Постанова

від 14.12.2023 по справі 393/61/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2023 року м. Кропивницький

справа № 393/61/22

провадження № 22-з/4809/97/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Новгородківська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Сааді Рустама Мохаммедовича про розподіл судових витрат у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2023 року у складі головуючого судді Добрострой О. С.

УСТАНОВИВ:

07.02.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , в якому просила скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: гараж, реєстраційний номер 2091724335234, яке зареєстроване 28.05.2020 за №36717600 державним реєстратором Новгородківської селищної ради; визнати незаконним та скасувати рішення Новгородківської селищної ради №888 від 05.12.2019 про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0024 га, в тому числі 0,0024 га забудовані землі малоповерхової забудови в приватну власність для будівництва індивідуальних гаражів (код КВЦПЗ - В.02.05) за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови комунальної власності, що перебувають у землях запасу в межах АДРЕСА_1 на території Новгородківської селищної ради Кіровоградської області; визнати незаконним та скасувати рішення Новгородківської селищної ради №1122 від 30.09.2020, яким затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 3523455100:50:054:0069 для будівництва індивідуального гаража площею 0,0017 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 на території Новгородківської селищної ради.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2023 року позов задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: гараж, реєстраційний номер 2091724335234, яке зареєстроване 28.05.2020 за №36717600 державним реєстратором Новгородківської селищної ради.

Визнано незаконним та скасовано рішення Новгородківської селищної ради №888 від 05.12.2019 про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0024 га, в тому числі 0,0024 га, забудовані землі малоповерхової забудови в приватну власність для будівництва індивідуальних гаражів (код КВЦПЗ - В.02.05) за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови комунальної власності, що перебувають у землях запасу в межах АДРЕСА_1 на території Новгородківської селищної ради Кіровоградської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення Новгородківської селищної ради №1122 від 30.09.2020, яким затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 3523455100:50:054:0069, для будівництва індивідуального гаража, площею 0,0017 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 на території Новгородківської селищної ради.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2023 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 до Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про скасування реєстрації права власності на гараж, скасування рішення сесії про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, скасування рішення сесії щодо затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність залишено без задоволення.

В порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 4465,80 грн сплаченого судового збору.

24.10.2023 на адресу апеляційного суду від представника відповідача адвоката Сааді Р. М. надійшла заява про розподіл судових витрат у справі.

30.10.2023 заяву передано судді-доповідачу Єгоровій С. М.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 31.10.2023 заяву призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заява мотивована тим, що відповідач у апеляційній скарзі просив вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог.

Зазначає, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі не могли бути подані до ухвалення судового рішення по суті позовних вимог з поважних причин, а саме, через неможливість складення акту здачі-приймання наданих послуг та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, щодо гонорару, розмір якого залежить від результату розгляду справи («гонорар успіху»), без встановлення результату розгляду справи.

Вказує, що додатковою угодою від 14.07.2023 до договору, сторони визначили розмір гонорару за Договором, а саме за надану у цивільній справі №393/61/22 правничу допомогу за представництво інтересів Клієнта у Кропивницькому апеляційному суді на стадії апеляційного провадження за апеляційною скаргою Клієнта на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2023, у розмірі в залежності від результату розгляду справи у апеляційній інстанції, а саме:

- 50000,00 грн. у випадку задоволення апеляційної скарги Клієнта з результатом у вигляді скасування рішення місцевого суду та відмови позивачу у задоволенні позову;

- 5000,00 грн. у випадку залишення рішення місцевого суду без змін, а апеляційної скарги відповідача, - без задоволення;

- 15000,00 грн. у випадку зміни чи скасування (в частині) рішення місцевого суду внаслідок часткового задоволення апеляційної скарги відповідача.

Гонорар, визначений у п. 1 цієї Додаткової угоди, сплачується протягом одного місяця з моменту настання відповідної обставини, визначеної у п. 1 цієї Додаткової угоди, якщо сторони не визначать інший строк (термін) оплати додатковою угодою сторін.

Додатковою угодою від 20.10.2023 до договору сторони погодили розмір гонорару за Договором за надану у цивільній справі №393/61/22 правничу допомогу за представництво інтересів Клієнта у Кропивницькому апеляційному суді на стадії апеляційного провадження за апеляційною скаргою Клієнта на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2023, з результатом розгляду справи у апеляційній інстанції у вигляді скасування рішення місцевого суду та відмови позивачу у задоволенні позову - 50000,00 грн.

Стверджує, що адвокатом було надано правничу допомогу відповідачу у період з 15.07.2023 по 19.10.2023, а саме: - підготовка і подача і апеляційної скарги на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2023 у справі № 393/61/22, на що адвокатом було витрачено 7 годин; - аналіз документів, що надходять до підсистеми «Електронний Суд» у справі № 393/61/22, на що адвокатом була витрачена 1 година; - подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на що адвокатом було витрачено 0 годин 30 хвилин; - участь у судовому засіданні апеляційної інстанції 09.10.2023 (0 год. 40 хв.) та 19.10.2023 (1 год. 11 хв.) в режимі відеоконференції за межами приміщення суду у справі №393/61/22, на що адвокатом було витрачено 1 годину 51 хвилину.

Всього на надання правничої допомоги адвокатом було витрачено 10 годин 21 хвилину.

Відповідач має оплатити (понести) в майбутньому (протягом трьох місяців з моменту укладення Додаткової угоди від 20.10.2023, тобто до 21.01.2024) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 50000,00 грн. У апеляційній скарзі було зазначено про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 50000,00 грн.

Заява представника позивача адвоката Сааді Р. М. підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Статтею 246 ЦПК передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зазначене узгоджується з положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом.

Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесення ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу адвокатом Сааді Р. М. апеляційному суду надано:

- копію договору про надання правничої допомоги №1/22-ААО від 15.07.2023, згідно якого клієнт оплачує адвокатському бюро гонорар у сумі за домовленістю сторін, розмір якого визначається додатковою угодою сторін, яка є невід`ємною частиною цього Договору, але не менше ніж 500,00 грн. за 1 годину роботи адвоката;

- додаткову угоду від 14.07.2023 до договору про надання правничої допомоги №1/22-ААО від 15.07.2023, якою обумовлено, що сторони визначили розмір гонорару за договором, а саме за надану у цивільній справі №393/61/22 правничу допомогу за представництво інтересів Клієнта у Кропивницькому апеляційному суді на стадії апеляційного провадження за апеляційною скаргою Клієнта на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2023, у розмірі в залежності від результату розгляду справи у апеляційній інстанції, а саме: - 50000,00 гри, у випадку задоволення апеляційної скарги Клієнта з результатом у вигляді скасування рішення місцевого суду та відмови позивачу у задоволенні позову; - 5000,00 грн. у випадку залишення рішення місцевого суду без змін, а апеляційної скарги відповідача, - без задоволення; - 15000,00 грн. у випадку зміни чи скасування (в частині) рішення місцевого суду внаслідок часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, гонорар сплачується на протязі одного місяця з моменту настання відповідної обставини, визначеної у п. 1 цієї Додаткової угоди, якщо сторони не визначать інший строк (термін) оплати додатковою угодою сторін;

- додаткову угоду від 31.07.2023 до договору про надання правничої допомоги №1/22-ААО від 15.07.2023, якою обумовлено, що клієнт оплачує адвокатському бюро гонорар у сумі за домовленістю сторін, розмір якого визначається додатковою угодою сторін, яка є невід`ємною частиною цього Договору, але не менше ніж 3500,00 грн. за 1 годину роботи адвоката;

- додаткову угоду від 20.10.2023 до договору про надання правничої допомоги №1/22-ААО від 15.07.2023, якою обумовлено, що сторони погодили розмір гонорару за Договором за надану у цивільній справі № 393/61/22 правничу допомогу за представництво інтересів Клієнта у Кропивницькому апеляційному суді на стадії апеляційного провадження за апеляційною скаргою Клієнта на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2023, з результатом розгляду справи у апеляційній інстанції у вигляді скасування рішення місцевого суду та відмови позивачу у задоволенні позову у 50000,00 грн;

- копію акта здачі-приймання послуг від 20.10.2023, яким передбачено, що сторони підтверджують цим актом, належне надання правничої допомоги у цивільній справі №393/61/22 згідно договору, у період з 15.07.2023 по 19.10.2023, а саме: - підготовка і подача і апеляційної скарги на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2023 у справі № 393/61/22, на що адвокатом було витрачено 7 годин; - аналіз документів, що надходять до підсистеми «Електронний Суд» у справі №393/61/22. на що адвокатом була витрачена 1 година; - подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на що адвокатом було витрачено 0 годин 30 хвилин; - участь у судовому засіданні апеляційної інстанції 09.10.2023 (0 год. 40 хв.) та 19.10.2023 (1 год. 11 хв.) в режимі відеоконференції за межами приміщення суду у справі № 393/61/22, на що адвокатом було витрачено 1 годину 41 хвилину. Всього на надання правничої допомоги витрачено 10 годин і 1 хвилин.

В додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Врахувавши критерії реальності, розумності та співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) на підставі наданих стороною позивача доказів, а також взявши до уваги те, що сторона відповідача не надала заперечень щодо невідповідності заявлених витрат вказаним критеріям, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони, Верховний Суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Враховуючи викладене, принцип співмірності та розумності судових витрат, задоволення апеляційної скарги, наявність заяв та заперечень сторони позивача щодо спростування співмірності заявлених судових витрат, колегія суддів вважає, що заява адвоката Сааді Р. М. про стягнення на користь ОСОБА_2 судових витрат, понесених на оплату правничої допомоги, підлягає частковому задоволенню.

Вимоги заяви щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу є обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, тому з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи відповідачеві необхідно компенсувати за рахунок позивача 35000 грн витрат витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 141, 246, 260, 261, 270, 383, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Сааді Рустама Мохаммедовича про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок компенсації витрат на правничу допомогу - 35000,00 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

С. М. Єгорова

Судді

О. Л. Карпенко

О. І. Чельник