Постанова

від 07.12.2023 по справі 347/831/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/831/22

Провадження № 22-ц/4808/1244/23

Головуючий у 1 інстанції ГОРДІЙ В. І.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Максюти І. О., Фединяка В. Д.,

секретар Кузів А. В.

за участю апелянта ОСОБА_1 ,

представника апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарг и Івано-Франківськогообласного центрузайнятості та ОСОБА_1 нарішення Косівськогорайонного судувід 23серпня 2023року,в складісудді ГордіяВ.І.,ухвалене вм.Косові Івано-Франківськоїобласті,у справіза позовомІвано-Франківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення сум матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у зв`язку із встановленням недостовірності даних, наданих безробітним під час реєстрації,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року Івано-Франківський обласний центр зайнятості звернувся до суду з указаним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь отриману допомогу по безробіттю у розмірі 23136,93 грн і понесені судові витрати.

Позов обґрунтованотим,що впродовж2007-2021років ОСОБА_1 звертався до Косівського районного центру зайнятості та Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. У заявах про надання статусу безробітного зазначав, що не має роботи, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності. На підставі заяв та у зв`язку з відсутністю підходящої роботи йому був наданий статус безробітного та здійснювалась виплата допомоги по безробіттю. Згідно актарозслідування страховихвипадків таобґрунтованості виплатматеріального забезпеченняКоломийської міськрайонноїфілії Івано-Франківськогообласного центрузайнятості від01грудня 2021року №493встановлено,що відповідачз 2006року являєтьсякерівником виконавчогооргану таодним ізчленів виробничогокооперативу «Фотон»,що підтверджуєтьсялистом Косівськоїрайонної державноїадміністрації Івано-Франківськоїобласті від18листопада 2021року івитягом зЄдиного Державногореєстру юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формуваньвід 18листопада 2021року. Тобто відповідачем надано недостовірні дані, внаслідок чого незаконного отримано статус безробітного та безпідставно отримано допомогу по безробіттю за період з 22 березня 2007 року по 28 серпня 2007 року, з 17 червня 2010 року по 13 березня 2011 року, з 25 червня 2012 року по 21 березня 2013 року та з 11 травня 2020 року по 04 лютого 2021 року на загальну суму 23136,93 грн. Листом №244-14/30-22 від 28 січня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність повернення допомоги по безробіттю. Однак сума безпідставно отриманої допомоги відповідачем не повернута.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Косівського районного суду від 23 серпня 2022 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 23136,93 грн та 2 481,00 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою Косівського районного суду від 10 травня 2023 року поновлено відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Заочне рішення Косівського районного суду від 23 серпня 2022 року скасовано, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Косівського районного суду від 23 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 8 820,27 грн та 945,80 грн судового збору.

Рішення мотивовано тим, що в ході проведення перевірки було виявлено, що ОСОБА_1 з 2006 року є керівником виконавчого органу та одним із членів виробничого кооперативу «Фотон». Отже, матеріальне забезпечення йому було виплачено на підставі поданих ним недостовірних відомостей. А тому незаконно отримана допомога по безробіттю підлягає стягненню з нього. Разом із цим, відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, тому суд вважав, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню виплачена йому допомога в межах трирічного строку позовної давності за період з 11 травня 2020 року по 04 лютого 2021 року у розмірі 8820,27 грн.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційних скарг

Не погоджуючись із вказаним рішенням Івано-Франківський обласний центр зайнятості та ОСОБА_1 подали апеляційній скарги, в яких посилаються на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга Івано-Франківського обласного центру зайнятості мотивована тим, що про наданнявідповідачем недостовірнихданих позивачустало відомоу листопаді2021року.З моменту, коли службі зайнятості стало відомо про належність ОСОБА_1 до зайнятого населення Коломийською міськрайонною філією вжито всіх необхідних заходів, щодо доведення чи спростування даного факту та відповідно до пункту 18 частини 2 статті 22 Закону України «Про зайнятість населення» та пункту 2, абзацу 5 пункту 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним складено акти розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення з підтверджуючими документами.

Також вказує, що відповідно до частини 4 статті 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У своїй апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає,що на момент звернення із заявою про надання статусу безробітного він господарської діяльності фактично не здійснював, не отримував прибутку, тому не було умисного невиконання своїх обов`язків та зловживання ним відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Позивач не доведено факт одержання ним заробітку або іншого доходу у спірному періоді, а інформація з ЄДРПОУ про його членство у кооперативі «Фотон» не є достатньою підставою віднесення його до зайнятого населення.

Позиція інших учасників справи

У відзивіна апеляційнускаргу ОСОБА_1 покликається на те, що апеляційна скарга Івано-Франківського обласного центру зайнятості є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. При цьому зазначає, що саме на центр зайнятості покладено обов`язок перевірки достовірних даних, які є підставою для надання статусу безробітного і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття. Просить апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного центру зайнятості залишити без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Івано-Франківський обласний центр зайнятості просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав, а апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного центру не визнав.

Представник Івано-Франківського обласного центру зайнятості Бениш Ю. С. доводи скарги обласного центру зайнятості підтримала з наведених у ній мотивів, доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 не визнала.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Івано-Франківського обласного центру зайнятості не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задоволити.

Фактичні обставини справи

Матеріалами справи підтверджується, що впродовж 2007-2020 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до Косівського районного центру зайнятості та Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного. При цьому вказував, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів , у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності .

На підставівідповідних наказівмісцевих управліньцентру зайнятості ОСОБА_1 надавався статус безробітного та призначалась допомога по безробіттю.

Відповідно до копій розрахунків відповідачем було отримано допомогу по безробіттю за періоди з 22 березня 2007 року по 28 серпня 2007 року в розмірі 744,92 грн; за період з 17 червня 2010 року по 13 березня 2011 року в розмірі 5 909,06 грн; за період з 25 червня 2012 року по 21 березня 2013 року в розмірі 7 662,68 грн та за період з 11 травня 2020 року по 04 лютого 2021 року в розмірі 8 820,27 грн.

За змістом акта розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 01 грудня 2021 року № 493 в ході проведення розслідування страхових випадків встановлено, що відповідач ОСОБА_1 під час перебування на обліку у центрі зайнятості був керівником виконавчого органу та одним із членів виробничого кооперативу «Фотон». ОСОБА_1 порушив вимоги статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» та статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме: подав неправдиві відомості про факт його зайнятості.

У зв`язку з цим, 26 січня 2022 року Івано-Франківським обласним центром видано наказ № 45 «Про повернення коштів», згідно з яким, наказано вжити заходів щодо повернення ОСОБА_1 незаконно отриманих коштів (допомоги по безробіттю) у загальному розмір 23136,93 грн

28 січня 2022 року відповідачу направлено лист № 244-14/30-22 з пропозицією повернути кошти протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цього листа у добровільному порядку. Станом на час звернення до суду з цим позовом сума отриманої допомоги ОСОБА_1 не повернута.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був одним із засновників (учасників) юридичної особи - виробничого кооперативу «Фотон», місцезнаходження якого с. Стопчатів, Косівського району, розмір внеску до статутного фонду 0,00 грн, дата державної реєстрація кооперативу23 травня 1990 року, дата запису - 27 грудня 2006 року.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції, чинній на момент надання відповідачу статусу безробітного, безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств).

Згідно із частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач у період отримання допомоги по безробіттю був одним із засновників (учасників) виробничого кооперативу «Фотон».

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких даних, що ОСОБА_1 у вказаний період здійснював підприємницьку діяльність від якої отримував дохід.

Відповідно до акту №0900-104-2/63 від 11 лютого 2022 року, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктів господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування за період з 01 січня 2004 року по 31 січня 2022 року кооператив «Фотон» господарською діяльністю не займався, заробітну плату не нараховував (а.с.191-199 т.1).

Факт не отримання у спірний період іншого доходу, крім допомоги по безробіттю, підтверджується й індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованихосіб (а.с.200-201, 202-210-213 т.1).

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

При цьому, призначення вказаної допомоги по безробіттю пов`язується саме із наявністю/відсутністю роботи (праці) в особи як можливості діяти. Необхідними умовами для визнання особи безробітною і для виплати відповідної грошової допомоги, є не формальна реєстрація особи як суб`єкта підприємницької діяльності, чи як у даному випадку, номінальна реєстрація керівником виконавчого органу кооперативу, який не здійснює діяльності та не виплачує доходи, а реальне отримання доходу (прибутку) від такої діяльності, який необхідний людині для забезпечення її фізичного існування.

З оглядуна відсутністьу матеріалахсправи доказівщодо отримання ОСОБА_1 доходу відучасті вуправлінні кооперативом,колегія суддіввважає,що позивачемне доведенонаявність удіях відповідачаумислу назловживання своїмиобов`язками чисвідомого наданнянеправдивих відомостей при поданні заяв про надання статусу безробітного, а також не доведено належність відповідача до категорії зайнятих осіб.

Проте, суд першої інстанції наявним в матеріалах справи доказам не надав належної оцінки та дійшов помилкового висновку щодо виплати відповідачу коштів на підставі поданих ним недостовірних відомостей.

З урахуваннямнаведеного,доводи апеляційноїскарги ОСОБА_1 є обґрунтованими.А томуоскаржуване рішеннясуду першоїінстанції підлягаєскасуванню зухваленням новогорішення провідмову узадоволенні позовнихвимог занедоведеністю.

Оскільки колегія суддів відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість, то відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Івано-Франківського обласного центу.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного центру зайнятості залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Рішення Косівського районного суду від 23 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення. В задоволенні позову Івано-Франківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення сум матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у зв`язку із встановленням недостовірності даних, наданих безробітним під час реєстрації в сумі 23136,93 грн відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: В. Д. Фединяк

І.О.Максюта