Ухвала

від 15.12.2023 по справі 136/2343/23

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/2343/23

провадження № 2/136/555/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2023 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Кривенка Д.Т., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за його позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, Липовецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, стягнення аліментів на неповнолітню дитину та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняти дії щодо зміни місця проживання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вирішення спору про визначення місця проживання дитини та визнання батьківства по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Така заява мотивована тим, що наразі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з позивачем за однією адресою, а його матір відповідач за іншою. Натомість, оскільки після спільного проживання сторін, вони не змогли дійти до взаємної згоди щодо визначення місця проживання дитини, і його матір взагалі може до ухвалення рішення суду в будь-який момент забрати дитину, не повідомивши де вони будуть проживати, а тому такі обставини можуть перешкоджати виконанню майбутнього рішення, за умови якщо воно можливо бути на користь позивача.

Суд, з огляду на зазначені обставини, вирішуючи питання про забезпечення позову, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.

Як визначено в ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 Кодексу заходів забезпечення позову.

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно зі ст. 151 ЦПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини її звернення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Судом встановлено,що спірміж сторонамивиник зприводу не визнання відповідачем батьківства позивача відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який наразі проживає за однією адресою з позивачем. Проте останній стверджує, що оскільки після спільного проживання сторін, вони всеж таки не змогли дійти до взаємної згоди щодо визначення місця проживання дитини, а тому його матір взагалі може до ухвалення рішення суду в будь-який момент забрати дитину, не повідомивши де вони будуть проживати.

Зважаючи на те, що спір стосується визнання батьківства та визначення місця проживання дитини, тобто існує реальна загроза того, що відповідач може до ухвалення рішення суду в будь-який момент забрати дитину, не повідомивши позивача, який намагається визнати батьківство, де вони будуть проживати, а тому такі обставини можуть перешкоджати виконанню майбутнього рішення, за умови якщо воно буде на користь позивача. Зрештою в матеріалах справи відсутні докази, що такий захід забезпечення позову буде перешкоджати відповідачу бачити її сина, так як вказано, що місце її фактичного проживання за однією з дитиною адресою, тому суд вважає, що такий виз забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Отже, суд приходить висновку, що заява позивача про забезпечення позову, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 149-153, 258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпеченняпозову всправі зайого позовом до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл.), Липовецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: вул. В.Липківського, 30, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл.) про визнання батьківства, стягнення аліментів на неповнолітню дитину та визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняти дії щодо зміни місця проживання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до вирішення спору про визначення місця проживання дитини та визнання батьківства по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати позивачу для відома, а відповідачу - для виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО