Постанова

від 13.12.2023 по справі 761/27931/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 761/27931/23 Головуючий у суді першої інстанції - Притула Н.Г.

Номер провадження № 22-ц/824/14410/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Сукач О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Катрін», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерком», ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП «Катрін» про стягнення грошових коштів та просив суд: стягнути з відповідача на його користь 11 860 331 грн.

Вказував, що заявлена сума грошових коштів складає вартість невідокремлених поліпшень, пропорційну збільшенню вартості нерухомого майна - групи приміщень №76, приміщення господарського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з №1 по №9, поверх 1, літ. А, загальною площею 142,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок цих поліпшень, здійснених позивачем протягом часу з 06 вересня 2019 року по 25 липня 2023 року.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на вище вказану групу приміщень №76, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 65547080000, в межах ціни позову.

Свою заяву заявник мотивував тим, що він звернувся із позовом до ДП «Катрін» про стягнення грошових коштів в розмірі 11 860 331 грн та переконаний, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2022 року у справі №761/29612/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року, вказані приміщення витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь відповідача. Відтак, позивач вважає, що відповідач, маючи право розпоряджатись цим майном, може відчужити його разом із невідокремленими поліпшеннями на користь третіх осіб.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій наголошує, що метою забезпечення даного позову є забезпечення виконання судового рішення щодо стягнення вказаних у позові витрат.

Апелянт вважає, що під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд першої інстанції не врахував обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами.

Крім того, судом також не було враховано характер майна, на яке позивач просив накласти арешт, предмет спору та позовних вимог, їх співмірність, а також те, що для вжиття заходів забезпечення позову є наявність достатніх підстав, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, зокрема, його подальше відчуження відповідачем, враховуючи, що вищевказане нерухоме майно судовим рішенням витребувано із володіння позивача на користь відповідача і таке рішення суду є правовою підставою для реєстрації права власності за особою, на корить якої витребувано це майно.

Також представник апелянта вказує на тимчасовий характер забезпечення позову, а саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження, жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права й законні його інтереси.

Представник апелянта вважає, що відмовляючи у задоволенні заяви про накладення арешту в межах ціни позову, суд першої інстанції неправомірно надав оцінку позовним вимогам на предмет їх обґрунтованості та доведеності.

Враховуючи вказане, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

19 жовтня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від ДП «Катрін», відповідно до якого вказує, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, судом було дотримано принципу співмірності заходів забезпечення позову із вимогами позивача та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалено законне й обґрунтоване судове рішення, а тому просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , а оскаржуване ним судове рішення залишити без змін.

При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, зазначених у поданій апеляційній скарзі.

Представник відповідача Дочірнього підприємства «Катрін» - Недяк В.В. заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення, оскільки доводи, на які посилається апелянт, не спростовують обставин, які були викладені в ухвалі суду про відмову у забезпечення позову.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи до суду апеляційної інстанції не з`явилися.

У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, а також відповідача по справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, вирішуючи подану заяву про забезпечення позову та відмовляючи у її задоволенні, мотивував своє судове рішення тим, що ОСОБА_1 не надав доказів, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або останнє не матиме ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Як вбачається, із матеріалів вказаної справи позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Дочірнього підприємства «Катрін», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерком», ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, відповідно до якого просив стягнути з відповідача на свою користь 11 860 331 грн, що є грошовим виміром здійснених ним поліпшень приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.1-3).

До матеріалів справи було долучено копії судових рішень, зокрема, рішення Шевченківського районного суду від 09 грудня 2022 року у справі №761/29612/21, відповідно до якого позовні вимоги Дочірнього підприємства «Катрін» до ОСОБА_1 було задоволено. Витребувано від ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Катрін» групу приміщень №76, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з №1 по №9, поверх 1, літ. А, загальною площею 142,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 655475080000 (а.с.11-13).

Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року у справі №761/29612/21, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду від 09 грудня 2022 року - залишено без змін (а.с.14-25).

Позивачем було також надано Звіт про незалежну експертну оцінку нерухомого майна, а саме: групи приміщень №76, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з №1 по №9, поверх 1, літ. А, загальною площею 142,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , від 25 липня 2023 року, з якого вбачається, що ринкова вартість об`єкту оцінки - 12 571 000 грн (а.с.26-40).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що сума грошових коштів, яку просить стягнути позивач з відповідача стосується групи приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, апеляційний суд також враховує, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що відкрито кримінальне провадження №12015100100009368 за заявою представника Дочірнього підприємства «Катрін» - Недяка В.В. про те, що 10 червня 2015 року невстановлені особи шляхом обману, користуючись завідомо підробленими правовстановлюючими документами, а саме акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 20 лютого 2015 року, шахрайським шляхом заволоділи правом власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ДП «КАТРІН» (а.с.85-86).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що відкрито кримінальне провадження №12023105100001147 за заявою представника Дочірнього підприємства «Катрін» - Недяка В.В. про те, що 28 березня 2023 року ОСОБА_5 встановив, що ОСОБА_1 самовільно, всупереч установленому законом порядку передав приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в оренду третім особам, які в даний час проводять в ньому ремонтні роботи (а.с.87).

Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року у справі №761/37563/15-к клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні за №12015100100009368 було задоволено та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме нежилі приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №76) (в літері А) загальною площею 142,10 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с.96-99).

Апеляційний суд також враховує, що відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2020 року у справі №761/2260/20 було задоволено клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні за №12015100100009368 й накладено арешт на нежилі приміщення (група приміщень) №76, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (призначення приміщень - нежитлове, складається з приміщень з №1 по №9 , загальною площею 142,10 кв.м.), що зареєстровані за ОСОБА_1 з забороною використання (а.с.92-95).

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази й надані документи, апеляційний суд доходить висновку, що на групи приміщень №76, приміщення господарського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з №1 по №9, поверх 1, літ. А, загальною площею 142,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вже накладено арешт в межах кримінального провадження №12015100100009368, а тому підстав для додаткового накладення арешту в даній справі апеляційний суд не вбачає.

Матеріали заяви не містять достатньо обґрунтованих для забезпечення позову доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого виду забезпечення позову, зокрема, доказів, що можуть свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження заявленого об`єкту нерухомості після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалуШевченківського районного суду міста Києва від 09 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2023 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв