Постанова

від 05.12.2023 по справі 442/771/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/771/22 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/811/1795/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

за участю секретаря: Гай О.О.

з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника Дрогобицької міської ради Сенців М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради, ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Державного кадастрового реєстратора, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький Агротехсервіс», про усунення перешкод у здійсненні користування та розпорядження нерухомим майном шляхом визнання недійсним та скасування рішення та державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

07.02.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дрогобицької міської ради, ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Державного кадастрового реєстратора, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький Агротехсервіс» про усунення перешкод у здійсненні користування та розпорядження нерухомим майном шляхом визнання недійсним та скасування рішення та державної реєстрації земельної ділянки.

Просила усунути перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1 , позначене на плані земельної ділянки літ. «А-2», загальною площею 365,2 кв.м;

визнати недійсним та скасувати п. 1.18. рішення Дрогобицької міської ради XIII сесії від 23.09.2021 за № 636, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 4610600000:01:075:0059 проведену на підставі п. 1.18. рішення сесії Дрогобицької міської ради (ЄДРПОУ 04055972, 82100, м. Дрогобич, пл. Ринок, 1) XIII сесії від 23.09.2021 за № 636 про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

визнати дії ОСОБА_3 протиправними з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1000 кв.м. кадастровий номер 4610600000:01:075:0059 та заборонити вчиняти будь-які дії щодо подання виготовленої технічної документації з землеустрою на земельну ділянку на затвердження сесії Дрогобицької міської ради з метою отримання у землекористування чи власність.

Позов обгрунтований тим, що на вона є власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , позначеного на плані земельної ділянки літ. « А-2» загальною площею 365.2 кв.м. Нежитлове приміщення знаходиться на земельній ділянці, яка згідно Держаного акту серія ЛB за реєстраційним №11 та рішення Дрогобицької міської ради від 16 квітня 1994 року за №72 була передана у постійне користування для виробничих потреб Дрогобицькому виробничо-технічному об`єднанню АПК «Прикарпатгя», правонаступником якого є ПрАТ «Дрогобицький Агротехсервіс». Загальна площа даної земельної ділянки становить 16,46 га, цільове призначення якої визначається згідно вказаного Державного акту, та на якій знаходяться також будівлі і споруди, що перебувають у власності ПрАТ «Дрогобицький Агротехсервіс». Оскільки земельна ділянка, на якій знаходиться належне їй нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 перебуває у власності Дрогобицької міської ради, вона звернулась до останньої із заявою щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1000 кв.м. для доступу та обслуговування нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , позначене на плані літ. «А-2», загальною площею 365,2 кв.м. Однак, після подання вказаної заяви їй стало відомо, що на згадану вище земельну ділянку Дрогобицької міською радою вже надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд іншій особі, відповідачу по справі ОСОБА_3 на підставі п. 1.18. рішення XIII сесії Дрогобицької міської ради від 23.09.2021 за № 636. Зазначає, що згідно відомостей з публічної кадастрової карти ця земельна ділянка площею 1000 кв.м. кадастровий номер 4610600000:01:075:0059 знаходиться на території земельної ділянки, що є у постійному користуванні ПрАТ «Дрогобицький Агрогехсервіс» (перереєстрованого в ПрАТ «Дрогобицький Агротехсервіс») та відповідно, вона, як власник нежитлового приміщення має право на отримання цієї земельної ділянки у користування або у власність без зміни цільового призначення з метою забезпечення обслуговування та доступу до належного їй нежитлового приміщення. З вказаним рішенням Дрогобицької міської ради вона не згідна, оскільки вважає, що має переважне право на отримання у власність, або в користування вказаної вище земельної ділянки. А п. 1.18. рішення Дрогобицької міської ради XIII сесії від 23.09.2021 за № 636, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та якій присвоєно кадастровий номер 4610600000:01:075:0059, не відповідає вимогам закону, і разом з тим порушує її право на отримання земельної ділянки для обслуговування і доступу до належного їй нежитлового приміщення. Крім того, згадане рішення Дрогобицької міської ради у вказаній частині порушує її законні права та інтереси, так як межа земельної ділянки згідно проекту землеустрою буде проходити менше одного метра від стіни належної їй нежитлової будівлі, і зокрема з боку парадного входу, що обмежує належний доступ та обслуговування нежитлового приміщення, яке перебуває у її власності. Наведені обставини свідчать і про незаконність та протиправність державної реєстрації земельної ділянки площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 4610600000:01:075:0059 та дають підстави для скасування вказаної державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення відповідно до вимог ч. 10 ст. 24 закону України «Про Державний земельний кадастр».

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради, ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Державного кадастрового реєстратора, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький Агротехсервіс» про усунення перешкод у здійсненні користування та розпорядження нерухомим майном шляхом визнання недійсним та скасування рішення та державної реєстрації земельної ділянки відмовлено.

Скасовано вжиті ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.02.2022 заходи забезпечення позову, а саме накладений арешт на земельну ділянку площею 1000 кв.м кадастровий номер кадастровий номер 4610600000:01:075:0059, АДРЕСА_2 та заборона винесення рішень по передачі Дрогобицькою міською радою (ЄДРПОУ 04055972) цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_3 (зареєстрований АДРЕСА_3 ).

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відмовляючи у задоволені позову суд не надав належної оцінки доказам у справі, наявність яких вимагає застосування норм матеріального права згідно ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.

Щодо захисту порушеного права власності на нежитлове приміщення, то у п. 1.18 рішення Дрогобицької міської ради ХІІІ сесії від 23.09.2021 за №636, ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, якій присвоєно кадастровий номер 4610600000:01:075:0059, що не відповідає вказаним вимогам закону та порушує право позивача на отримання земельної ділянки для обслуговування і доступу до належного їй нежитлового приміщення. Дане рішення порушує її законні права та інтереси, так як межа земельної ділянки згідно проекту землеустрою буде проходити менше одного метра від стіни належної їй нежитлової будівлі з боку парадного входу, що обмежує належний доступ та обслуговування нежитлового приміщення, яке перебуває у її власності.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

10.08.2023 Дрогобицька міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. Представник Дрогобицької міської ради Сенців М.М. просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, викладених у відзиві на скаргу. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст.89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, наякі сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,якібули досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Пунктами «б», «ґ» статті 5 ЗК України визначено, що земельне законодавство базується на принципах, зокрема,забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;забезпечення гарантій прав на землю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За статтею 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

В силу статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами першою і третьої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом частин шостої і сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»). З наведених норм можна зробити висновок, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Отже, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на його землі аби мати змогу в подальшому точно визначити земельну ділянку, яку заінтересована особа має намір набути у власність. Такий дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність у майбутньому.

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, щорішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16 (провадження №14-28цс20) не знайшла підстав для відступу від цього висновку.

Аналіз статей 116, 118 Земельного Кодексу України вказує на те, що місцева рада не має права визначати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою на одну й ту ж саму земельну ділянку. У даному випадку надання такого дозволу вказує про відсутність обтяжень щодо бажаної земельної ділянки і це не означає позитивного рішення місцевої ради про передачу у власність цієї земельної ділянки після виготовлення проекту землеустрою.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, невизнання або оспорення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Звертаючись з позовом ОСОБА_1 посилалась на порушення її права на одержання у власність земельної ділянки, однак рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі набуття права власності чи користування на земельну ділянку, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконним і скасування п.1.18. рішення Дрогобицької міської ради XIII сесії від 23.09.2021 за № 636, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, оскількирішення місцевої ради про надання відповідачу ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не встановлює обмежень щодо реалізації позивачем права на отримання у встановленому законом порядку цієї земельної ділянки.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що ОСОБА_1 звернулася зі заявою про надання дозволу лише 31.12.2021, тобто після прийняття 23.09.2021 спірного рішення, відтак спірне рішення не могло порушити її прав, оскільки станом на час його прийняття остання навіть не зверталась про виділення їй земельної ділянки.

За таких обставин, п.1.18. рішення Дрогобицької міської ради від 23.09.2021 за № 636, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не порушує права та інтереси позивача, тому позовні вимоги про скасування такого до задоволення не підлягають.

Інші позовні вимоги ОСОБА_1 є похідними від зазначеної вище позовної вимоги, а тому також не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено:15.12.2023

Головуючий

Судді