Постанова

від 07.12.2023 по справі 520/25989/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 р.Справа № 520/25989/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

представників сторін: представника позивача - Гордейчука В.В.,

представника позивача - Головаш П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2023, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 03.02.23 року по справі № 520/25989/21

за позовом Фермерського господарства "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ

Фермерське господарство "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ" (далі по тексту ФГ "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ", позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту ГУ ДПС у Харківській області, відповідач) в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.10.2021 №00231920724.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.10.2021 № 00231920724 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, у зв`язку з безпідставним визначенням сумнівним формування ФГ "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ" податкового кредиту по ланцюгу постачання сільськогосподарської продукції від ТОВ «ТД «УСК» за вересень 2019 року та добрив від ТОВ «Агроеко Плюс» за серпень 2020 року, оскільки висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій з придбання товарів у вищевказаних постачальників з огляду на не підтвердження походження товару є такими, що базуються лише на припущеннях та неповній інформації податкової бази по вказаним контрагентам, без врахування всіх вагомих обставин, що мали значення для прийняття правильного рішення по суті.

При цьому, не враховано, що придбання позивачем товарів у ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко Плюс» повністю підтверджено документами, наданими до перевірки: видатковими накладними, актами приймання-передачі товарів, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними тощо.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі №520/25989/21 адміністративний позов Фермерського господарства "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ" (вул. Харківська, буд. 142,смт. Нова Водолага, Нововодолазький район, Харківська область,63202) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання дій протиправними задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 27.10.2021 року №00231920724.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Фермерського господарства "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ" сплачений судовий збір у сумі 12816 (дванадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття його з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, без урахування практики Верховного Суду України, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі №520/25989/21 та прийняти нове, яким у задоволенні позову ФГ "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ" відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке прийняте за обґрунтованими висновками Акту перевірки від 28 вересня 2021 року та з виправданим використанням податкової інформації, як належного доказу у справі у розумінні пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України.

Наполягав, що при вирішенні спірних правовідносин судом першої інстанції по суті досліджувалися лише надані первинні документи, без встановлення можливості фактично виконати зазначені операції. Судом не взято до уваги, що в задекларованих ланцюгах придбання товарів (робіт, послуг) по ТОВ «ТД «УСК» неможливо дослідити походження товару (робіт, послуг) внаслідок відсутності в ланцюгах взаємовідносин постачальників та виробників товарів (робіт, послуг), як початкового джерела формування ПДВ, що в свою чергу свідчить про нереальність господарських операцій з ТОВ «Агроеко Плюс».

Так, згідно з даними ЄРПН встановлено, що по ланцюгу постачання товар - Добрива "ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС" (код УКТ ЗЕТ 3101000000) ТОВ «Агроеко Плюс» не придбавало, а придбавало відмінний товар - Фарш рибний св/м 2 гатунок, Риба дрібна заморожена, дріб`язок третьої групи, Відходи рибні, Фосфогіпс для с/г ТУ У20.1-31980517-002:2016.

Вищенаведені обставини, на переконання апелянта, свідчать про недоведеність фактичного здійснення господарської операції, що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Вказана правова позиція відповідає висновкам Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14 та від 22 червня 2022 року по справі № 120/3875/20-а.

Більш того, досліджуючи критерії відбору та інші обставини, якими позивач керувався при виборі своїх контрагентів, слід дійти висновку що у виборі відповідних контрагентів ФГ "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ" не проявлено належну обачність. Позивачем не подано жодних доказів дотримання підприємством доктрини обачності і обережності при виборі контрагентів, обґрунтування прийнятого рішення при виборі контрагентів, а саме: пошук контрагента, приваблива ціна, відмінна якість, репутація, реклама за даними офіційних інтернет - ресурсів, з яких джерел отримана інформація про контрагента, переписки при укладенні договорів.

Верховний Суд у постанові від 14.01.2020 у справі № 814/2804/14 наголосив, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах (постанови Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 826/26660/15 та від 18.12.2018 у справі № 816/1118/17).

З посиланням на матеріали документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо визначення сум податкового кредиту, що містяться у податковій декларації з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "ТД "УСК"" (код ЄДРПОУ 38905478) за вересень 2019 року, ТОВ "ХІМТЕХПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42251009) за серпень 2020 року, ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810) за серпень 2020 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), стверджував, що асортимент придбаної номенклатури товарів ТОВ "ТД "УСК" не відповідає реалізованій на адресу ФГ «Найкращі Врожаї» за податковими накладними від 17.09.2019 № 36, від 24.09.2019 № 38, від 18.09.2019 № 37, від 17.09.2019 м 35, від 09.09.2019 № 9, від 09.09.2019 № 7, (товар - Сечовина (карбамід) марки Б (код УКТЗЕТ 3102101000), Карбамід фас. Мішок (код УКТЗЕТ 3102101000), Амофос ОТ 10:46, мішки 50 кг (код УКТЗЕТ 3105400000), Діамофоска ОТК 10:26:26 біг-бег (код УКТЗЕТ 3105209000), Селітра аміачна фас. Мішок (код УКТЗЕТ 3102309000).

Також, при здійснені аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» встановлено, що по ланцюгу постачання не простежується імпорт товару, а саме встановлено, що ніби то імпортний товар ТОВ "ТД "УСК" по ланцюгу постачання придбавало у контрагентів -постачальників.

Крім того, на запит про надання податкової інформації щодо ТОВ "ТД "УСК" за вересень 2019 року від ТУ ДПС у м. Києві отримано відповідь, відповідно до якої за наслідками виїзду за податковою адресою ТОВ "ТД "УСК" встановлена відсутність посадових осіб, про що складено акт.

Також, до перевірки не було надано сертифікати якості на реалізовані на адресу ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» добрива. Таким чином, не можливо встановити властивості добрив, а отже їх відповідність вимогам і нормам ДСТУ, можливість використання без шкоди для здоров`я та норму списання, а отже їх використання в господарські діяльності та економічну необхідність в їх придбанні.

Згідно з баз даних ДПС встановлено, що 05.02.2020 року комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, відповідно до рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 N° 23066 ТОВ "ТД "УСК" (податковий номер 38905478) внесено до п. 8 - Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Агроеко Плюс» (код ЄДРПОУ 43259810) за договором купівлі-продажу добрива від 27.07.2018 № 4149-2707 зазначив, що за даними ЄРПН по ланцюгу постачання товар Добрива "ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС" (код УКТ ЗЕТ 3101000000) ТОВ «Агроеко Плюс» не придбавало, а придбавало відмінний товар - Фарш рибний св/м 2 гатунок, Риба дрібна заморожена, дріб`язок третьої групи, Відходи рибні, Фосфогіпс для с/г ТУ У 20.1-31980517-002:2016. За таких обставин, - не простежується ланцюг придбання товару - Добрива "ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС" (код УКТ ЗЕТ 3101000000) ТОВ «Агроеко Плюс» до імпортера. Вищенаведені обставини, на думку апелянта, вказують на складення податкових накладних від 18.08.2020 N° 144, від 18.08.2020 №143, від 21.08.2020 №145 з порушенням п. 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України.

Крім того, до перевірки не надано сертифікат якості на Добрива "ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС", у зв`язку з чим не можливо встановити виробника чи імпортера даного товару.

Також, відносно ТОВ «Агроеко Плюс» від Головного управління ДПС в Одеській області отримано результати опрацювання зібраної податкової інформації з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами покупцями та продавцями, а також при визначенні сум податкового кредиту та податкових зобов`язань за звітний (податковий) період серпень 2020 року.

11.06.2020 комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 N° 1165, відповідно до рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.06.2020 № 5216 ТОВ "Агроеко Плюс" внесено до п.8 - Невідповідність кодів УКТ ЗЕД з даними ЄРПН.

У надісланих до суду письмових поясненнях позивач категорично не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідачем взагалі не зазначено, які його докази чи доводи не були враховані судом під час розгляду справи у суді першої інстанції та в чому полягає неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і яких саме норм.

Так, апеляційна скарга являє собою звичайним копіюванням положень акту перевірки чи загальних норм законодавства і не містить жодного посилання на порушення судом першої інстанції будь-яких норм права. Наполягав, що усім висновкам акту перевірки та доводам відповідача судом надавалася відповідна оцінка, що міститься в рішенні суду, яке є ґрунтовним, законним та обґрунтованим.

Саме тому, подання апеляційної скарги свідчить про зловживання контролюючим органом свого права на подання апеляційної скарги та неналежного виконання своїх обов`язків.

Попри наявність обов`язку контролюючого органу надати разом із відзивом усі докази на обґрунтування позиції, останній не долучив жодного доказу (податкової інформації, відомостей про кримінальні провадження, протоколи допитів тощо), яким обґрунтовується використана при проведенні перевірки позиція контролюючого органу, а також не зазначено про причини такого ненадання документів. Дані обставини свідчать, що у відповідача відсутні будь-які докази по справі, які останній бажає долучити, хоча на них він посилається.

Позивач вважає, що у повній мірі доведено факт реальності господарських операцій з ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко Плюс», оскільки первинною бухгалтерською документацією, до якої в Акті перевірки не наведено жодних зауважень, підтверджено надходження (транспортування) товару, його оплата, оприбуткування та подальше використання у діяльності ФГ "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ".

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що придбання добрив відповідала меті та характеру господарської діяльності позивача, адже у ТОВ «Торговий дім «УСК» та ТОВ «Агроеко Плюс» купувалися добрива необхідні для вирощування сільськогосподарської продукції, а податкові накладні, складені за наслідками таких операцій, прийняті контролюючим органом та зареєстровані, що підтверджується актом перевірки, а тому правомірно були включені до складу податкового кредиту за вересень 2019 року та серпень 2020 року.

Посилання контролюючого органу на наявність у ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко Плюс» статусу платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі рішень комісії № 23066 від 05.02.2020 та № 5216 від 11.06.2020 відповідно, просить відхилити, оскільки на час здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ТД «УСК» (вересень 2019 року), останній не мав рішення про відповідність критеріям ризиковості, а ТОВ «Агроеко Плюс» з 27.07.2020, тобто на момент укладання договору та здійснення поставок вже було виведено з ризикових платників податків згідно з рішенням комісії № 96492 від 16.07.2020.

Переконує, що у даному випадку доказами наявності ознак порушення вимог податкового законодавства є контролюючі заходи (акти перевірок та зустрічних звірок). Водночас, податкова інформація, яка наведена в акті контролюючого органу не є результатом проведених перевірок чи зустрічної звірки, адже в самому акті не зазначено на підставі чого та в рамках яких заходів контролю була отримана подібна інформація.

Таким чином вбачається, що контролюючим органом не надано доказів нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами позивача, а наведені в акті перевірки доводи є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

За таких обставин, ФГ "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ" за наслідками здійснення господарської діяльності в межах взаємовідносин з ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко Плюс» цілком правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість відповідно за вересень 2019 в сумі 516867,58 грн та за серпень 2020 року в сумі 151848,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо визначення сум податкового кредиту, що містяться у податковій декларації з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "ТД "УСК"" (код ЄДРПОУ 38905478) за вересень 2019 року, ТОВ "ХІМТЕХПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42251009) за серпень 2020 року, ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810) за серпень 2020 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 28 вересня 2021 року № 16777/20-40-07-24-09/41493764, яким встановлено порушення позивачем вимог абз. «а» п. 198.1, абз. 1 і 2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 668715,58 грн, у тому числі за вересень 2019 року на суму 516867,58 грн, за серпень 2020 року на суму 151848,00 грн, та відповідно до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього у сумі 668 715,58 грн, у тому числі за вересень 2019 року на суму 516 867,58 грн, за серпень 2020 року на суму 151 848,00 грн.

Перевіркою позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «ТД «УСК» за вересень 2019 року та ТОВ «Агроеко Плюс» за серпень 2020 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2021 року № 00231920724.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 27 жовтня 2021 року № 00231920724, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки висновки акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, на підставі яких контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2021 № 00231920724, зроблені виключно виходячи з внутрішніх інформаційно-аналітичних баз за відсутності доказів наявності податкових правопорушень у діях ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ», отже, не ґрунтуються на безпосередньому аналізі первинних документів, а відтак не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що зменшуючи ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» розмір податкового кредиту, сформованого за наслідками взаємовідносин з ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко Плюс», та збільшуючи податкове зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2019 року на суму 516867,58 грн та серпень 2020 року на суму 151848,00 грн, контролюючий орган виходив з того, що господарські операції із наведеними контрагентами не мали реального характеру та безпідставно відображені у податковій звітності позивача.

Такого висновку відповідач дійшов з посиланням на наявну податкову інформацію, за якою в задекларованих ланцюгах придбання товарів (робіт, послуг) неможливо дослідити походження товару (робіт, послуг) внаслідок відсутності взаємовідносин постачальників та виробників товарів (робіт, послуг), як початкового джерела формування ПДВ, що в свою чергу свідчить про нереальність господарських операцій.

При встановленні відсутності у позивача права на податковий кредит в загальній сумі 668715,58 грн за податковими накладними, складеними по взаємовідносинам із ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко Плюс», контролюючий орган вказав, що оскільки відносно вказаних контрагентів позивача комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платників податку критеріям ризиковості (п.8 критеріїв ризиковості платника податку), у ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» не виникало об`єкту оподаткування по податку на додану вартість.

Враховуючи вищезазначене, з посиланням на порушення позивачем абзац "а" пункту 198.1, абзаців першого і другого пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, відповідачем зроблено висновок про збільшення ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» податкового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 668716 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 167179 грн.

Щодо правомірності такого висновку та наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення м, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України (далі по тексту ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/абоМитним кодексом України.

Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (п.п. 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У пункті 198.6 статті 196 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовано статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За визначенням, наведеним у пункті 200.2 статті 200 ПК при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Підпунктами «б» та «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

На виконання приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є зареєстрована податкова накладна без будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Таким чином, право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Вказане також закріплене у пунктах 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з п. 2.4 якого первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

А відтак, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України №996-XIV, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, при цьому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 580/2490/19.

Колегією суддів встановлено, що ФГ "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ" (код ЄДРПОУ 41493764) зареєстроване 02.08.2017 для вирощування сільськогосподарських культур. Основним видом діяльності є 01.11: Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Дані обставини підтверджуються відомостями про реєстрацію позивача та статистичною звітністю за 2020 рік (том 1 а.с. 11-31).

З метою здійснення господарської діяльності між ФГ "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ", як Замовником, та ФОП ОСОБА_1 , як Виконавцем, укладено договір про виконання послуг в рослинництві №07/09 від 07.09.2019р. (том 1. а.с.43), у відповідності до умов якого, Виконавець у 2020 році зобов`язується надати послуги щодо збирання кукурудзи, внесення добрив, культивацію ґрунту, внесення мінеральних добрив, культивацію ґрунту та глибоке рихлення ґрунту.

За наслідками виконання умов договору між сторонами складено акт задачі-приймання робіт (наданих послуг) № 18 від 25.09.2020 (том 1. а.с.44) щодо внесення добрив. Проведені послуги були оплачені замовником.

Також, між ФГ "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ", як Замовником, та СТОВ «Сосонівка-Агро», як Виконавець, укладено договір підряду №1101-1у від 01.11.2019 (том 1 а.а.46-49), у відповідності до умов якого, Виконавець у 2019 році зобов`язується надати послуги щодо внесення мінеральних добрив, лущення, внесення СЗР, глибоке розпушування, культивацію ґрунту.

За наслідком виконання умов договору між сторонами укладено акт здачі- приймання робіт (наданих послуг) № 39 від 30.11.2019 та № 37 від 30.11.2019 (том 1 а.а.50-51). Проведені послуги були оплачені замовником.

Крім того, ФГ "НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ", як Поклажодавцем, та МПП «Техсервіс», як Зберігачем, укладено договір про надання послуг відповідального зберігання №01/07 від 01.07.2018 (том 1 а.с. 32-35), у відповідності до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач зобов`язується зберігати матеріальні цінності (сільськогосподарську продукцію, добрива та ЗЗР) за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с.Палатки.

На виконання умов договору між сторонами складено:

1) акт приймання-передачі від 01.11.2019 щодо приймання на зберігання добрива мінерального гранульованого Любофоска 4-12-12 (том 1 а.с. 36);

2) акт приймання-передачі від 04.11.2019 щодо приймання на зберігання мінеральних добрив (том 1 а.с. 37);

3) акт приймання-передачі від 07.11.2019 щодо приймання на зберігання мінеральних добрив - Діамофоска 10:26:26 (том 1 ас. 38);

4) акт приймання-передачі від 08.11.2019 щодо приймання на зберігання мінеральних добрив - Аміачна селітра (том 1 а.с. 39);

5) акт приймання-передачі від 09.11.2019 щодо приймання на зберігання мінеральних добрив - Амофос NP № 10:46 (том 1 ас. 39).

Усі послуги зі зберігання були оплачені на підставі акту наданих послуг № 2 від 29.11.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, під час використання добрив у власній господарській діяльності, позивач витребував із зберігання добрива, у зв`язку з чим складалися відповідні акти приймання-передачі (повернення зі зберігання) від 21.11.2019, від 22.11.2019, від 25.11.2019, від 26.11.2019, від 27.11.2019 та від 28.11.2019.

Колегією суддів встановлено, що усі вказані вище послуги мають відношення та зв`язок до господарських відносин між позивачем та ТОВ «Агроеко Плюс» та ТОВ «ТД «УСК», адже саме ті добрива, які купувалися у зазначених контрагентів зберігалися на складах МПП «Техсервіс» та вносилися у ґрунт СТОВ «Сосонівка-Агро» і ФОП ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» та ТОВ «ТД «УСК» укладено договір поставки від 23.08.2019 № 2308/3, за умовами якого ФГ «Найкращі врожаї» придбало товар сільськогосподарського призначення на загальну суму 3101205,49 грн, у тому числі ПДВ - 516867,58 грн.

Між ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» та ТОВ «ТД «УСК» укладено договір поставки від 23.08.19 № 2308/3 (том 1 а.с.75-77), за умовами якого ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» (Покупець) придбало у ТОВ «ТД «УСК» (Продавець) товар сільськогосподарського призначення на загальну суму 3101205,49 грн., в тому числі ПДВ - 516867,58 грн.

За фактом здійснення господарських операцій були складені видаткові накладні: № 0111/1 від 01.11.2019; № 0411/1 від 04.11.2019; № 0411/2 від 04.11.2019; № 411 /3 від 04.11.2019; № 0711/1 від 07.11.2019; № 0811/1 від 08.11.2019; № 0911/1 від 09.11.2019.

Оплату за поставлений товар проведено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 177 від 09.09.2019, № 178 від 09.09.2019, № 181 від 09.09.2019, № 182 від 09.09.2019, № 187 від 17.09.2019, № 188 від 17.09.2019, № 189 від 18.09.2019, № 193 від 24.09.2019.

Транспортування придбаного товару одразу відбувалось на склад МПП «Техсервіс» за рахунок продавця, що підтверджується товарно-транспортними накладними: № Р0111/1 від 01.11.2019, № Р0111 /2 від 01.11.2019, № Р0111/3 від 01.11.2019, № Р0411/1 від 04.11.2019, № Р0411/2 від 04.11.2019, № Р0411/3 від 04.11.2019, № Р0411/4 від 04.11.2019, № Р0711/1 від 07.11.2019, № Р0711/2 від 07.11.2019, № Р0811/1 від 08.11.2019, № Р0811/2 від 08.11.2019, № Р0911/1 від 09.11.2019, № Р0911/2 від 09.11.2019 та № Р0911/3 від 09.11.2019.

Транспортування, та дати видаткових накладних і ТТН, а також номенклатура і вага вказана у них, повністю співпадає із актами приймання-передачі на зберігання, які укладалися із МПП «Техсервіс» на підставі договору про надання послуг відповідального зберігання № 01/07 від 01.07.2018.

За наслідком проведених поставок, ТОВ «ТД «УСК», на виконання вимог ст. 201 ПК України, складено та зареєстровано податкові накладні № 7 від 09.09.2019, № 8 від 09.09.2019, № 9 від 09.09.2019, № 10 від 09.09.2019, № 35 від 17.09.2019, № 36 від 17.09.2019, № 37 від 18.09.2019 та № 38 від 24.08.2019, суми податку на додану вартість за якими включені до складу податкового кредиту за вересень 2019 року, що підтверджується актом перевірки (стор. 10-11).

Після прийняття товару, в бухгалтерському обліку було проведено відповідні проводки по 208 рахунку, що підтверджується роздруківкою аналітичного рахунку (том 1 а. с. 58-74).

Використання у власній господарській діяльності підтверджується вказаними вище договорами підряду з СТОВ «Сосонівка-АГРО», актами виконаних робіт № 39 від 30.11.2019 та № 37 від 30.11.2019 та актами списання № 36 від 30.11.2019 та № 37 від 30.11.2019, а також актами приймання-передачі (повернення зі зберігання) від 21.11.2019, від 22.11.2019, від 25.11.2019, від 26.11.2019, від 27.11.2019 та від 28.11.2019.

Вищенаведені встановлені обставини у справі дозволяють дійти висновку, що придбання у ТОВ «ТД «УСК» добрив відповідає меті та характеру господарської діяльності позивача.

Також у спірних правовідносинах, між ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» та ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» укладено договір купівлі- продажу від 27.07.2020 № 4149-2707 (том 1 а.с.107-109), за умовами якого ФГ «Найкращі врожаї» придбало добрива в серпні 2020 року на загальну суму 911088,00 грн, у тому числі ПДВ - 151848,00 грн.

За фактом здійснення господарських операцій були складені видаткові накладні: № 152 від 27.07.2020; № 153 від 28.07.2020; № 73 від 29.07.2020; № 154 від 30.07.2020; № 155 від 30.07.2020; № 76 від 31.07.2020; № 156 від 18.08.2020; № 157 від 18.08.2020; № 158 від 21.08.2020.

Оплата за поставлений товар проведено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 149 від 29.07.2020, № 150 від 30.07.2020, № 161 від 31.07.2020, № 162 від 03.08.2020, № 164 від 05.08.2020, № 165 від 05.08.2020, № 166 від 06.08.2020, № 167 від 10.08.2020, № 168 від 10.08.2020, № 179 від 18.08.2020, № 178 від 18.08.2020, № 189 від 25.08.2020 та № 184 від 21.08.2020.

Транспортування відбувалось за рахунок продавця, що підтверджується товарно- транспортними накладними: № 152 від 27.07.2020; № 153 від 28.07.2020; № 73 від 29.07.2020; № 154 від 30.07.2020; № 155 від 30.07.2020; № 76 від 31.07.2020; № 156 від 18.08.2020; № 157 від 18.08.2020 та №158 від 21.08.2020.

Колегією суддів взято до уваги, що в акті перевірки відображено лише взаємовідносини за видатковими накладними № 157 від 18.08.2020, № 156 від 18.08.2020 та № 158 від 21.08.2020 та відповідними ТТН і податковими накладними. Водночас, контролюючому органу надавалися усі вказані документи.

Транспортування відбувалося одразу на склад позивача (смт. Нова Водолага, вул.Харківська, буд.140). Склад за цією адресою орендується на підставі договору оренди офісного приміщення та складу від 02.01.2020 (том 1 а.с. 54).

За наслідком проведених поставок, ТОВ "Агроеко плюс", на виконання вимог ст. 201 ПК України, складено та зареєстровано податкові накладні за липень 2020 року: № 139 від 27.07.2020, № 140 від 28.07.2020, № 68 від 29.07.2020, № 141 від 30.07.2020, № 142 від 30.07.2020, № 70 від 31.07.2020 та за серпень 2020 року : № 143 від 18.08.2020, № 144 від 18.08.2020 та № 145 від 21.08.2020, суми податку на додану вартість за якими включені до складу податкового кредиту за серпень 2020 року, що підтверджується актом перевірки.

Після прийняття товару, в бухгалтерському обліку було проведено відповідні проводки по 208 рахунку, що підтверджується роздруківкою аналітичного рахунку (том 1 ах. 55-58).

Використання у власній господарській діяльності підтверджується вказаними вище договорами з ФОП ОСОБА_1 , актами виконаних робіт № 18 від 25.09.2020 та актом списання № 24 від 25.09.2020.

Вищенаведені встановлені обставини у справі дозволяють дійти висновку, що придбання у ТОВ «Агроеко плюс» добрив відповідає меті та характеру господарської діяльності позивача.

В акті перевірки та апеляційній скарзі контролюючий орган наголошує, що згідно даних ЄРПН по ланцюгу постачання не встановлено придбання контрагентами позивача товарів, за номенклатурою, яка відповідає та/або пов`язана із здійсненням господарської діяльності таким контрагентом.

Натомість, з детального аналізу змісту акту перевірки вбачається, що вказаний висновок відповідачем зроблено за вибірковим методом і як приклад наводиться лише деякі підприємства. Пересвідчитися у тому, що контролюючим органом перевірено усі дані ЄРПН по постачальникам контрагентів позивача ані зі змісту акту перевірки, ані з долучених до матеріалів справи не видається можливим.

Слід зауважити, що за нормами ПК України для поставки товару суб`єкту господарської діяльності не обов`язково бути імпортером відповідного товару.

Встановлення обриву ланцюга придбання товару до виробника у розумінні вимог ПК України не є обставиною, яка унеможливлює формування податкового кредиту при придбанні у не виробника такого товару.

Факт відсутності у ЄРПН зареєстрованої податкової накладної немає жодного значення для визнання господарських операцій реальними чи нереальними, адже подібний факт спричиняє наслідки лише платнику податків по конкретній операцій для врахування податкового кредиту чи формування зобов`язань з податку на додану вартість.

Більше того, сам факт відсутності в ЄРПН інформації щодо ланцюга постачання може свідчити про наявність господарських операцій із господарюючими суб`єктами, які не є платниками податку на додану вартість.

Виконання чи невиконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних по ланцюгу постачання не може мати наслідком визнання господарських операцій недійсними, особливо враховуючи той факт, що контрагенти позивача зареєстрували на адресу ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» податкові накладні, а відтак на їх рахунках були наявні необхідні кошти для такої реєстрації, а у контролюючого органу не виникало жодних застережень.

Враховуючи, що усі контрагенти позивача зареєстрували спірні податкові накладні в реєстрі та надали їх ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ», у останнього не могло виникнути сумнівів щодо добросовісності контрагентів.

Дослідивши дані первинні документи ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко плюс» для документального оформлення господарських операцій з придбання ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» добрив, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиницю виміру товару, кількість послуг, ціну послуг. Будь-яких порушень щодо оформлення накладної судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні. Крім того, придбання вказаного товару призвело до об`єктивної зміни складу активів позивача під час використання у господарській діяльності, а наявні первинні документи підтверджують понесені витрати, отже, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Доводи контролюючого органу щодо відсутності за податковою адресою посадових осіб ТОВ «ТД «УСК» з огляду на індивідуальний характер відповідальності, закріплений у статті 61 Конституції України, підлягають відхиленню.

Наведений висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду по справі № 826/22832/15 від 25.11.2022.

Посилання апелянта на неможливість продажу ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко плюс» такого товару, як добрива, позивачу не мають жодного як фактичного так і нормативного підґрунтя. Наведені контролюючим органом підстави (неможливість здійснення господарської операції з товаром у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва) взагалі недоречні, оскільки такі обставини по-перше, в межах проведення документальних виїзних (невиїзних) перевірок вказаного контрагента не встановлювалися, по-друге, навіть їх встановлення не унеможливило віднесення ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» до складу свого податкового кредиту сум податку на додану вартість з придбання товару у ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко плюс» , так як відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована податкова накладна без будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на ненадання до перевірки сертифікатів якості, що придбавався у ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко плюс», колегія суддів зауважує, що такі документи не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, а тому сама по собі їх відсутність не є безперечним доказом безтоварності господарської операції та не впливає на доведеність здійснення господарської операції, оскільки ці документи не є первинними у розумінні вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Така позиція суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками, викладеними у Верховним Судом у постановах від 30.11.2020 по справі № 320/2332/19, від 13 листопада 2018 року по справі №805/528/17-а, від 23 жовтня 2018 року по справі №804/16486/15, від 21 жовтня 2020 року по справі № 620/846/19, від 16 жовтня 2020 року по справі № 810/4304/16.

Колегія суддів зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавалися ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Крім цього, вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі № 560/391/19.

За таких обставин, необхідно надати оцінку усім документам, наданим позивачем до матеріалів справи, у тому числі тим документам, що не були надані до контролюючого органу, однак у своїй сукупності підтверджують реальний характер господарських операцій позивача.

Колегія суддів зазначає, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів по взаємовідносинам із ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко плюс» не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що згідно п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, забороняється вимагати від суб`єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом.

Враховуючи викладене, обов`язкова наявність інших документів, окрім тих, які засвідчують факти здійснення господарських операцій, чинним законодавством не передбачена.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з поставки товару та надання послуг, адже у комерційній діяльності поставка товару та надання послуг з перевезення, зокрема, не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів найму тощо.

Крім того, податкова інформація самостійно не може безумовно підтверджувати фінансово-господарську неспроможність господарюючого суб`єкта щодо виконання узятих на себе зобов`язань.

Водночас, податкова інформація, що наведена в акті контролюючого органу не є результатом проведених перевірок чи зустрічної звірки, адже в самому акті не зазначено на підставі чого та в межах яких заходів контролю була отримана подібна інформація.

До матеріалів справи контролюючим органом надано лист ГУ ДПС у м.Києві №12745/26-15-07-05-03 від 17.09.2021р, від 17.09.2021 (том 1 а.с. 174), з якого вбачається, що єдиною інформацією, яку повідомило ГУ ДПС у м. Києві є те, що посадові особи ТОВ «ТД «УСК» були відсутні за місцезнаходженням платника і нібито це підтверджується актом № 313/26-15-05-04-03 від 25.11.2019.

Також, контролюючим органом надано узагальнену податкову інформацію № 240/15-32-04-12 від 19.11.2020 по ТОВ «Агроеко плюс» за звітний період декларування ПДВ з 01.08.2020 по 31.08.2020, яка складена та підписана ГУ ДПС в Одеській області. З детального аналізу вбачається, що у вказаній інформації відсутні відомості стосовно наявності розбіжностей у номенклатурі придбаних і проданих товарів, а у п.3.4 лише наголошується, що у серпні 2020 року встановлено невідповідність придбаного (943984,00 грн) та проданого товару (1.124,23 грн). Будь-якої іншої інформації щодо нереальності здійснення господарських операцій у серпні 2020 року у вказаній узагальненій податковій інформації не наводиться.

Колегія суддів зауважує, що в акті перевірки № 16777/20-40-07-24-09/41493764 від 28.09.2021 відсутні посилання на акт ГУ ДПС у м.Києві №313/26-15-05-04-03 від 25.11.2019 та вказану узагальнену податкову інформацію № 240/15-32-04-12 від 19.11.2020.

Верховний Суд також неодноразово акцентував на тому, зокрема, у постановах від 02 грудня 2019 року у справі № 826/13060/18, від 11 листопада 2020 року №320/1147/19, від 24 листопада 2020 року № 813/3034/15, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни контрагентів своїх контрагентів-постачальників товару, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

При цьому колегія суддів відмічає, що обов`язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів) права на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для такого обліку і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року у пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. Такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Втім, відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів (вироків по кримінальним справі щодо контрагентів позивача, в яких досліджувались господарські операції позивача з ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко плюс»), не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.04.2020 по справі № 160/93/19, за якою будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Таким чином, інформація про контрагентів контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

При розгляді даної справи судом апеляційної інстанції також враховано, що контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість, фактів визнання недійсними або анулювання свідоцтв про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; підрядники / продавці / покупці знаходилися в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Посилання контролюючого органу на відповідність ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко плюс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі рішень № 23066 від 05.02.2020 та № 5216 від 11.06.2020 відповідно є неприйнятними, оскільки на час здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ТД «УСК» (вересень 2019 року), відносно останнього таке рішення ще прийнято не було, а ТОВ «Агроеко Плюс» з 27.07.2020, тобто на момент укладання договору та здійснення поставок вже було виведено з ризикових платників податків згідно з рішенням комісії № 96492 від 16.07.2020.

А відтак, твердження контролюючого органу про недотримання позивачем при виборі контрагентів принципу обачності не знайшло свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Крім того, віднесення ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко плюс» до переліку ризикових платників стосується не позивача, а його контрагентів, а тому не може бути безумовним свідченням нереальності господарських операцій, які є предметом доказування.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

З огляду на вищевикладене, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що наведені докази свідчать про реальність спірних господарських операцій.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, висновки про порушення ФГ «НАЙКРАЩІ ВРОЖАЇ» вимог абз. «а» п. 198.1, абз. 1 і 2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за вересень 2019 року та серпень 2022 року від вартості господарських операцій з ТОВ «ТД «УСК» та ТОВ «Агроеко плюс» відповідно у сумах 516867,58 грн та 151848 грн, слід вважати недоведеними, як такі, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.10.2021 № 00231920724 протиправним.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 27.10.2021 № 00231920724.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 по справі № 520/25989/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено та підписано 14.12.2023 року