОСОБА_6 належить на праві власності земельна ділянка площею 2,6671 га, що знаходиться на території Небізької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (кадастровий номер 1821183400:04:001:0133; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно: 869103018211).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 про забезпечення майбутнього позову його зареєстрованим місцем проживання є квартира АДРЕСА_1 .

Апеляційним судом встановлено, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_6 знаходиться у селі Небіж Житомирського району Житомирської області.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України одним з видів забезпечення позову є накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись до Печерського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, ОСОБА_1 вказував на те, що має намір звернутись до суду із позовом, зокрема, до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики грошей від 18 листопада 2021 року у розмірі 30 000,00 грн.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову та накладаючи арешт на земельну ділянку ОСОБА_6 , суд першої інстанції вважав, що вид забезпечення позову, який просить застосувати заявник (накладення арешту), є співмірним із позовними вимогами, а їх невжиття у вигляді накладення арешту на земельну ділянку може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав і інтересів позивача, оскільки наявна потенційна можливість відчуження земельної ділянки, що унеможливить або суттєво ускладнить захист прав заявника у випадку задоволення позову.

Переглядаючи у апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_6 до подання позовної заяви, суд апеляційної інстанції вважав, що в даному випадку порушено правила підсудності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Процесуальний закон передбачає право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу на те, що подання заяви про забезпечення позову до пред`явлення самого позову має особливості правового механізму регулювання.

Порядок подання заяви про забезпечення позову передбачено, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 152 ЦПК України, де зазначено про те, що до подання позовної заяви заява про забезпечення позову подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

За загальним правилом, визначеним статтею 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Винятки із вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до положень наведеної правової норми за місцем виконання договору можуть пред`являтися позови за наявності однієї з таких умов: у договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності).

Подібні висновки викладені в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 127/30671/18 (провадження № 61-19925св19).

Відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як встановив суд апеляційної інстанції місце проживання ОСОБА_6 зареєстровано за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Небіж.

Враховуючи місце проживання ОСОБА_6 , апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що розгляд заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви повинен був здійснювати Житомирський районний суд Житомирської області.

Доводи касаційної скарги про те, що суд не взяв до уваги те, що умовами договору позики передбачено, що виконання зобов`язання за договором має здійснюватися за місцем реєстрації позикодавця, не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки договір позики не відноситься до тих договорів, виконувати які можна тільки в певному місці, оскільки повернення коштів може бути здійснене позичальником в будь-який спосіб та в будь-якому місці. Специфіка правовідносин щодо повернення грошових коштів не свідчить про те, що їх виконання можливе лише в певному місці. Параграфом 3 глави 2 розділу І ЦПК України не передбачено територіальну юрисдикцію (підсудність) за домовленістю між сторонами, тобто договірну підсудність, а тому підсудність цієї справи визначається за загальними правилами, а саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача.

Подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06 квітня 2021 року в справі № 344/16135/19 (провадження № 61-1688св20).

Врахувавши, що ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Небіж, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про підсудність заяви про забезпечення позову до його пред`явлення Житомирському районному суду Житомирської області.

Доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З підстав вищевказаного колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Шиповим Кирилом Юрійовичем, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Постанова відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформлена суддею Петровим Є. В.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді: С. О. Карпенко

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Пророк