Постанова

від 11.12.2023 по справі 351/896/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 351/896/21

Провадження № 22-ц/4808/1313/23

Головуючий у 1 інстанції СЕГІН І. Р.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.

за участю секретаря Петріва Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Фодчук Оксани Василівни на рішення Снятинського районного суду від 29 серпня 2022 року, ухвалене в складі судді Сегіна І.Р., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Снятинської міської ради Чичула Юрія Івановича про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування запису про реєстрацію права власності,

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Снятинської міської ради Чичула Ю.І. про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування запису про реєстрацію права власності.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.04.2020 року за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на будівлю корівника загальною площею 962,1 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1 .

Однак позивач вважає, що рішення державного реєстратора про проведення вказаної державної реєстрації прав та їх обтяжень, рішення про державну реєстрацію, індексний номер 52124998 від 04.05.2020 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2075845426252 та запис про реєстрацію права власності №363942335 від 30.04.2020 року є незаконними та підлягають скасуванню.

Зазначає, що нею у фізичних осіб придбані їх майнові паї у загальному пайовому фонді спілки селян «Зелена Діброва», і 03.03.2010 року у встановленому порядку їй видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ІВ-ХІІ №009415. У відповідності до цього свідоцтва її частка (пай) у пайовому фонді спілки селян «Зелена Діброва» визначена у розмірі 165291,00 грн. Отже вона є співвласником пайового фонду майна спілки селян «Зелена Діброва». Із складу пайового фонду їй будь-якого майна у власність виділено не було.

Чинним законодавством: ЦК України, законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 29.01.2001 року №62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» встановлено, що повноваження на розпорядження майном і право на розпорядження майном мають лише загальні збори співвласників майнових паїв. А тому власники спільної часткової власності здійснюють свої права за спільною згодою і жоден із співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників. Така згода майна має бути отримана від усіх співвласників.

Тобто рішення про виділення в натурі частки майна реорганізованої спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 » може бути прийняте лише одностайно усіма співвласниками майнових паїв.

Вважає, що загальними зборами пайовиків (співвласників майна колишньої спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») рішень про виділення у власність ОСОБА_2 корівника площею 962,4 кв.м. в АДРЕСА_1 не приймалось.

В силу п. 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2005 року №1127, для державної реєстрації права власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються: 1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного підприємства про виділення майна в натурі, засвідченого підписом керівника такого підприємства та печаткою; 2) акт приймання-передачі нерухомого майна. Тому державний реєстратор перед здійсненням державної реєстрації зобов`язаний перевірити відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам чинного законодавства, в тому числі, дотримання умов правочину, з якими закон пов`язує виникнення прав. У разі недотримання вимог законодавства державний реєстратор повинен відмовити в здійсненні державної реєстрації.

Проте, державним реєстратором було залишено поза увагою відсутність згоди всіх співвласників (рішення загальних зборів власників майнових паїв) щодо виділення корівника відповідачу.

Просила визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію, індексний номер 52124998 від 04.05.2020 року, права власності за ОСОБА_2 на будівлю корівника площею 962,4 кв.м. в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2075845426252, проведену державним реєстратором Снятинської міської ради Чичулом Ю.І.; скасувати запис про реєстрацію права власності №363942335 від 30.04.2020 року за ОСОБА_2 на вказану будівлю корівника.

Рішенням Снятинського районного суду від 29 серпня 2022 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Снятинської міської ради Чичула Юрія Івановича про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію.

Не погодившись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Фодчук О.В. подала апеляційну скаргу. Вважає дане рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

На думку апелянта, висновки суду про наявність підстав для проведення спірної реєстрації за ОСОБА_2 є необґрунтованими. Судом порушено вимоги статей 78, 81, 95 ЦПК України, встановлено обставини справи на підставі документів, копії яких викликали сумнів щодо їх достовірності та існування в оригіналі, а оригіналів подано не було.

Так, на вимогу суду надати документи, на підставі яких була проведена державна реєстрація права власності на будівлю корівника по АДРЕСА_1 , державний реєстратор Чичул Ю.І. надав не оригінали, а завірені копії документів, серед яких є ті, які зазначені у рішенні про державну реєстрацію від 04.05.2020 року, а також інші (протокол зборів власників майнових паїв від 24.03.2009 року), які не зазначені у рішенні державного реєстратора. Позовні вимоги заявлені до державного реєстратора стосовно порушення ним вимог законодавства при проведенні реєстрації, однак він після відкриття провадження у справі надав суду документи, які не були підставою для проведення державної реєстрації і походження яких невідоме.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції фактично визнав існування протоколу зборів власників майнових паїв від 24.03.2009 року попри заперечення цього факту позивачем та неможливості подання відповідачами оригіналу такого протоколу.

Вважає, що поведінка відповідачів під час розгляду справи свідчить про те, що вони уникали подання оригіналу протоколу зборів власників майнових паїв від 24.03.2009 року, зі своєї сторони не вчиняли жодних дій, щоб надати суду оригінал вказаного документу, та не намагалися спростувати аргументи позивача щодо відсутності такого в оригіналі чи його підроблення. А оскільки оригінал такого протоколу не подано, у суду були всіх підстави задовольнити позов, адже відсутній документ, що став підставою для вибуття спірного майна із спільної власності товариства.

Також вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права статті 7-9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указ Президента України від 29 січня 2001 року «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», Типове положення про комісію з організації виконання майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, Рекомендації щодо порядку здійснення спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, частину 1 статті 358 ЦК України, частину 1 статті 364 ЦК України. З урахуванням зазначених норм права власники майнових паїв реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства є співвласниками пайового фонду майна підприємства, яке належить їм на праві спільної часткової власності відповідно до ступеня трудової участі кожного в діяльності реорганізованого підприємства. Позивач придбала у фізичних осіб їх майнові паї у загальному пайовому фонді спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 », і їй видано відповідне свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), тобто вона є співвласником пайового фонду майна спілки. Тому незаконне набуття такого майна ОСОБА_2 поза встановленою процедурою та поза участю позивача у проведенні загальних зборів привело до порушення її прав та законних інтересів як співвласника такого майна.

Вважає незаконною ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування оригіналів документів, які стали підставою набуття права власності на спірне майно ОСОБА_2 , а тому заявляє аналогічне клопотання до суду апеляційної інстанції.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Потятинник Ю.Р. подали відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначили, що суд першої інстанції належним чином мотивував своє рішення, зокрема, послався на ч. 2 ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», що пай є власністю члена підприємства, і право розпоряджатися ним на власний розсуд він набуває після припинення членства у підприємстві. Судом встановлено, що ОСОБА_2 на законних підставах було виділено спірне майно в натурі, на підставі протоколу зборів власників майнових паїв розпайованої спілки селян «Зелена діброва» від 24.03.2009 року. Також протоколом засідання комісії по реструктуризації агропромислового комплексу Белелуйської сільської ради від 24.03.2009 року було вирішено припинити членство ОСОБА_2 у спілці селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зв`язку з виділенням майна в натурі нежитлової будівлі «корівник» на суму 4500,00 грн. Актом прийому-передачі майна в натурі від 24.03.2009 року на підставі рішення зборів власників майнових паїв розпайованої спілки членами комісії проведено передачу виліченого майна в натурі ОСОБА_2 . Дане майно перебувало в неналежному стані, тому відповідачем був проведений його ремонт, і він користується ним з 2006 року.

Отже місцевий суд прийшов до вірного висновку, що державним реєстратором з дотриманням вимог чинного законодавства проведено державну реєстрацію права власності на вказану нежитлову будівлю за ОСОБА_2 .

Твердження представників позивача по те, що копія протоколу зборів співвласників майнових паїв від 24.03.2009 року, надана відповідачем, викликає сумніви з приводу його достовірності, судом оцінено критично. За клопотання представника позивача судом ухвалою від 10.01.2022 року витребувано в КУ «Трудовий архів» Снятинської міської ради копії документів щодо розпаювання майна спілки селян «Зелена діброва», і на виконання даної ухвали надано належним чином засвідчені копії таких документів, в тому числі протоколу зборів власників майнових паїв від 24.03.2009 року, протоколу засідання комісії з реструктуризації від 24.03.2009 року та акту прийому-передачі майна в натурі від 24.03.2009 року. Оцінюючи вказані докази, суд переконався в їх належності, допустимості та достовірності, а також належно мотивував відмову у витребуванні їх оригіналів.

Зазначає також, що вказані протоколи та акт ніким не оспорювалися, не скасовані і не визнані судом недійсними.

Натомість у позивача відсутній належний документ на право власності на майно колишньої спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 », так як наданий і завірений нею майновий сертифікат серії ІВ-ХІІ №009415 від 03.03.2010 року не містить конкретної назви пайового фонду чи колективного підприємства. Доказів купівлі майнових паїв у багатьох фізичних осіб вона не надала. Не надано і доказів внесення місцевою радою відповідних змін до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулювання попередніх свідоцтв, про що робиться запис у Книзі обліку Свідоцтв про право власності на майновий пай членів КСП.

Вказує, що ОСОБА_1 ніколи не була членом спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 », не зверталася з вимогами про виділення майна в натурі, не висловлювала в будь-якій формі до цих пір своєї незгоди з рішеннями про виділення відповідачу корівника. На даний час існує не розпайоване майно, яке може бути виділене позивачу за умови надання нею належних документів. Тому права позивача не порушені.

На час отримання майнового сертифікату ОСОБА_1 03.03.2010 року спілки селян «Зелена діброва» чи інших підприємств-правонаступників щодо спірного корівника не існувало.

Також зазначає, що у випадку встановлення в порядку кримінального судочинства фактів підробки документів, зловживання службовими особами своїм становищем оскаржуване рішення може бути переглянуте за нововиявленими чи виключними обставинами.

Посилання апелянта на висновок Верховного Суду в постанові від 23.12.2020 року у справі №757/28231/13-ц вважає необґрунтованим, оскільки такий стосуються інших правовідносин, зокрема, кредитних з підстав стягнення грошових коштів на підставі договорів в сфері кредитних відносин.

Вважає, що за вказаних обставин у суду першої інстанції не було підстав для сумніву у правомірності реєстрації права власності за відповідачем та у існуванні оригіналу протоколу зборів співвласників майнових паїв від 24.03.2009 року, оскільки суду було надано підтвердження з архіву про існування такого оригіналу та надано належно завірену копію. До того ж, сам протокол не є обов`язковим документом для реєстрації права власності, а тому не має істотного доказового значення в контексті даного предмету спору.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_2 зазначав про наявність у нього оригіналу такого протоколу, не відповідає дійсності. Представник відповідача вказував в судовому засіданні, що оригінал цього протоколу був зданий в архів. А сам ОСОБА_2 взагалі не був присутній в судових засіданнях і не давав пояснень.

З урахуванням викладеного вважає, що апеляційна скарга є безпідставною і її слід залишити без задоволення, відмовити в задоволенні клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта адвокат Фодчук О.В. доводи та вимоги апеляційної скарги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Потятинник Ю.Р. щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Державний реєстратор Снятинської міської ради Чичул Ю.І. в судове засідання не з`явився. Від Снятинської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи в їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за змістом копії Договору купівлі-продажу майнового паю від 03.03.2010 року, підписаного головою Белелуйської сільської ради, власник майнового паю ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила належний йому на підставі Свідоцтва НОМЕР_1 , виданого Белелуйською сільською радою Снятинського району, майновий пай КСП «Зелена Діброва», номінальною вартістю 165291,00 грн. Вартість продажу вказаного майнового паю визначена сторонами в розмірі 115000,00 грн. (т. 1, а.с. 38, 142).

Згідно копії Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ІВ-ХІІ №009415 ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства (назва підприємства відсутня). Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01.02.2000 року становить 863000 грн.; частка ОСОБА_1 визначена в розмірі 165291 грн. Сертифікат підписаний та виданий головою Белелуйської сільської ради 03.03.2010 року (т. 1, а.с. 12).

Відповідно до копії Довідки, виданої сільським головою Белелуйської сільської ради, ОСОБА_1 купила у ОСОБА_3 майновий пай на суму 165291,00 грн. (підстава: Свідоцтво на право власності на майновий пай ІВ-ХІІ №009414, видане 03.03.2010 року) (т. 1, а.с. 39, 143).

Встановлено також, що згідно копій свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії та номер: ІВ-ХІІ 009370, 009367, 009363 від 16.03.2000 року ОСОБА_2 мав право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства спілки селян «Зелена Діброва» згідно договорів купівлі-продажу майнових паїв. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01.02.2000 становить 863000 грн.; частки ОСОБА_2 - 978,00 грн., 2577,00 грн. та 16473,00 грн. (т. 1, а.с. 70-71).

Відповідно до копії Акту передачі майна спілки селян «Зелена Діброва» групі власників майнових паїв від 13.04.2006 року комісією в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , який діє від імені групи власників майнових паїв на підставі довіреностей, проведено передачу розпайованого майна спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 » групі власників майнових паїв за списком переліченого майна на загальну суму 62958,00 грн. на підставі рішення зборів пайовиків від 12.04.2006 року. ОСОБА_2 зазначено, що з вище перечисленого майна розпайованої СС «Зелена Діброва» ним одержано фактично корівник 1952 р.б. на суму 4500,00 грн. 13.04.2006 року (т. 1, а.с. 76-77, т. 2, а.с. 158-159).

На свідоцтвах про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) ОСОБА_2 , серії та номер: ІВ-ХІІ 009370, 009367, 009363 від 16.03.2000 року, зроблено відповідні записи про видачу в натурі будівлі корівника 1952 р.б. оціночною вартістю 4500,00 грн. згідно Рішення Загальних зборів власників майнових паїв КСП «Зелена Діброва» с. Белелуя від 12.04.2006 року на суму 978,00 грн., 1340,00 грн. та 2182,00 грн. відповідно; акт передачі від 13.04.2006 року (т. 1, а.с. 70-71, 226-231, т. 2, а.с. 160-162).

Актом прийому-передачі майна від 05.03.2008 року передано «корівник» 1952 року побудови на суму 4500,00 грн. ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 163-164).

24.03.2009 року Протоколом зборів власників майнових паїв розпайованої спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за участю 87 осіб вирішено виділити ОСОБА_2 майно в натурі, а саме: будівлю «корівник» в АДРЕСА_1 . Рішення прийнято одноголосно. Зазначено, що Рішенням загальних зборів СС «Зелена Діброва» йому було виділено в натурі вказане майно 12.04.2006 року і передано комісією при сільській раді 13.04.2006 року. Однак згодом такі скасовано, тому знову просив вирішити вказане питання. Грошові кошти оціночної вартості будівлі «корівник» в сумі 4500,00 грн. зняті згідно свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнових сертифікатів) серії та номер: ІВ-ХІІ 009370, 009367, 009363 від 16.03.2000 року. Ніхто з присутніх не заперечував про виділення в натурі будівлі корівника та ніхто не звертався до комісії по реструктуризації АПК при Белелуйській сільській раді та загальних зборів власників майнових паїв розпайованої спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 », крім ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 72-73, 236-239, т. 2, а.с. 152, 155-157).

Також в матеріалах справи міститься наданий КУ «Трудовий архів» Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області 28.10.2021 року за №668 Архівний витяг з протоколу зборів власників майнових паїв розпайованої спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24 березня 2009 року, яким вирішено виділити ОСОБА_2 майно в натурі, а саме: будівлю «корівник» в АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 214).

Того ж дня, 24.03.2009 року, Протоколом засідання комісії по реструктуризації агропромислового комплексу Белелуйської сільської ради вирішено: припинити членство ОСОБА_2 в спілці селян «Зелена Діброва» с. Белелуя Снятинського району у зв`язку з виділенням майна в натурі нежитлової будівлі «корівник» на суму 4500,00 грн. Рішення прийнято одноголосно (т. 1, а.с. 74, 232, 233, т. 2, а.с. 150-151, 153-154).

Згідно копії Акту прийому-передачі майна в натурі розпайованої спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.03.2009 року на підставі рішення зборів власників майнових паїв розпайованої спілки селян «Зелена Діброва» с. Белелуя членами комісії проведено передачу виділеного майна в натурі ОСОБА_2 , а саме: нежитлової будівлі «корівник» 1952 року побудови на суму 4500,00 грн. (т. 1, а.с. 75, 234, 235, т. 2, а.с. 148-149).

06.04.2011 року видано Технічний паспорт на спірний корівник на ім`я ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 92-93).

З копій накладних від 12.05.2020 року, 15.05.2020 року, накладної №112, видаткової накладної №5 від 10.01.2020 року, товарного чеку від 19.10.2020 року та долучених фототаблиць вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 було закуплено будівельні матеріали та проведено капітальний ремонт нежитлової будівлі корівника (т. 1, а.с. 80-91).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №256478501 від 14.05.2021 року державним реєстратором Снятинської міської ради Івано-Франківської області Чичулом Ю.І. зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, корівник загальною площею 962,4 кв.м., по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Підстава для державної реєстрації: свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: ІВ-ХІІ №009367, видане 16.03.2000 року, видавник: Белелуйська сільська рада Снятинського району Івано-Франківської області; свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: ІВ-ХІІ №009363, видане 16.03.2000 року, видавник: Белелуйська сільська рада Снятинського району Івано-Франківської області; свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: ІВ-ХІІ №009370, видане 16.03.2000 року, видавник: Белелуйська сільська рада Снятинського району Івано-Франківської області; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: -, виданий 24.03.2009 року, видавник: Комісія по реструктуризації агропромислового комплексу Белелуйської сільської ради; прийняв: ОСОБА_2 ; протокол, серія та номер: -, виданий 24.03.2009 року, видавник: Комісія по реструктуризації агропромислового комплексу Белелуйської сільської ради; протокол, серія та номер: -, виданий 24.03.2009 року, видавник: Комісія по реструктуризації агропромислового комплексу Белелуйської сільської ради. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52124998 від 04.05.2020, 11:18:28, ОСОБА_9 , Снятинська міська рада, Івано-Франківська область (т. 1, а.с. 13).

Згідно копії Висновку про незалежну оцінку майна, виконаного на замовлення ОСОБА_2 ПП « ОСОБА_10 » 13.05.2020 року станом на вказану дату ринкова вартість нежитлової будівлі корівника, загальною площею 962,4 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 , становить 248216,00 грн. (т. 1, а.с. 79).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу ОСОБА_2 на законних підставах було виділено спірне майно в натурі, а саме: будівля «корівника», на підставі протоколу зборів власників майнових паїв розпайованої спілки селян «Зелена Діброва» від 24.03.2009 року. На виконання ухвали суду про витребування документів комунальною установою «Трудовий архів» суду надано належним чином завірені копії документів спілки селян «Зелена Діброва», в тому числі, протокол зборів власників майнових паїв від 24.03.2009 року, протокол засідання комісії з реструктуризації від 24.03.2009 року та акт прийому-передачі в натурі від 24.03.2009 року, якими ОСОБА_2 виділено нежитлову будівлю корівника 1952 року будівництва, і суд переконався у їх належності, допустимості та достовірності. Державним реєстратором з дотримання вимог чинного законодавства проведено державну реєстрацію права власності на вказану нежитлову будівлю за відповідачем. Тому вимоги позивача суд вважав безпідставними; вирішив відмовити в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію.

Однак апеляційний суд не може в повній мірі погодитися із такими висновками з огляду на наступне.

За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту слід враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року в справі №628/1475/19 (провадження №61-7554св21) зазначено, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні».

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №753/8671/21 (провадження №61-550св22) зазначено, що «кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові».

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» встановлено, що до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Згідно з пунктами 13, 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року №315 (далі - Рекомендації), управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється загальними зборами співвласників. Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень щодо відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймаються одностайно.

У пункті 4 Рекомендацій закріплені положення щодо виділення частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності. Зокрема, зазначено, що співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна, що перебуває у спільній частковій власності, подає уповноваженій особі, а у разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву.

Частка з майна, що перебуває у спільній частковій власності, виділяється її співвласнику в натурі. Для виділення спільної частки в натурі співвласник може об`єднати свою частку з частками інших співвласників, які виявили бажання отримати їх у натурі.

Якщо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, є неможливе (неподільна річ), співвласник, який виявив бажання отримати її в натурі, має право на одержання від інших співвласників матеріальної, у тому числі грошової, компенсації вартості його частки.

У постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №140/640/16-ц (провадження №61-3064св18), від 14 грудня 2022 року в справі №594/548/19 (провадження №61-13352св21) зазначено, що «за змістом статей 5, 7-9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Пунктом 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» (з наступними змінами), встановлено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування чи інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Частиною третьою статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями з передбачений і Указом Президента України від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки». Підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників.

В постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №572/1359/19 (провадження №61-17470св21) зазначено, що оскільки майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден зі співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно.

Пунктом 1 частини першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, для державної реєстрації права власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються: 1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою; 2) акт приймання-передачі нерухомого майна.

У справі, що переглядається, позивач ОСОБА_1 пред`явила вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, індексний номер 52124998 від 04.05.2020 року, права власності за ОСОБА_2 на будівлю корівника площею 962,4 кв.м. в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2075845426252, проведену державним реєстратором Снятинської міської ради Чичулом Ю.І.; скасування запису про реєстрацію права власності №363942335 від 30.04.2020 року за ОСОБА_2 на вказану будівлю корівника.

Судом встановлено, що вказане рішення про державну реєстрацію у відповідності до п. 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, прийняте на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: ІВ-ХІІ №009367, ІВ-ХІІ №009363, ІВ-ХІІ №009370, виданих 16.03.2000 року, видавник: Белелуйська сільська рада Снятинського району Івано-Франківської області; акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: -, виданого 24.03.2009 року, видавник: Комісія по реструктуризації агропромислового комплексу Белелуйської сільської ради; прийняв: ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 13).

На зворотній стороні вказаних свідоцтв відповідача містяться відмітки про виділення в натурі будівлі корівника 1952 р.б. оціночною вартістю 4500,00 грн. згідно Рішення Загальних зборів власників майнових паїв КСП «Зелена Діброва» с. Белелуя від 12.04.2006 року на суму 978,00 грн., 1340,00 грн. та 2182,00 грн. відповідно; акт передачі від 13.04.2006 року, засвідчені підписом сільського голови Белелуйської сільської ради та печаткою (т. 1, а.с. 70-71, 226-231, т. 2, а.с. 160-162).

Правочин, оформлений Актом приймання-передачі нерухомого майна від 24.03.2009 року, вчинений на підставі рішення загальних зборів власників майнових паїв розпайованої спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке оформлене протоколом від 24.03.2009 року (т. 1, а.с. 72-73, 214, 236-239, т. 2, а.с. 152, 155-157).

Відтак, 30.04.2020 року державним реєстратором Снятинської міської ради Івано-Франківської області Чичулом Ю.І. на підставі наданих вказаних документів правомірно зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на нежитлову будівлю - корівник площею 962,4 кв.м. в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2075845426252; номер запису: 36394235, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52124998 від 04.05.2020, 11:18:28 (т. 1, а.с. 13).

Позивач ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства на суму 165291 грн., що стверджується копією Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ІВ-ХІІ №009415 від 03.03.2010 року (т. 1, а.с. 12).

Таким чином вона не була членом СС «Зелена Діброва», а придбала майновий пай у фізичної особи на підставі Договору купівлі-продажу майнового паю від 03.03.2010 року, вартістю 165291,00 грн. (т. 1, а.с. 38, 142). Отже набула статусу власника майнового паю лише 03.03.2010 року, тобто після проведення загальних зборів власників майнових паїв КСП «Зелена Діброва» 12.04.2006 року та власників майнових паїв розпайованої СС «Зелена Діброва», яке оформлене протоколом від 24.03.2009 року, на яких вирішувались питання про передачу у власність членів, в тому числі, ОСОБА_2 , об`єктів майнових паїв в с. Белелуя Снятинського району Івано-Франківської області, її не було включено до списку осіб, які мають право на майновий пай.

Такі ж висновки містяться в постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №594/548/19 (провадження №61-13352св21).

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі №680/243/22 (провадження №61-1837св23), право на майновий пай виникає у члена відповідного КСП, засвідчується відповідним документом - майновим сертифікатом і не пов`язується з конкретним майном до його виділення в натурі.

Оскільки позивач є власником майнового паю, засвідченого відповідним документом - свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ІВ-ХІІ №009415, не пов`язаного з виділеним ОСОБА_2 у натурі спірного майна, державною реєстрацію права власності останнього на спірне нерухоме майно права позивача на майновий пай, власником якого вона стала 03.03.2010 року, не порушено.

Тому відсутні підстави для задоволення такого позову.

Наведене спростовує і доводи апелянта про те, що набуття спірного майна ОСОБА_2 поза встановленою процедурою та поза участю позивача у проведенні загальних зборів привело до порушення її прав та законних інтересів як співвласника такого майна.

Крім того, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України №1952 викладено у новій редакції. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України №1952 (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року та на час прийняття оскаржуваних рішень) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України №1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому, починаючи з 16 січня 2020 року, цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України №1952. Такі правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №913/175/20, від 30 листопада 2023 року у справі №179/657/19 (провадження №61-12263св23).

Тому відсутні підстави для скасування реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

З цих підстав в позові слід відмовити в повному обсязі.

Що ж стосується доводів апелянта про те, що судом встановлено обставини справи на підставі документів, копії яких викликали сумнів щодо їх достовірності та існування в оригіналі, а оригіналів подано не було, зокрема, протоколу зборів власників майнових паїв розпайованої спілки селян «Зелена Діброва» від 24.03.2009 року, то апеляційний суд зазначає наступне.

Так, на вимогу суду (ухвала суду від 01.11.2021 року) Снятинською міською радою Коломийського району Івано-Франківської області були надані витребувані у державного реєстратора належним чином завірені копії документів, що стали підставою для реєстрації права власності на спірну будівлю корівника за ОСОБА_2 , серед яких копія протоколу про виділення відповідачу цього майна від 24.03.2009 року (т. 1, а.с. 173-174, 179, 225-239).

На виконання ухвали суду від 10.01.2022 року КУ «Трудовий архів» Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області надано належним чином завірені копії документів щодо розпаювання майна СС «Зелена Діброва», серед яких копія протоколу про виділення відповідачу цього майна від 24.03.2009 року (т. 2, а.с. 8-9, 15-170).

Також в матеріалах справи міститься наданий КУ «Трудовий архів» Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області 28.10.2021 року за №668 Архівний витяг з протоколу зборів власників майнових паїв розпайованої спілки селян «Зелена Діброва» від 24 березня 2009 року, яким вирішено виділити ОСОБА_2 майно в натурі, а саме: будівлю «корівник» в АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 214).

Таким чином в суду першої інстанції були відсутні підстави вважати такий протокол підробленим, як стверджував позивач. Крім того, такий не є предметом оскарження, і позивачем не заявлялось клопотання про проведення його експертизи.

Ухвалою суду першої інстанції від 24.05.2022 року обґрунтовано відмовлено в клопотанні позивача про витребування з КУ «Трудовий архів» Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області оригіналів матеріалів по розпаюванню майна СС «Зелена Діброва» (т. 2, а.с. 198-199). І такому ж надано оцінку в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду від 11.12.2023 року.

Також безпідставні посилання сторони позивача на те, що протоколом від 24.03.2009 року ОСОБА_2 було виділено в натурі зовсім інше майно спілки.

Так, ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.05.2012 року у справі №2/0914/487/2011, якою залишено без змін рішення Снятинського районного суду від 20.03.2012 року, і яка набрала законної сили, підтверджено, що ОСОБА_2 в 2005-2006 роках купив майнові сертифікати в інших учасників Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном на суму 85748 грн. (т. 1, а.с. 94-96, 215-219). А згідно копії Протоколу від 24.03.2009 року загальних зборів співвласників учасників Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 01.11.2001 року ОСОБА_2 як співвласнику учаснику такого Договору виділено в натурі належну йому частку розміром 85748 грн. на різне майно. Припинено дію Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 01.11.2001 року (т. 1, а.с. 104-141, т. 2, а.с. 16-98); складені відповідні акти передачі майна (т. 2, а.с. 99-146).

В переліку основних засобів, які за цим Договором передавалися групі співвласників, корівник 1952 року побудови відсутній (т. 1, а.с. 206-209). А згідно Акту передачі майна з балансу спілки селян «Зелена Діброва» на збереження комісії по реструктуризації агропромислового комплексу при Белелуйській сільській раді від 30.03.2002 року такий корівник 1952 р.б. було передано на збереження комісії (т. 2, а.с. 166-170).

Отже, сам цей факт не свідчить про незаконність іншого протоколу від 24.03.2009 року, яким ОСОБА_2 виділено в натурі будівлю «корівник» 1952 р.б. в АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову, однак не обґрунтував вірно всіх мотивів такої відмови, а також не зазначив в резолютивній частині про відмову в позові щодо скасування запису про реєстрацію права власності.

Тому вказане рішення місцевого суду слід змінити, виклавши його мотивувальну та резолютивну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката ФодчукОксани Василівни задовольнити частково.

Рішення Снятинського районного суду від 29 серпня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну та резолютивну частину в редакції цієї постанови.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Снятинської міської ради Чичула Юрія Івановича про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасуваннязапису прореєстрацію прававласності відмовити.

В іншій частині рішення Снятинського районногосуду від29серпня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: І.В. Бойчук

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 15 грудня 2023 року.