Постанова

від 14.12.2023 по справі 380/3714/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/3714/23 пров. № А/857/18565/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року, ухвалене суддею Мричко Н.І. у м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 380/3714/23 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 07.02.2023 року № 8226338/31897102.

23 червня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 07.02.2023 року № 8226338/31897102 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 30.01.2023 року № 9011776955.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» судовий збір в сумі 2684 грн 00 коп.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення є необґрунтованим, оскільки позивач подав до таблиці даних відповідні пояснення про наявність матеріальних і трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, яка вказана у таблиці.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовну відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає те, що суд першої інстанції, при прийнятті рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставин справи. Відповідач також зазначає, щоправомірно прийняв рішення про неприйняття таблиці даних платника податку на додану вартість, зважаючи на те, що податковим органом виявлено невідповідність визначених платником податків в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 30.01.2023 року позивач подав для реєстрації таблицю даних платника податку на додану вартість, яка зареєстрована у контролюючому органі № 9011776955.

Разом із таблицею даних позивач подав пояснення та підтверджуючі документи щодо виду господарської діяльності, що вказана у ній.

07.02.2023 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 8226338/31897102 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 30.01.2023 року № 9011776955.

Підставою для прийняття такого рішення вказано недостатню кількість необхідних матеріальних ресурсів (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей тощо), відповідно до поданої контролюючому органу звітності та/або трудових ресурсів для провадження господарської діяльності відносно задекларованих обсягів реалізації.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно з п. 2 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України

Пунктом 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165) встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1165, у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до пунктів 15-18 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку причину для такого неврахування.

Підставою для прийняття оскарженого рішення вказано недостатню кількість необхідних матеріальних ресурсів (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей тощо), відповідно до поданої контролюючому органу звітності та/або трудових ресурсів для провадження господарської діяльності відносно задекларованих обсягів реалізації.

Апеляційний суд зазначає, що за загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Апеляційний суд встановив, що позивач, разом із поданням таблиці даних на реєстрацію, подав пояснення та довідку про наявність основних засобів для здійснення господарської діяльності.

Однак, як видно із оскарженого рішення, відповідач не врахував пояснення позивача та подані документи, хоча такі мають інформацію, що позивач володіє основними засобами для здійснення господарської діяльності, зокрема: автомобілями та технологічним обладнанням, а також офісним та складським приміщенням.

На підставі наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що спірне рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є необґрунтованим, у зв`язку з чим його необхідно скасувати.

Цей висновок є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року в справі № 380/3714/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 14.12.2023 року