Постанова

від 07.12.2023 по справі 925/274/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

07 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 925/274/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

прокурора - Голуб Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства "Корінний"

про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді касаційної скарги Першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2022, додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023

у справі за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради

до Фермерського господарства "Корінний"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.11.2022 відмовлено у задоволенні позову заступника керівника Уманської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради до Фермерського господарства "Корінний" (далі - ФГ "Корінний") про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном шляхом зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки, кадастрові номери 7123183000:02:001:0435 та 7123183000:02:001:0434, площами 13,57 га та 2,7 га (далі - спірні земельні ділянки), скасування вчиненої державної реєстрації права оренди з припиненням такого права за Корінним В. О. на спірні земельні ділянки.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.12.2022 частково задоволено заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення з розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнуто з Черкаської обласної прокуратури на користь ФГ "Корінний" 15 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2022 та додаткове рішення від 05.12.2022 залишені без змін.

2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2023 касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2022, додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 у справі № 925/274/22 закрито згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

3. 07.11.2023 в системі Електронний суд сформовано заяву ФГ "Корінний" про ухвалення додаткового рішення у справі, яким відповідно до частини 8 статті 129 та частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України заявник просив стягнути з Черкаської обласної прокуратури судові витрати на професійну допомогу у сумі 7000,00 грн, про розподіл яких заявник заявляв у відзиві на касаційну скаргу та в судовому засіданні в суді касаційної інстанції.

4. Заперечень на заяву ФГ "Корінний" про ухвалення додаткового рішення у справі не надходило.

5. Колегія суддів з урахуванням розумних строків, необхідних для виконання процесуальних дій, дослідивши заяву ФГ "Корінний" про ухвалення додаткового рішення у справі дійшла висновку про необхідність задоволення заяви з огляду на таке.

6. Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

7. Згідно з частиною 4 статті 126 зазначеного Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

8. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

9. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 8 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

10. ФГ "Корінний" під час розгляду справи у суді касаційної інстанції у відзиві на касаційну скаргу та у судовому засіданні посилалося на те, що витрати відповідача складаються з оплати правової допомоги на підставі договору від 18.04.2022 № 18/04-01, наявного в матеріалах справи та становлять 7000,00 грн за підготовку та подання відзиву на касаційну скаргу та участь у судовому засіданні - 1000,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення ФГ "Корінний" просить стягнути з Черкаської обласної прокуратури на користь заявника судові витрати на професійну допомогу у сумі 7000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 18.04.2022 між Адвокатським об`єднанням "Юртерра" (виконавець) та ФГ "Корінний" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 18/04-01, предметом якого є надання правової допомоги та представництво інтересів клієнта у судовій справі № 925/274/22 (том 1, а. с. 114-116).

За змістом пункту 1.2 договору факт надання послуг в цілому або окремо оформлюється актом про надання послуг, який підписується сторонами.

ФГ "Корінний" було надано копії ордера, рахунку за надані послуги Адвокатським об`єднанням "Юртерра" від 04.10.2023 № 1, акта прийому-передачі від 04.10.2023 наданих послуг (виконаних робіт), наданих за договором про надання послуг від 18.04.2022 № 18/04-01, платіжної інструкції від 05.10.2023 № 76 на суму 7000,00 грн.

11. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

12. У пунктах 127, 129, 130, 133-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено таке:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)…

129. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18".

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у пунктах 3.45- 3.50 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:

"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами".

13. Як свідчать матеріали справи, представником ФГ "Корінний" було підготовлено відзив на касаційну скаргу та забезпечено явку представника у судове засідання 07.11.2023, яке тривало з 12:15 до 12:48, що вбачається з протоколу судового засідання.

14. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

15. Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що у постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за змістом статей 42, 46, 53, 56 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду. Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат (пункти 9.2 та 9.3 постанови від 05.10.2022).

16. Ураховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши докази, надані ФГ "Корінний" на підтвердження судових витрат на професійну правову допомогу, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів і судових засідань, тривалість розгляду справи судом касаційної інстанції, відсутність заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ФГ "Корінний" про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з Черкаської обласної прокуратури на користь ФГ "Корінний" витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фермерського господарства "Корінний" про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/274/22 задовольнити.

2. Стягнути з Черкаської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства "Корінний" 7000,00 грн (сім тисяч грн, 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової ухвали.

Додаткова ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак