Постанова

від 14.12.2023 по справі 640/6688/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа №640/6688/20

адміністративне провадження № К/9901/18637/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедіаінвест» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 (головуючий суддя: Епель О.В., судді: Карпушова О.В., Кобаль М.І.) у справі № 640/6688/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедіаінвест» до Київської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмедіаінвест» (далі - ТОВ «Укрмедіаінвест» або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просило:

визнати протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у неприйнятті рішення (розпорядження) за результатом розгляду заяви ТОВ «Укрмедіаінвест» від 25.09.2019 про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами;

зобов`язати відповідача прийняти відповідне рішення (розпорядження) про надання ТОВ «Укрмедіаінвест» дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно із поданою ним 25.09.2019 заявою (щодо 152 білбордів).

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 23.09.2020 позов задовольнив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.04.2021 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2023 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ «Укрмедіаінвест» за КВЕД є, зокрема, рекламні агентства.

Позивач звернувся до Київської обласної державної адміністрації через Департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації із заявою від 25.09.2019 про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами: білборди в кількості 152 шт у межах смуги відведення автомобільних доріг, які знаходяться на балансі Служби автомобільних доріг в Київській області.

До заяви позивачем було додано текстові та графічні матеріали; конструктивне рішення рекламних засобів, затверджене розробником; копію листа-згоди Служби автомобільних доріг в Київській області від 23.08.2019 № 06с/3615; копію заяви від 30.08.2019 вих. № 0/3 про укладення договору на право тимчасового користування місцем для розміщення транспортного засобу.

Проте, вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, що полягає у неприйнятті рішення (розпорядження) за результатом розгляду заяви ТОВ «Укрмедіаінвест» від 25.09.2019 про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, позивач звернувся з позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним вчинено усі необхідні та передбачені законодавством дії для отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами (у кількості 152 білбордів) в частині строків звернення та надання повного переліку необхідних документів, проте, у порушення вимог Порядку видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів Київської області від 20.08.2019 № 464, відповідачем не було розглянуто заяву позивача від 25.09.2019, а тому, за твердженнями Товариства, виникли підстави для видачі дозволу на підставі принципу мовчазної згоди.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що за результатами розгляду заяви позивача від 25.09.2019, Департаментом містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації, який здійснює повноваження у сфері реклами, було встановлено відсутність документу, що посвідчує право користування місцем розташування рекламного засобу, про що заявника було повідомлено листом від 11.10.2019 № 07-05/3101. Зазначені обставини, на переконання відповідача, спростовують твердження Товариства про наявність бездіяльності державного органу та, відповідно, наявність підстав для застосування принципу мовчазної згоди у цих правовідносинах.

У відповідь на відзив позивач проти заявлених у відзиві обґрунтувань заперечив, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість висновків органу влади.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач - в особі робочого органу - Департаменту містобудування та архітектури, отримавши заяву позивача із додатками, протягом 10 робочих днів, починаючи з 25.09.2019 повинен був видати дозвіл або надати письмове повідомлення про відмову у його видачі.

Проте відповідач, у встановлений строк, не направив позивачу рішення про відмову чи про видачу дозволів. Також останнім не було надано суду жодних доказів на підтвердження відправки, отримання або повернення листів від 25.09.2019 № 25/0919/04 та від 04.10.2019 № 07-05/2998.

Також, за висновками суду першої інстанції, відповідач, надаючи відповідь листом, недотримався законодавчо визначеної процедури оформлення результату розгляду порушеного позивачем у заяві від 25.09.2019 питання.

На переконання суду першої інстанції, рішення за результатом розгляду питання щодо надання дозвільного документу має вирішуватися шляхи прийняття розпорядчого документу у формі рішення, наказу, тощо.

Відтак, за висновками суду першої інстанції, відсутність належним чином оформленого рішення уповноваженого органу щодо розгляду звернення позивача за отриманням дозволу, свідчить про відсутність оцінки суб`єктом владних повноважень документів, поданих для отримання такого дозволу.

Відповідно, зважаючи на те, що для прийняття рішення про надання дозволу на розміщення рекламних засобів позивачем виконано усі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення, у спірному випадку, не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, як суб`єкта владних повноважень, діяти на власний розсуд, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача прийняти рішення (розпорядження) про надання ТОВ «Укрмедіаінвест», відповідно до принципу мовчазної згоди, дозволу на розміщення зовнішньої реклами (у кількості 152 білбордів) згідно поданої заяви від 25.09.2019.

Одночасно суд першої інстанції наголосив, що наведені відповідачем у листі від 11.10.2019 № 07-05/3101 підстави для відмови у видачі дозволу на розміщення рекламних засобів (не було надано документів щодо підстав набуття права користування місцем розташування рекламного засобу, що передбачено пункту 3.1 Порядку № 464) не є предметом розгляду цієї справи.

Суд апеляційної інстанції із такими висновками суду першої інстанції не погодився та прийняв протилежне судове рішення (про відмову у задоволенні позову).

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством регламентовано десятиденний строк для вирішення уповноваженим органом питання за заявою суб`єкта господарювання щодо надання йому дозволу на розміщення рекламних засобів. Упродовж цього строку, відповідний орган повинен або прийняти рішення про надання відповідного дозволу, або скласти письмове повідомлення суб`єкту господарювання про відмову у його видачі.

Разом з тим, зі спливом зазначеного десятиденного строку, починає діяти принцип мовчазної згоди, відповідно до якого вважається, що рішення прийнято на користь заявника.

Водночас, умовою для застосування принципу мовчазної згоди є подання заявником повного пакета документів для отримання дозволу.

Такий правовий підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.05.2019 у справі № 818/600/17, від 21.08.2019 у справі №826/25865/15.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 25.09.2019 про надання дозволів на розміщення реклами.

Проте, при зверненні із заявою від 25.09.2019 позивачем було надано неповний пакет документів, передбачених законодавством, для отримання дозволу на розміщення реклами (не надано документа, який посвідчує право користування місцем розташування рекламного засобу), що виключає підстави для надання відповідного дозволу, а також унеможливлює застосування принципу мовчазної згоди.

Також суд апеляційної інстанції констатував, що заяву позивача від 25.09.2019 було отримано Департаментом лише 30.09.2019 і вже 11.10.2019 письмове повідомлення про відмову у її задоволенні передано адміністратору та надіслано позивачу, що відповідає приписам Порядку № 464.

Одночасно суд апеляційної інстанції констатував, що законодавством не передбачено прийняття уповноваженим органом рішення про відмову у задоволенні такої заяви, проте чітко визначено, що такому випадку складається саме письмове повідомлення про відмову у її задоволенні і такі вимоги законодавства були дотримані відповідачем.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не встановив допущення відповідачем будь-якого фундаментального порушення, яке надавало підстави для визнання протиправними його дій (а тим більше, оспорюваної Позивачем бездіяльності, що взагалі відсутня).

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтованим тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкового скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Скаржник наполягає, що для виникнення у суб`єкта господарювання права на здійснення певної дозвільної діяльності за принципом мовчазної згоди необхідна одночасна наявність таких умов: 1) подання суб`єктом господарювання повного переліку достовірних документів, необхідних для прийняття рішення про надання дозволу; 2) неприйняття уповноваженим органом відповідного рішення у встановлених законом строк.

Скаржник вважає, що у спірному випадку сукупність таких умова дотримана, позаяк ТОВ «Укрмедіаінвест» подало повний пакет документів (інформації), а уповноважений орган - Київська обласна державна адміністрація, рішення, оформленого розпорядчим документом, не прийняв. Натомість листи Департаменту містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації не можуть вважатися рішенням про відмову у наданні дозволу на розміщення реклами.

Крім того, скаржник стверджує, що відповідачем не надано належних доказів у підтвердження своєчасного направлення позивачу відповіді, за наслідками розгляду порушеного у заяві від 25.09.2019 питання.

Вважає, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 11.09.2019 у справі № 826/15869/17, від 15.01.2020 у справі № 826/14327/16, від 22.01.2020 у справі № 826/9749/17 та від 17.03.2021 у справі № 826/9746/17.

Щодо висновків суду апеляційної інстанції про некомплектність поданих документів (не надано документа, який посвідчує право користування місцем розташування рекламного засобу), то скаржник зазначає, що вимогами Порядку № 464 прямо не передбачено подання заявником документального підтвердження права користування місцем розміщення реклами, а лише зазначення у заяві інформації про підстави набуття такого права.

У спірному випадку, при зверненні за отриманням дозволу позивачем було подано заяву, у якій містилася інформація про те, що підставою користування місцем розміщення реклами є раніше подана заява про укладення договору на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу. До заяви про видачу дозволу також було приєднано копію цієї заяви, а також копію листа-згоди Служби автомобільних доріг в Київській області.

Підсумовуючи викладене, скаржник наполягає, що ним повністю дотримані умови для отримання дозволу на розміщення на розміщення зовнішньої реклами за принципом мовчазної згоди.

Відповідач вимоги та доводи касаційної скарги не визнав. Стверджує, що позивач неправильно оцінив лист-згоду Служби автомобільних доріг в Київській області №06с/3615 від 23.08.2019, як відповідне погодження на розміщення зовнішньої реклами, оскільки з його змісту вбачається, що останній попередньо не заперечує щодо можливості розміщення зовнішньої реклами в мажах смуги відводу автомобільних доріг загального користування державного значення поза межами населених пунктів, які знаходяться на балансі Служби в межах Київської області, проте за умови дотримання вимог Законів України «Про рекламу», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Типових правил розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 № 1135, а також Порядку видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів Київської області, затвердженим розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 20.08.2018 № 464.

Своєю чергою, позивачем не дотримано вимог Порядку № 464 у частині надання документу, який посвідчує право користування місцем розташування рекламного засобу.

Також відповідач наголосив, що заяву позивача від 25.09.2019 фактично отримано Департаментом лише 30.09.2019, відповідно вирішення питання щодо надання дозвільних документів 11.10.2019 відбулося у межах визначеного законодавством строку.

Своєю чергою, умовою для застосування до правовідносин принципу мовчазної згоди є подання повного пакету документів. Проте, зважаючи на некомплектність поданих заявником документів, застосування до спірних правовідносин принципу мовчазної згоди є неможливим.

Позивач подав відповідь на відзив, у якому наполягає, що на законодавчому рівні імперативно визначено спосіб та форму прийняття рішення за наслідками звернення зацікавленої особи щодо видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі. Зокрема таке рішення має прийматися у формі розпорядження. Відповідно, за позицією позивача, письмове повідомлення Департаменту, оформлене листом від 11.10.2019 № 07-05/3101, не можна вважати рішенням уповноваженого органу влади, прийнятим за результатами розгляду питання про надання дозволу на розміщення реклами.

Також позивач наполягає, що ним при зверненні із заявою від 25.09.2019 подано повний пакет документів, а отже, зважаючи на неприйняття уповноваженим органом протягом строків, встановлених законом, рішення за результатами розгляду порушеного Товариством питання, виникли правові підстави для застосування до спірних правовідносин принципу мовчазної згоди.

Додатково позивач також подав письмові пояснення, у яких зазначив, що оскільки дороги знаходяться у постійному користуванні та розпорядженні автомобільної служби доріг, тому Товариством насамперед було отримано попереднє погодження на встановлення рекламних площин. Саме таке погодження і було надано відповідачу в якості підстави для користування бажаним місцем.

Також позивач наголосив, що ним не отримувалося рішення, прийняте відповідачем за наслідками розгляду його заяви від 25.09.2019.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами благоустрою є засоби та обладнання зовнішньої реклами.

У статті 1 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР) визначено, що терміни в цьому Законі вживаються в такому значенні: реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про автомобільні дороги» вбачається, що розміщення реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про рекламу» та цього Закону.

Своєю чергою, за приписами частини першої статті 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Судами попередніх інстанцій установлено, що заява ТОВ «Укрмедіаінвест» від 25.09.2019 подана із покликанням на пункт 3.1 Порядку № 464.

Відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами поза межами населених пунктів Київської області регулює Порядок видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів Київської області, затверджений розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 20.082018 № 464, зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у Київській області 12.09.2018 за №112/1139) (далі - Порядок №464, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2 дія Порядку № 464 поширюється на всю територію Київської області (поза межами населених пунктів) та є обов`язковою для виконання всіма суб`єктами господарювання, що здійснюють розміщення зовнішньої реклами.

Пунктом 2.1 Порядку № 464 визначено, що роботу щодо організації діяльності з видачі дозволів проводить департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації (далі ? Департамент) із залученням представників Укравтодору або власників автомобільних доріг та Національної поліції України, а у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць - за участю органів виконавчої влади, визначених частиною п`ятою статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Згідно із п.п. 3.1, 3.3-3.7 Порядку № 464 для одержання дозволу заявник подає у паперовій формі - особисто чи через уповноважену ним особу (за довіреністю) або надсилає поштою адміністратору Центру надання адміністративних послуг заяву, у якій повинна міститися така інформація:

- для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

- для фізичної особи-підприємця - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному органу доходів і зборів і має відмітку у паспорті) та згода на обробку персональних даних;

- про місце розташування рекламного засобу;

- про підстави набуття права користування цим місцем та строк такого користування.

Департамент протягом не більше ніж 10 робочих днів з дня одержання від адміністратора заяви про видачу дозволу, оформляє дозвіл за формою згідно з додатком до цього Порядку або письмове повідомлення суб`єкту господарювання про відмову у видачі дозволу і передає їх протягом одного робочого дня адміністратору.

У разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг дозвіл оформляється Департаментом за участю Укравтодору (його територіального органу) або власників автомобільних доріг та Національної поліції України (її територіального органу), а у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць - за участю органів виконавчої влади, визначених частиною п`ятою статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Оформлення видачі дозволу здійснюється Департаментом згідно з додатком до цього Порядку, без залучення заявника у межах строку видачі дозволу.

У разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг, на пам`ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць Департамент не пізніше дня, наступного за днем одержання заяви від заявника, надсилає її копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним у п. 3.7 цього Порядку, та встановлює строк розгляду зазначених документів, але не менше трьох днів.

За результатами розгляду документації, надісланої Департаментом, який видає дозвіл, органи, зазначені у п. 3.7 цього Порядку, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають до Департаменту.

У разі ненадання органами, зазначеними в п. 3.7 цього Порядку, погодження протягом встановленого строку, вважається, що дозвіл оформлено за участю відповідного органу.

У разі прийняття розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації про видачу дозволу, Департамент оформлює два автентичних оригінали дозволів, один з яких видається заявнику через адміністратора, другий зберігається у Департаменті для обліку та контролю. Дозвіл видається на строк, передбачений підставою набуття місцем користування, і який зазначено у заяві розповсюджувача зовнішньої реклами.

Отже, відповідно до вимог Порядку № 464 дозвільним органом є Департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації (далі ? Департамент), на який Київською обласною державною адміністрацією покладено здійснення повноважень у сфері розміщення реклами, у т. ч., організації діяльності з видачі дозволів, поза межами населених пунктів Київської області.

Водночас у контексті обставин цієї справи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із преамбулою Порядку № 464, такий затверджений відповідно до законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про рекламу», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про автомобільні дороги», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2012 року № 1135 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів» та з метою врегулювання відносин, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами поза межами населених пунктів Київської області.

Так, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначає Закон України від 06.09.2005 № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 2806-IV).

За приписами статті 1 Закону № 2806-IV дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

Дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність (частина 1 статті 2 Закону 2806-IV).

Отже, отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону №2806-IV, відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону.

Стаття 41 Закону 2806-IV визначає, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів (надалі - Типові правила №1135).

Пунктом 2 визначено, що у цих Типових правилах терміни вживаються у такому значенні:

дозвіл на розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів (далі - дозвіл) - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі розпорядження голови облдержадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яким надається право на розміщення зовнішньої реклами протягом визначеного строку у певному місці;

рекламний засіб - тимчасова чи стаціонарна спеціальна конструкція (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), яка використовується для доведення реклами до споживача.

Пунктом 3 цих Типових правилах унормовано, що видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про рекламу» обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Приписами пункту 9 Типових правил № 1135 визначено, що оформлення видачі дозволу здійснюється відповідним структурним підрозділом облдержадміністрації або відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим за зразком згідно з додатком без залучення заявника у межах строку видачі дозволу.

Розміщення рекламних засобів здійснюється відповідно до вимог Законів України «Про рекламу» і «Про автомобільні дороги» (пункт 13 Типових правил №1135).

Отже, термінологія Порядку відрізняється від термінології Типових правил. Департамент, хоч його у Порядку № 464 і названо «дозвільним органом», за своїми функціями останній є «структурним підрозділом облдержадміністрації», про який йдеться у пункті 9 Типових правил № 1135.

Водночас ухвалення рішення про видачу, переоформлення, анулювання чи відмову у видачі дозволу залишається виключною компетенцією відповідної обласної державної адміністрації, у спірному випадку, Київської ОДА, і не може делегувати свої повноваження, визначені законом.

Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 17.03.2021 у справі № 826/9746/17 та від 26.01.2023 у справі №826/14635/17, сформованій за схожих правовідносин.

Своєю чергою, згідно із абзацом 4 частини першої статті 41 Закону № 2806-IV строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Судами попередніх інстанцій установлено, що розгляд порушеного позивачем у заяві від 25.09.2019 питання здійснювався робочим органом Київської ОДА - Департаментом містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації, результати якого оформлені листом від 11.10.2019 № 07-05/3101.

Водночас інформації про те, що Київською ОДА ухвалювалося рішення за результатами розгляду заяви позивача від 25.09.2019 матеріали справи не містять та судами попередніх інстанцій такі обставини не встановлювалися.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах бездіяльності Київською ОДА щодо нерозгляду заяви ТОВ «Укрмедіаінвест» про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 25.09.2019.

Водночас, у касаційній скарзі наголошено на набутті Товариством права на провадження господарської діяльності за принципом мовчазної згоди без дозвільної документації відповідно до Закону №2806-IV.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2806-IV принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Колегія суддів визнає, що неприйняття рішення про відмову у наданні дозволу належним дозвільним органом (КОДА) свідчить про протиправну його бездіяльність.

Проте сама лише бездіяльність (не прийняття рішення у встановлений строк) не є достатньою підставою для застосування принципу мовчазної згоди.

У постанові від 26.06.2018 у справі № 826/2810/17 Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що закріплені у законодавстві гарантії прав суб`єктів приватного права (зокрема, можливість застосування принципу мовчазної згоди), не повинні використовуватися для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності. Принцип мовчазної згоди може бути застосовано за умови, якщо суб`єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб`єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб`єкта господарювання.

У справі, що розглядається, відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що позивачем подано неповний пакет документів, перелік яких наведений у пункті 3.1 Порядку № 464 (не надано документа, який посвідчує право користування місцем розташування рекламного засобу). Про зазначені обставини зазначалося і у листі Департаменту від 11.10.2019 № 07-05/3101.

Своєю чергою, згідно із положеннями частини п`ятої статті 41 Закону № 2806-IV подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, є підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Суд першої інстанції констатував, що зі змісту викладених у листі від 11.10.2019 аргументів вбачається, що відповідач посилається на ту обставину, що позивачем не було надано документів щодо підстав набуття права користування місцем розташування рекламного засобу, що передбачено пункту 3.1 Порядку № 464, однак вказане питання не є предметом розгляду цієї справи.

Отже наведені у листі Департаменту від 11.10.2019 підстави залишилися не спростованими.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про те, що Товариство набуло право на провадження господарської діяльності, пов`язаної з розповсюдженням зовнішньої реклами поза межами населених пунктів Київської області, за принципом мовчазної згоди є безпідставними.

Водночас зважаючи на встановлену бездіяльність Київської ОДА щодо розгляду порушеного у заяві від 25.09.2019 питання, колегія суддів, вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути питання щодо надання ТОВ «Укрмедіаінвест» дозволу на розміщення зовнішньої реклами відповідно до поданої заяви від 25.09.2019, з урахуванням висновків суду.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасування з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедіаінвест» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2020 у справі №640/6688/20 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 скасувати і ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнати протиправною бездіяльність Київської обласної державної адміністрації щодо нерозгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедіаінвест» про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 25.09.2019.

Зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрмедіаінвест» дозволу на розміщення зовнішньої реклами відповідно до поданої заяви від 25.09.2019, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Кравчук

О. П. Стародуб