Постанова

від 14.12.2023 по справі 200/6722/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа №200/6722/21

провадження № К/990/34428/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Хлібодарівської сільської територіальної громади про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (у складі колегії: головуючого судді - Компанієць І.Д., суддів^ Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.) у справі №200/6722/21,

ВСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Хлібодарівської сільської територіальної громади (далі - відповідач), у якому просила:

- зобов`язати відповідача видати позивачу трудову книжку, належно оформлену відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників в день ухвалення судового рішення;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з розрахунку 711,77 грн за кожен робочий день з 18 листопада 2020 року по день ухвалення судового рішення з нарахуванням та виплатою єдиного соціального внеску;

- стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування в розмірі 21 353,10 грн за затримку розрахунку при звільненні в 30 календарних днів без відрахувань;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 200/6722/21 позов задоволено частково.

Зобов`язано Хлібодарівську сільську територіальну громаду внести запис у трудову книжку ОСОБА_1 про її звільнення з обраної посади голови Діанівської сільської ради у зв`язку з припиненням повноважень з 17 листопада 2020 року на підставі пп. 4 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.04.2020 № 562 «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», ч. 1 ст. 42 Закону України № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стягнуто з Хлібодарівської сільської територіальної громади на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 18 листопада 2020 року по 30 листопада 2021 року (день ухвалення судового рішення) в сумі 181 501,35 грн з нарахуванням належних відрахувань.

Стягнуто з Хлібодарівської сільської територіальної громади на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 200/6722/21 апеляційну скаргу Хлібодарівської сільської територіальної громади на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 200/6722/21 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 200/6722/21 задоволено частково.

В мотивувальній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 200/6722/21 замінено словосполучення «з моменту прийняття присяги головою Хлібодарівської сільської ради, Хлібодарівська сільська рада стала правонаступником», словосполученням «з дня набуття повноважень новообраною Хлібодарівською сільською радою Хлібодарівська сільська рада стала правонаступником»; доповнено мотивувальну частину рішення підставою для внесення запису про звільнення позивача - протокол першого пленарного засідання першої сесії Хлібодарівської сільської ради 8 скликання від 17.11.2020.

Абзац другий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 200/6722/21 доповнено реченням наступного змісту: «підстава - протокол першого пленарного засідання першої сесії Хлібодарівської сільської ради 8 скликання від 17.11.2020, - та зобов`язати Хлібодарівську сільську територіальну громаду видати ОСОБА_1 трудову книжку».

В абзаці третьому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 200/6722/21 слова та цифри «в сумі 181 501,35 грн (сто вісімдесят одна тисяча п`ятсот одна гривня 35 коп.), з нарахуванням належних відрахувань» замінено словами та цифрами « 184348,43 грн (сто вісімдесят чотири тисячі триста сорок вісім гривень 43 копійки) з відрахуванням податків та обов`язкових платежів».

Після абзацу третього резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 200/6722/21 додано абзац наступного змісту: «Стягнути з Хлібодарівської сільської територіальної громади (місцезнаходження юридичної особи: 85766, Донецька область, Волноваський район, с. Хлібодарівка, вул. Центральна, буд. 17, код ЄДРПОУ 03331393) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 16 370,71 грн (шістнадцять тисяч триста сімдесят гривень 71 копійка) з відрахуванням податків та обов`язкових платежів.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 200/6722/21 залишено без змін.

4. Постанова Першого апеляційного адміністративного суду набрала чинності 03.10.2022.

5. До апеляційного суду від ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» 26.09.2023 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.

6. Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі № 200/6722/21 просила змінити рішення в частині обчислення періоду вимушеного прогулу, який визначити з 18.11.2020 по день ухвалення судового рішення за результатом апеляційного розгляду; проте, суд апеляційної інстанції не вирішив питання в цій частині.

7. Позивач просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Хлібодарівської сільської територіальної громади на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 711,77 грн за кожний робочий день з 01.12.2021 (наступний день після ухвалення рішення судом першої інстанції) по 03.10.2022 (день ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції ) в сумі 153030,55 грн з нарахуванням та виплатою єдиного соціального внеску.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

8. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 200/6722/21.

9. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у постанові від 03.10.2022 ним (судом) було встановлено період вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 18 листопада 2020 року (наступний день після звільнення) до 30 листопада 2021 року (день ухвалення судом першої інстанції рішення), а тому доводи заявниці про не вирішення судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 03.10.2022 питання в частині обчислення періоду вимушеного прогулу є безпідставними, що обумовлює відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення по справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

10. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №200/6722/21, а справу в частині ухвалення додаткового судового рішення направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

11. Позивач зазначає, що в апеляційній скарзі нею було зазначено, що оскільки з дня винесення судом оскаржуваного рішення сплинув час, то вважала за необхідне змінити період стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позивач вважає, що, приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції мав обчислити та донарахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.12.2021 (наступного дня після ухвалення рішення судом першої інстанції 30.11.2021) по день ухвалення постанови апеляційним судом 03.10.2022.

12. Поряд з цим, касатор вказує, що постанова суду апеляційної інстанції від 03.10.2022 не містить висновку про відхилення її клопотання про зміну судового рішення від 30.11.2021 в частині обчислення періоду вимушеного прогулу та обґрунтування такого відхилення.

13. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що в силу частини 4 статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла через підсистему «Електронний суд» 13.10.2023.

15. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

16. Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №200/6722/21.

17. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

20. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

21. Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

22. За загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

23. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

24. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі.

25. Подібні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 923/631/15, від 24.10.2019 у справі № 922/2665/17, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17, від 17.04.2023 у справі № 160/2282/19, від 30.05.2023 у справі № 160/6648/20, від 08.06.2023 у справі № 560/18155/21, від 26.07.2023 у справі №380/3793/20, від 26.10.2023 у справі №520/19031/2020 тощо.

26. Як підтверджується матеріалами справи, звертаючись із апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021, ОСОБА_1 , окрім іншим вимог до суду апеляційної інстанції, просила змінити рішення суду першої інстанції про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в частині обчислення періоду вимушеного прогулу, який визначити з 18.11.2020 по день ухвалення судового рішення за результатом апеляційного розгляду.

27. Однак, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач стосовно обчислення періоду вимушеного прогулу зазначала лише про помилкову кількість днів вимушеного прогулу з 18.11.2020 (наступний день після проведення першої сесії) до 30.11.2021 (дата ухвалення рішення суду першої інстанції в цій справі), яку суд першої інстанції визначив в кількості 255 робочих днів; натомість, на переконання позивача, така кількість повинна становити 259 робочих дні.

28. Верховний Суд зауважує, що стаття 296 КАС України визначає форму та зміст апеляційної скарги, відповідно до пунктів 5-6 частини другої якої в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції та обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

29. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

30. Стаття 322 КАС України визначає зміст постанови суду апеляційної інстанції. Так, постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням: мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції (пп. «в», «ґ» пункту 3 частини першої статті 322 КАС України).

31. З аналізу викладеного слід дійти висновку, що встановлення меж апеляційного перегляду, повнота, законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, а також очікуваний результат розгляду справи в суді апеляційної інстанції прямо залежить від чіткості формування вимог апеляційної скарги, які невід`ємно повинні бути пов`язаними із доводами, що у ній містяться.

32. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, судом апеляційної інстанції було зауважено, що в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу було зазначено:

«Відповідно до частини п`ятої статті 235 КЗпП України (в редакції, чинній на час звільнення позивача) визначено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Затримка видачі трудової книжки перешкоджає працевлаштуванню працівника, а тому тягне обов`язок власника виплатити працівникові середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, викликаного невидачею (затримкою видачі) трудової книжки.

Як вже зазначалося вище, порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено Порядком №100.

Відповідно до пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньоденна заробітна плата позивача становить 711,77 грн.

Період затримки видачі трудової книжки (час вимушеного прогулу) становить з 18 листопада 2020 р. (наступний день після звільнення) до 30 листопада 2021 року (день ухвалення судом першої інстанції рішення), тобто 259 робочих днів, а не 255 робочих днів, як помилково визначив суд першої інстанції.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 184348,43 грн. (711,77 грн. Х 259 робочих днів), а не 181501,35 грн, як помилково визначив суд першої інстанції, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з відрахуванням податків та обов`язкових платежів».

33. Матеріалами справи підтверджено, що за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції змінив абзац третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №200/6722/21, та слова та цифри « в сумі 181501,35 грн. (сто вісімдесят одна тисяча п`ятсот одна гривня 35 коп.), з нарахуванням належних відрахувань» замінив словами та цифрами « 184348,43 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі триста сорок вісім гривень 43 копійки) з відрахуванням податків та обов`язкових платежів».

34. Таким чином, слід дійти висновку, що судом апеляційної інстанції було надано оцінку заявленим в апеляційній скарзі доводам щодо невірного обчислення судом першої інстанції періоду вимушеного прогулу в частині кількості робочих днів. Натомість, як видно зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, така не містить висновків щодо заявленої вимоги щодо зміни періоду вимушеного прогулу (з 18.11.2020 по день ухвалення судового рішення за результатом апеляційного розгляду).

35. Проте, з огляду на те, що за своєю правовою природою додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення, враховуючи, що апеляційним судом встановлено період вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 18 листопада 2020 року (наступний день після звільнення) до 30 листопада 2021 року (день ухвалення судом першої інстанції рішення), то доводи заявниці про не вирішення судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 03.10.2022 питання в частині обчислення періоду вимушеного прогулу - є безпідставними.

36. А тому, суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків щодо відсутності підстав для ухвалення додаткового рішення по цій справі.

37. Окремо слід зауважити, що доводи скаржниці більше зводяться до незгоди із постановою суду апеляційної інстанції по суті спору в частині позовної вимоги про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, і, відповідно, оцінка таким доводам повинна надаватись у випадку касаційного оскарження такого судового рішення.

38. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

39. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновків, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. А тому, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Першого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 у цій справі - без змін.

42. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі №200/6722/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду