Рішення

від 14.12.2023 по справі 420/23460/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23460/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Крилов Я.А.,

представника позивача адвоката Гранкіної А.В. (на підставі довіреності),

представника відповідача Малюченка А.С. (на підставі виписки з ЄДРПОУ),

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 25 листопада 2021 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.03.2021 року № 6299/15-32-07-10.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року по справі № 420/23460/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (код ЄДРПОУ 41513222, місце реєстрації: 65033, м. Одеса, вул. Гастелло, 52/1, офіс 101) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, - задоволено в повному обсязі:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) від 19.03.2021 року № 6299/15-32-07-10.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Адміністративна справа №420/23460/21 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 23 серпня 2023 року (вхід. №28786/23).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 серпня 2023 року, адміністративну справу за № 420/23460/21 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення, яке оспорюється прийнято на підставі Акту від 18.02.2021 року за №2422/15-32-07-09/41513222 (далі - Акт) з урахуванням рішення прийнятого за результатами розгляду скарги в адміністративному порядку. В акті вказано, що ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» порушено вимоги податкового законодавства, що призвело до: заниження податку на прибуток у загальній сумі 258 670,00 грн.; завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 12482098 грн.; завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 214 843,00 грн.

Згідно зі змістом Акту порушення відбулись за господарськими операціями, які, на думку посадових осіб відповідача, фактично не здійснювалися із контрагентами-постачальниками ТОВ «ДІННЕР ВАЙС», ПП «РАФ СЕРВІС» та ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД».

Позивач подав скаргу до ГУ ДПС, на яку отримав рішення, згідно з якого ДПС України скасувала ППР ГУ ДПС від 19.03.2021 року №6297/15-32-07-10 в частині 38801,00 грн. застосованих штрафних санкцій, а в іншій частині скаргу залишила без задоволення.

Позивач не погоджується з висновками Акту та вважає безпідставними висновки перевіряючих лише на підставі співставлення даних податкової звітності з базами автоматизованого контролю органів ГУ ДПС, адже при проведенні перевірки співробітниками ГУ ДПС в Одеській області були лише використані дані баз контролюючого органу, а документи, надані позивачем в ході перевірки не знайшли свого належного відображення в Акті.

Між тим, позивач зазначає, що надані всі первинні документи, зокрема: щодо відносин з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС»: договір №050919-03 від 05.09.2019 року, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, вказані в Акті; щодо відносин з ПП «РАФ-СЕРВІС»: договір №080719-01 від 08.06.2019 року, видаткова накладна №729 від 31.09.2019 року, товарно-транспортна накладна № Р 729 від 31.07.2019 року та платіжне доручення № 716 від 29.08.2019 року; щодо відносин з ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД»: договір б/н від 11.10.2017 року, видаткові накладні №1142, №1143 від 12.10.2017 року та товаро-транспортні накладні.

Первинні документі відображені в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ».

Позивач стверджує, що первинні документи у своїй сукупності підтверджують існування та реальність господарських відносин позивача з контрагентами за період, що перевірявся, у той же час висновки контролюючого органу в Акті відносно ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» фактично базуються на даних інформаційних баз ГУ ДПС відносно його контрагентів.

Застосування до позивача негативних наслідків, зокрема у формі зменшення податкового кредиту та інших, у зв`язку із ненаданням звітності контрагентом - постачальником є неправомірними та необґрунтованим. Чинним податковим законодавством не передбачено повноважень податкового органу на застосування збільшення грошових зобов`язань суб`єкту господарювання через неподання контрагентом - постачальником того чи іншого звіту, форми, повідомлення. А самий по собі факт неподання, несвоєчасного подання або подання із помилками звітності не може свідчити про нереальність операцій.

Несплата податку чи ведення незаконної діяльності постачальником платника податків (у тому числі у разі ухилення від сплати податків) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит та податкові зобов`язання, валовий дохід та валові витрати платника податку-контрагента такого недобросовісного постачальника.

Позивач стверджує, що ним не порушено норм чинного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним

Відповідач зазначає, що на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.02.2020 року №594 податковим органом була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.09.2019 року.

В ході проведення перевірки були встановлені наступні порушення:

- п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44, п.п134.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 ПК України, п.5, п.6, п.10, п.11 П(С)БО №11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20; п.5, п.7, п.5, п.6, п.7, п.10, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі П(С)БО №16) встановлено:

заниження податку на прибуток у загальній сумі 258 670 грн., у т.ч. по періодам: три квартали 2019 - 258 670 грн. та

завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 12 482 098 грн., у т.ч. по періодам: три квартали 2019 - 12 482 098 грн.;

- п.198.1, п.198.2,п.198.3,п.198.5 ст.198 ПКУ встановлено:

завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1214843 грн., в т.ч. за вересень 2019 року 1214843 грн. (станом на 30.09.2019 року).

Так, зокрема, відповідач зазначив, що документальною перевіркою встановлено

завищення витрат, що відображені у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати по взаємовідносинам ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» із ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» у загальній сумі 13 297 122 грн.

Документальною перевіркою встановлено завищення витрат, що відображені у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати по взаємовідносинам ПП «РАФ-СЕРВІС» із ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» у загальній сумі 536 855 грн.

Документальною перевіркою встановлено завищення витрат, що відображені у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати по взаємовідносинам ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» із ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» у загальній сумі 85 175 грн.

Відповідач наголошує, що первинні документи щодо придбання ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» товарів, робіт (послуг) від вищевказаних контрагентів, які стали підставою для віднесення придбаних товарів, робіт (послуг) до складу рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними уповноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання цих товарів, робіт

(послуг), а тому їх оприбуткування, віднесення до витрат, які відображено у складі собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) є безпідставними для відображення в бухгалтерському та податковому обліках.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року прийнято справу №420/23460/21 до розгляду. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

05 вересня 2023 року від відповідача до суду надійшло клопотання (вхід. № 29984/23) про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року заяву представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (вхід.№29984/23) задоволено. Адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначене перше судове засідання на 14 вересня 2023 року о 12 год. 00 хв.

08 вересня 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №30483/23).

28 вересня 2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. №ЕС/11145/23).

28 вересня 2023 року від позивача до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів з додатками на виконання ухвали суду від 28.08.2023 року (вхід. № 32868/23).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» про перехід до загального позовного провадження - задоволено. Вирішено проводити розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення в порядку загального позовного провадження. Призначено по справі підготовче засідання на 11 жовтня 2023 року о 10 год. 00 хв.

11 жовтня 2023 року від позивача надійшло до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вхід. № 34727/23).

11 жовтня 2023 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення (вхід. №34745/23).

30 жовтня 2023 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення (вхід. №37252/23).

02 листопада 2023 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення (вхід. №ЕС/13665/23).

10 листопада 2023 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вхід. №ЕС/14567/23).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 листопада 2023 року о 11 год. 00 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» зареєстровано 09.08.2017 року, що підтверджено Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.24).

У період з 28.02.2020 року по 13.03.2020 року на підставі наказу від 17.02.2020 року №594 ГУ ДПС проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт від 18.02.2021 року №2422/15-32-07-09/41513222 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ», код за ЄДРПОУ 41513222». (т.1 а.с.26-72).

Згідно з висновком Акту 18.02.2021 року за №2422/15-32-07-09/41513222 ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» порушено:

1. п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44, п.п134.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 ПК України, п.5, п.6, п.10, п.11 П(С)БО №11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20; п.5, п.7, п.5, п.6, п.7, п.10, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі П(С)БО №16) встановлено:

- заниження податку на прибуток у загальній сумі 258 670 грн., у т.ч. по періодам: три квартали 2019 - 258 670 грн. та

- завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 12 482 098 грн., у т.ч. по періодам: три квартали 2019 - 12 482 098 грн.;

2. п.198.1, п.198.2,п.198.3,п.198.5 ст.198 ПКУ встановлено завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1214843 грн., в т.ч. за вересень 2019 року 1214843 грн. (станом на 30.09.2019 року) (т.1 а.с.71).

На підставі Акту ГУ ДПС прийнято 19.03.2021 року податкове повідомлення-рішення №6299/15-32-07-10, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 12482098 грн. (т.1 а.с.99).

Згідно з актом перевірки посадовими особами контролюючого органу перевірялись первинні документи по господарським операціям з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (період серпень 2019 року), ПП «РАФ-СЕРВІС» (період липень 2019 року), ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» (період жовтень 2017 року).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2021 року №6299/15-32-07-10, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст.44 ПК України передбачено для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 44.3 ст.44 ПК України встановлено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п134.1 п. 134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наводить в якому значенні вживаються в законі терміни, зокрема:

бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Частиною 2 ст.9 цього Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Не істотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічні положення наведені у п.2.1, п.2.4, п.2.7 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК до таких податкових накладних.

Так, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення згідно з актом перевірки є встановлення перевіркою: завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 12 482 098 грн.

Згідно з актом перевірки посадовими особами контролюючого органу перевірялись первинні документи по господарським операціям з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (період серпень 2019 року), ПП «РАФ-СЕРВІС» (період липень 2019 року), ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» (період жовтень 2017 року).

В акті перевірки зазначені договори, які укладені з вказаними контрагентами та досліджений їх зміст, тобто предмет договору умови поставки та розрахунків.

Крім того, в акті перевірки відображено дослідження первинних документів, складених за результатами виконання договорів з контрагентами, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

ГУ ДПС в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем податкового законодавства по господарським операціям з вказаними контрагентами.

Висновок Акту про завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток та з ПДВ по господарським операціям з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (період серпень 2019 року), ПП «РАФ-СЕРВІС» (період липень 2019 року), ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» (період жовтень 2017 року) відбулось у зв`язку:

- з встановленням неточностей (дефектів) у первинних документах:

- а також у зв`язку, на думку перевіряючих, з нереальністю господарських операцій з вказаними контрагентами ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (завищення податкового кредиту за серпень 2019 року на суму 2 659 424 грн.), ПП «РАФ-СЕРВІС» (завищення податкового кредиту за липень 2019 року на суму 107 371 грн.), ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» (завищення податкового кредиту за жовтень 2017 року на 17 035 грн.).

Так, судом встановлено, що взаємовідносини із ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» здійснювались за період: серпень 2019 року, відповідно до договору від 05.09.2019 року №050919-03 (Постачальник - ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» на умовах цього договору зобов`язується передавати у власність Покупцеві - ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» ТМЦ - Товар, а Покупець зобов`язується прийняти і оплачувати вартість вказаного Товару на умовах цього Договору).

Відповідно до умов договору від 05.09.2019 року №050919-03, ТОВ «ДІННЕР ВАЙС», код ЄДРПОУ 47185130 постачає нафтопродукти на адресу ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ».

Суд звертає увагу, що договір постачання №050919-03 укладено 05 вересня 2019 року, а фактично операції з прийому-передачі товарів, згідно видаткових накладних були проведені 16 серпня 2019 року.

Умовами прийняття-передачі товару згідно зазначеного договору визначено:

Моментом поставки та перехід права власності на Товар є момент фактичного приймання-передачі Товару Сторонами (представниками Сторін).

Тобто фактично виходить, що поставлений товар начебто переходив у власність позивача за відсутності документально оформленого договору.

Представник Покупця зобов`язаний був надати довіреність на отримання матеріальних цінностей (нафтопродуктів), що складається відповідно до вимог чинного законодавства України, із переліком Товару, який підлягає передачі.

За результатами приймання-передачі Товару Сторони виписують видаткову накладну або акт прийому-передачі.

У видаткових накладних від 16.08.2019 року, у розділі Договір - значився «Основний договір», що не дає можливості віднести Договір від 05.09.2019 року №050919-03 до даних видаткових накладних, адже договору фактично не існувало на дату виписки видаткової накладної.

Крім того, суд враховує, що кількість дизпалива, що мала постачатися, визначена у видаткових накладних не збігається з кількістю дизпалива у ТТН.

Судом встановлено, що в наданих ТТН наведено недостовірні дані, а саме: невідповідність даних між показниками кількості (об`єму нафтопродукту (нафти), л) за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Строк поставки відповідної партії Товару зазначається в заявці Покупця та погоджується з Постачальником для кожної партії Товару.

Постачальник надає Покупцю наступні документи на Товар: рахунок-фактуру на сплату Товару; видаткову накладну на Товар (оригінал); документи, перелічені у п.5.3. цього Договору (сертифікат відповідності якості даного товару вимогам діючого законодавства України або паспорт якості, а також, у передбачених законодавством випадках, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки.); пакувальні документи (у разі їх необхідності); податкову накладну виписану та зареєстровану.

До перевірки ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» було надано товарно-транспортні накладні (ТТН) на відпуск нафтопродуктів (нафти), відповідно до яких ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» - «Замовник», вантажовідправником є ТОВ «Автомобільні вантажні перевезення», вантажоодержувачем є ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ».

Також суд враховує, що в наданих ТТН відсутні обов`язкові реквізити заповнення, а саме: дані щодо марки, моделі автомобіля та причепа, номер посвідчення водія, пункт/адреса навантаження (зазначено: м.Київ), тобто відсутня конкретна адреса, пункт/адреса розвантаження (зазначено: «згідно подорожного листа»), тобто відсутня конкретна адреса, дані щодо відповідальної особи вантажовідправника, дані щодо супровідних документів на вантаж, дані щодо відповідальної особи вантажоодержувача та вантажовідправника (ПІБ, посада, підпис, печатка), відсутня графа «вантажно-розвантажувальні операції» та відповідно відсутня інформація щодо часу прибуття та вибуття, відомості щодо навантажування та розвантаження, підпис відповідальної особи.

Крім того, як встановлено під час проведення перевірки, згідно інформаційної системи «Архів податкової звітності» на адресу ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» протягом 2019 року не встановлена реєстрація податкових накладних із номенклатурою «транспортні послуги» від автомобільних перевізників ТОВ «Автомобільні вантажні перевезення» та ТОВ «Авто капітал логістик».

Також, згідно із договором від 05.09.2019 року №050919-03 визначено, що якість Товару, що поставляється за цим Договором, має відповідати встановленим законодавством державним стандартам України (ДСТУ) і технічним умовам (ТУ) виробника, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені за згодою Сторін та відображені у специфікаціях до договору.

Підтвердженням якості та комплектності товару з боку Постачальника є сертифікат

відповідності якості даного товару вимогам діючого законодавства України або паспорт якості, а також, у передбачених законодавством випадках, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки.

Судом встановлено, що до перевірки ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» було не надано будь-яких документів, що підтверджують якість товару (сертифікати якості, технологічні, державні стандарти на відповідний вид нафтопродуктів, паспортом якості товару заводу-виробника, тощо) отриманих від контрагента-постачальника ТОВ «ДІННЕР ВАЙС».

Також відносно наданої до суду представником позивача заяви від 28.09.2023 року №2809/23-Юр.1 про приєднання доказів, та доданих до неї документів, суд зазначає, що документи які були надані разом з наведеною заявою, жодним чином не стосувались витребуваних судом документів, а містили лише копії податкових та акцизних накладних, висновок експерта, який на думку суду не має жодного відношення до спірних правовідносин та копію договору №050919-03 від 05.03.2019 року.

Дослідивши наданий позивачем договір №050919-03 від 05.03.2019 року, суд звертає увагу, що по-перше, відповідний договір надано позивачем лише під час повторного розгляду даної справи, тобто через два роки розгляду відповідної справи.

При цьому, Актом перевірки було зафіксовано, що взаємовідносини із ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» здійснювались за період: серпень 2019 року, відповідно до договору від 05.09.2019 року №050919-03. Також під час перевірки було встановлено, що договір постачання №050919-03 укладено 05 вересня 2019 року, а фактично операції з прийому-передачі товарів, згідно видаткових накладних були проведені 16 серпня 2019 року.

Тобто під час перевірки підприємством надавався саме договір датований від 05 вересня 2019 року, про що до речі також свідчить і номер відповідного договору. Крім того, копія відповідного договору міститися також у матеріалах судової справи.

Крім того, під час слухання справи в 2021 році в суді першої та апеляційної інстанції, представник позивача своїми поясненнями фактично підтверджував, що дійсно договір з відповідним постачальником був укладений у вересні 2019 року, в той час як поставка відбувалась у серпні 2019 року, до укладення договору, за усними домовленостями.

У свою чергу дослідивши наданий позивачем договір від 05.03.2019 року №050919-03, судом встановлено, що відповідно до пункту 12 договору - Місцезнаходження і реквізити сторін, з боку постачальника ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (Код ЄДРПОУ 42185130) зазначено номер розрахункового рахунку - р/р НОМЕР_1 ПАТ «КІБ» МФО 322540, який відповідно до інформації податкового органу було відкрито 10.05.2019 року та закрито 08.11.2019 року.

З цього приводу у суду виникає об`єктивне питання, яким чином у договорі датованому від 05 березня 2019 року зазначено банківський рахунок - р/р НОМЕР_1 ПАТ «КІБ» МФО 322540, якого на момент укладання угоди не існувало, та який у свою чергу було відкрито лише 10 травня 2019 року.

З боку покупця - ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (Код ЄДРПОУ 41513222) у реквізитах договору від 05.03.2019 року №050919-03 значаться реквізити банківського рахунку - п/р НОМЕР_2 в АБ «Південний» МФО 328209.

За результатом аналізу інформації по рахунку п/р НОМЕР_2 в АБ «Південний» МФО 328209 встановлено, що зазначений банківський рахунок відкрито 08.09.2017 року та закрито вже 05.08.2019 року.

Однак Актом перевірки встановлено, що фактично поставки відбувались 16.08.2019 року, тобто вже після закриття вказаного у договорі банківського рахунку.

Тому також об`єктивним є питання, коли, та на який саме банківський рахунок повинно було бути здійснено сплату за поставку товару, на яке представник позивача не зміг надати суду відповіді.

Суд звертає увагу, що обмін інформацією щодо відкриття/закриття рахунків платників податків в електронному вигляді між ДПС та банками, іншими фінансовими установами регламентується Порядком подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установ до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 року №721 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2015 року за №1058/27503.

Отже, на підставі наведеного, банки звітують до податкового органу, щодо відкриття та закриття рахунків платників податків.

На підтвердження наведеного відповідач надав суду копії скріншотів з електронної картки платників податків ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (код ЄДРПОУ 42185130) та ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (код ЄДРПОУ 41513222), розділу банківські рахунки.

Також при розгляді даної справи суд враховує надану управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області на виконання службової записки управління правового забезпечення Головного управління ДПС в Одеській області від 02.10.2023 року № 243/15-32-05-03 інформацію щодо постачальника ТОВ «ДІННЕР ВАЙС», а саме: згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємства ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» за 9 міс. 2019 року підприємство на балансі не має основних засобів (обладнання, устаткування), машин. Кількість працівників 3 особи (1кв. 2020 року). При цьому вказане підприємство не надавало відомостей щодо виплачених доходів іншим фізичним особам, до органів державної фіскальної служби податкових звітів за формою « 1-ДФ та формою №Д 4. ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» не звітує до органів Державної податкової служби з травня 2020 року.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним висновок контролюючого органу викладений у Акті перевірки щодо встановлення завищення витрат, що відображені у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати по взаємовідносинам ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» із ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» у загальній сумі 13 297 122 грн.

Відносно взаємовідносин позивача з ПП «РАФ-СЕРВІС», (код ЄДРПОУ 31728170) за період липень 2019 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до умов договору від 08.06.2019 року №080719-01 ПП «РАФ-СЕРВІС», (код ЄДРПОУ 31728170) постачає нафтопродукти на адресу ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ», а саме, дизельне паливо класу К5 сорту С.

Відповідно дизельне паливо класу К5 сорту С відноситься до нафтопродуктів.

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №805/15496, встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафти і нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковим для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Нафтопродукт це - продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії.

Так відповідно до вимог Інструкції під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафто-продуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.

Для чіткої регламентації роботи відповідальних осіб, контролю за своєчасним виконанням ними своїх посадових обов`язків та інших технологічних і організаційних операцій, а також для своєчасного оформлення первинних документів та передання їх до бухгалтерської служби підприємства головний бухгалтер розробляє графіки документообігу.

У графіках зазначається, у який термін, ким оформлюються і підписуються первинні документи, у якому порядку вони здаються до бухгалтерської служби. Графіки затверджуються керівником підприємства та є обов`язковими для виконання всіма відповідальними особами.

Облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП Інструкції і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою №7-НП Інструкції.

Матеріально відповідальні особи під час приймання відповідних нафтопродуктів повинні робити запис в товарній книзі кількісного руху нафти і нафтопродуктів за марками і

видами на підставі приймального акта або ТТН.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року

N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568.

Відповідно до вимог Інструкції з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об`єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об`єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (додаток 3 Інструкції), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густин нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°С відповідно до ГОСТ 3900.

Отже, Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України передбачає затверджену форму ТТН, яка повинна містити обов`язкові дані: про автопідприємство, що здійснює перевезення; державний номер автомобілю, що здійснює перевезення; про замовника (платника); прізвище, ім`я, по батькові водія; про вантажоодержувача; державний номер причепу; адресу пункту навантаження; адресу пункту розвантаження; найменування, марка, вид нафтопродукту (нафти); про об`єм нафтопродукту (нафти), дм 3; про метод визначення маси нафтопродукту (нафти); про густину нафтопродукту (нафти), кг/м 3; про температуру нафтопродукту (нафти), °С; про масу нафтопродукту (нафти), кг; дату і час виїзду з підприємства-вантажовідправника; дату і час прибуття до вантажоодержувача; дату і час виїзду від вантажоодержувача; прізвище, ім`я, по батькові, підпис, хто відпустив; прізвище, ім`я, по батькові, підпис, хто прийняв.

Також відповідно до п. 8.25 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні про необхідність відображення часу прибуття автомобіля для завантаження, який встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред`явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Відповідно до п. 8.26. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні завантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Визначення маси нафтопродукти та внесення відповідних даних до ТТН також є обов`язковими для сторін договору

Відповідно до п. 5.4.2 маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об`ємно-масовим методом.

Пункт 5.4.3 Правил - маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Відповідно до п.6.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 визначати масу чи кількість вантажу у вантажовідправника і вантажоодержувача потрібно однаковим способом. При прийманні вантажу для перевезення за масою треба зважити весь вантаж. Визначення загальної маси вантажу зважуванням окремих місць забороняється.

Також Інструкція передбачає порядок дій при виявлені похибки в вимірюваннях вантажовідправника та вантажоодержувача.

Так п.5.1.3 Інструкції вказано, що границі відносної похибки вимірювань обумовлюються договором і не мають перевищувати значень, наведених у ГОСТ 26976 для методу вимірювання маси, що застосовується вантажовідправником та вантажоодержувачем.

Пункт 5.1.4 Інструкції у разі надходження вантажу в технічно справних цистернах зі справними пломбами вантажовідправника і виявлення в них під час приймання нафти і нафтопродуктів нестач, що перевищують норми природних втрат і границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, спір стосовно відшкодування нестач вирішується в порядку, передбаченому відповідним договором та діючим законодавством України.

Пункт 5.1.5 Інструкції у разі, якщо під час приймання нафти і нафтопродуктів виявлені надлишки, які перевищують границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, вантажовідправнику направляється повідомлення щодо оприбуткованих надлишків, якщо інше не передбачено умовами договору.

Пункт 5.1.6 Інструкції у разі приймання нафти або нафтопродуктів однієї марки, які надійшли маршрутом або групою цистерн, за нестачу приймається тільки та кількість, яка перевищує надлишки, визначені за різницею суми нестач і надлишків, установлених за кожною цистерною відповідно до акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП (далі - форма №5-НП) (додаток 1 Інструкції).

Пункт 5.1.7 Інструкції вантажовідправнику направляється повідомлення стосовно оприбуткованих надлишків у тому разі, якщо вони перевищують нестачі, визначені за різницею суми надлишків та нестач, установлених за кожною цистерною згідно з актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП.

Пункт 5.1.8 Інструкції нестача нафти і нафтопродуктів у межах норм природних втрат, що виникла в процесі їх транспортування, покладається на вантажоодержувача, якщо інше не зазначено у відповідному договорі.

Пункт 5.1.9 Інструкції у разі, якщо в процесі приймання нафти або нафтопродуктів установлено, що вантаж надійшов з нестачею з вини транспортної організації, спір стосовно відшкодування нестачі вирішується в порядку, передбаченому законодавством України.

Пункт 7 Інструкції передбачає здійснення відпуску нафти споживачам на підставі попередньо укладених договорів, а нафтопродуктів - на підставі договорів або за готівку.

Пункт 7.2 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом.

Відповідно до п.п. 7.5.2 п. 7.5 Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку. За наявності простроченого свідоцтва про повірку відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості забороняється.

Пункт 7.5.4 Інструкції нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред`явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.

Пункт 7.5.6 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом

складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

П. 7.5.7 ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Пункт 7.5.8 Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Пункт 7.5.9 Інструкції Заміну однієї марки та виду нафти або нафтопродукту іншою або дописування у ТТН нових найменувань і марок нафтопродуктів заборонено.

З вищевикладеного вбачається, що законодавством встановлено єдиний порядок для всіх суб`єктів господарювання при здійснені закупівлі, транспортуванні, зберіганні і реалізації нафти і нафтопродуктів на території України і його вимоги є обов`язковими при здійсненні такої діяльності. Тобто підприємства повинні чітко дотримуватись інструкції, вести відповідні журнали, товарні книги, акти приймання, правильно заповнювати товарно-транспортні накладні.

Судом встановлено, що у товарно-транспортних накладних, наданих позивачем, не зазначена температура нафтопродукту, що є обов`язковим до складання у відповідності до вимог Інструкції №281/171/578/155.

Крім того у наданих видаткових накладних в розділі Договір - значиться договір іншої дати, а саме від 08.07.2019 року №080719-01.

До перевірки надані товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) (реєстр ТТН наведено в додатку №8 до акту) відповідно яких: замовник - ПП «РАФ-СЕРВІС», вантажовідправник - ТОВ «Гарант Ойл ІФ», вантажоодержувач - ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ».

Разом з тим, в наданих ТТН: відсутні дані щодо марки, моделі автомобіля та причепа; відсутній номер посвідчення водія; відсутні дані щодо відповідальної особи вантажовідправника; відсутні дані щодо супровідних документів на вантаж; відсутні дані щодо відповідальної особи вантажоодержувача (ПІБ, посада, підпис, печатка); відсутня графа «вантажно-розвантажувальні операції» та відповідно відсутня інформація щодо часу прибуття та вибуття, відомості щодо навантажування та розвантаження; підпис відповідальної особи.

Під час перевірки також встановлено, що згідно інформаційної системи «Архів податкової звітності» на адресу ТОВ «РАФ-Сервіс» протягом 2019 року не встановлена реєстрація податкових накладних із номенклатурою транспортні послуги від автомобільного перевізника ТОВ «Гарант ОЙЛ ІФ».

Також, за умовами договору від 08.06.2019 року №080719-01 визначено, що якість Товару, що поставляється за цим Договором, має відповідати встановленим законодавством державним стандартам України (ДСТУ) і технічним умовам (ТУ) виробника, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені за згодою Сторін та відображені у специфікаціях до договору.

Підтвердженням якості та комплектності товару з боку Постачальника є сертифікат відповідності якості даного товару вимогам діючого законодавства України або паспорт якості, а також, у передбачених законодавством випадках, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки.

До перевірки ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не було надано будь-яких документів, що підтверджують якість товару (сертифікати якості, технологічні, державні стандарти на відповідний вид нафтопродуктів, паспортом якості товару заводу-виробника, тощо) отриманих від контрагента-постачальника ПП «РАФ-СЕРВІС».

Також суд зазначає що надані позивачем на вимогу суду сертифікати відповідності на дизпаливо та порошок мінеральний (а.с. 7-10 том 4) не можливо вважати достатніми та допустимими доказами в межах спірних правовідносин з врахуванням їх відсутності на час проведення перевірки, та в цілому не доведеність позивачем факту їх відношення до конкретних господарських операцій з контрагентами позивача, а саме ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» та ПП «РАФ-СЕРВІС».

Крім того, при розгляді даної справи суд враховує надану управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області на виконання службової записки управління правового забезпечення Головного управління ДПС в Одеській області від 02.10.2023 року № 243/15-32-05-03 інформацію щодо постачальника ПП «РАФ-СЕРВІС», а саме: згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємства ПП «РАФ-СЕРВІС» за 9 міс. 2022 року на балансі обліковуються основні засоби (обладнання, устаткування, машини) на загальну суму 335,1 тис. грн. Кількість працівників 1 особа (4кв. 2021 року). При цьому вказане підприємство не надавало відомостей щодо виплачених доходів іншим фізичним особам, до органів державної фіскальної служби податкових звітів за формою № 1 ДФ та формою № Д 4. ПП «РАФ-СЕРВІС» не звітує до органів Державної податкової служби з жовтня 2022 року. Згідно Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.02.2021 року №29363, Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, ПП «РАФ-СЕРВІС» віднесено до категорії платника податку, який відповідає критеріям ризиковості. Підстава: за інформацією Офісу Генерального Прокурора.

Також враховуючи вищенаведене, суд звертає увагу, що статтею 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 року №1644-111 передбачено, що небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Стаття 19 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» встановлює вимоги до транспортних засобів, якими перевозяться небезпечні вантажі:

Транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідні свідоцтва, згідно з законодавством, видаються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення:

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені

здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Таким чином, згідно Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», підприємство, яке придбаває та реалізує продукт переробки нафтопродуктів повинно мати інформацію щодо відповідності транспортних засобів, обладнання, якими перевозяться нафтопродукти, необхідної підготовки водіїв, відповідні свідоцтва на допуск водіїв та транспортних засобів до перевезення нафтопродуктів, узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечних вантажів, виданих Державтоінспекцією та ін.

Всі вище перелічені документи позивачем не надано ні до перевірки, ні до суду.

Відповідно до ДОПНВ (Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів) визначено класи небезпечних вантажів, зокрема, Клас 3: Легкозаймисті рідини, до яких відносяться, серед іншого, нафтопродукти.

Пунктом 1.4 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС України від 26.07.2004 року №822, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 року за №1040/9639 (далі - Правила) небезпечні вантажі дозволено перевозити автомобільним транспортом тільки у випадках, якщо вони згідно з вимогами ДОПНВ і цих Правил допущені до перевезення та коли всі вимоги щодо перевезення таких вантажів виконані.

Згідно пункту 6.9.1 Правил на всі транспортні засоби, придатні до перевезення небезпечних вантажів, Державтоінспекцією МВС України оформлюється свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (далі - свідоцтво). Свідоцтво виконується на стандартному форматі А4 (210 Ч 297 мм), має білий колір з рожевою діагональною смужкою.

Водії транспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, проходять курс спеціальної підготовки. Водію після закінчення спеціальної підготовки та вдалої здачі іспиту, що відповідає вимогам ДОПНВ, Державтоінспекцією МВС України видається свідоцтво про підготовку, що відповідає зразку, наведеному в додатку 5 до цих Правил (підпункти 7.1.1,7.1.5 пункту 7.1 Правил).

У відповідності до пункту 9.1 Правил під час перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці, крім перелічених у Правилах дорожнього руху мають бути такі документи: а) товаротранспортний документ на небезпечні вантажі; б) свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів; в) свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія або ДОПНВ - свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; г) письмові інструкції.

Відтак, враховуючи викладене, до документального підтвердження господарських операцій з поставки нафтопродуктів існують додаткові вимоги.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24.04.2020 року у справі №818/783/16.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлені у сукупності обставини та факти свідчать про відсутність в дійсності операцій, які є предметом відповідного правочину, неправомірності (безпідставності) документального оформлення нереальності господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним висновок контролюючого органу викладений у Акті перевірки що встановлення документальною перевіркою завищення витрат, що відображені у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати по взаємовідносинам ПП «РАФ-СЕРВІС» із ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» у загальній сумі 536 855 грн.

Відносно взаємовідносини позивача з ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД», (код ЄДРПОУ 40865217) за період жовтень 2017 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до умов договору ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД», (код ЄДРПОУ 40865217) постачає порошок мінеральний неактивний на адресу ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ».

Як встановлено перевіркою, згідно бази даних ІС «Податковий блок» ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» не звітувало фінансові звіти суб`єкта підприємства, тому немає можливості визначення наявності основних фондів у підприємства. Кількість працівників - 3 особи. При цьому вказане підприємство не надавало відомостей щодо виплачених доходів іншим фізичним особам, до органів державної фіскальної служби - податкових звітів за формою № 1 ДФ та формою № Д 4. З грудня 2018 року ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» не звітує. Свідоцтво платника ПДВ № 200298900 від 09.12.2016 року (дата реєстрації - 01.11.2016 року) анульоване за рішенням контролюючого органу 29.11.2019 року, підстава анулювання: 22 - ненадання декларацій протягом року.

Отже, згідно проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН по ланцюгу постачання товарів, робіт (послуг) ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» встановлено, що у 2017 році даний суб`єкт господарювання здійснював операції з придбання товарів, робіт (послуг) з наступною номенклатурою: цемент, шпаклівка, бензин, електротовари та інше.

ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» у 2017 році здійснювало операції з реалізації товарів, робіт (послуг) з наступною номенклатурою : ЕКСПЕДИЦІЙНІ ПОСЛУГИ НА ВІДСТАНЬ 100 КМ; Виконання будівельних робіт у багатоповерховому житловому будинку по вул. Соборна, 5а, м.Рівне; Маслопровід, КЕ243558; Плитка футеровочна з графітопластового матеріалу; Монтаж внутрішніх систем опалення офісного приміщення та інше.

Таким чином, проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» оформлялись придбані товари з однією номенклатурою, а реалізувались товари/послуги інші невідомого походження.

Як зазначено у Акті перевірки, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, які не мають реального товарного характеру.

За результатами аналізу баз даних ДПС встановлено відсутність на ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» будь-якої інформації щодо наявності складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, трудових ресурсів, необхідних спеціальних знань (фаху) працівників, високого рівня їх оплати праці працівників, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства для придбання/реалізації товарів, робіт (послуг).

У зв`язку з тим, що на ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» працювало штатних працівників - 3 особи, ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» не мало фактичної можливості здійснення господарських операцій на адресу ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» з урахуванням наявності: трудових ресурсів, врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна (виробничо-складських приміщень та іншого майна), оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того, досліджуючи видаткові накладні на отримання товару від ТОВ «АНАТЕК-

ЗАХІД», встановлено, що у пункті Договір - значиться «Основний», що ніяк не можна пов`язати з договором від 17.10.2017 року.

Окрім того, в порушення пп.3.3 п. 3 Умови постачання - «Постачання товару за цим договором здійснюється за заявкою покупця», при цьому позивачем ані до перевірки, ані до суду не надано заявок на постачання товарів.

У видаткових накладних визначена кількість товару, що мав би постачатися, проте у ТТН до відповідних видаткових накладних відсутня інформація стосовно кількості або ваги товару, що перевозиться.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним висновок контролюючого органу викладений у Акті перевірки щодо встановлення документальною перевіркою завищення витрат, що відображені у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати по взаємовідносинам ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» із ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» у загальній сумі 85 175 грн.

При цьому суд враховує, що представник позивача у судовому засіданні не змогла надати обґрунтованих пояснень щодо економічного обґрунтування реальності наявності у позивача технологічних можливостей, враховуючи обсяги готової продукції за звітністю у перевіряємому періоді та постачанням дизпалива для технологічних процесів по виготовленню асфальтно-бетонних сумішей, з урахуванням обсягу отриманого палива в період серпня 2019 року, позивачем не доведено можливість його зберігання та в подальшому використання дизпалива за наявністю тільки однієї ємкості об`ємом в 60 м. куб., яка використовується в безперервному процесі виробництва.

В судовому засіданні досліджено надану позивачем на вимогу суду інформацію щодо обсягів виготовленої продукції в перевіряємому періоді, а саме Технологічний регламент на приготування асфальтно-бетонних сумішей та враховано кількість поставленого дизпалива позивачу контрагентами, а саме: з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (період серпень 2019 року), ПП «РАФ-СЕРВІС» (період липень 2019 року).

Також наданий позивачем висновок експерта № 65-1/20 від 14.12.2020 року не спростовує висновок суду щодо неможливості зберігання та в подальшому використання дизпалива за наявністю у позивача лише однієї ємкості об`ємом в 60 м. куб., враховуючи обсяги отриманого палива від вищезазначених контрагентів у перевіряємий період.

Суд приймає до уваги висновки Верховного Суду сформованого у постанові від 20.05.2021 року по справі №826/16627/18.

Так при розгляді судами подібних справ щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, які стосуються товарності або безтоварності господарських операцій, Верховний Суд звернув увагу на важливість дотримання платниками податків принципу «належної обачності».

Висновки Верховного Суду ґрунтувалися на тому, що: належна податкова обачність при виборі платниками податків контрагентів це законна передумова отримання податкової вигоди. З цього правила випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності, якщо податковий орган під час перевірки доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності.

Також Суд відзначив, що платники повинні дотримуватись принципу «належної обачності» та нести відповідальність за переддоговірну перевірку свого контрагента.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що у разі, коли суб`єкт господарювання не

з`ясував, чи є у представника контрагента відповідні повноваження на укладання угоди, здійснення господарської діяльності та складання первинних документів, така поведінка платників свідчить про наявність у нього умислу на отримання податкової вигоди та тягне ризик притягнення до фінансової відповідальності.

Документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту послуг, що надаються, умов перевезення, зберігання товарі.

Суд вважає, що вищевикладені обставини так само відповідають висновкам Верховного Суду, який зазначає, що формальна наявність договорів, актів, видаткових накладних та податкових накладних не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій.

Сам факт наявності у позивача податкових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарської операції з ними, якщо встановлені у справі обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року по справі № 2а-576/12/0970.

Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового,бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

В первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, мають фіксуватися дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При цьому, в першу чергу потрібно, щоб такі документи підтверджували і розкривали

суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій, адже за відсутності таких документів неможливо перевірити реальність таких операцій, правильність обчислення та сплати сум податкових зобов`язань.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №826/7760/15, але не виключно, висловив позицію, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави.

Тобто, з вищенаведених позицій Верховного Суду, можливо зробити висновок, що в умовах сьогодення, при веденні господарської діяльності, сама по собі наявність документів у підприємства (позивача), не є безумовним доказом реальності господарської операції, особливо, якщо є обставини, що свідчать про недостовірність інформації в цих документах та в сукупності дають підстави вважати про неможливість здійснення господарських операцій.

Адже фактично маючи в наявності лише документи, платники податків не рідко вдаються до зловживання наданими правами та податковими преференціями.

Про те, що кожен вагомий аргумент має бути почутим та вмотивовано проаналізованим з боку суду наголошує й Верховний Суд, до прикладу, у постанові від 26.06.2018 у справі № 826/24815/15 (провадження № К/9901/32654/18).

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та аргументи сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку що позов товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.03.2021 року № 6299/15-32-07-10 не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.03.2021 року № 6299/15-32-07-10 відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (код ЄДРПОУ 41513222, місце реєстрації: 65033, м. Одеса, вул. Гастелло, 52/1, офіс 101).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14 грудня 2023 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.