Ухвала
від 14.12.2023 по справі 369/11128/22
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 369/11128/22

провадження № 61-17009ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковриженка Олексія Олександровича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Міністерства розвитку громад та територій України до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року прокурор в інтересах Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Міністерства розвитку громад та територій України, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2022 року відкрито провадження у цій справі.

У травні 2023 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України подало до суду заяву про процесуальне правонаступництво, у якій просило суд залучити Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України до участі у справі № 369/11128/22 як правонаступника Міністерства розвитку громад та територій України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, заяву Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про залучення до участі у справі правонаступника задоволено. Залучено до участі у цій справі Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як правонаступника Міністерства розвитку громад та територій України.

Змінивши сторону у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для заміни процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула в цих відносинах.

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ковриженко О. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про залучення до участі у справі правонаступника відмовити.

Перевіривши доводи касаційної скарги колегія суддів дійшла наступних висновків.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права, які передбачені статтею 411 ЦПК України як підстави для скасування судового рішення.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України, передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним й обґрунтованим.

Згідно з вимогами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним й не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним й не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Предметом оскарження у цій справі, як вбачається зі змісту касаційної скарги, є судові рішення про залучення правонаступника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що одним із позивачів у цій справі є Міністерство розвитку громад та територій України, в інтересах яких до суду звернувся прокурор.

Згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2022 року № 1343 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» з метою оптимізації системи центральних органів виклнавчої влади та відповідно до пунктів 9, 9-1 статті 116 Конституції України перейменовано Міністерство інфраструктури України на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Реорганізовано Міністерство розвитку громад та територій України шляхом приєднання до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. Пунктом 3 цієї постанови установлено, що: Міністертство розвитку громад та територій України, що припиняється згідно з цією постановою, продовжує виконувати функції та повноваження у визначених сферах до завершення здійснення заходів з приєднання до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, якому передаються функції та повноваження Міністерства розвитку громад та територій України; Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України є правонаступником майна, прав і обов`язків Міністерства розвитку громад та територій України, що реорганізується.

Листом комісії з проведення реорганізації Міністерства розвитку громад та територій України від 21 лютого 2023 року №7/6.2/1967-23 повідомлено про припинення виконання функцій та повноважень Міністерства розвитку громад та територій України у визначених сферах.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

За положеннями статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Частинами першою та п`ятою статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Усі дії, що вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником), у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь за останнього.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Судами установлено, що, звертаючись до суду із заявою про залучення процесуального правонаступника, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України посилалося на те, що воно є правонаступником майна, прав і обов`язків Міністерства розвитку громад та територій України.

Отже, при вирішенні питання про можливість залучення до участі у цій справі правонаступника, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дослідив подані заявником докази на підтвердження правонаступництва та дійшов обґрунтованого висновку про наявнісіть підстав для залучення до участі у справі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України як правонаступника Міністерства розвитку громад та територій України, оскільки згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через припинення виконання функцій та повноважень юридичної особи є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, не спростовують їх висновків та не впливають на їх законність й обґрунтованість, є лише незгодою заявника зі змістом судових рішень.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Правильне застосовування норм ЦПК України є очевидним й не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судових рішень.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки, касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись частиною четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ковриженка Олексія Олександровича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Міністерства розвитку громад та територій України до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок з незаконного володіння відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення14.12.2023
Оприлюднено19.12.2023
Номер документу115681009
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —369/11128/22

Ухвала від 09.10.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Таргоній Дар'я Олександрівна

Ухвала від 09.10.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Таргоній Дар'я Олександрівна

Ухвала від 13.09.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Таргоній Дар'я Олександрівна

Ухвала від 20.05.2024

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Пінкевич Н. С.

Ухвала від 30.01.2024

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Пінкевич Н. С.

Ухвала від 14.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Осіян Олексій Миколайович

Постанова від 15.11.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Поливач Любов Дмитрівна

Постанова від 15.11.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Поливач Любов Дмитрівна

Ухвала від 19.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кирилюк Галина Миколаївна

Ухвала від 18.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Поливач Любов Дмитрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні