Окрема думка

від 12.12.2023 по справі 910/4462/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

12 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/4462/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОНІТІ"

про відвід колегії суддів у складі Губенко Н.М. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.

та заявою про самовідвід суддів Губенко Н.М. та Кондратової І.Д.

у справі №910/4462/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОНІТІ"

до Приватного підприємства "Автоентерпрайз",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 ,

про стягнення 540 000,00 грн.

Під час розгляду цієї справи №910/4462/22, а саме 11.12.2023, до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОНІТІ" (далі - ТОВ "ІОНІТІ") про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Губенко Н.М. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.

Вказана заява мотивована тим, що 30.05.2023 Верховний Суд розглянув справу №910/12774/21 (Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.) за позовом ТОВ "ІОНІТІ" до Приватного підприємства "Автоентерпрайз" (далі - ПП "Автоентерпрайз") про стягнення штрафних санкцій за договором про надання послуг з розміщення обладнання та за зустрічним позовом ПП "Автоентерпрайз" до ТОВ "ІОНІТІ" про визнання договору недійсним. Правові та фактичні підстави зустрічного позову ПП "Автоентерпрайз" у справі №910/12774/21, на думку заявника, тотожні тим, що заявлені у справі №910/4462/22, і доводи сторін є близькими до тих, що викладені у касаційній скарзі ТОВ "ІОНІТІ" у справі №910/4462/22 і у відзиві ПП "Автоентерпрайз" на цю касаційну скаргу. Зважаючи на зазначене, заявник вважає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М. фактично вже надав оцінку обставинам, встановленим судами першої та апеляційної інстанцій, у тому числі і тим, що є спільними для справи №910/12774/21 та для справи №910/4462/22, а також сформував правові висновки з урахуванням цих фактичних обставин. ТОВ "ІОНІТІ" наголошує, що співставлення його доводів, викладених у відзиві на касаційну скаргу ПП "Автоентерпрайз" у справі №910/12774/21, і мотивів, якими керувався Верховний Суд у тій же справі, вказує на те, що доводи ТОВ "ІОНІТІ" не були враховані навіть частково. Судді Кондратова І.Д., Вронська Г.О. та Губенко Н.М. проігноровали обставини схвалення спірного договору, обсяг повноважень Пальшина Ю. І. на укладення будь-яких договорів від імені ПП "Автоентерпрайз", доведену матеріалами справи наявність господарських правовідносин між ТОВ "ІОНІТІ" та ПП "Автоентерпрайз". Заявник вважає, що такий підхід до вирішення справи свідчить про наявність упередженого ставлення до ТОВ "ІОНІТІ та ініційованого ним спору про стягнення штрафних санкцій з ПП "Автоентерпрайз" і цілковите прийняття аргументів останнього, тощо.

Верховний Суд ухвалою 12.12.2023 відмовив у задоволенні заяви ТОВ "ІОНІТІ" про відвід колегії суддів Губенко Н.М. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д. від розгляду справи №910/4462/22. Заяву суддів Губенко Н.М. та Кондратової І.Д. про самовідвід у справі №910/4462/22 Господарського суду міста Києва задовольнив. Справу №910/4462/22 передав для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ "ІОНІТІ", Верховний Суд виходив з того, що сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями судді, не свідчить про його упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість у справі, рішення по якій ще не прийняте, та не є підставою для відводу відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), а ТОВ "ІОНІТІ" не навело інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів, якій заявлено відвід.

Погоджуюсь з викладеними висновками Верховного Суду, ввважаю помилковим висновок суду касаційної інстанції про задоволення заяви суддів Губенко Н.М. та Кондратової І.Д. про самовідвід від розгляду справи №910/4462/22, який мотивований необхідністю усунення будь-яких можливих сумнівів у їх безсторонності в очах стороннього спостерігача; вважаю, що заява про самовідвід суддів колегії не підлягала задоволенню, з огляду на що висловлюю окрему думку відповідно до частини третьої статті 34 ГПК.

Відповідно до частини першої статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Наведеною нормою передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді.

Втім, звертаю увагу на те, що посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Проте, заявлення членами попередньої судової колегії у цій справі самовідводу після висловлення однією із сторін їм недовіри та відводу, що був визнаний необґрунтованим, оскарження цією стороною до суду бездіяльності НАБУ щодо невнесення даних до ЄРД та початок досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 376 Кримінального кодексу України за фактом втручання в діяльність суддів, що розпочате за фактами, викладеними у їх повідомленні до Генерального прокурора України від 26.09.2023, не можуть бути підставою для задоволення заяви про самовідвід членів цієї колегії суддів, а саме суддів Губенко Н.М. та Кондратової І.Д.

Факт заявлення самовідводу членами попередньої судової колегії у цій справі з метою уникнення сумнівів у їх об`єктивності, не охоплюється вищенаведеними критеріями незалежності суддів й не може зумовлювати наявності обставин, які б у розумінні норм пункту 5 частини першої статті 35 ГПК могли викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності цієї колегії суддів, а саме суддів Губенко Н.М. та Кондратової І.Д.

До того ж, у заяві суддів Губенко Н.М. та Кондратової І.Д. про самовідвід не конкретизовано, яким чином заявлення самовідводу членами попередньої судової колегії викликало сумнів безпосередньо у їх об`єктивності та якій взаємозв`язок існує між цими обставинами.

Вважаю за необхідне акцентувати увагу й на тому, що обставини, які зумовлюють самовідвід судді (суддів), яка/який (які) входять до складу колегії, визначеної для розгляду справи, пов`язані із конкретним суддею, його суб`єктивною оцінкою певних фактів, власним переконанням, керуючись якими він обґрунтовує наявність підстав для самовідводу в тій чи іншій ситуації. Тож існування таких обставин для (відводу) самовідводу конкретного судді, не обов`язково означає, що ці ж самі фактори можуть безальтернативно зумовлювати відвід (самовідвід) іншого судді (суддів) у конкретній справі.

Також звертаю увагу, що стаття 15 Кодексу суддівської етики передбачає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. У цій нормі також вказано, що суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

У пункті 66 Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів вказано, що суддя має уникати занадто частих відводів. Суддя має бути готовим займатися питаннями, які підлягають розгляду у суді. Бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження суспільної довіри до чесності та непідкупності судових органів необхідно позбавити суддю права розглядати якусь справу та ухвалювати по ній рішення. З іншого боку, численні відводи суддів можуть викликати недовіру суспільства до складу суду та цього судді, а також привести до невиправданої завантаженості його колег. У сторін судового процесу може скластися враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їх справи, що небажано.

Отже суддя, вирішуючи питання про самовідвід, не може керуватися виключно бажаннями сторони змінити склад суду та заявами сторони про недовіру.

Відповідно до норм статті 35, частини третьої статті 38, частини другої статті 39 ГПК як відвід, так і самовідвід мають бути обґрунтованими, мати вагомі підстави. Така вимога спрямована на запобігання як прагненню сторони обрати сприятливий, бажаний для себе склад суду, так і безпідставному ухиленню судді від розгляду певних справ.

Крім цього, звертаю увагу, що відмовляючи у задоволенні заяви про відвід колегії суддів, суд касаційної інстанції цілком обґрунтовано зазначив, що за загальним правилом незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК), проте помилково вважав, що ці ж обставини за конкретної особливої ситуації, що склалась (не конкретизуючи, в чому саме полягає особливість цієї ситуації), вважав, що для того, щоб розвіяти всі сумніви, які могли існувати щодо об`єктивної неупередженості суддів, така незгода у сукупності з іншими обставинами справи є достатньою підставою для задоволення заявленого суддями Губенко Н.М. та Кондратовою І.Д. самовідводу.

Наведене по суті свідчить, що одна й таж сама підстава стала як підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ "ІОНІТІ" про відвід колегії суддів Губенко Н.М. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д., так й підставою для задоволення заяви про самовідвід суддів Губенко Н.М. та Кондратової І.Д. від розгляду цієї справи №910/4462/22.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що наведені суддями Губенко Н.М. та Кондратовою І.Д. обставини у заяві про самовідвід від розгляду справи №910/4462/22 не могли були підставою для задоволення такої заяви та, як наслідок, відведення цих суддів від розгляду цієї справи.

Суддя С. Бакуліна