Рішення

від 14.11.2023 по справі 911/2589/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2023 р.

м. Київ

Справа № 911/2589/23

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дор Сервіс» (01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, оф. 23, код ЄДРПОУ 43089511; адреса для листування - 08160, Київська область, Фастівський район, с. Гатне, провулок Одеський 4/1, кв. 12)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, оф. 501, код ЄДРПОУ 38680240)

про стягнення 529541,30 грн заборгованості,

за участю представників:

позивача: Калашник Ярослав Григорович;

відповідача: Стригунов Олександр Миколайович.

в с т а н о в и в :

1 історія розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дор Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» про стягнення 529541,30 грн заборгованості.

Господарський суд ухвалою від 28.08.2023 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 11.09.2023 на 15:45. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.

У судовому засіданні 11.09.2023 був присутній представник позивача. До суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. З огляду на те, що у суду відсутні відомості про дату отримання ухвали від 28.08.2023 відповідачем, також враховуючи ту обставину, що відповідач у своєму клопотанні зазначив, що ухвала від 28.09.2023 отримана 05.09.2023, відтак строк для подання відзиву у справі, не сплив, суд вважав за необхідне задовольнити клопотання відповідача та відкласти розгляд справи на 16.10.2023 на 16:00.

До суду 20.09.2023 надійшов відзив на позовну заяву, а 26.09.2023 відповідь на відзив.

У судовому засіданні 16.10.2023 суд у порядку статті 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 14.11.2023 на 14:00.

Разом з тим, суд повідомив учасників справи про необхідність надання до суду для огляду у судовому засіданні з розгляду справи по суті всіх оригіналів письмових доказів, що подавалися до справи для перевірки їх автентичності.

В засіданні 14.11.2023 судом прийнято рішення у справі.

2 зміст позовних вимог та заперечень

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 350000,00 грн заборгованості за договором № 1-20Ч, 153276,92 грн інфляційних втрат та 26264,38 грн трьох відсотків річних.

При цьому позивач повідомляв суд про те, що за укладеним між сторонами договором відповідач всупереч положенням договору та закону не виконав своїх зобов`язань в повному обсязі та не сплатив на користь позивача вартість наданих послуг в повному обсязі у зв`язку із чим утворилася заборгованість в розмірі 350000 грн.

Позивач вказав, що ним було надано відповідачу послуги на загальну суму у 2510183,09 грн

Договірні зобов`язання по оплаті виконаних робіт виникають з моменту виділення реального фінансування від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області. Згідно звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-04-17-00734.3-а (дата формування звіту 13.01.2021) розміщеного на сайті Prozorro.gov.ua строк дії за договором до 31.12.2020, сума оплати за договором склала 22 673 502,27 грн (в тому числі ПДВ 3775 917,04 грн).

Отже, станом на 13.01.2021 відповідач отримав 100% оплату від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області за договором про закупівлю UA-2020-04-17-007343-а. Проте, як вказав позивач, відповідач своє зобов`язання по оплаті послуг перед позивачем виконав лише частково здійснив два платежі на суму 1175727,23 грн та 984455,86 грн.

Позивач повідомив суд, що ним направлялися претензії відповідачу, які залишились незадоволені відповідачем. З огляду на це, при зверненні до суду позивач просив окрім основного боргу стягнути також інфляційні та три відсотки річних.

Відповідач категорично не погодився з позовними вимогами та відзначив, що ним виконано всі договірні вимоги у повному обсязі. Свої заперечення відповідач обґрунтував тим, що деяку документацію, в тому числі і акти та довідки, що складалися за договором, було знищено в результаті потрапляння бойових снарядів та ракет у офісні приміщення відповідача. Тож відповідач позбавлений можливості перевірити відповідність наданих позивачем до позову доказів їх оригіналам.

Також відповідач зазначив, що надходження коштів від замовника (Служби автомобільних доріг у Чернігівській області) жодним чином не підтверджує факт оплати наданих послуг (виконаних робіт) саме позивачем.

3 висновки господарського суду

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

За змістом частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Судом встановлено, що 25.08.2020 між ТОВ «Спец Комплект Постач» (як генеральним підрядником) та ТОВ «Дор Сервіс» (як субпідрядником) було укладено договір № 1-20Ч на послуги з експлуатаційного утримання - проведення робіт з влаштування захисних шарів з емульсійно-мінеральних сумішей на автомобільних дорогах державного значення загального користування в Чернігівській області.

В силу пункту 1.1 договору № 1-20Ч субпідрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги: з експлуатаційного утримання - проведення робіт з влаштування захисних шарів з емульсійно-мінеральних сумішей на автомобільних дорогах державного значення загального користування в Чернігівській області, а Генеральний підрядник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата наданих послуг проводиться після прийняття їх Генеральним підрядником, або поетапно проміжними платежами в міру їх надання та надходження коштів від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на розрахунковий рахунок Генерального підрядника. Розрахунки за надані послуги будуть здійснюватися на підставі довідки (форма №КБ-3, КБ-2в), підписаної уповноваженими представниками сторін, в межах фінансування Генерального підрядника.

Пунктом 4.2 договору визначено, що генеральний підрядник перевіряє КБ-2в і підписує його в частині фактично наданих послуг. Розрахунки за надані послуги здійснюються в межах договірної ціни, відповідно до п. 3.4 цього договору та виділених коштів згідно плану фінансування по мірі надходження коштів від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області.

У відповідності до пункту 4.11 договору у разі ненадходження коштів не з вини Генерального підрядника, оплата за надані послуги здійснюється протягом п`яти банківських днів з дати отримання генеральним підрядником коштів від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на свій реєстраційний рахунок, а у разі зміни фінансування Генеральний підрядник письмово повідомляє про це Субпідрядника, який зобов`язаний негайно призупинити послуги з моменту отримання повідомлення.

В абзаці 2 цього ж пункту договору визначено, що фінансові та платіжні зобов`язання у Генерального підрядника перед Субпідрядником за цим Договором виникають у разі наявності та в межах фактичних надходжень коштів Генеральному підряднику від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області.

Підпунктом 6.1.1 договору на генерального підрядника покладено обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати за надані послуги, а підпунктом 6.4.1 за субпідрядником закріплено право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

Договір підписано та скріплено печатками генерального підрядника та субпідрядника.

З наданої позивачем довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрати за листопад 2020 року (примірна форма КБ-3) вбачається, що вартість виконання робіт та витрати за звітний місяць становили 2510,18309 тисяч гривень. Довідка підписана 13.11.2020 та скріплена печатками генпідрядника та субпідрядника.

Актом №1 примірної форми КБ-2в приймання виконання будівельних робіт за листопад 2020 року також зафіксовано, що загальна вартість робіт і витрат за звітний місяць за договором № 1-20Ч від 25.08.2020 становить 2510183,09 грн. Зазначений акт також підписано і скріплено печатками сторін 13.11.2020.

Тож суд констатує, що вказані докази свідчать про надання і прийняття робіт за договором на суму 2510183,09 грн.

На офіційному інтернет-ресурсі електронного майданчику Прозорро за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-17-007343-a сформовано звіт від 13.01.2021 про виконання договору про закупівлю (Послуги з експлуатаційного утримання - проведення робіт з влаштування захисних шарів з емульсійномінеральних сумішей на автомобільних дорогах державного значення загального користування в Чернігівській області), який укладався з ТОВ «Спец Комплект Постач», замовником закупівлі є Служба автомобільних доріг у Чернігівській області. Зі вказаного звіту вбачається, що з Державного бюджету України було профінансовано наведену закупівлю на суму 26193000 грн. Сума оплати за договором 22673502,27 грн.

Відповідачем 25.01.2021 платіжним дорученням № 482 було проведено оплату за послуги експлуатаційного утримання автодор. згідно договору № 1-20Ч на суму 984455,86 грн. Платіжним дорученням № 218 від 28.08.2020 відповідач здійснював переказ авансу на суму 1175727,23 грн позивачу.

Шляхом співставлення наведених доказів, суд встановив, що відповідачем не проведено повну оплату наданих позивачем послуг.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, до справи відповідачем не долучено доказів, які б свідчили про виконання ним свого обов`язку з оплати отриманих послуг від субпідрядника у повному обсязі. Також позивач не посилався на інші обставини, які могли б вплинути на звільнення його від визначеного за договором обов`язку з оплати, як то неотримання коштів від замовника чи дію форс-мажорних обставин.

Статтею 11 ЦК України закріплено цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Суд акцентує увагу сторін на тому, що момент оплати за договором пунктом 4.11 відтерміновано у відриві від дати приймання послуг до моменту отримання фінансування. Тож незважаючи на те, що послуги згідно акту та довідки надавалися у листопаді 2020 року, обов`язок оплати таких послуг за відповідачем виник лише після отримання генеральним підрядником коштів від замовника (протягом п`яти банківських днів).

Водночас, суд не може ототожнювати дату формування звіту про виконання договору про закупівлю, оскільки проведення оплати могло б відбутися і раніше, а доказів цього у справу ні позивачем ні відповідачем не надано.

Тому при цьому суд вважає за можливе застосувати положення частини 2 статті 530 ЦК України, де вказано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Беручи до уваги формування позивачем вимоги про здійснення розрахунку на суму 350000,00 грн, направлення цієї вимоги кур`єром 01.02.2021 (докази відправлення претензії № 1 листом № 1800643 наявна у матеріалах справи), суд констатує, що прострочення оплати настало 09.02.2021.

Тож вимога про сплату основної заборгованості за договором підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу відсотки річні за період з 09.02.2021 по 10.08.2023, та інфляційні з лютого 2021 по червень 2023. Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено його арифметичну правильність, з огляду на що вимоги про стягнення відсотків річних та про стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в повному обсязі. Тож суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача також 153276,92 грн інфляційних втрат та 26264,38 грн трьох відсотків річних.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви, через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, оф. 501, код ЄДРПОУ 38680240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дор Сервіс» (01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, оф. 23, код ЄДРПОУ 43089511; адреса для листування - 08160, Київська область, Фастівський район, с. Гатне, провулок Одеський 4/1, кв. 12) 350000,00 грн заборгованості за договором № 1-20Ч, 153276,92 грн інфляційних втрат, 26264,38 грн трьох відсотків річних та 7943,13 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз