Ухвала

від 14.12.2023 по справі 757/22295/17-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/22295/17-ц Головуючий у І інстанції Янченко А.В.

Провадження №22-ц/824/15799/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

УХВАЛА

14 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Крохмальової Яни Едуардівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року у справі за позовом Національного банку України до ОСОБА_1 , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, 02 жовтня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Крохмальовою Я.Е. подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, оскільки не оплачена судовим збором.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, з урахуванням розміру судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви (27 053 639,89 грн), при подачі апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір в розмірі 40 580 459,80 грн (27 053 639,89 грн х 150 %) на рахунок за вищезазначеними реквізитами.

Одночасно із поданням апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Крохмальова Я.Е. звернулась до апеляційного суду з клопотанням про зменшення судового збору з урахуванням майнового стану відповідача та фінансовою неспроможністю сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Посилаючись на положення пункту 1 частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», вважала наявними підстави для зменшення судового збору , оскільки він значно перевищує 5% річного доходу відповідача, який складає 3 893 176,68 грн за 2022 рік.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору. Відмовляючи заявнику, апеляційний суд виходив із того, що наведені заявником доводи та надані докази не є достатніми для того, щоб зробити висновок про неможливість сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у визначеному законом розмірі або свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки з наданих з доказів не можливо повністю встановити його майновий стан ОСОБА_1

08 грудня 2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Крохмальовою Я.Е. повторно подано клопотання про зменшення судового збору до 5 % розміру річного доходу відповідача за попередній рік, а саме 194 658,84 грн. У клопотанні заявляє про наявність підстав для зменшення судового збору, що підтверджується долученими до клопотання доказами.

Так, до клопотання долучено витяг з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.12.2023 року; засвідчену копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.М. від 03 грудня 2019 року у справі № 760/7590/19; інформацію з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ФГ «Укрлендфармінг»; інформаційну довідку із Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно № 357062909 від 05.12.2023 року; інформаційну довідку з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно № 357066668 від 05.12.2023 року; протокол огляду від 07.12.2023 року; засвідчену копію листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС від 07.12.2023 року № 31/26-885а; засвідчену копію відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.12.2023 року; іменний перелік з земельної книги Республіки Австрії від 06.12.2023 року з апостилем, з перекладом з німецькою мови на українську й нотаріально засвідченим підписом перекладача; засвідчену копію листа ГУ ДПС у м. Києві від 05.10.2023 року №93966/6/26-15-12-06-11-сі з відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військовий збір за період 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року; засвідчену копію податкової декларації про майновий стан та доходи за 2022 рік; засвідчену копію довідки № 230 від 27.09.2023 року; засвідчену копію довідки від 27.09.2023 року.

Посилаючись на додані до клопотання докази, заявник зазначив, що відповідачу належить частка у статутному капіталі ТОВ «ПРИКАРПАТСЬКА КЕРІМКА» (ідентифікаційний код:32873048) - 10250 гривень, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2023 року.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03.12.2019 року у справі №760/7590/19 накладено арешт на корпоративні права у статутному капіталі ТОВ «ПРИКАРПАТСЬКА КЕРІМКА».

Вищий антикорупційний суд також наклав арешт на корпоративні права у Фермерському господарстві «Укрфармлендінг», але відповідач не володіє цими корпоративними правами та не є співзасновником фермерського господарства, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач також є співзасновником громадської організації «Київська міжнародна енергетична платформа» (ідентифікаційний код 36002264) та Благодійної організації «Благодійний фонд інновацій та реформ в Україні» (ідентифікаційний код 39175714).

У власності відповідача не перебуває об`єктів нерухомого майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 53960366 від 14.01.2020 року накладено арешт в межах виконавчого провадження у межах суми 1 224 239 240,01 гривень.

У власності відповідача також не перебуває транспортних засобів, що підтверджується інформацією з електронного Кабінету Водія, огляд якого здійснено адвокатом Крохмальовою Я.Е., що зафіксовано протоколом огляду від 07.12.2023 року та листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 07.12.2023 року №31/26-885аз.

Відповідач не є власником цінних паперів, що підтверджується листом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №10/02/15287 від 06.12.2023 року.

У власності відповідача також не перебуває нерухомого майна за межами території України, що підтверджується іменним переліком з земельної книги Республіки Австрія від 06.12.2023 року, з перекладом з німецької на українську мову й нотаріальним засвідченням підпису перекладача від 07.12.2023 року.

Заявник вказує, що згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військовий збір за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року, згідно яких сума доходу ОСОБА_1 за 2022 рік склала 3 893 176,68 грн, що додатково підтверджується податковою декларацією про майновий стан та доходи за 2022 рік та довідками № 230 від 27.09.2023 року, від 27.09.2023 року.

Зазначені обставини, на переконання заявника, свідчать про фінансове становище відповідача, яке унеможливлює сплату судового збору у визначеному законом розмірі, який є надмірним, значно перевищує 5% річного доходу відповідача, та є підставою для застосування положень п. 1 ч.1,2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» щодо права суду зменшити судовий збір.

Національний банк України подав заперечення на клопотання/заяву про зменшення судового збору, в яких зазначає, що питання зменшення судового збору вже вирішено ухвалою Київського апеляційного суду від 04.12.2023 року, якою заявнику відмовлено у задоволенні клопотання, залишено апеляційну скаргу без руху та надано ОСОБА_1 строк на усунення недоліків та сплати судового збору протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.08.12.2023 року ОСОБА_1 повторно подав до апеляційного суду заяву про зменшення судового збору, що по своїй суті не є виконанням вимог, установлених в ухвалі від 04.12.2023 року.

Щодо наявності у ОСОБА_1 необхідних коштів для сплати судового збору, Національний банк України зазначає, що від представників відповідача на адресу позивача неодноразово надходили пропозиції щодо укладення мирової угоди щодо боргових зобов`язань перед національним банком в рамках договору поруки, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за кредитами ПАТ «ВіЕйБі Банк». Відповідно до змісту такої мирової угоди апелянт погоджувався сплатити заборгованість у розмірі 1 221 027 970,01 грн, при чому сума у розмірі 250 000 000,00 грн сплачується протягом 10 днів з моменту підписання мирової угоди.

Окрім зазначеного, від ОСОБА_1 надходили і інші пропозиції щодо сплати заборгованості у розмірі, що значно перевищує суму судового збору.

Щодо документів, доданих до повторного клопотання, позивач вважає їх такими, що не в повній мірі відображають майновий стан ОСОБА_1 та не можуть бути взяті до уваги судом як підтвердження неспроможності сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Дослідивши додані до клопотання про зменшення судового збору докази, перевіривши доводи заявника та заперечення позивача щодо клопотання, апеляційний суд доходить висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» («Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania»), «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з принципу верховенства права, положень ст. ст. 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст. ст. 3, 15 ЦК України, ст.ст. 2, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, очевидним стає висновок про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав та інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень.

Вирішуючи питання зменшення судового збору, апеляційний суд виходить із того, що доданими до клопотання доказами не підтверджується наявність у заявника нерухомого чи рухомого майна на території України та поза її межами, доходів від корпоративних прав, цінних паперів, інших доходів, окрім задекларованого річного доходу ОСОБА_1 за попередній 2022 рік, розмір якого складає 3 893 176, 68 грн.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у даній справі, а саме 40 580 459,80 грн, значно перевищує 5 відсотків річного доходу відповідача за 2022 рік.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції").

Апеляційний суд вважає, що, з урахуванням встановлених обставин, ОСОБА_1 на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.

Оцінивши доводи заявника, наведені у повторному клопотанні про зменшення судового збору та дослідивши додані до клопотання докази, враховуючи наведені норми національного законодавства та рішення ЄСПЛ щодо пріорітетності права особи на доступ до правосуддя, в тому числі шляхом оскарження судових рішень, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи є істотними та підтверджені доданими до клопотання доказами, а тому клопотання необхідно задовольнити та зменшити судовий збір до розміру 194 658,84 гривень, що становить 5 відсотків від отриманого відповідачем доходу за 2022 рік (3 893 176, 68/100*5).

Судовий збір у визначеному цією ухвалою розмірі має бути сплачено за реквізитами: отримувач УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101, судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.

При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: «* ; код ознаки судового збору (101);код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; роз`яснювальна інформація про призначення платежу у формі: судовий збір за а/с П.І.Б., Київський апеляційний суд».

Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналах.

За правилами ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 вказаного Кодексу, тому апеляційний суд продовжує наданий апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: сплати судового збору в розмірі 194 658,84 гривень.

Враховуючи вищевикладене, подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвокату Крохмальової Яни Едуардівнипро зменшення судового збору - задовольнити.

Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року до 194 658 (сто дев`яносто чотири тисячі шістсот п`ятдесят вісім) гривень 84 коп.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначивши його терміном п'ять днів з дня отримання ним копії даної ухвали.

Роз`яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Д.О. Таргоній