Рішення

від 16.11.2023 по справі 925/658/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року м. Черкаси справа № 925/658/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Балла В.В. - адвокат за довіреністю;

від відповідача: Накоп`юк Я.В. - адвокат за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" (м. Харків) до товариства з обмеженою відповідальністю "БМФ-Україна" (м. Черкаси) про стягнення 1 621 562,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1 621 562,44 грн., з яких: 1 001 052,00 грн. основна заборгованість, 6 218,82 грн. як 3 % річних, 143 638,73 грн. пені, 300 315,60 грн. штрафу, 25 091,33 грн. інфляційних втрат та 145 245,96 грн. штрафу за понаднормативний простій на підставі Договору на транспортне експедирування № ВМ20/09/22_2 від 20.09.2022, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається у загальному позовному провадженні.

14.08.2023 в справу надійшла заява від позивача стосовно зміни до позовних вимог від 13.08.23, якою позивач просить зменшити суму стягнення основного боргу на 10 000,00 грн., а в частині сплачених 5000,00 грн. відповідачем 26.05.2023 просить провадження закрити.

Ухвалою від 17.08.2023 заяву позивача від 13.08.2023 задоволено і прийнято зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу на 10 000,00 грн. та закрито провадження у справі за відсутністю предмету спору в частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу.

Представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав і просить суд їх задовольнити.

Відповідач заборгованість в розмірі 857 429,00 грн. основного боргу визнає, про що надав суду відзив на позов (а.с. 99-102), також просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 95 %.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи і заперечення представників сторін і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків:

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що 20.09.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" (далі - Експедитор, позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "БМФ-Україна" (далі - Клієнт, відповідач по справі) було укладено Договір № ВМ20/09/22_2 на транспортне експедирування ( а.с. 12-14, том 1).

Предметом договору є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених Сторонами послуг (п. 1.1. договору).

Послуги надаються на підставі заявки на організацію транспортно-експедиторських послуг та/або додаткової угоди до договору, в якій вказуються: вид послуги, вид, найменування вантажу, відправник, отримувач, пункт відправлення та призначення вантажу, розмір плати Експедитору та інші погоджені сторонами угоди ( п. 1.2. договору).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст.908 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 306 та ч.1, 2 ст. 307 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Аналогічні приписи містяться в нормах статей 909, 919 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі (ч.1 ст.930 ЦК України).

Згідно ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" визначено перелік істотних умов договору транспортного експедирування. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Статтею 12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" встановлено обов`язок клієнта по сплаті експедитору належної плати та відшкодуванню документально підтверджених витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до пункту Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Укладений між сторонами договір на транспортне експедирування не визнавався недійсним та не розривався сторонами, Договір сторонами виконувався.

За умовами п. 2.2. Договору Позивач, як Експедитор, зобов`язується організувати на підставі заяви Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування вантажів та надавати інші послуги, представляти інтереси відповідача перед юридичними та фізичними особами з питань перевезення. За заявкою Клієнта позивач має надавати послуги, пов`язані із декларуванням товарів, які переміщуються через кордон, надати митно-брокерські та консультаційні послуги. Узгоджувати із перевізниками маршрути перевезень. Проводити розрахунки із портами, транспортними та іншими організаціями. Оформляти необхідну вантажну документацію. Інформувати Клієнта про відвантаження, рух та прибуття вантажів.

За умовами п. 3.2. Договору Клієнт-відповідач повинен не пізніше як за 3 доби до перевезення надати всю інформацію та документи, необхідні для виконання послуги перевезення, довіреності та всі необхідні інструкції. Організувати - здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, митного оформлення, митного очищення, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу не більше ніж за :

- 48 годин на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території України та

- 24 години на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території інших держав на кожну партію вантажу, що транспортується одним автомобілем у міжнародному сполученні.

Ці строки вважаються нормативним простоєм і є складовою транспортного процесу.

Позивач надав докази, що на виконання умов вказаного Договору ним від відповідача було отримано ряд Заявок на перевезення вантажу (а.с. 23-27, том 1), а саме:

- № ВМ25/01/23_02 від 25.01.2023 на перевезення бензину А95 в кількості 37000л/27000кг, за маршрутом м. Мажейкяй, Литва - м. Черкаси (Черкаська область, Україна);

- № ВМ28/01/23_1 від 28.01.2023 на перевезення дизелю в кількості 28500л/24000кг, за маршрутом м. Рига (Латвія) - м. Черкаси (Черкаська область, Україна);

- № ВМ14/02/23_1 від 14.02.2023 на перевезення бензину А95 в кількості 35000л/26000кг, за маршрутом м. Мажейкяй, Литва - м. Черкаси (Черкаська область, Україна);

- № ВМ14/02/23_03 від 14.02.2023 на перевезення дизелю кількості 30000л/25000кг, за маршрутом м. Вільнос (Литва) - м. Черкаси (Черкаська область, Україна);

- № ВМ14/02/23_02 від 14.02.2023 на перевезення бензину А95 в кількості 36000л/26500кг, за маршрутом м. Мажейкяй, Литва - м. Черкаси (Черкаська область, Україна);

- № ВМ14/02/23_04 від 14.02.2023 на перевезення дизелю в кількості 30000л/25000кг, за маршрутом м. Мажейкяй, Литва - м. Черкаси ( Черкаська область, Україна);

- № ВМ15/02/23_1 від 15.02.2023 на перевезення дизелю в кількості 29000л/24000кг, за маршрутом м. Мажейкяй, Литва - м. Черкаси ( Черкаська область, Україна);

- № ВМ15/02/23_02 від 15.02.2023 на перевезення дизелю в кількості 29000л/24000кг, за маршрутом м. Вільнюс (Литва) - м. Черкаси (Черкаська область, Україна);

- № ВМ28/02/23_1 від 28.02.2023 на перевезення бензину А95 в кількості 34000л/25000кг, за маршрутом м. Мажейкяй, Литва - м. Черкаси ( Черкаська область, Україна).

Як вказує позивач, на виконання в межах Договору замовлень ТОВ "БМФ- Україна", позивачем було укладено договори про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом з перевізниками ФОП Мініна І.В., ФОП Череп"яний С.С., ТОВ "Лайф Буд Груп" та ТОВ "Гудсенд", які здійснили перевезення вантажів ТОВ "БМФ-Україна".

У відповідності до умов Договору оплата за цим Договором здійснюється Клієнтом-відповідачем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту розвантаження автомобіля на підставі виставленого Експедитором рахунку, якщо інше не передбачено погодженою Сторонами Заявкою, у національній валюті України - гривні.

Згідно п. 3.2.7. Договору відповідач повинен оплатити рахунки позивача.

Згідно оформлених та підписаних заявок, Сторони погодили наступні строки оплати наданих Експедитором-позивачем відповідачу послуг в розмірі 3500 Євро за кожне перевезення:

- № ВМ25/01/23_02 від 25.01.2023 - 80 % перед вивантаженням та 20 % після вивантаження авто;

- № ВМ28/01/23_1 від 28.01.2023 перед вивантаженням та 20 % після вивантаження авто;

- № ВМ14/02/23_1 від 14.02.2023 перед вивантаженням та 20 % після вивантаження авто;

- № ВМ14/02/23_03 від 14.02.2023 перед вивантаженням та 20 % після вивантаження авто;

- № ВМ14/02/23_02 від 14.02.2023 перед вивантаженням та 20 % після вивантаження авто;

- № ВМ14/02/23_04 від 14.02.2023 перед вивантаженням та 20 % після вивантаження авто;

- № ВМ15/02/23_1 від 15.02.2023 перед вивантаженням та 20 % після вивантаження авто;

- № ВМ15/02/23_02 від 15.02.2023 перед вивантаженням та 20 % після вивантаження авто;

- № ВМ28/02/23_1 від 28.02.2023 перед вивантаженням та 20 % після вивантаження авто.

За фактом надання послуг позивач надає (надсилає) Клієнту електронну версію двостороннього Акту наданих послуг ( п. 4.6. договору).

На виконання умов договору, а саме п. 4.6., Позивачем направлено Відповідачу акти надання послуг № 35А від 07.02.2022, № 41А від 08.02.2023, № 82А від 21.02.2023, № 85А від 22.02.2023, № 92А від 22.02.2023, № 93А від 22.02.2023, № 119А від 02.03.2023, 120А від 02.03.2023 та № 156А від 05.03.2023 щодо виконаних перевезень вантажу.

Згідно п. 9.6. та 9.7. Договору сторони домовилися, що до часу обміну оригіналами документів сторони визнають дійсність і юридичну силу документів, які отримані засобами електронного зв`язку.

Підписавши договір сторони погоджуються використовувати при здійсненні своєї діяльності електронні документи. Сторони визнають, що будь-які документи, складені та надані будь-якою стороною в електронному вигляді із застосуванням КЕП засобами електронного зв`язку, як оригінали, мають юридичну силу.

Згідно п. 9.8. Сторони домовились про право створювати, оформлювати та підписувати додаткові угоди та інші додатки до цього Договору, Заявки, рахунки, акти виконаних робіт (наданих послуг), акти звірки взаємних розрахунків за цим Договором, надалі - Документи, шляхом накладення кваліфікованого електронного цифрового підпису, в порядку передбаченому чинним законодавством про електронний документообіг та електронний цифровий підпис. Сторони також дійшли згоди про можливість здійснення листування (в т.ч. обміну документами, підписаними за допомогою кваліфікованого ЕЦП, передання сканованих копій документів) за допомогою електронної пошти.

Обома сторонами визнається, що підписання між Сторонами наявних в справі у копіях актів надання послуг, було здійснено ним належним чином із використання електронного підпису за допомогою програмного забезпечення електронного документообігу.

Підписання всіх наявних у справі актів надання послуг перевезення з боку ТОВ "БМФ-Україна" представник відповідача визнав в судовому засіданні.

За доводами позивача, на виконання умов договору за період з 25.01.2023 по 31.03.2023 ТОВ "Альтаріс Лтд" було надано відповідачу послуги з організації перевезень вантажів відповідача автомобільним транспортом згідно його заявок на загальну суму 1 383 021,00 грн., а відповідачем було лише частково сплачено кошти в сумі 381 969,00 грн., з чого і виник спір.

Відповідач в ході розгляду справи уточнив свою позицію і вказав, що ним було помилково підписано Акт наданих послуг від 05.03.2023 № 156А на суму 128 623,00 грн. (а.с. 20 том 1), оскільки послуги за цим Актом надавалися не позивачем, а ТОВ "Гудсенд".

Представник відповідача вказав, що надання цієї послуги перевезення вантажу підтверджується по CMR-накладній № ORC96383 (а.с. 208 том 1) як надана ТОВ "Гудсенд" згідно укладеного між ним та відповідачем Договору на транспортне обслуговування № 280220223 від 28.02.2023. Відповідач доводить, що послуга перевезення на його користь з боку ТОВ "Гудсенд" надана належним чином та була оплачена відповідачем на користь ТОВ "Гудсенд" повністю, що підтверджується платіжною інструкцією № 450 від 31.03.2023 (а.с. 123, том 1).

Отже обидві сторони мають на підтвердження наданої послуги перевезення одну і ту саму CMR-накладну № ORC96383 (а.с. 208 том 1).

Позивач же вважає належним доказом надання ним відповідачу послуги перевезення вантажу за вказаною CMR-накладною № ORC96383 (а.с. 208 том 1) саме підписаний обома сторонами Акт № 156А від 05.03.2023 на суму 128 623,00 грн.

Виникнення такої ситуації позивач пояснює конфліктом інтересів між сторонами в ході виконання умов Договору від 20.09.2022, коли за надані послуги перевезення відповідач допускав прострочення сплати боргу, а позивач зі свого боку, затримував перевезення або видачу вантажу.

Під час розгляду справи позивачем подано суду заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу на 10 000,00 грн. та закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору в частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу, як сплачених боржником коштів, що не було враховано при подачі позову.

Між сторонами у справі підписано акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 214, том 1), яким сторонами визначено залишок боргу за послугу перевезення за Договором в сумі 986 052,00 грн. (за даними позивача) та 857 429,00 грн. (за даними відповідача).

У відзиві на позов (а.с. 99 том 1) позивач визнав основний борг перед позивачем в сумі 857 429,00 грн.

В частині доводів та заперечень сторін щодо послуги перевезення на суму 128623,00 грн. згідно Акту надання послуг № 156А від 05 березня 2023 року (а.с. 20 том 1) судом встановлено наступне:

Відповідачем у відзив на позов (а.с. 100 том 1) вказано про надання на його користь цієї послуги перевезення не позивачем, а ТОВ "Гудсенд", з яким відповідачем проведено повний розрахунок.

При цьому позивач наполягає на наданні цієї послуги на користь відповідача особисто, підтвердженням чому і є вказаний Акт, підписаний обома сторонами без зауважень.

У відповіді на відзив (а.с. 151 том 1) позивач пояснив, що згідно умов підписаної заявки позивачем із ТОВ "Гудсенд" було узгоджено перевезення вантажу автомобілем Scania держ.номер НОМЕР_1 з причепом водій ОСОБА_1 , тобто це той самий транспортний засіб, який вказано і в договорі між відповідачем та ТОВ "Гудсенд".

В CMR-накладній № ORC96383, де відповідач розписався за отримання вантажу, також вказано цей самий транспортний засіб (а.с. 37 том 1 -- п. 23,25,26 в CMR-накладній ).

Позивач подав копію разового договору-заявки від 28.02.2023 (а.с. 166 том 1) із Виконавцем ТОВ "Гудсенд", який зобов`язався на користь позивача надавати послуги перевезення автомобільним транспортом ввірений йому позивачем вантаж і видати його вантажоодержувачу з оформленням всіх процедур.

Однак у цьому договорі та у наданому суду разовому-договорі заявці (а.с. 168 том 1) не визначено, що якась послуга перевезення буде надана на користь відповідача у справі з його вантажем.

Суд відхиляє як належні докази, скріншоти листування у вайбері між позивачем та особою від імені ТОВ "Гудсенд" з приводу виконання послуги перевезення на користь позивача (а.с. 171-199 том 1), оскільки такі докази не ідентифікують осіб, що спілкуються та не підтверджують достовірно по яких відносинах ведеться розмова.

В даному випадку перевагу слід надавати письмовим доказам укладення та виконання правочинів з огляду на положення ч. 1 ст. 77 ГПК України.

За правилами цієї норми обставини, які відповідно до законодавства мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Натомість відповідач надав суду для огляду оригінали документів про укладення ним із ТОВ "Гудсенд" Договору на транспортне обслуговування № 28022023 від 28.02.2023 (а.с. 246 том 1) та на його виконання надав оригінали CMR-накладної № ORC96383, рахунків на оплату послуг № 15 від 29.03.23 і № 16 від 29.03.23, платіжної інструкції № 450 від 31.03.23 і заяви до вказаного Договору від 28.02.2023 (а.с. 252-256 том 1).

На виконання вимог ухвали суду від 28.08.2023 ТОВ "Гудсенд" надав суду письмові пояснення (а.с. 7 том 2) з яких вбачається, що дане товариство підтверджує виконання послуги перевезення вантажу за CMR-накладною № ORC96383 на користь відповідача, а не позивача і вказує:

*ТОВ «ГУДСЕНД» фактично було надано послугу перевезення бензину А95 від м. Мяжейкяй (Литва) до м. Черкаси (Україна) на доказ чого складено СМR накладну ОВС 96383 для ТОВ «БМФ - УКРАЇНА»;

*Розрахунок за вказане перевезення проведено ТОВ «БМФ-УКРАЇНА»;

*Податкову накладну виписано на ТОВ «БМФ -УКРАЇНА»;

*З ТОВ "Альтаріс ЛТД" акт здачі-прийняття робіт за послугу перевезення бензину А95 від м. Мяжейкяй (Литва) до м. Черкаси (Україна) не складався, рахунок на оплату послуг не направлявся, оскільки відсутні підстави для складення акту здачі-прийняття робіт та направлення рахунку, через відсутність послуги;

*Договір щодо перевезення бензину А95 від м. Мяжейкяй (Литва) до м. Черкаси (Україна) було виконано між ТОВ «ГУДСЕНД» та ТОВ «БМФ-УКРАЇНА»;

*ТОВ «ГУДСЕНД» не має претензій до ТОВ «Альтаріс ЛТД», так як послуга щодо перевезення бензину А95 від м. Мяжейкяй (Литва) до м. Черкаси (Україна) цій компанії не надавалась та була надана ТОВ «БМФ-УКРАЇНА».

Таку ж за замістом відповідь було надано директором ТОВ "Гудсенд" на адресу адвоката позивача (а.с. 29 том 2).

В даному питанні суд надає перевагу доведеності обставин виконання послуги перевезення вантажу ТОВ "Гудсенд" саме на користь відповідача у справі, оскільки саме цими особами (ТОВ "БМФ Україна" та ТОВ "Гудсенд") суду надано докази завершеності цієї господарської операції повним розрахунком та прийняттям виконання.

Отже з основної суми боргу за надані послуги слід виключити 128 623,00 грн. і тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача за Договором на транспортне експедирування від 20.09.2022 належить лише 857 429,00 грн., які відповідач визнає.

За правилами ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений договором строк.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків за надані послуги перевезення вантажів 6 218,82 грн. як 3 % річних та 25 091,33 інфляційних втрат за період з 07.02.2023 по 05.05.2023 (а.с. 45-46, том 1).

За належним розрахунком, перевіреним судом за калькулятором програми "Ліга-Закон" та з виключенням із розрахунків нарахувань по основному боргу в сумі 128 623,00 грн. за Актом надання послуг № 156А від 05 березня 2023 року (а.с. 20 том 1), сума інфляційних втрат становить лише 16 292,24 грн., а сума 3% річних становить 5 605,66 грн. і тому суд задовольняє позов лише в цій частині.

Згідно п. 5.11. Договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт Клієнт сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає сплаті за кожний день та за весь час такого прострочення, до моменту повного погашення заборгованості, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів Клієнт додатково сплачує Експедитору штраф у розмірі 30 % від суми оплати узгодженої в заявці. Клієнт несе відповідальність за збитки, заподіяні Експедитору відмовою в оплаті чи несвоєчасною оплатою рахунків Експедитора.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків за послугу перевезення 300 315,60 грн. штрафу та 143 638,73 грн. пені (а.с. 45, том 1).

У постанові від 1 червня 2021 року по справі № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок про те, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

З вищевикладених підстав необхідності виключення із розрахунків основного боргу заявленої до стягнення суми 128 623,00 грн. за Актом надання послуг № 156А від 05 березня 2023 року (а.с. 20 том 1), сума пені становить лише 93429,37 грн., а сума 30% штрафу - 261 728,70 грн. тому суд задовольняє позов лише в цій частині стягнення.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 145 245,96 грн. штрафу на підставі п. 5.8. договору (а.с. 46 том 1), яким передбачено, що за простій транспортного засобу під завантаженням (розвантаженням) і митним оформленням понад термін, установлений п. 3.2.5. даного Договору, Клієнт сплачує штраф Експедитору за кожну почату добу простою, суму в розмірі: 50,00 ( п`ятдесят) євро у грн. еквіваленті по курсу НБУ при перевезеннях в межах території України, 100,00 (сто) євро в грн. еквіваленті по курсу НБУ, при міжнародному перевезенні за кожний транспортний засіб.

За розрахунками позивача цей штраф нараховано лише за трьома заявками на перевезення вантажу :

- № ВМ14/02/23_03 від 14.02.2023 - 100 Євро х 8 діб понаднормативного простою х 40,3461 грн. = 32 276,88 грн. (а.с. 24 том 1 оборот)

- № ВМ14/02/23_04 від 14.02.2023 - 100 Євро х 7 діб понаднормативного простою х 40,3461 грн. = 28 242,27 грн. (а.с. 25 том 1)

- № ВМ28/02/23_01 від 28.02.2023 - 100 Євро х 21 добу понаднормативного простою х 40,3461 грн. = 84726,81 грн. (а.с. 27 том 1).

У відзиві на позов (а.с. 100 том 1) відповідач заперечує проти стягнення штрафу за понаднормативний простій вантажу, оскільки позивачем документально не підтверджено дати фактичного прибуття вантажу під вивантаження і тому неможливо достовірно прорахувати тривалість простою транспортних засобів.

Позивач зі свого боку стверджує, що кожна із вказаних заявок містить рядок "Дата доставки" -- 20.02.2023 ; "з 21.02.2023 по 23.02.2023" ; "з 06.03.2023 по 08.03.2023". Тому якщо у відповідача немає ніяких заперечень і доказів проти порушення позивачем цих дат, то слід вважати, що позивач саме з дотриманням цих дат доставив вантаж. Дати ж фактичного вивантаження вантажу вказані у СМR накладних, які відповідають цим трьом заявкам і співвідносяться по реквізитах номерних знаків автотранспорту у СМRнакладних та заявках.

Суд погоджується із запереченнями відповідача, що за відсутності беззаперечних та належних доказів про точні дати доставки вантажу під вивантаження, які у двох випадках взагалі знаходяться у періоді між кількома датами (за заявками), то неможливо точно прорахувати кількість днів понаднормативного простою, за який стягується штраф.

З цих підстав у стягненні 145 245,96 грн. штрафу за понаднормативний простій транспортних засобів позивачу слід відмовити повністю.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій (крім інфляційних та 3% річних) за договором на транспортне експедирування № ВМ20/09/22_2 від 20.09.2022 на 95% (а.с. 102 том 1).

Представник позивача просить санкції стягнути у повному розмірі.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення нарахованих до стягнення штрафу та пені, судом встановлено наступне:

За змістом чинного законодавства неустойка є способом забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною ж третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Оскільки за результатами вирішення спору позивачу лише частково задоволено його позовні вимоги та відмовлено у стягненні 128 623,00 грн. основного боргу, 10219,36 грн. пені, 613,16 грн. 3% річних, 38586,90 грн. штрафу з розрахунку 30% , 8799,09 грн. інфляційних та 145245,96 грн. штрафу за понаднормативний простій, то з урахуванням досягнення мети балансування інтересів сторін, суд не вбачає підстав ще й зменшувати нараховану неустойку на 95% за клопотанням відповідача.

Отже зібраними у справі доказами позивач довів правову підставу та обґрунтованість своїх позовних вимог, однак до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 857 429,00 грн. основного боргу, 5605,66 грн. як 3 % річних, 93 429,37 грн. пені, 261 728,70 грн. як 30% штрафу, 16292,24 грн. інфляційних втрат на підставі договору на транспортне експедирування № ВМ20/09/22_2 від 20.09.2022.

Строк виконання зобов`язання за всіма платежами є таким, що настав.

В решті вимог у позові слід відмовити за недоведеністю підстав для стягнення або помилковість розрахунків.

На підставі ч.9 статті 129 ГПК України, з урахуванням, що спір виник через неправильну поведінку відповідача, з відповідача на користь позивача слід також стягнути 24 323,44 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БМФ-Україна" (код 44483193, м. Черкаси, вул. Дашковича Остафія, 3 оф. 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" (код 41668794, м. Харків, проспект Ювілейний, 54-а оф. 118) -- 857 429,00 грн. основного боргу,

5605,66 грн. як 3 % річних, 93429,37 грн. пені, 261 728,70 грн. як 30% штрафу, 16292,24 грн. інфляційних втрат на підставі договору на транспортне експедирування № ВМ20/09/22_2 від 20.09.2022 та 24 323,44 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 14 грудня 2023

Суддя Н.М. Спаських