Ухвала

від 14.12.2023 по справі 914/400/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/400/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Плотніцький Б.Д., судді - Матущак О.І., Скрипчук О.С.)

від 08.11.2023

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"

до Садівничого товариства "Калина 2"

про стягнення 393 455,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2023 року Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості з Садівничого товариства "Калина 2" за необліковану електичну енергію в розмірі 393 455,03 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що 18 жовтня 2022 року при перевірці на об`єкті відповідача за адресою: Львівська область, смт. Рудно, вул. Л. Українки представниками позивача було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), про що на місці складено акт про порушення №036122 від 18.10.2022.

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.06.2023 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 393 455,03 грн заборгованості за необліковану електричну енергію, 10 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5 901,83 грн понесених витрат на сплату судового збору.

4. Cуд першої інстанції дійшов висновку, що позов має бути задоволено, оскільки обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, рішенням комісії позивача з розгляду актів про порушення, здійснено відповідно до ПРРЕЕ, відповідач був належним чином повідомлений позивачем про місце, час і дату засідання комісії, наявність виявленого факту зриву пломби енергопостачальної організації є самостійним видом порушення та не потребує підтвердження факту втручання в роботу приладу обліку, який має бути підтверджений експертизою.

5. 08.11.2023 Західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю, стягнув з позивача на користь відповідача 8 852,80 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Суд дійшов висновку, що акт про порушення складено всупереч вимогам, передбаченим пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ, що робить його недійсним, тому у задоволенні позову слід відмовити.

7. 11.12.2023 до Верховного Суду від позивача надійшла касаційна скарга, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

10. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

11. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

12. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

13. Позов у зазначеній справі подано у 2023 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684, 00 грн.

14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

15. Предметом позову у цій справі є стягнення 393 455,03 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 684,00 грн = 1 342 000, 00 грн) станом на час звернення з позовною заявою.

16. Скаржник не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

17. При цьому з аналізу посилань у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду та на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Суд доходить висновку про те, що вони фактично зводяться до незгоди із встановленими судом апеляційної інстанції обставин справи та оцінкою доказів і не стосуються обґрунтування виключних випадків визначених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб можуть бути переглянуті у касаційному порядку.

18. Частиною другою статті 300 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Натомість у касаційній скарзі позивач посилається на рішення Конституційного Суду України №10-р(ІІ)/2023 від 22.11.2023 та вважає, що з урахуванням висновків, які містяться у ньому, ця справа підлягає касаційному перегляду.

20. Верховний Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України №10-р(ІІ)/2023 від 22.11.2023 щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України (щодо процесуальних фільтрів касаційної інстанції) та визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України (щодо ціни позову для визначення малозначних справ у цивільному процесі). Пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, які визнані неконституційними, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

21. Отже, зазначене рішення Конституційного Суду України не стосується застосування положень ГПК України, а саме частини п`ятої статті 12 та пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та не визнає неконституційним процесуальні фільтри в касаційній інстанції.

22. Таким чином, Верховний Суд вважає, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 393 455,03 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

23. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

24. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

25. Зважаючи на те, що скаржник не зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини другої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 914/400/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко