Рішення

від 11.07.2024 по справі 136/2343/23

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/2343/23

провадження № 2/136/555/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у загальному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, Липовецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, стягнення аліментів на неповнолітню дитину та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , (далі - відповідач), треті особи: Служба у справах дітей Липовецької міської ради та Липовецький відділ ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ), в якому просив:

- визнати позивача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Жабелівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Жабелівської сільської ради Вінницького р-ну Вінницької обл., актовий запис №3 від 20.06.2017;

- внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Жабелівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Жабелівської сільської ради Вінницького р-ну Вінницької обл., актовий запис №3 від 20.06.2017, зазначивши батьком дитини позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , видати нове свідоцтво про народження дитини, змінивши прізвище сина із " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_3 ";

- визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання його батька позивача, за адресою АДРЕСА_1 ;

- стягувати із відповідача аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (всіх доходів матері), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду, тобто з 13.12.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

З 2016 року позивач та відповідач фактично перебували у шлюбних відносинах, а від спільного проживання в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При реєстрації народження дитини, в силу припису ч. 1 ст. 135 СК України, відповідач, як матір, просила зробити запис про батька з її слів. Так, по при те, що по батькові дитину записано від похідності імені позивача, натомість прізвище дитини матір вказала не як " ОСОБА_3 ", а як " ОСОБА_3 ". Разом з тим, після народження дитини, відповідач повністю відмовилася від прийняття участі у вихованні та догляді за малолітнім сином і змінила місце свого проживання, тому позивач з сином проживають в достатньо облаштованому будинку за однією адресою, яка є відмінною від фактичного місця проживання відповідача. Крім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю перебуває на утриманні позивача, який має змогу з-поміж виховання дитини заробляти кошти на забезпечення його бодай найнеобхіднішими дитячими потребами. Водночас коштів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого позивач вважає своїм сином, а себе його біологічним батьком, не вистачає, а відповідач як матір дитини жодної допомоги не надає і добровільної згоди на сплату нею аліментів не досягнуто. При цьому, відповідач живе від них окремо та є працездатною. Позивачу важливо встановити те, що він дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким він бажає проживати за однією адресою та виховувати його, оскільки відповідач як матір усувається від виховання. Також, оскільки дитина, з добровільної згоди, вже фактично проживає з позивачем та дійсно вважає його своїм батьком, а тому, оскільки матір проживає окремо і матеріально не допомагає, позивач просить сягнути з неї аліменти на сина.

Ухвалою суду від 15.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 15.12.2023 задоволено заяву про забезпечення позову, заборонено відповідачу вчиняти дії щодо зміни місця проживання дитини ОСОБА_3 до вирішення такого спору в суді та набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 19.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано повний витяг з ДРАЦС щодо актового запису про народження дитини.

Ухвалою суду від 16.01.2024 зобов`язано Орган опіки та піклування Липовецької міської ради надати висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подала.

У підготовче судове засідання сторони та представники третіх осіб не з`явилися, однак позивач, у своїй письмовій заяві, просив суд призначити судово-генетичну експертизу, мотивуючи її тим, що вважає себе біологічним батьком дитини. Відповідач, заперечення щодо призначення судово-генетичної експертизи не висловила, а представники третіх осіб, просили суд про розгляд справи без їх участі, а при вирішенні спору поклалися на розсуд суду.

Ухвалою суду від 15.02.2024 заяву позивача про призначення судово-генетичної експертизи було задоволено та призначено судово-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи являється позивач біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та чи існує кровна спорідненість між ними?

Проведення експертизи доручено експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України, а про день та час проведення експертизи сторони повідомлено. Разом з тим, зобов`язано сторін прибути спільно з дитиною до експертної установи, для відібрання біологічних зразків для проведення судово-генетичної експертизи, але й попереджено сторін про наслідки ухилення від проведення експертизи. Провадження у справі зупинено.

13.03.2024 на адресу суду надійшло клопотання експерта, в якому він просив виключити частину питання, щодо наявності кровної спорідненості між позивачем та дитиною ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що методика проведення досліджень не вирішує питань кровної спорідненості. В той же час, суд зауважив, що у разі, якщо на вирішення експерту поставлено питання, яке не входить до його компетенції, останній має відмовити у наданні висновку в даній частині, а не звертатись до суду із клопотаннями про виключення частини питання. Водночас в разі некоректного поставленого питання, щодо кровної спорідненості експерт вправі перефразувати питання і встановити або спростувати факт біологічної спорідненості за чоловічою лінією (за Y-хромосомою). Вказана можливість передбачена п. 3 ч. 6 ст. 72 ЦПК України.

Ухвалою суду від 13.03.2024 клопотання експерта залишено без розгляду.

Згідно повідомлення експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/102-24/4218-БД від 14.05.2024 вказано про неможливість проведення експертизи через неодноразову неявку відповідача 18.04.2024 та 13.05.2024 до експертної установи для відібрання біологічних зразків, при цьому, на відмінно від відповідача, позивач у визначений день та час прибував до експертної установи. Відбір зразків не відбувся.

Ухвалою суду від 24.05.2024 поновлено провадження у справі та скасовано ухвалу суду від 15.02.2024 про призначення судово-генетичної експертизи.

Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду.

Ухвалою суду від 18.06.2024 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, а у своїй заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, позов просив задовольнити. Відповідач у судові засідання не з`являлася. Представники третіх осіб у судове засідання також не з`явилися, а у своїх письмових заявах просили суд про розгляд справи без їх участі, при вирішенні спору поклалися на розсуд суду.

Суд зауважує, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови повідомлення його належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд проводить розгляд справи у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо визнання позивача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Жабелівка, актовий запис №3 від 20.06.2017, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 125 СК України вбачається, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Суд встановив, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Щаслива та є громадянином України, стверджує, що з 2016 року він та відповідач, фактично перебували у шлюбних відносинах, а від спільного проживання в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Жабелівської сільської ради Вінницької обл., актовий запис №3 від 20.06.2017, відповідача вказано як матір дитини, а батьком вказано " ОСОБА_7 " громадянина України.

Як вбачається з повного витягу з ДРАЦС щодо актового запису про народження № витягу 00042845027, дата формування від 22.12.2023 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказано " ОСОБА_7 ", а підставою запису відомостей про батька є заява матері - відповідача про державну реєстрацію народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України №2 від 20.06.2017.

Відповідно до ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Позивачу важливо встановити те, що він дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким він бажає проживати за однією адресою та виховувати його, оскільки відповідач як матір усувається від виховання.

Європейським судом з прав людини констатовано, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Його доказова цінність суттєво переважає будь-який доказ, наданий сторонами для підтвердження чи спростування факту оспорюваного батьківства (KALACHEVA v/ RUSSIA, No3451/05, ЄСПЛ від 07.05.2009).

На задоволення клопотання позивача, судом було призначено судово-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи являється позивач біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, зобов`язано сторін прибути спільно з дитиною до Вінницького НДЕКЦ МВС України для відібрання біологічних зразків для проведення судово-генетичної експертизи, але й попереджено сторін про наслідки ухилення від проведення експертизи. Однак, згідно повідомлення експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/102-24/4218-БД від 14.05.2024 вказано про неможливість проведення експертизи через неодноразову неявку відповідача 18.04.2024 та 13.05.2024 до експертної установи для відібрання біологічних зразків, при цьому, на відмінно від відповідача, позивач у визначений день та час прибував до експертної установи, проте без матері відбір зразків не відбувся.

Суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 109 ЦПК України в разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Як роз`яснено в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, і які не оспорює відповідач, а в сукупності на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Разом з тим, відповідач протягом розгляду справи у судові засідання не з`являлася та своїх заперечень щодо викладених у позові обставин не висловлювала.

Суд зауважує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога: визнати позивача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Жабелівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Жабелівської сільської ради Вінницького р-ну Вінницької обл., актовий запис №3 від 20.06.2017, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Разом з тим, за правилами ст. 134 СК України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до абз. 8 п. 20 глави 1 розділу ІІІ «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Відповідно до п.2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, зокрема, є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно з п. 2.16.4 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Отже, враховуючи другу похідну позовну вимогу, суд вважає необхідним внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Жабелівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Жабелівської сільської ради Вінницького р-ну Вінницької обл., актовий запис №3 від 20.06.2017, зазначивши батьком дитини позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , видати нове свідоцтво про народження дитини, змінивши прізвище сина із " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_3 ".

Щодо визначення місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання його батька позивача, за адресою АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

У принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, записано: «...Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 грудня 1991 року N 789 - XII визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Згідно зі ст.ст. 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, №2402 визначено: «...Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки та особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного із них та на піклування батьків. Вихованням в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її. здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місяця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків,особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Суд встановив, що згідно акту, складеного комісією в складі депутата Липовецької міської ради Магденко М.М. та сусідів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , затвердженого головою Липовецької міської ради Бичковим В.М. від 30.10.2023, засвідчено про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своїм батьком - позивачем від самого народження за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на його утриманні, а мати - відповідач близько двох-трьох тижнів до сина не навідується, його життям не цікавиться та не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не проявляє до сина інтересу, не допомагає матеріально та не проявляє будь-якої материнської турботи. Натомість дитину повністю всім необхідним забезпечує позивач, який також завозить його у школу та задирає після навчання до дому та займається його вихованням.

Про піклування позивача щодо належного навчання дитини також вбачається з довідки від Білозерівського ліцею Липовецької міської ради від 30.10.2023 №68.

Про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації разом з позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить довідка від Липовецької міської ради №09-17-01/376 від 19.10.2023.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Липовецької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 21.02.2024 №38, вказано, про те, що мати дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не хоче офіційно визнавати його батьком позивача. Натомість Органу опіки та піклування, спираючись на відомості з вищезгаданих документів від міської ради та дитячого навчального закладу, а також з огляду на те, що позивач на обліку у наркологічному та психіатричному кабінетах не рахується, до кримінальної відповідальності не притягувався, а його поведінка не шкодить духовному, моральному та фізичному розвитку дитини, а навпаки позивач, на відмінно від відповідача, дуже опікується ним як сином, тому вказано про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, а також з метою найкращого забезпечення інтересів дитини, суд дійшов висновку, що позовна вимога: визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання його батька позивача, за адресою АДРЕСА_1 , ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення із відповідача аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (всіх доходів матері), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд зазначає наступне.

Як визначено в ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.09.2019 у справі №711/8561/16, відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере активну участь у вихованні.

Зміст зазначених норм матеріального права та правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той з батьків, з яким проживає дитина.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком, особистим та індивідуальним, як матері так і батька.

Суд встановив, що спільний син сторін проживає спільно з позивачем за його адресою та перебуває на його утриманні.

Крім того, позивач стверджує, що незважаючи на його звернення, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а батько не в змозі самостійно забезпечувати дитину всім необхідним.

В силу вимог ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач не спростовувала доводи позивача і не надала підтвердження свого матеріального становища, поганого здоров`я чи перебування у неї утриманців.

Враховуючи те, що позивач має право на отримання аліментів на утримання проживаючого з ним неповнолітнього сина, а тому суд визначаючи їх розмір керується ч. 2 ст. 182 СК України, згідно з якою передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд враховує, що приписами ст. 183 СК України унормовано визначення судом розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Також, згідно ч. 5 ст. 183 СК України законодавцем визначено можливість для того із батьків, разом з яким проживає дитина, звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога: стягувати із відповідача аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (всіх доходів матері), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню, як і весь позов підлягає задоволенню повністю.

Суд допускає негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України, а тому оскільки позивачем при подачі позову було сплачено за дві позовні вимоги немайнового характеру суму судового збору 2147,20 грн і за подачу заяви про забезпечення позову також сплачено 536,80 грн, тому, оскільки позов задоволено в повному обсязі, то судовий збір у зазначеному розмірі слід стягнути з відповідача на користь позивача. Крім того, оскільки за позовною вимогою про стягнення аліментів позивач був звільнений від сплати судового збору, а тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Вінницьким РС УДМС України у Вінницькій обл., від 21.01.2015), треті особи: Служба у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957), Липовецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: вул. В.Липківського, буд. 30, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 20088505) про визнання батьківства, стягнення аліментів на неповнолітню дитину та визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Жабелівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Жабелівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, актовий запис №3 від 20.06.2017.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Жабелівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Жабелівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, актовий запис №3 від 20.06.2017, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, видати нове свідоцтво про народження дитини, змінивши прізвище сина із " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_3 ".

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання його батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 .

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (всіх доходів матері), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду, тобто з 13.12.2023, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений при подачі позову в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. та судовий збір, сплачений при подачі заяви про забезпечення позову в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО