Постанова

від 23.04.2024 по справі 911/2589/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Справа№ 911/2589/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

представники сторін у судове засідання 23.04.2024 не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» на рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 (повний текст рішення складено та підписано 15.12.2023)

у справі № 911/2589/23 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дор Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач»

про стягнення 529 541,30 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дор Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «Дор Сервіс») звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» (далі - відповідач, ТОВ «Спец Комплект Постач») про стягнення 529 541,30 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за укладеним між сторонами договором № 1-20Ч, відповідач не виконав своїх зобов`язань в повному обсязі та не сплатив на користь позивача вартість наданих послуг в повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в розмірі 350 000 грн.

Крім того, позивач вказує, що ним направлялися претензії відповідачу, які залишились незадоволені останнім. З огляду на це, при зверненні до суду позивач просив окрім основного боргу стягнути також 153 276,92 грн інфляційних втрат та 26 264,38 грн 3% річних.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказав те, що ним виконано всі договірні вимоги у повному обсязі. Крім того, відповідач зазначив, що деяку документацію, яка складалася за договором, у тому числі акти та довідки, було знищено в результаті потрапляння бойових снарядів та ракет у офісні приміщення ТОВ «Спец Комплект Постач». А тому, відповідач позбавлений можливості перевірити відповідність наданих позивачем до позову доказів їх оригіналам.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.11.2023 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дор Сервіс» 350 000,00 грн заборгованості за договором № 1-20Ч, 153 276,92 грн інфляційних втрат, 26 264,38 грн трьох відсотків річних та 7 943,13 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується надання і прийняття робіт за договором на суму 2 510 183,09 грн, яка відповідачем сплачена не у повному обсязі. Прострочення оплати настало 09.02.2021, оскільки 01.02.2021 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про здійснення розрахунку на суму 350 000 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» звернулося 05.01.2024 електронною поштою на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка сформована в системі «Електронний суд» 04.01.2024, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/2589/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви. Просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом у оскаржуваному рішенні зроблено висновки, які не підтверджуються матеріалами справи, а саме щодо цільового призначення надходжень коштів генеральному підряднику (відповідачу) від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області, саме для оплати робіт, виконаних позивачем.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/2589/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2589/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» на рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/2589/23.

17.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2589/23.

У зв`язку з тим, що головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні та у відпустці. Питання пов`язані з рухом апеляційної скарги вирішується після виходу судді з відпустки (23.01.2024).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» на рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі № 911/2589/23 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

06.02.2024 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху засобами поштового зв`язку на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява з доказами надсилання апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «Дор Сервіс».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» на рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023. Роз`яснено право подати відзив на апеляційну скаргу та заперечення на відзив. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Розгляд справи призначено на 19.03.2024.

У зв`язку з тим, що головуючий суддя Тищенко О.В. у призначену дату судового засідання (19.03.2024) перебуватиме у відряджені, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 розгляд справи призначено на 23.04.2024,

23.04.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Дор Сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, сформований в системі «Електронний суд» 23.04.2024, у якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 залишити без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що відповідач, як генеральний підрядник, не надав достовірних та допустимих доказів неотримання фактичних коштів від Служби автомобільних робіт у Чернігівській області, як від замовника, для виконання своїх зобов`язань за договором. Водночас, претензії щодо погашення боргових зобов`язань, які надсилались на адресу відповідача, залишилися без належного реагування.

У судове засідання 23.04.2024 уповноважені представники учасників справи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2020 між ТОВ «Спец Комплект Постач» (далі - генеральний підрядник) та ТОВ «Дор Сервіс» (далі - субпідрядник) було укладено договір №1-20Ч на послуги з експлуатаційного утримання - проведення робіт з влаштування захисних шарів з емульсійно-мінеральних сумішей на автомобільних дорогах державного значення загального користування в Чернігівській області (далі - договір).

В силу пункту 1.1 договору субпідрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги: з експлуатаційного утримання - проведення робіт з влаштування захисних шарів з емульсійно-мінеральних сумішей на автомобільних дорогах державного значення загального користування в Чернігівській області, а генеральний підрядник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата наданих послуг проводиться після прийняття їх генеральним підрядником, або поетапно проміжними платежами в міру їх надання та надходження коштів від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на розрахунковий рахунок генерального підрядника. Розрахунки за надані послуги будуть здійснюватися на підставі довідки (форма №КБ-3, КБ-2в), підписаної уповноваженими представниками сторін, в межах фінансування генерального підрядника.

Пунктом 4.2 договору визначено, що генеральний підрядник перевіряє КБ-2в і підписує його в частині фактично наданих послуг. Розрахунки за надані послуги здійснюються в межах договірної ціни, відповідно до п. 3.4 цього договору та виділених коштів згідно плану фінансування по мірі надходження коштів від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області.

У відповідності до пункту 4.11 договору у разі ненадходження коштів не з вини генерального підрядника, оплата за надані послуги здійснюється протягом п`яти банківських днів з дати отримання генеральним підрядником коштів від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на свій реєстраційний рахунок, а у разі зміни фінансування генеральний підрядник письмово повідомляє про це субпідрядника, який зобов`язаний негайно призупинити послуги з моменту отримання повідомлення.

В абзаці 2 цього ж пункту договору визначено, що фінансові та платіжні зобов`язання у генерального підрядника перед субпідрядником за цим договором виникають у разі наявності та в межах фактичних надходжень коштів генеральному підряднику від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області.

Згідно з пунктами 5.1, 5.3 договору строк (термін) надання послуг по 31.10.2020. Місце надання послуг: 14005, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Київська, 17, автомобільні дороги загального користування державного значення в Чернігівській області.

Підпунктом 6.1.1 договору на генерального підрядника покладено обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати за надані послуги, а підпунктом 6.4.1 за субпідрядником закріплено право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

Договір підписано та скріплено печатками генерального підрядника та субпідрядника.

З наданої позивачем довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрати за листопад 2020 року (примірна форма КБ-3) вбачається, що вартість виконання робіт та витрати за звітний місяць становили 2510,18309 тисяч гривень. Довідка підписана 13.11.2020 та скріплена печатками генпідрядника та субпідрядника.

Актом №1 приймання виконання будівельних робіт за листопад 2020 року (примірної форми КБ-2в) також зафіксовано, що загальна вартість робіт і витрат за звітний місяць за договором №1-20Ч від 25.08.2020 становить 2510183,09 грн. Зазначений акт також підписано і скріплено печатками сторін 13.11.2020.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг за договором на суму 2 510 183,09 грн, які прийняті відповідачем.

Платіжним дорученням №218 від 28.08.2020 відповідач здійснював переказ коштів позивачу у розмірі 1 175 727,23 грн, призначення платежу - аванс зг. Дог.№1-20Ч від 11.08.2020.

25.01.2021 платіжним дорученням №482 відповідач здійснював переказ коштів позивачу у розмірі 984 455,86 грн, призначення платежу - оплата за послуги експлуатаційного утримання автодор. Зг. Дог. № 1-20Ч від 11.08.2020.

Таким чином, враховуючи часткові оплати за договором, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача виникла заборгованість з оплати наданих позивачем послуг за договором у розмірі 350 000 грн (2 510 183,09 грн - 1 175 727,23 грн - 984 455,86 грн). А тому, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо не повної оплати відповідачем наданих позивачем послуг за договором.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, до справи відповідачем не долучено доказів, які б свідчили про виконання ним свого обов`язку з оплати отриманих послуг від позивача у повному обсязі. Також відповідач не посилався на інші обставини, які могли б вплинути на звільнення його від визначеного за договором обов`язку з оплати, як то неотримання коштів від замовника чи дію форс-мажорних обставин.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України є господарський договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Проаналізувавши пункти 4.1, 4.2 договору, колегія суддів зазначає, що договір не містить строку (терміну) виконання генеральним підрядником обов`язку щодо оплати наданих послуг, після їх прийняття та надходження коштів від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області.

В той час як зі змісту пункту 4.11 договору вбачається, що у разі ненадходження коштів не з вини генерального підрядника момент оплати відтерміновано у відриві від дати приймання послуг до моменту отримання фінансування відповідачем. Тож незважаючи на те, що послуги згідно акту та довідки надавалися у листопаді 2020 року, обов`язок відповідача щодо оплати таких послуг виникає лише протягом п`яти банківських днів з дати отримання останнім коштів від замовника (Служби автомобільних доріг у Чернігівській області).

Як доказ проведення оплати Службою автомобільних доріг у Чернігівській області на рахунок відповідача позивач послався на сформований звіт від 13.01.2021 про виконання договору про закупівлю (Послуги з експлуатаційного утримання - проведення робіт з влаштування захисних шарів з емульсійномінеральних сумішей на автомобільних дорогах державного значення загального користування в Чернігівській області).

Колегією суддів перевірено, що на офіційному інтернет-ресурсі електронного майданчику Прозорро за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-17-007343-a сформовано звіт від 13.01.2021 про виконання договору про закупівлю (Послуги з експлуатаційного утримання - проведення робіт з влаштування захисних шарів з емульсійномінеральних сумішей на автомобільних дорогах державного значення загального користування в Чернігівській області), який укладався з ТОВ «Спец Комплект Постач» (відповідач у справі), замовником закупівлі є Служба автомобільних доріг у Чернігівській області. Зі вказаного звіту вбачається, що:

- конкретна назва предмета закупівлі - Послуги з експлуатаційного утримання - проведення робіт з влаштування захисних шарів з емульсійномінеральних сумішей на автомобільних дорогах державного значення загального користування в Чернігівській області;

- місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - Україна, 14005, Чернігівська область, Чернігів, вул.Київська,17;

- строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг за договором - до 31 жовтня 2020 року;

- сума оплати за договором - 22 673 502,27 грн.

З Державного бюджету України було профінансовано вказану закупівлю на суму 26 193 000 грн.

Водночас, як правильно зазначив місцевий господарський суд, не можна ототожнювати дату формування звіту про виконання договору про закупівлю та дату фактичного надходження коштів на реєстраційний рахунок відповідача від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області, оскільки проведення оплати могло б відбутися і раніше, а доказів цього у справу ні позивачем ні відповідачем не надано.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що матеріали справи також не містять і доказів ненадходження коштів на рахунок генерального підрядника від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області або зміни фінансування, про що генеральний підрядник повинен був повідомити субпідрядника.

Проаналізувавши умови договору та докази, що містяться в матеріалах справи, можна дійти висновку, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, при розрахунку такого зобов`язання необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію №1 від 01.02.2021 з вимогою здійснити повний розрахунок за договором №1-20Ч у розмірі 350 000 грн, зазначене підтверджується листом № 1800643 що наявний у матеріалах справи.

Беручи до уваги положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України та направлену позивачем вимоги про здійснення розрахунку на суму 350 000 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що прострочення оплати настало 09.02.2021.

Отже, вимога про сплату основної суми заборгованості у розмірі 350 000 грн за договором правомірно задоволена судом першої інстанції.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Колегія суддів звертає увагу, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 153 276,92 грн інфляційних втрат за період з лютого 2021 року по червень 2023 року та 26 264,38 грн трьох відсотків річних за період з 09.02.2021 по 10.08.2023.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому в задоволенні апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 - залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» на рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/2589/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/2589/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач».

4. Матеріали справи №911/2589/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 01.05.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала